Постанова

від 15.03.2024 по справі 813/4005/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 року

м. Київ

справа № 813/4005/16

адміністративне провадження № К/9901/40365/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргуn Державної фіскальної служби України

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2017 (судді:

Брильовський Р.М., Гулик А.Г., Кедик М.В.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 (судді:

Качмар В.Я., Курилець А.Р., Мікула О.І.)

у справі № 813/4005/16

за позовом Приватного підприємства «ЮПІ»

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року Приватне підприємство «ЮПІ» (далі - позивач, ПП «ЮПІ»), підприємство) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України, податковий/контролюючий орган), в якому просило суд:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у нездійсненні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 87796,00 грн.;

2) зобов`язання відповідача збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 87796, 00 грн. та відобразити відповідне збільшення у витязі з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач отримавши подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ за лютий та червень 2015 року які були отримані, згідно квитанцій № 2, протиправно не забезпечив відображення їх показників у системі електронного адміністрування ПДВ на суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні на відвантаження товару, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у нездійсненні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 87796 (вісімдесят сім тисяч сімсот дев`яносто шість) грн. 00 коп. та зобов`язано відповідача збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ПП «ЮПІ» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 87796 (вісімдесят сім тисяч сімсот дев`яносто шість) грн 00 коп. та відобразити відповідне збільшення у витязі з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем задекларовано від`ємне значення ПДВ (рядки 24 та 31) у декларації з ПДВ за червень 2015 року, сума такого від`ємного значення мала бути відображена податковим органом в Системі, як сума, на яку ПП «ЮПІ» має право реєструвати податкові накладні на відвантаження товару, однак, доказів вчинення ДФС України таких дій не подано, у зв`язку з чим суди дійшли висновку, що ДФС України допустивши протиправну бездіяльність, порушивши ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», а саме: право на мирне володіння своїм майном, що також є невід`ємним правом на повагу до своєї власності.

Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції ДФС України звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В доводах касаційної скарги скаржник зазначає, що судові рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права. Відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Кодексу після «обнуління» показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від`ємного значення що задекларована платником податків виключно у рядках 24 та 31 одноразово за результатами податкової звітності за червень 2015 року та не підлягає перерахунку внаслідок уточнення показників такої звітності. Також ДФС України зазначило, що позивач звернувся до суд з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення до суду першої інстанції з даним позовом), оцінку відносно чого не було надано судом першої інстанції, тоді як суд апеляційної інстанції також не надав оцінки щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, хоча, як стверджує заявник, у суді апеляційної інстанції при розгляді справи наголошувалось про такий пропуск строку.

Заперечення на касаційну скаргу від позивача до Суду не надходили, що не є перешкодою для розгляду справи.

У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП «ЮПІ» 18.03.2015 подано податкову декларацію з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за лютий 2015 року та 20.07.2015 податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року (а.с. 9-30).

20.07.2015 позивачем подано Уточнюючий розрахунок із зазначенням у рядку 03 «Звітний податковий період, за який виправляються помилки» лютий 2015 року із Додатком 2 «Розрахунок суми залишку від`ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2)», в якому зазначено, що відповідно до п. 33 підрозділу 2 розділу XX ПК, підприємство просить згідно з п/п. «а» на суму залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 87796 грн збільшити розмір суми податку на яку матимуть право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН (а.с. 31-35).

30.07.2015 позивачем подано Уточнюючий розрахунок із зазначенням у рядку 03 «Звітний податковий період, за який виправляються помилки» червень 2015 року із Додатком 2 «Розрахунок суми залишку від`ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2)», в якому зазначена сума 87796 грн залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 01.02.2015 (а.с. 37-41).

Як встановлено судами попередніх інстанцій Уточнюючі розрахунки були прийняті ДФС України, що підтверджується квитанціями (а.с. 31, 36), однак, за поданими Уточнюючими розрахунками коригування від`ємних значень у системі не відбулось, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідачів з листом від 06.09.2016 № 24, який отримано 08.09.2016, однак відповіді не отримав (а.с. 41-45).

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України, якою було доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав чинності з 01.01.2015.

Згідно п/п. 200-1.1, 200-1.2 ст. 200-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

На виконання приписів вказаної норми ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 було затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок № 569), яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі по тексту - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі по тексту - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно п. 1 Порядку № 569 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

При цьому, в силу п. 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Відповідно до визначення, закріпленого у п. 2 Порядку № 569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Згідно п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України (в редакції до 29.07.2015 року) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

SПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;

SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, 29.07.2015 набрав чинності Закон України від 16.07.2015 № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», відповідно до якого всі складові формули, визначені приписами п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України, на третій робочий день після набрання чинності цим Законом дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 01.07.2015 року (пункт 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України). Під час обрахунку показників S НаклОтр та S НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені, починаючи з 01.07.2015, та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 01.07.2015, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників S НаклОтр, S НаклВид та S Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку суми S Накл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу (абз. абз. 9, 10 п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України).

Згідно з підпунктом. 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31.07.2015 для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від`ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Згідно п. 92 Порядку № 569 після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку:

1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення;

2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з податку. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від`ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання з податку вважаються погашеними.

Згідно з п. 10 Порядку № 569 ДФС України: обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі; оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.

Так, 30.07.2015 ДФС України повідомила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України № 643-VIII з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ, в розділі III якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема:

- з 00 годин 00 хвилин 03.08.2015 (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом України № 643-VIII) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («СУМА» Накл), сформовану відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників «СУМА» НаклОтр, «СУМА» Митн та «СУМА» НаклВид, що були сформовані, починаючи з 01.07.2015;

- протягом 03.08.2015 (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом України № 643-VIII) сума «СУМА» Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на: суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали («СУМА» овердрафт); суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ станом на 01.07.2015 («СУМА» Перепл); суму від`ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року; суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 03.08.2015 за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов`язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року / II квартал 2015 року;

- на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом України №643-VIII сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («СУМА» Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

При цьому планом заходів окремо зазначено, що у зв`язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим:

- починаючи з 04.08.2015 реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою «СУМА» Накл;

- до 20.08.2015 платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («СУМА» Накл), буде збільшена на суму від`ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за II квартал 2015 року.

Таким чином, Суд зазначає, що всі непогашені залишки ПДВ, відображені у рядках 24 та 31 декларації з ПДВ за червень 2015 року, без проведення перевірок, автоматично, в силу їх заповнення, підлягають врахуванню у збільшення реєстраційної суми.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 803/611/16.

Однак, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій за поданими уточнюючими розрахунками податкових зобов`язань декларацій з ПДВ коригування від`ємних значень у системі електронного адміністрування ПДВ не відбулось.

За змістом підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податків.

В свою чергу, до податкової звітності з податку на додану вартість згідно пункту 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13), належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Таким чином, Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що враховуючи, що позивачем задекларовано від`ємне значення ПДВ (рядки 24 та 31) у декларації з ПДВ за червень 2015 року, сума такого від`ємного значення мала бути відображена податковим органом в системі, як сума, на яку ПП «ЮПІ» має право реєструвати податкові накладні, з огляду на що дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо посилання податкового органу у касаційній скарзі на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального законодавства, а саме: не взято до уваги пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України, в редакції, що діяла на момент звернення до суду (листопад 2016 року), то Суд вважає вказані доводи безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ДФС України ні у запереченнях на позовну заяву, наданих до суду першої інстанції, ні в апеляційній скарзі, а також під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції не заявлялось клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском ТОВ «ЮПІ» шестимісячного строку звернення до суду, а відтак такі доводи скаржника, що викладені у касаційній скарзі не були предметом розгляду в судах попередніх інстанцій.

Отже доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного від 10.01.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду 23.05.2017 у справі № 813/4005/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Cудді В.П. Юрченко

В.В. Хохуляк