Постанова

від 10.01.2017 по справі 813/4005/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2017 року справа № 813/4005/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

судді Гулика А.Г.

судді Кедик М.В.

при секретарі Новак Л.М.

за участю:

представника позивача: Дубаса В.М., Мушак Г.М.

представника відповідача: Середяка Б.В.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Приватного підприємства ЮПІ до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ЮПІ звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у нездійсненні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 87 796, 00 грн.;

зобов'язання відповідача збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 87 796, 00 грн. та відобразити відповідне збільшення у витязі з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.07.2015 року позивачем подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок із зазначенням у рядку 03 Звітний податковий період, за який виправляються помилки лютий 2015 року із Додатком 2 Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2) , в якому зазначено, що відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу, підприємство просить згідно з підпунктом а на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 87 796, 00 грн збільшити розмір суми податку на яку матимуть право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. 30.07.2015 року подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок із зазначенням у рядку 03 Звітний податковий період, за який виправляються помилки червень 2015 року із Додатком 2 Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2) , в якому зазначена сума 87 796, 00 грн залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 01.02.2015 року. Вище зазначені уточнюючі розрахунки відповідач прийняв, згідно квитанцій № 2 від 20.07.2015 року №9153496446 та № 9161150820 від 30.07.2015 року. Однак відповідачем не враховано, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ поданих 20.07.2015 року та 30.07.2015 року та не здійснено коригувань у системі електронного адміністрування ПДВ, внаслідок чого позивачу не врахована сума 87 796, 00 грн в реєстраційній сумі податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призводить до порушення його прав. Позивач зазначає, що 06.09.2016 року звернувся з листом № 24 до Державної фіскальної служби України, в якому зазначив, що необхідно збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму на яку ПП ЮПІ має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 87 796, 00 грн, однак жодної відповіді не отримав. Враховуючи вище наведені обставини, позивач зазначив, що відповідач отримавши подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ за лютий та червень 2015 року які були отримані, згідно квитанцій № 2, протиправно не забезпечив відображення їх показників у системі електронного адміністрування ПДВ як суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні на відвантаження товару, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначене п. 200-1.3 ст. 200 ПКУ, та значення усіх її складових, визначених ПК України, дорівнюють нулю, крім значень її складових, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшено одноразово контролюючим органом, в тому числі на суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року. Зазначає, що реєстраційна сума збільшується на суму від'ємного значення, що декларована платником податків виключно у податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року та не перераховується надалі у зв'язку з уточненням показників такої звітності. При цьому чинним законодавством не передбачено виключень для окремих платників податку щодо врахування непогашеної суми від'ємного значення податку попередніх звітних (податкових) періодів при обрахунку реєстраційної суми. Посилається на норми Кодексу адміністративного судочинства України - судовому захисту підлягають лише порушене право або інтерес особи, при чому такі порушення мають полягати у відповідних правових наслідках у вигляді зміни стану прав та обов'язків позивача або створення об'єктивних перешкод у реалізації законного інтересу відповідної особи, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи. Лише в такому разі позовні вимоги можуть бути задоволені. Тому, неврахування у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку Приватне підприємство ЮПІ має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 87 796, 00 грн. відбулося за рахунок самостійних дій позивача. Зважаючи на вище наведене, відповідне неврахування сум не можна розглядати, як рішення дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки оскільки таке відбулось виключно в зв'язку з самостійними діями позивача.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених в письмовому запереченні. Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

З'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, заперечення відповідача та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю ЮПІ 18.03.2015 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за лютий 2015 року та 20.07.2015 року подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року.

Як убачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, товариством подано наступні уточнюючі розрахунки:

1) 20.07.2015 року подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок із зазначенням у рядку 03 Звітний податковий період, за який виправляються помилки лютий 2015 року із Додатком 2 Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2) , в якому зазначено, що відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу, підприємство просить згідно з підпунктом а на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 87 796, 00 грн збільшити розмір суми податку на яку матимуть право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

2) 30.07.2015 року подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок із зазначенням у рядку 03 Звітний податковий період, за який виправляються помилки червень 2015 року із Додатком 2 Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2) , в якому зазначена сума 87 796, 00 грн залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 01.02.2015 року.

Дані уточнюючі розрахунки були прийняті ДФС України, що підтверджується квитанціями № 2 від 20.07.2015 року №9153496446 та № 9161150820 від 30.07.2015 року.

Зауважень до вказаних уточнюючих розрахунків або відомостей про неправильність їх заповнень не надходило.

Однак, за поданими уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань декларацій з ПДВ коригування від'ємних значень у системі електронного адміністрування ПДВ не відбулось, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідачів з листом від 06.09.2016 року № 24, який отримано згідно поштового повідомлення 08.09.2016 року.

Жодних відповідей на лист від 06.09.2016 року № 24 на адресу позивача від ДФС України не надходило.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що виникли у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України:

- з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі;

- з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200.1 розділу V Кодексу.

Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість .

Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України кошти з електронного рахунка платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до:

- державного бюджету;

- на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статтею 209 ПК України, для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Податкового кодексу України;

- на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань.

Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.

З 01 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 2001 ПК України та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування.

Пунктом 33 Розділу ХХ Перехідні положення ПК України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових НаклОтр, НаклВид та Митн, що були сформовані починаючи з 01 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом: до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Судом встановлено, що контролюючий орган, після початку роботи системи у штатному режимі на постійній основі, отримавши уточнюючі податкові декларації з податку на додану вартість за лютий та червень 2015 року, які прийняті згідно квитанцій № 2, своєчасно не забезпечив відображення її показників у системі електронного адміністрування ПДВ.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 01 липня 2015 року. Під час обрахунку показників SНаклОтр та SНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 01 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 01 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників SНаклОтр, SНаклВид та SМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 01 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми SНакл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34-1 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу.

У свою чергу, пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Кодексу встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 01 липня 2015 року.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема, до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Для забезпечення реалізації норм Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість № 643-VІІІ від 16 липня 2015 року, ДФС України розробила План заходів з удосконалення СЕА, розділом III якого передбачено обнулення показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), для зареєстрованих платників податку наступним чином:

- з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) ДФС буде проведено обнулення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (SНакл), сформовану відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, та значення усіх її складових, визначених ПК України, крім показників SНаклОтр, SМитн та SНаклВид, що були сформовані, починаючи з 01 липня 2015 року.

Протягом 03 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) сума SНакл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:

- суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (Sовердрафт);

- суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015 (SПерепл);

- суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01 липня 2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;

- суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 03 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року.

На кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (SНакл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

При цьому, планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим, починаючи з 04 серпня 2015 року реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 01 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою S Накл.

До 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (SНакл), буде збільшена на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01 липня 2015 року та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року.

Виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що позивачем задекларовано від'ємне значення ПДВ (рядки 24 та 31) у декларації з ПДВ за червень 2015 року, сума такого від'ємного значення мала бути відображена податковим органом в Системі електронного адміністрування ПДВ, як сума, на яку підприємство має право реєструвати податкові накладні на відвантаження товару.

Однак, відповідачами на момент розгляду справи, не подано суду доказів перенесення та відображення задекларованого позивачем від'ємного значення ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ.

При цьому, з огляду на наведене, система електронного адміністрування ПДВ організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбуваються усі дії, пов'язані з перенесенням, відображенням (збільшенням) та автоматичним обчисленням реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

За таких обставин, на думку суду, ДФС України допустивши оскаржувану протиправну бездіяльність, порушила статтю 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , а саме право на мирне володіння своїм майном, що також є невід'ємним правом на повагу до своєї власності.

Так, відповідно до статті 1 Протоколу 1 кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)).

Суд приходить до висновку, що затримання відображення показників фінансової звітності у відповідній системі фактично призвело до негативного впливу на господарську діяльність позивача, зупинення виконання зобов'язань по укладеним договорам та виконання останніх.

При цьому, судом не встановлена розумна співрозмірність між використаними засобами та тією метою, на яку була направлена міра, що обмежила позивача у реалізації права власності на своє майно, примусила змінити напрямок її використання задля забезпечення сталої господарської діяльності.

На думку суду, суб'єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Згідно з позицією Європейського суду у справі YvonnevanDuyn v. Home Office (Case 41/74 vanDuyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобовязання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки ДФС України не довела правомірність невідображення сум в системі електронного адміністрування, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, сплачений ПП ЮПІ судовий збір у розмірі 2 756, 00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 24, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у нездійсненні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 87 796 (вісімдесят сім тисяч сімсот дев'яносто шість) грн. 00 коп.

Зобов'язання відповідача збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Приватне підприємство ЮПІ має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 87 796 (вісімдесят сім тисяч сімсот дев'яносто шість) грн 00 коп та відобразити відповідне збільшення у витязі з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства ЮПІ судовий збір в розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Головуючий суддя Р. М. Брильовський

Суддя А.Г. Гулик

Суддя М.В. Кедик

Повний текст постанови складено та підписано 12.01.2017 року.