Рішення

від 15.03.2024 по справі 320/3350/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2024 року № 320/3350/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕМЧУЖИНА» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕМЧУЖИНА» (далі також ТОВ «ЖЕМЧУЖИНА», позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також ГУ ДПС у м. Києві, відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 грудня 2022 року №00349770702, яким визначено штраф у розмірі 3 400, 00 грн за платежем податок на додану вартість за нереєстрацію в ЄРПН зведених податкових накладних на суму 46 8891, 00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 грудня 2022 року №00349750702, яким зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 4 036 584, 00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року відкрито справу за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

З урахуванням наведених положень, суд 27 червня 2023 перейшов до розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач у своєму відзиві зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним податковим законодавством, підстави для їх скасування відсутні.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

На підставі договору оренди від 27 грудня 2004 року, укладеного з Одеською міською радою, ТОВ «Жемчужина» отримало право оренди на розташовані за адресою: місто Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1:

земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:53:003:0048, площею 6 417,0 кв.м., для будівництва та подальшої експлуатації й обслуговування готельно-розважального комплексу та благоустрою території;

земельні ділянки з кадастровими номерами 5110137500:53:003:0052 та 5110137500:53:003:0049, загальною площею 1156,0 кв.м., для будівництва та подальшої експлуатації трансформаторної підстанції з дизельгенераторною і майданчиком для розвороту транспорту;

земельні ділянки з кадастровими номерами 5110137500:53:003:0050 та 5110137500:53:003:0051, загальною площею 10398,0 кв.м., для виконання робіт з організації проїзду до готельно-розважального комплексу та благоустрою території. На цій земельній ділянці, з кадастровим номером 5110137500:53:003:0050 за замовленням Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Одеської місткої ради № 197 від 25.05.2017 проводяться роботи з укріплення схилу та стабілізацією зсувних процесів в районі північної частини пляжу «Аркадія» в м. Одесі».

21 лютого 2019 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України, розглянувши заяву ТОВ «Жемчужина» видала дозвіл IV 113190522026 на будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3; Одеська область, м. Одеса, Приморський район, інше пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3, за класом наслідків ССЗ.

На підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 22 вересня 2022 року № 3974-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ЖЕМЧУЖИНА» (код ЄДРПОУ 31631066) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за липень 2022 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, лютий, березень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2018 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2021 року, січень, червень 2022 року, за результатами якої складено акт від 10 жовтня 2022 року № 29871/26-15-07-02-01-03/31631066 (далі також акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення:

1) пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1 пункту 198.3 пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1 пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі також ПК України), в результаті чого:

- завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду рядка 21 Декларації з податку на додану вартість на загальну суму 4 036 584 гривень, у тому числі:

- за липень 2022 року на суму 4 036 584 гривень;

2) пункту 198.5 статті 198, пункту 201.1 пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме: відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 468 891 гривень в тому числі:

- за липень 2022 року на суму 468 891 гривень.

Не погоджуючи із вказаними висновками податкового органу позивачем подано заперечення на акт перевірки.

Відповідач листом від 30 листопада 2022 року № 17704/І/26-15-02-01-09 «Про розгляд заперечення» повідомив платника про залишення висновків акта без змін, а заперечення без задоволення.

ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 01 грудня 2022 року:

-№00349770702, яким позивачу визначено штраф у розмірі 3 400, 00 грн за платежем податок на додану вартість за нереєстрацію в ЄРПН зведених податкових накладних на суму 46 8891, 00 грн;

- №00349750702, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 4 036 584, 00 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ є той факт, що ТОВ «Жемчужина» є замовником будівництва комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія» 1 та пляж «Аркадія» 3, та замовником комплексу підготовчих, будівельно-монтажних та інших робіт з улаштування підпірних стін на об`єкті «Будівництво підпірних стін з під`їзною дорогою і елементами інженерного захисту з укріпленням схилу та стабілізацією зсувних процесів в районі північної частини пляжу «Аркадія» в м. Одесі.

В складі податкового кредиту сума рядка 16 «від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» складає 6 548 289 гривень (майже 100 %).

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Так, актом перевірки встановлено, що згідно з даними регістрів бухгалтерського обліку, а саме: оборотно-сальдової відомості рахунку 151 «Капітальне будівництво» в тому числі обліковувались наступні об`єкти: Водоканал 6 вартістю 71 641, 47 грн; ГАЗ 7 вартістю 391 325, 76 грн; Готель 3 вартістю 806 064,40 грн; Дорога 4 вартістю 47 263, 83 грн; Електромережі 5 вартістю 397 357,00 грн; Всього на суму 1 716 652, 46 грн.

При проведенні огляду встановлено, що зазначені вище об`єкти відсутні, таким чином, з урахуванням вимог п. 198.5 статті 198 ПК України ТОВ «ЖЕМЧУЖИНА» занижено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 343 331, 00 грн (1 716 652, 46 х 20%), в т.ч. за липень 2022 року на суму 343 331 гривень.

Таке порушення призвело також до відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних по вищенаведеним операціям всього на суму 343 331 гривень, в тому числі за липень 2022 року на суму 343 331 гривень.

Також зазначено про нестачу апарату високого тиску вартістю 24 974, 17 грн та оптичного нівеліру вартістю 6 274, 80 грн, внаслідок чого нараховано ПДВ в сумі 6 250, 00 грн.

Судом встановлено, що відповідно до вимог п. 198.5 статті 198 ПК України ТОВ «ЖЕМЧУЖИНА» в останній день звітного (податкового) періоду, а саме 31 жовтня 2022 року було складено зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість які починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника.

В цій податковій накладній було відображено суму нарахованого податкового зобов`язання на залишкову вартість основних засобів, нестача яких була виявлена, що свідчить про відсутність порушення в частині нарахування ПДВ на залишкову вартість нівеліру та апарату високого тиску.

Рахунок 15 «Капітальні інвестиції» призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.

Рахунок 15 має такі субрахунки:

151 «Капітальне будівництво»

152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»

153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів» 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів» 155 «Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів».

За дебетом рахунку 15 «Капітальні інвестиції» відображається збільшення зазнаних витрат па придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом - їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).

На субрахунку 151 «Капітальне будівництво» відображаються витрати на будівництво, що здійснюється як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства.

ТОВ «ЖЕМЧУЖИНА» веде облік витрат пов`язаних із будівництвом комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м, Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія» 1 та пляж «Аркадія» 3 на рахунку 151.

Як вбачається з звіряльної відомості результатів інвентаризації та з інвентаризаційного опису, об`єктом аналітичного обліку на рахунку 151 рахується об`єкт незавершеного будівництва - Комплекс адміністративних будівель балансовою вартістю 18 795 647, 67 грн.

Суд зазначає, що бухгалтерському обліку всі засоби підприємства і всі джерела їх виникнення класифікуються по однорідних ознаках - рахунках бухгалтерського обліку, а всі господарські операції відображаються в обліку шляхом проводок - перерахувань тих або інших сум з одного рахунку бухгалтерського обліку на інший.

Позивач зазначив, що назви «Водоканал 6», «ГАЗ», «Готель», «Дорога», «Електромережі» не є матеріальними цінностями, які підлягають інвентаризації, це субконто рахунків, які заведено для зручності обліку з метою швидкої ідентифікації розміру витрат за видам витрат, які пов`язані із спорудженням об`єктів.

Тобто такі назви - це об`єкти, за якими ведеться аналітичний облік, причому не обов`язково в кількісному виразі. Механізм субконто дозволяє проаналізувати суми, накопичені на синтетичних рахунках, за аналітичними напрямами. Субконто можна розглядати лише як додаткову інформацію до бухгалтерського рахунка.

Суми таких витрат враховані в загальній вартості об`єкта незавершеного будівництва, яка зазначена в інвентаризаційному опису та при інвентаризації такий об`єкт був в наявності.

Крім того в оборотно-сальдової відомості по рахунку 151 визначено об`єкт аналітичного обліку та зазначено що «Водоканал 6», «ГАЗ», «Готель», «Дорога», «Електромережі» є елементами витрат.

Відтак висновки акту перевірки про нестачу витрат які враховуються на рахунку 151 не знайшли свого підтвердження, тому вимога про нарахування ПДВ та реєстрації податкових накладних є безпідставною.

Актом перевірки встановлено, що платником відображено у складі податкового кредиту декларацій з ПДВ операції із оренди берегозахисної споруди на підставі договору № 126/юр від 09 червня 2017 року, укладеного з орендодавцем УПРАВЛІННЯ ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ТЕРИТОРІЇ МІСТА ТА РОЗВИТКУ УЗБЕРЕЖЖЯ ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ.

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «ЖЕМЧУЖИНА» приймає у строкове платне користування берегозахисну споруду у вигляді ділянки штучного піщаного пляжу, загальною площею 2600,0 кв.м., яка розташована між траверсами № 18 та № 18а першої черги ПОС. в районі пляжу «Дельфін».

В бухгалтерському обліку оренду берегозахисної споруди відображено у складі інших витрат та адміністративних витрат на підставі актів приймання - передачі виконаних робіт (надання послуг), всього на суму 2 767 566, 14 гривень без ПДВ.

В податковому обліку ТОВ «ЖЕМЧУЖИНА» відображено суму ПДВ по вказаним операціям у складі податкового кредиту декларацій з ПДВ всього на суму 542 340, 00 грн.

Згідно з наданими позивачем до перевірки регістрів бухгалтерського обліку, первинних документів встановлено, що за перевіряємий період із врахуванням від`ємного значення з ПДВ попередніх періодів орендована підприємством берегозахисна споруда площею 2600 кв.м. не використовувалася в господарській діяльності підприємства.

Підприємством надано бухгалтерську оцінку понесеним витратам, як адміністративні витрати та віднесено до складу бухгалтерського рахунка 92 «Адміністративні витрати», при цьому керуючись вимогами П(с)БО 16 «Витрати» передбачено що до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством.

ТОВ «ЖЕМЧУЖИНА» протягом 2017 року надано бухгалтерську оцінку понесеним витратам, як інші витрати операційної діяльності та віднесено до складу бухгалтерського рахунка 944 «Інші витрати операційної діяльності».

Під час огляду об`єктів оподаткування ТОВ «ЖЕМЧУЖИНА» в тому числі, які орендуються, посадовим особам контролюючого органу не надано доступ до вказаних об`єктів.

Отже, по операціям з оренди берегозахисної споруди відповідно до частини площі 2600 кв.м., яка розташована між траверсами № 18 та № 18-а що орендується ГОВ «ЖЕМЧУЖИНА», встановлено відсутність факту функціонального використання в господарській діяльності вказаної площі, відсутність капіталізації вказаних витрат та відповідності дотримання принципу «ділової мети».

Тобто, ТОВ «ЖЕМЧУЖИНА» операції по оренди берегозахисної споруди по частині площі 2600 кв.м. використовувало не в господарській діяльності та без отримання відповідної винагороди або компенсації та відповідно на сформований податковий кредит за вказаний період на суму 542 340, 00 грн не нараховувало «компенсуючу» суму ПДВ та не відображало у складі податкових зобов`язань декларацій з ПДВ.

Позивач зазначив, що діловою метою оренди берегозахисної споруди (фактично ділянка штучного піщаного пляжу) є передання в суборенду іншим особам на час будівництва.

Також оренда штучного пляжу та його благоустрій направлено на залучення майбутніх покупців, оскільки наявність упорядкованого пляжу поряд із об`єктом нерухомості який пропонується для продажу, є важливим фактором який формує попит.

Оцінка доцільності економічних рішень платника в процесі провадження ним господарської діяльності, ефективності використання платником капіталу шляхом оцінювання витрат платника у світлі їх доцільності, раціональності не належить до повноважень податкового орган. Приймати рішення, які саме господарські операції слід здійснити в межах господарської діяльності, повинен сам платник, а економічна ефективність та доцільність витрат є якісним показником, який не впливає на податковий облік платника. Такий висновок загалом узгоджується з положеннями статті 42 Господарського кодексу України, в якій зазначається, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таку правову позицію виклав у постанові від 21 липня 2020 року у справі № 816/191/17 Верховний Суд.

Обґрунтування порушення лише відсутністю доходів та не використанню орендованого об`єкта в конкретний проміжок часу суперечить законодавству. Проект будівництва передбачає будівництво протягом 4-5 років, це фактично є інвестицією, прибуток від якої можливий після завершення будівництва та продажу побудованого майна.

Оренда пляжу у органу місцевої влади жодним чином не полягає в зменшенні податкового навантаження жодної із сторін. Крім того в такій операції не вбачається недобросовісної поведінки ТОВ «ЖЕМЧУЖИНА», а тому судом не приймаються протилежні доводи відповідача.

Також, актом перевірки встановлено, що 22 березня 2018 року між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та ТОВ «ЖЕМЧУЖИНА» укладено договір б/н щодо будівництва об`єкту у відповідності до проектно - кошторисної документації із залученням коштів інвестора у будівництво об`єкту.

Відповідно до вказаного договору ТОВ «ЖЕМЧУЖИНА» виступає в якості інвестора будівництва, виконує часткові функції замовника будівництва, здійснює фінансування будівництва об`єкта, виступає замовником проектно - кошторисної документації, замовником підготовчих робіт, замовником будівельно - монтажних робіт об`єкта, який в подальшому після введення в експлуатацію передається Замовнику (Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради код за ЄДРПОУ 24760454).

Отже, ТОВ «ЖЕМЧУЖИНА» не отримує внаслідок виконання вказаного договору від 22 березня 2018 № б/н у власність об`єкт будівництва, правокористування об`єкта та/або інші акти матеріального або нематеріального характеру.

Разом з тим, відповідно до п. 2.4 договору від 22 березня 2018 № б/н вказано, що фінансування будівництва об`єкта здійснюється з метою зарахування витрат понесених у зв`язку з його будівництвом у рахунок сплати розміру пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеса.

Проведеною перевіркою встановлено здійснення ТОВ «ЖЕМЧУЖИНА» операцій (витрат) пов`язаних із підготовчими, будівельно-монтажними та іншими роботами з улаштування підпірних стін на об`єкті «Будівництво підпірних стін з під`їзною дорогою і елементами інженерного захисту з укріпленням схилу та стабілізацією зсувних процесів в районі північної частини пляжу «Аркадія» в м. Одесі» шляхом залучення підрядників: ТОВ «Проектний центр «ЦИТАДЕЛЬ» (код за ЄДРПОУ 40238405), ТОВ «Бурові технології +» (код за ЄДРПОУ 41774354), ТОВ «ПБФ ГРУП» (код за ЄДРПОУ 39709878), ТОВ «ІНСТИТУТ КОМПЛЕКСНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ОБ`ЄКТІВ БУДІВНИЦТВА» (код за ЄДРПОУ 39994993), ДП «Державний НДІ будівельних конструкцій» (код за ЄДРПОУ 2495431), ТОВ «Українська будівельна експертиза» (код за ЄДРПОУ 37635443), які виписували на користь ТОВ «ЖЕМЧУЖИНА» податкові накладні та суми ПДВ по яким включено підприємством до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ.

Разом з тим, оскільки понесені витрати не стосуються господарської діяльності ТОВ «ЖЕМЧУЖИНА» (не отримує у власність об`єкт будівництва, правокористування об`єктом та/або інші акти/блага матеріального або нематеріального характеру), а здійснювалися виключно на виконання вимог інвестиційного договору від 22 березня 2018 року № б/н укладеного із Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, ТОВ «ЖЕМЧУЖИНА» слід було нараховувати «умовні» компенсуючі суми ПДВ у відповідності до вимог п. 198.5 статті 198 ПК України та/або виставляти вказані суми ПДВ на користь Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради по факту підтвердженого права на формування податкового кредиту від постачальника (підрядника) у відповідності до вимог п. 185.1 статті 185 п. 188.1 статті 188 п. 201.1 п. 201.4 статті 201 ПК України.

Суд не погоджується із вказаними твердження податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1-3 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Частиною 5 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Як було зазначено вище, договором від 22 березня 2018 року б/н передбачено що інвестор здійснює фінансування будівництва з метою зарахування витрат, понесених у зв`язку з будівництвом, у рахунок сплати розміру пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси.

На переконання суду, якщо обов`язковість сплати пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту передбачена договором, укладеним забудовником з органом місцевого самоврядування відповідно до норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», то витрати платника податку на сплату такого внеску враховуються у складі витрат в межах, визначених статтею 40 цього Закону.

Витрати на спорудження інженерної інфраструктури, вартість якої в подальшому має бути зарахована як оплата пайових внесків, не можна вважати здійсненими в цілях, що не пов`язані з господарською діяльністю позивача, оскільки такі витрати є частиною собівартості об`єкта який будується.

В ході проведення перевірки встановлено, що дія дозволу на виконання підготовчих та/або будівельних робіт № ІУ 113190522026 від 21 лютого 2019 року була зупинена за період з 23 січня 2020 року по 02 березня 2021 року.

При цьому, проведеною перевіркою встановлено, що за період з 23 січня 2020 року по 02 березня 2021 року на земельних ділянках, які перебувають в оренді ТОВ «ЖЕМЧУЖИНА» здійснювалися підготовчі та будівельні роботи на об`єкті: «Будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 (один) та пляж «Аркадія», 3 (три)».

В періоді з 23 січня 2020 року по 02 березня 2021 року відповідно до наданих договорів, актів прийому - передачі виконаних робіт (послуг), даних регістрів бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками» встановлено виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті.

Суми ПДВ по операціям із комплексу підготовчих та будівельних робіт по вказаному об`єкті, які здійснювалися у вказаному періоді, не могли включатися до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ у зв`язку із наявністю заборони суддів першої та другої інстанції на виконання вказаних робіт, а отже відсутністю господарського наміру у вказаному періоді.

У зв`язку з включенням до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ сум податку на додану вартість та збільшенням ліміту в СЕАП (система електронного адміністрування ПДВ), по операціям із комплексу підготовчих та будівельних робіт по вказаному вище об`єкті, які здійснювалися у періоді з 23 січня 2020 року по 02 березня 2021 року ТОВ «ЖЕМЧУЖИНА» необхідно було у відповідності до вимог п. 198.5 статті 198 ПК України виписати та зареєструвати «компенсуючі» податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних із відповідним включенням сум ПДВ до складу податкових зобов`язань декларацій з ПДВ.

Матеріалами справи встановлено, що у вказаний вище період здійснювалась оплата підрядникам позивача - ТОВ «Бурові технології +» (код за ЄДРПОУ 41774354) та ТОВ «ПАЇІСТРОЙ» (код за ЄДРПОУ 38437584).

Позивач зазначив, що така оплата не суперечить вимогам ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2010 року по справі № 420/442/20 та постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року, а також не свідчить про проведення саме будівельних робіт під час такої заборони.

Крім того, тимчасове зупинення дії дозволу жодним чином не свідчить про початок використання сплаченого авансу в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Право на податковий кредит за сплаченими авансами за роботи із спорудження об`єкту відповідно до діючого дозволу на будівництво є безумовним та не залежить від тимчасового, в порядку забезпечення позову шляхом зупинення виконання робіт та зупинення дії дозволу. Податкове законодавство не прирівнює застосований захід забезпечення позову до початку використання всього об`єкта в операціях що не є господарською діяльністю.

Діюче законодавство не зобов`язує нараховувати умовний продаж під час тимчасової дії ухвали про забезпечення позову та не визнає таку обставину яка підтверджує використання робіт в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності.

Оскільки метою здійснення авансів підрядникам є будівництво об`єкта нерухомості який в подальшому використовується в оподатковуваних операціях підстав для "умовного продажу" немає.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що неправомірними та такими, що підлягають скасуванню у судовому порядку, є оскаржувані податкове повідомлення-рішення, що ґрунтуються на зазначених висновках акту перевірки.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки вони не відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

За таких умов, судовий збір сплачений позивачем, стягується відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати Головного управління ДПС у м. Києві від 01 грудня 2022 року №00349770702, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ЖЕМЧУЖИНА» визначено штраф у розмірі 3 400, 00 грн за платежем податок на додану вартість за нереєстрацію в ЄРПН зведених податкових накладних на суму 46 8891, 00 грн.

Визнати протиправними та скасувати Головного управління ДПС у м. Києві від 01 грудня 2022 року №00349750702, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ЖЕМЧУЖИНА» зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 4 036 584, 00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕМЧУЖИНА» (місцезнаходження: 01010, місто Київ, вулиця Князів Острозьких, будинок 8; код ЄДРПОУ 31631066) судовий збір у розмірі 26840, 00 грн (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.