Рішення

від 06.03.2024 по справі 580/36/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року справа № 580/36/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання Проценко В.С. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №580/36/24 за позовом Смілянської окружної прокуратури (вул.Ю.Кондратюка 25, м.Сміла, Черкаська область, 20701, ЄДРПОУ 02911119) [ представник - прокурор Дмитро Чустрак відповідно до розподілу функціональних обов`язків Черкаської обласної прокуратури за посадою прокурор відділу] в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського 6, м.Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 42149108) до Виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради (вул. Шевченка 42, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, 19402, код ЄДРПОУ 04061599), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача громадська організація «Рух захисту довкілля та тварин» (ГО «РЗДТ») (вул.Вишнева 33, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, 19402, код ЄДРПОУ 44532884) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

02.01.2024 вх.175/24 заступник керівника Смілянської окружної прокуратури, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради щодо не забезпечення ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища на території Корсунь-Шевченківської міської ради на земельній ділянці комунальної форми власності №7122510100:17:001:0001;

- зобов`язати Виконавчий комітет Корсунь-Шевченківської міської ради вжити заходи щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища на території Корсунь-Шевченківської міської ради на земельній ділянці комунальної форми власності №7122510100:17:001:0001.

Ухвалою суду від 11.01.2024 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження. 08.02.2024 вх.№7150/24 відповідач надав до суду заяву про розгляд справи без участі.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтуванні позовних вимог прокурором зазначено, що йдеться про екологічний інтерес суспільства у забезпеченні позитивних обов`язків держави щодо довкілля. За результатами обстеження, проведеного комісією з питань поводження з безхазяйними відходами від 01.12.2023 встановлено, що на земельній ділянці комунальної форми власності з кадастровим номером 7122510100:17:001:0001 площею 2,9762 га за координатами місця знаходження 49.420425,31.307911, на території Корсунь-Шевченківської міської ради знаходиться сміттєзвалище. Порушуючи вимоги чинного законодавства у сфері поводження з відходами упродовж 2022-2023 років на земельній ділянці несанціоновано розміщене сміттєзвалище, що призводить до надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря і земель, нагромадження шкідливих, у тому числі високотоксичних, відходів виробництв. Заходи щодо очищення стихійного сміттєзвалища Корсунь-Шевченківська міська рада не вживала.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

24.01.2024 вх.№4309/24 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про визнання позову, за підписом ОСОБА_1 (тимчасово виконує обов`язки керівника відповідно до витягу). Відповідач зазначив, що визнає позовні вимоги повністю. Повідомив, що з 02.02.2010 зазначена земельна ділянка перебувала в оренді ПрАТ «ВО «Восход», 23.02.2023 розірваний договір оренди землі та розпочнеться процедура ліквідації сміттєзвалища.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

В ході досудового розслідування у кримінальному проваджені 01.12.2023 проведений огляд місця події за участю інспектора з охорони навколишнього середовища та встановлено, що по вулиці Костомарова в місті Корсунь-Шевченківський біля земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, що має координати 49.421447,31.308314 знаходиться земельна ділянка на якій наявні побутові, будівельні та інші відходи, що розміщені в хаотичному порядку у вигляді штучних насипів (координати 49.4207397, 31.3064717). На момент проведення огляду не виявлено ознак ліквідації незаконного звалища, будь-яких офіційно встановлених інформаційних оголошень про заборону викидання сміття.

05.12.2023 вх.№52/3-7913вих-23 Смілянська окружна прокуратура звернулась із листом до Корсунь-Шевченківської міської ради про надання інформації щодо вжиття заходів ліквідації сміттєзвалища. За інформацією виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради за №02-29/6169 від 11.12.2023 комісією з питань поводження з безхазяйними відходами на території Корсунь-Шевченківської територіальної громади проводилося обстеження місць несанкціонованого розміщення відходів, про що складений акт від 01.12.2023, заходи з очищення стихійного сміттєзвалища Корсунь-Шевченківська міська рада не вживала.

Смілянською окружною прокуратурою до Державної екологічної інспекції Центрального округу в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» 05.12.2023 направлений лист про виявлені правопорушення, повідомлено про необхідність вжити заходи реагування щодо вжиття заходів ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища на території Корсунь-Шевченківської територіальної громади. У відповідь 12.12.2023 №03.2-17/5757 зазначено про не здійснення заходів на усунення виявлених порушень, що свідчить про бездіяльність компетентного органу у спірних правовідносинах, 27.03.2023 скерований лист на адресу Корсунь-Шевченківської ОТГ для вжиття заходів щодо ліквідації стихійного сміттєзвалища.

24.01.2024 вх. №4330/24 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Громадська організація «Рух захисту довкілля та тварин» надала до суду пояснення та зазначила, що позовні вимоги прокурора підтримує.

07.02.2024 вх. №6913/24 Державна екологічна інспекція звернулась із клопотанням про задоволення позовних вимог та розгляд справи без участі.

Суд встановив, що на виконання рішення комісії із питань поводження з безхазяйними відходами на території Корсунь-Шевченківської територіальної громади, пункту 2, протоколу від 17.01.2022 №1, відповідно до статей 12, 21 Закону України «Про відходи», Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1217, з метою запобігання та зменшення обсягів утворення відходів на території Корсунь-Шевченківської територіальної громади, дотримання умов поводження з ними запобігання їх негативному впливу на навколишне природне середовище і здоров`я людей, проведено обстеження місця несанкціонованого розміщення відходів, неподалік недіючих фільтраційних полів ПрАТ «Восход» на під`їзді до зони відпочинку «Кар`єр». За результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) висновком комісія рекомендує виявлені безхазяйні відходи за відповідного фінансування згідно програми про «Охорону навколишнього природного середовища Корсунь-Шевченківської територіальної громади на 2021-2027 роки» ліквідувати Корсунь-Шевченківському КП «ВЖ РЕУ».

На виконання рішення комісії із питань поводження з безхазяйними відходами на території Корсунь-Шевченківської територіальної громади, пункту 3, протоколу від 03.11.2023 №2, відповідно до статей 12, 21 Закону України «Про відходи», Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 №1217, з метою запобігання та зменшення обсягів утворення відходів на території Корсунь-Шевченківської територіальної громади, дотримання умов поводження з ними запобігання їх негативному впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей, 01.12.2023 проведено обстеження місця несанкціонованого розміщення відходів на території Корсунь-Шевченківської територіальної громади, а саме на частині недіючих фільтраційних полів під кадастровим номером 7122510100:17:001:0184 та прилеглій до них території під кадастровим номером 7122510100:17:001:0001. Комісія рекомендує, комунальному підприємству «ВЖ РЕУ» виявлені безхазяйні відходи власними силами ліквідувати.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом. Відповідно до ст.96 ЗК України та ст.35 Закону України «Про охорону земель» власники та землекористувачі зобов`язані забезпечувати захист земель від забруднення та засмічення.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення № 275). Відповідно до підпункту 17 пункту 12 Положення № 275 Держекоінспекція утворює, ліквідує, реорганізує підприємства, установи та організації, затверджує положення про них (їх статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, здійснює в межах своїх повноважень інші функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління Держекоінспекції. Наказом Держекоінспекції від 28.04.2020 № 136 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу (далі Положення про Інспекцію). Повноваження Державної екологічної інспекції Центрального округу (далі Інспекція) поширюються на територію Полтавської та Черкаської областей. Відповідно до підпункту 16 пункту 2 розділу ІІ Положення про Інспекцію Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, зокрема щодо своєчасного та повного здійснення заходів із захисту земель від засмічення та забруднення відходами. Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Положення про Інспекцію Інспекція здійснює перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування). Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Положення про Інспекцію Інспекція звертається до суду із позовом щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Згідно з частиною 5 статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Поняття інтереси держави відповідно до Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Така правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду у справах № 911/620/17, № 910/2989/18.

В основі інтересів держави згідно рішення Конституційного Суду України завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. У пункті 3 зазначеного судового рішення Суд вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, необхідно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У контексті правовідносин у даній справі йдеться про екологічну безпеку та суспільний екологічний інтерес і безпечне довкілля. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/201/18. Інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, що би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою. Звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час користування майном територіальної громади.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Екологічні інтереси населення можуть підлягати судовому захисту на підставі частини 7 статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Основного Закону, відповідно до якої кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Згідно зі статтею 13 Конституції України природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об`єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-ХІІ (далі Закон № 1264) державній охороні і регулюванню використання на території України належать: навколишнє природне середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов`язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини на території України визначає Закон України «Про відходи» від 05.03.1998 № 187/98-ВР (далі Закон № 187/98). Відповідно до статті 1 Закону № 187/98 відходи будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними. Згідно зі статтею 8 Закону № 187/98 всі відходи є об`єктом права власності, а відповідно до положень Цивільного кодексу України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону № 187/98 встановлено, що суб`єктами права власності на відходи є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава.

Згідно зі статтею 11 Закону № 187/98 при зміні власника чи користувача земельної ділянки, на якій розміщені відходи, питання про право власності на відходи вирішується окремо, відповідно до закону. Як передбачено положеннями статті 12 Закону № 187/98 власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи, зобов`язані у п`ятиденний строк повідомити про них місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Відповідно до статті 21 Закону № 187/98 органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують зокрема організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів; здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами відповідно до закону та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи. Відповідно до статті 29 Закону № 187/98 з метою визначення та прогнозування впливу відходів на навколишнє природне середовище, своєчасного виявлення негативних наслідків, їх відвернення та подолання виробники відходів, їх власники; а також центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища здійснюють моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів. Відповідно до частини 1, 7 статті 33 Закону № 187/98 встановлено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

Викидання сміття у місцях, спеціально не пристосованих для цієї мети, тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до статті 42 Закону № 187/98 зазначено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини та економічних збитків.

Відповідно до статті 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративну відповідальність несуть особи винні у порушенні вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення. За таку діяльність передбачається штраф на громадян у розмірі від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян суб`єктів підприємницької діяльності від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно зі статтею 52 КУпАП передбачено, що псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення виробничими та іншими відходами тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян суб`єктів підприємницької діяльності від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Окрема відповідальність встановлена за засмічення лісів та тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п`яти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до статті 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII суб`єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей. Компетенція органів місцевого самоврядування щодо предмету спору визначається Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280). Відповідно до пункту 38 частини 1 статті 26 Закону № 280 виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об`єктів, у тому числі місць чи об`єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію.

Відповідно до ст. 30, 33 Закону № 280 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: вирішення питань поводження з побутовими відходами, знешкодження та захоронення трупів тварин; затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів; визначення території для розміщення відходів відповідно до законодавства; здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з побутовими та виробничими відходами та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.

Відповідно до статті 56 Земельного кодексу України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній і приватній власності. Згідно зі статтею 94 Лісового кодексу України державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, іншими органами виконавчої влади у межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України та статті 35 Закону України «Про охорону земель» визначено, що власники та землекористувачі, у тому числі орендарі, земельних ділянок під час здійснення господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням, забезпечувати захист земель від забруднення та засмічення.

Згідно із статтею 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема щодо раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» суб`єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей. Відповідно до статті 45 Закону України «Про охорону земель» забороняється господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин. Згідно зі статтею 52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані додержувати правил транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив, нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів, з тим щоб не допустити забруднення ними або їх складовими навколишнього природного середовища і продуктів харчування.

Згідно зі статтею 21 Закону № 187/98 органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують зокрема організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів; здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами відповідно до закону та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.

Компетенція органів місцевого самоврядування щодо предмету спору визначається Законом України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280).

Відповідно до пункту 38 частини 1 статті 26 Закону № 280 передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об`єктів, у тому числі місць чи об`єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію.

Відповідно до статей 30, 33 Закону № 280 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: вирішення питань поводження з побутовими відходами, знешкодження та захоронення трупів тварин; затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів; визначення території для розміщення відходів відповідно до законодавства; здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з побутовими та виробничими відходами та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.

Згідно із ст. 25 Закону № 280 сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до статті 26 Закону № 280 встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об`єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).

Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.96 ЗК України та ст.35 Закону України «Про охорону земель» власники та землекористувачі зобов`язані забезпечувати захист земель від забруднення та засмічення. Ліквідація несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів на території міста належить до компетенції Корсунь-Шевченківської міської ради, проте відповідачем жодних дій з ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ не вжито.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Захист прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави згідно зі ст. 1 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» відносяться до мети здійснення функцій прокуратури України. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, звертатися до суду з позовом (п. 1 ч. 6 ст. 23 Закону №1697).

Невжиття компетентним органом заходів протягом розумного строку після того, як суб`єкту владних повновжень стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення публічних інтересів щодо довкілля на території громади, є бездіяльністю відповідного органу.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Верховний Суд у справі № 640/16224/19 (провадження № К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Визнання адміністративного позову означає, що відповідач погоджується з вимогами позивача, їхньою законністю та обґрунтованістю. Відповідно до ч.4 ст.47 КАС, крім прав та обов`язків, визначених у ст.44 цього кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч.4 ст.159 КАС України).

Враховуючи обгрунтовані доводи прокурора, оцінені докази та визнання позову Виконавчим комітетом Корсунь-Шевченківської сільської ради, встановлену судом бездіяльність щодо невжиття заходів ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища, суд дійшов висновку, з метою захисту суспільного екологічного інтересу та забезпечення права на екологічну безпеку, визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради щодо не забезпечення ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища на території Корсунь-Шевченківської міської ради на земельній ділянці комунальної форми власності №7122510100:17:001:0001, тому зобов`язати Виконавчий комітет Корсунь-Шевченківської міської ради вжити заходи щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища на території Корсунь-Шевченківської міської ради на земельній ділянці комунальної форми власності №7122510100:17:001:0001.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до частини 2 статті 139 вказаного Кодексу під час задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Судові витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз у справі відсутні, підстав для розподілу судових витрат суд не встановив.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради щодо не забезпечення ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища на території Корсунь-Шевченківської міської ради на земельній ділянці комунальної форми власності №7122510100:17:001:0001.

Зобов`язати Виконавчий комітет Корсунь-Шевченківської міської ради вжити заходи щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища на території Корсунь-Шевченківської міської ради на земельній ділянці комунальної форми власності №7122510100:17:001:0001.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити учасникам справи:

позивач: Смілянська окружна прокуратура [вул.Ю.Кондратюка 25, м.Сміла, Черкаська область, 20701, ЄДРПОУ 02911119];

відповідач: Виконавчий комітет Корсунь-Шевченківської міської ради [вул. Шевченка 42, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область,19402, код ЄДРПОУ 04061599] ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: громадська організація «Рух захисту довкілля та тварин» (ГО «РЗДТ») [вул.Вишнева 33, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, 19402, код ЄДРПОУ 44532884].

Рішення суду складене 15.03.2024.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА