Ухвала

від 18.03.2024 по справі 308/4879/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/4879/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 березня 2024 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа без самостійних вимог: Автогаражний кооператив «Мрія-1» про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа без самостійних вимог: Автогаражний кооператив «Мрія-1» про визнання права власності.

Приписами ч.1ст.187ЦПК України визначено, що суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Відповідно до ч.5ст.177 ЦПК Українипозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до п. 5, 6, 8 ч.3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Відповідно до ч. 2ст. 83 ЦПК Українипозивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Враховуючи, вимоги процесуального законодавства позивач зобов`язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити зазначення ціни позову.

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 176 ЦПК Україниціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Також, згідно пункту 9 частини 1статті 176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимогЗакону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ч. 2ст. 176 ЦПК України).

Пунктом 12Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.95 за N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності"встановлено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Окрім того, вартість майна визначається відповідно доЗакону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Застаттею 3 зазначеного Законунезалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Ціна позову визначається дійсною вартістю спірного майна на час звернення до суду з позовною заявою.

Відповідно до позовної заяви вартість спірного майна становить 60000,00 грн., однак доказів щодо зазначеної вартості спірного майна суду не надано.

В якості доказу вартості майна позивача надано договір купівлі-продажу майна, що не є звітом про оцінку саме ринкової (дійсної) вартості майна.

Так, для визначення ціни позову позивач повинен надати суду Звіт щодо дійсної вартості спадкового майна (надавши його до суду у повному обсязі) та сплатити судовий збір, відповідно до дійсної вартості.

Зокрема ч. 4ст.177ЦПК Українивстановлено,що допозовної заявидодаються документи,що підтверджуютьсплату судовогозбору увстановлених порядкуі розмірі,або документи,що підтверджуютьпідстави звільненнявід сплатисудового зборувідповідно дозакону.

Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».

Відповідно дост. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно достатті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX,з 1січня 2024року установленопрожитковий мінімумдля працездатнихосіб урозмірі 3028,00 гривні.

В даному випадку позивачем заявлено вимогу майнового характеру.

В позовній заяві зазначена ціна позову 60000,00 грн, однак не надано квитанцію про сплату судового збору, про що Ужгородським міськрайонним судом складено Акт №10 про віждсутність квитанціїї про сплату судового збору.

На підставі викладеного, позивачу необхідно зазначити ціну позову (надавши його обґрунтований розрахунок, із наданням доказів на підтвердження вартості майна), виходячи з дійсної вартості вказаного нерухомого майна, на яку він фактично просить визнати право власності, сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі, та надати оригінал квитанції про його сплату суду за позовну вимогу (майнового характеру) у відповідному розмірі.

Окрім того, відповідно до ч. 1ст. 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові не викладено обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги та не зазначено докази, які їх підтверджують, а саме: ким оспорюється право власності ОСОБА_1 на гараж по АДРЕСА_1 , поз. 80 «А» площею 77,9 м2 , або ж докази втрати позивачем документа, який засвідчує його право власності тощо.

Згідно з ч.1 ст.185ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. ст.175,177,185 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа без самостійних вимог: Автогаражний кооператив «Мрія-1» про визнання права власності - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник