Постанова

від 20.09.2010 по справі 2а-9152/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 20 вересня 2010 року                                         № 2а-9152/10/2670

14:47

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто-Кредит Інвест»

до

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

про

скасування податкового повідомлення-рішення

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Гончаров В.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001452306/0 від 16.11.2009.

12.08.2010 позивач змінив позовні вимоги з урахуванням чого просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001452306/3 від 14.06.2010.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

з 16.09.2009 по 27.10.2009 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Нафто-Кредит Інвест»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2009, в результаті якої виявлено порушення з боку Товариства пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2008 року на 9 727 515 грн. та порушення пп. 12.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2009 року на загальну суму 1 944 000 грн., що викладено у відповідному Акті перевірки № 651/1-2303-33227075 від 03.11.2009.

За наслідками розгляду матеріалів перевірки ДПІ у Голосіївському районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0001452306/0 від 16.11.2009, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 14591272,5 грн., в т.ч. 9727515 грн. - основний платіж, 4863757,5 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Не погодившись із результатами перевірки, Товариством оскаржено їх в адміністративному порядку, в результаті чого Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001452306/3 від 14.06.2010, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 14591272,5 грн., в т.ч. 9727515 грн. - основний платіж, 4863757,5 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що заочним рішенням Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова від 02.06.2009 позов Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова задоволено, визнано недійсними установчі документи ПП «РОВ і К»(код ЄДРПОУ 36078951), яке зареєстровано за юридичною адресою м. Львів, вул. Дорошенка, 35, з моменту державної реєстрації, визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «РОВ і К»з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість.

При цьому, на виконання ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.2010 Державна податкова адміністрація України надала відомості про дату внесення даних про платника ПДВ та анулювання свідоцтва відносно Приватного підприємства «РОВ і К»:

датою реєстрації платником ПДВ та датою включення ПП «ТОВ і К»(код ЄДРПОУ 36078951) до Реєстру платників ПДВ є 28.08.2008 (ІПН 360789513044, свідоцтво платника ПДВ № 100136214, дата початку дії свідоцтва 28.08.2008). Реєстрацію було проведено ДПІ у Галицькому районі м. Львова на підставі реєстраційної заяви платника за його добровільним рішенням.

Реєстрацію ПП „РОВіК" як платника ПДВ анульовано датою 28.08.2008 за ініціативою податкової інспекції відповідно до заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 02.06.09 у справі № 2-1815/2009.

Запис про анулювання реєстрації 17.06.2009 унесено до центрального рівня Реєстру платників ПДВ.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову повністю з врахуванням наступного.

Порядок нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість регулюється Законом України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168) із змінами та доповненнями.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4. ст.7 Закону № 168 визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Пунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 визначено: податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п. 6 Наказу ДПА України „Про порядок заповнення податкової накладної" від 30.05.1997 № 165, зареєстрованого в Мін'юсті 23.06.1997 № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку на додану вартість, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

У відповідності до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст.7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пп. 7.2.4 п. 7.2. ст.7 ЗУ № 168, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Пунктом 10.1. ст. 10 Закону № 168 передбачено, що особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є:

а) платники податку, визначені у статті 2 цього Закону;

б) митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону;

в) у разі якщо сплата податку особами, визначеними у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, розстрочується шляхом надання податкового векселя, - платник податку, який надав такий податковий вексель;

г) при наданні послуг нерезидентом - його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України;

д) платники податку, визначені підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, що здійснюють операції з реалізації конфіскованого майна.

Пунктом 10.2. ст. 10 Закону № 168 Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є безпідставним та необґрунтованим, адже матеріалами справи встановлено, що податкова накладна, за результатом невизнання якої податковою службою прийнято оскаржуване рішення, видана 19.09.2008, а заочне рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова від 02.06.2009 про визнання недійсними установчих документів ПП «РОВ і К»(код ЄДРПОУ 36078951), яке зареєстровано за юридичною адресою м. Львів, вул. Дорошенка, 35, з моменту державної реєстрації, та визнання недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «РОВ і К»з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість прийнята 02.06.2009. Разом з цим, 17.06.2009 запис про анулювання реєстрації ПП «РОВ і К»унесено до центрального рівня Реєстру платників ПДВ.

З огляду на викладені вище обставини, суд констатує, що на момент вчинення спірної операції у вересні 2009 року контрагент позивача –ПП «РОВ і К» був зареєстрований як платник податку на додану вартість. А виключений з Реєстру платників ПДВ лише 17.06.2009, що підтверджено матеріалами справи.

Покликання відповідача на дату анулювання свідоцтва платника податку з моменту його видачі –28.08.2008 є необґрунтованим, адже датою анулювання свідоцтва є дата прийняття відповідного рішення про це у формі відповідного акта. Так, згідно з пунктом 9.6 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

Окрім того, підстави для анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «РОВ і К»є необґрунтованими, адже здійснені за обставинами, які не мають жодних юридичних наслідків та значення. Адже ухвалою Галицького суду від 30 червня 2009 року  заочне рішення від 02 червня 2009 року  скасоване, а справу призначено до розгляду за наслідком якого 29 жовтня 2009 року ухвалою цього ж суду провадження у справі було закрито. Вказана ухвала набрала законної сили 25 січня 2010року згідно ухвали апеляційного суду Лвіської області.

Позивачем віднесені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкової накладної, яка не мала недоліків, та порядок заповнення якої відповідав встановленому чинним законодавством.

Суд вважає необґрунтованим невизнання відповідачем спірних податкових накладних, виданих ПП «РОВ і К», оскільки запис про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість внесено до реєстру лише 17.06.2009. Тому необґрунтованим є твердження відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит з таких операцій за зазначений період.

Визнання недійсним установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягнуло за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідачем не доведено суду те, що на момент здійснення господарських операцій обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту, сум податку на додану вартість, за якими не визнала податкова інспекція, продавець не мав свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої. Враховуючи викладене вище у сукупності, суд зазначає, що покупець не був та не міг бути обізнаний про такі обставини.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону "Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

Пунктом 17.1.3. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№254к/96-ВР від 28.06.1996р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Таким чином, враховуючи викладені обставини вище, те, що податковими накладними та відповідним Реєстром отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2008 підтверджено факт здійснення операцій з ПП «РОВ і К», які містять всі необхідні обов’язкові реквізити, відповідачем необґрунтовано визначено позивачеві податкове зобов’язання з урахуванням штрафних санкцій за податку на додану вартість.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва № 0001452306/3 від 14.06.2010.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                             О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –28.09.2010.