Рішення

від 14.03.2024 по справі 725/485/24

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/485/24

Номер провадження 2/725/96/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2024 року м.Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Федіної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Кочут М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки у спільній сумісній власності та визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року позивач звернулась до суду з вище вказаним позовом та просила визначити розмір часток нерухомого майна - земельної ділянки в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7310136600:31:001:0075, площею 0,0494 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, становить по 1/2 частці за кожним співвласником, а саме: за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та покійного ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 7310136600:31:001:0075, площею 0,0494 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1/4 частку земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:31:001:0075, площею 0,0494 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 30.05.2005 року вона з чоловіком набули у власність житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами по АДРЕСА_1 та рішенням 17 сесії Чернівецької міської ради V скликання №324 від 31.05.2007 року їм передано у спільну сумісну власність земельну ділянку для обслуговування даного будинку, кадастровий номер 7310136600:31:001:0075, площею 0,0494 га.

ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_3 , помер та після його смерті відкрилась спадщина на належні йому частку в житловому будинку по АДРЕСА_1 та частку земельної ділянки. Спадкоємцями відповідно за законом є вона та їх спільна донька ОСОБА_2 з якою вони оформили право власності в порядку спадкування на відповідні частки житлового будинку з належними до нього надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .

Разом з тим, право власності на належну покійному чоловікові частку земельної ділянки оформити не представилось можливим, оскільки постановою від 08.06.2018 року державним нотаріусом Назарчук Г.Я. відмовлено у видачі свідоцтва про право власності за законом на частку покійного ОСОБА_3 у земельній ділянці в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7310136600:31:001:0075, у зв`язку з тим, що частка земельної ділянки, яка належить спадкодавцю, не визначена.

Наведені вище обставини зумовили необхідність звернення до суду з даним позовом.

У свою чергу, з аналогічних підстав щодо неможливості оформити право власності на відповідну частку вказаної вище земельної ділянки через невизначеність частки спадкодавця у спільній сумісній власності, ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом та просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на 1/4 частку земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:31:001:0075, площею 0,0494 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В рамкахсудового розгляду даногоспору судом прийнято відмову ОСОБА_4 від частини позовнихвимог,а самещодо визнання за ОСОБА_2 права власності впорядку спадкуванняна 1/4частку земельноїділянки,кадастровий номер7310136600:31:001:0075,площею 0,0494га,цільове призначеннядля будівництваі обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі споруд,за адресою АДРЕСА_1 ;провадження у справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки у спільній сумісній власності та визнання права власності вчастині вимог про визнання за ОСОБА_2 права власності впорядку спадкуванняна 1/4частку земельноїділянки,кадастровий номер7310136600:31:001:0075,площею 0,0494га,цільове призначеннядля будівництваі обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі споруд,за адресою АДРЕСА_1 закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову в цій частині; витребувано з Першої чернівецької державноїнотаріальної контори належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи №251/2018 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

В судове засідання сторони не з`явились, направили до суду заяви про розгляд справи без їх участі та про визнання позовних вимог за первісним та зустрічним позовами.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення впідготовчому засіданнісудового рішенняу разівідмови відпозову,визнання позову,укладення мировоїугоди проводитьсяв порядку,встановленому статтями206,207цього Кодексу.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідившиписьмові докази посправі,вважає,що позовобґрунтований та підлягаєзадоволенню,при цьомусуд також приймає до уваги визнання позову відповідачами за первісним та зустрічним позовами, оскільки це не суперечить Закону, а також правам та інтересам сторін, не порушує свободи чи інтереси інших осіб , та відповідає вимогам ч. 4 ст. 206 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільногосудочинства єсправедливий,неупереджений тасвоєчасний розгляді вирішенняцивільних справз метоюефективного захиступорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чиінтересів фізичнихосіб,прав таінтересів юридичнихосіб,інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Частиною третьою ст. 89 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Відповідно дост.369 ЦК Українипередбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням 17 сесії Чернівецької міської ради V скликання №324 від 31.05.2007 року у спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 передано земельну ділянку для обслуговування даного будинку, кадастровий номер 7310136600:31:001:0075, площею 0,0494 га.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно із ч.1 ст. 368 ЦК України спільна власності двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч.1 ст.369 ЦК).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а/с 7).

Згідно ст.ст. 1216, 1222, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

За змістом ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною ч. 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

З матеріалів справи даної цивільної справи, а також витребуваної судом спадкової справи, вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 та крім них інших спадкоємців немає, останні своєчасно звернулись в органи нотаріату, зокрема до державного нотаріуса, із заявами про прийняття спадщини, натомість постановою державного нотаріуса Назарчук Г.Я. від 08.06.2018 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право власності за законом на частку покійного ОСОБА_3 у земельній ділянці в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7310136600:31:001:0075, у зв`язку з тим, що частка земельної ділянки, яка належить спадкодавцю, не визначена (а/с 8).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Аналогічні положення містятьсяу ст.370ЦК Українищодо виділучастки ізмайна,що єу спільнійсумісній власностівідповідно доякої у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

За змістом ст. 89 Земельного кодексу України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Крім того, згідно із п. г ч. 1 ст. 87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду.

Відповідно до ст.152 ЗК Українидержава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється зокрема шляхом визнання прав.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За змістомстатті 392 ЦК Україниправо власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності.

Такого висновку щодо застосування зазначених норм матеріального права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 28 липня 2021 року у справі №346/5216 /18 (провадження № 61-3050cB21).

Таким чином, сторонами вірно обрано спосіб судового захисту шляхом визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування.

Частиною першоюстатті 88 ЗК Українипередбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Відповідно до частини четвертоїстатті 88 ЗК Україниучасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Володіння та порядок користування земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності в тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, може визначатися, насамперед, їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток на нерухоме майно відповідно достатті 88 ЗК Україниабо в судовому порядку.

Таким чином, земельна ділянка, яка знаходиться під будинком та її частка, яка необхідна для обслуговування будинку є власністю особи, яка має право на виділ цієї частини земельної ділянки відповідно до вимогстатті 120 ЗК Українита статей183,364,367 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка була надана ОСОБА_1 та її покійному чоловіку у спільну сумісну власність та матеріали справи не містять відомостей про наявність відповідного письмового та нотаріально посвідченого договору між співвласниками про визначення розмір часток, а тому суд приходить до висновку, що їх частки рівні.

Таким чином, дружина тадонька покійного за законом успадкували порівну належну спадкодавцю частку земельної ділянки в АДРЕСА_1 , кадастровийномер 7310136600:31:001:0075,площею 0,0494га,для будівництваі обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельта споруд, вчасно звернулись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, проте реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право власності на спадщину не змогли, у зв`язку з відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що вказані у постанові нотаріуса підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій не впливають на можливість поновлення порушеного права сторін, як спадкоємців, в судовому порядку, шляхом визнання за ними права власності на вказане спадкове майно.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 328, 1216, 1220, 1222, 1223, 1258, 1261, 1262, 1266, 1268, 1297 ЦК України, ст.ст.86-89,120,125,152 ЗКУкраїни, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки у спільній сумісній власності та визнання права власності задовольнити.

Визначити розмір часток співвласників нерухомого майна - земельної ділянки в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7310136600:31:001:0075, площею 0,0494 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а саме: частка ОСОБА_1 становить 1/2 ідеальну частку зазначеної земельної ділянки та частка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 становить 1/2 ідеальну частку зазначеної земельної ділянки.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та покійного ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 7310136600:31:001:0075, площею 0,0494 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 на 1/4 частку земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:31:001:0075, площею 0,0494 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , право власності в порядку спадкування на 1/4 частку земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:31:001:0075, площею 0,0494 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці А. В. Федіна