Вирок

від 15.03.2024 по справі 128/1639/23

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/1639/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вінниці кримінальне провадження, відомості по якому 06.11.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020050000430 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Почапинці Жмеринського району Вінницької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , маючого середню освіту, неодруженого, працюючого складачем поїздів ПрАТ «Вінницький ОЖК», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , обіймаючи посаду заступника командира бойової машини - навідника - оператора механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, в порушення ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Зборойних Сил України, ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 19 Конституції України, п.п. 2.9(а), 12.1 Правил дорожнього руху України, 06.11.2022 біля 15-00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «Mersedes-Benz 250», д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись автомобільною дорогою «М-21» сполученням «Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський» зі сторони м. Бар Вінницької області в напрямку м. Вінниці, в районі 316 км, діючи з кримінально-протиправною самовпевненістю, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, під час вибору безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого втратив змогу контролювати рух керованого ним транспортного засобу, виїхав за межі проїзної частини на праве узбіччя, де з необережності допустив зіткнення із перешкодою - деревом.

Внаслідок даної ДТП пасажир автомобіля «Mersedes-Benz 250», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , відповідно висновку судово-медичної експертизи №173/220/221 від 22.03.2023, отримав тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, закритого перелому лівої плечової кістки на межі середньої та нижньої третини зі зміщенням уламків, закритого багатоуламкового перелому діафіза лівої ліктьової кістки в середній третині зі зміщенням уламків, закритого перелому діафіза лівої променевої кістки в середній третині зі зміщенням уламків, закритого перелому ліктьового відростку правої ліктьової кістки зі зміщенням уламків, закритого перелому лівого шиловидного відростку лівої променевої кістки зі зміщенням, закритого перелому тіла лівої лопатки, закритого перелому ості правої лопатки, закритої травми грудної клітки - закритих переломів 1-5-го ребер з обох сторін з незначним зміщенням, забоїв обох легень, парціального пневмотораксу зліва, саден на передній поверхні грудної клітини, на обличчі та на кінцівках. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_6 належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являлися небезпечними для життя в момент спричинення і не супроводжувалися загрозливими для життя явищами, за своїм характером перелом кісток спричинили тривалий (більше 21 дня) розлад здоров`я.

Відповідно до висновку судової токсикологічної експертизи №2505 від 24.11.2022 при судово-медичній експертизі крові ОСОБА_4 методом газово-рідинної хроматографії, виявлено етиловий спирт у концентрації 1,6 проміле.

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи №СЕ-19/102-22/18906-ІТ від 17.01.2023, на момент експертного огляду робоча гальмівна система, рульове керування автомобіля марки «Mersedes-Benz 250», д.н.з. НОМЕР_2 , знаходиться у працездатному стані. У деталях та вузлах робочої гальмівної системи, рульового керування автомобіля марки «Mersedes-Benz 250», д.н.з. НОМЕР_2 , на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникли до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено.

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи №СЕ-19/102-23/4777-ІТ від 10.03.2023 в ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля марки «Mersedes-Benz 250», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 з технічної точки зору вбачається невідповідність вимогам п. 12.1 ПДР, які знаходяться в причинному зв`язку з настанням події даної ДТП.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України визнав повністю, щиро розкаявся. В своїх показах повністю підтвердив обставини, що викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що на той час він був військовослужбовцем військової служби за призовом по мобілізації в/ч НОМЕР_1 . 06.11.2022 він пребував у відпустці, відпочивав, вживав алкогольні напої. Після вживання алкогольних напоїв, тобто, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, сів за кермо автомобіля марки«Mersedes-Benz 250», д.н.з. НОМЕР_2 , і разом із пасажиром ОСОБА_6 поїхав по автомобільній дорозі «М-21», сполученням «Виступович - Житомир - Молилів-Подільський», зі сторони м. Бар Вінницької області в сторону м. Вінниці, в районі 316 км, не впорався із керуванням та допустив виїзд за межі проїзної частини дороги на праве узбіччя, внаслідок чого зіткнувся із деревом. Внаслідок ДТП пасажир його автомобіля ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження. На даний час він вже звільнений із військової служби, оскільки здійснює догляд за батьком, який має 2 групу інвалідності. Завдану потерпілому ОСОБА_6 шкоду він добровільно відшкодував, перераховував кошти на його лікування. У вчиненому розкаявся, просив суд його суворо не карати. Також вказав, що заявлений до нього цивільний позов він визнає повністю та, оскільки працевлаштований, то має змогу сплатити кошти. Висновки експертиз не оспорює.

Потерпілим у даному кримінальному провадженні визнано ОСОБА_6 , який в судове засідання не з`явився, попередньо подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність, завдану йому шкоду відшкодовано, претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 він не має (а.с. 96).

Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим, думку учасників судового провадження, врахувавши позицію потерпілого, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та ухвалив обмежитись дослідженням характеризуючих даних на обвинуваченого. При цьому, суд виходить з того, що злочин вчинений обвинуваченим є одноепізодним, обвинувачений не має будь яких фізичних чи психічних вад, розуміє суть пред`явленого обвинувачення, розуміє зміст фактичних обставин справи, які не оспорює, усвідомлює неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про що заявив у судовому засіданні, а відтак у даному випадку у суду відсутні сумніви щодо добровільності і істинності позиції обвинуваченого з цього питання. Обвинувачений визнає свою вину повністю, також повністю визнав заявлений до нього цивільний позов.

Прокурор не оспорив фактичні обставини справи, йому зрозуміло неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_4 , суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 286-1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_4 , судом встановлено наступне.

Обвинувачений ОСОБА_4 на час вчинення кримінального правопорушення був повнолітнім (а.с. 88), раніше не судимий (а.с. 99), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 104, 105), за місцем проходження військової служби характеризувався посередньо (а.с. 101), за місцем проживання та реєстрації характеризується позитивно (а.с. 103),не є інвалідом першої-другої груп, має статус учасника бойових дій (а.с. 73), отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 категорії «В» (а.с. 93), відповідно до військового квитка з 11.08.2023 звільнений з військової служби (а.с. 70-72).

Відповідно до досудової доповіді Жмеринського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області від 09.02.2024, органом пробації визначено середній рівень ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства. Зібрані матеріали свідчать про загальноприйнятний спосіб життя ОСОБА_4 , що може свідчити про виправлення його, застосувавши покарання не пов`язане із позбавленням волі. Проте, санкція ч. 1 ст. 286-1 КК України виключає можливість застосування положень ст. 75 КК України (а.с. 63-64).

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

При призначенні покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65-67, 68 КК України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке, згідно ст. 12 КК України, хоча є нетяжким злочином, але вчиненим з необережності, вчинення суспільно небезпечного діяння проти безпеки руху та експлуатації транспорту, особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував потерпілому завдану шкоду, позицію потерпілого, який не має претензій до обвинуваченого, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого до та після вчинення кримінального правопорушення, надання правдивих показів в суді.

Суд зазначає, що згідно положень частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Частинами 1 та 2 статті 65 КК України, зокрема встановлено, що суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який в своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

При цьому суд використовує повноваження, надані йому державою, обирати між альтернативами при призначенні покарання, кожна з яких є законною, застосовує принцип індивідуалізації покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта, та вважає, що обране покарання є достатнім для того, щоб засуджений довів своє виправлення.

Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Обвинувачений визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому, потерпілий ані моральних, ані матеріальних претензій до обвинуваченого не має. В свою ж чергу обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Наявність вказаних пом`якшуючих покарання обставин свідчить про можливість застосування ч. 1 ст. 69 КК України під час призначення ОСОБА_4 покарання.

Так, з урахуванням вказаних обставин справи, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого, доходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 можливо призначити більш м`яке покарання, ніж передбачене санкцією частини першої статті 286-1 КК України, а саме покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, що є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження ним нових злочинів.

Прокурор разом із обвинувальним актом направив до суду цивільний позов Вінницької спеціалізованої прокуратури сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» до ОСОБА_4 про відшкодування витрат, понесених державним закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого. Надавши під час судового розгляду документи, які підтверджують вартість лікування потерпілого від ДТП, що була вчинена обвинуваченим, за один ліжко-день у вищевказаному закладі охорони здоров`я, прокурор просив стягнути з обвинуваченого на користь Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» витрати на лікування ОСОБА_6 на загальну суму 30 624,36 грн. (а.с. 130).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених Законом України «Про прокуратуру». Згідно з приписами частини третьої статті Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Оскільки «інтереси держави» є поняттям оціночним, прокурор у кожному окремому випадку визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту. На переконання cуду в даному випадку зазначених положень у цій справі прокурор дотримався повністю, а також надав під час судового розгляду документи, які підтверджують витрачені органом охорони здоров`я витрати на лікування потерпілого від ДТП. В свою чергу ОСОБА_4 позовні вимоги визнав повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Враховуючи, що позовні вимоги цивільного позову є доведеними належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про задоволення цивільного позову прокурора повністю.

На підставі ст. 124 КПК України слід стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати за проведення експертиз: №СЕ-19/102-22/18906-ІТ від 17.01.2023 в сумі 943,90 грн. (а.с. 110), №СЕ-19/102-23/4777-ІТ від 10.03.2023 в сумі 1 321,46 грн. (а.с. 118).

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10.11.2023 (а.с. 108) - скасувати.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України та матеріалів кримінального провадження речові докази (а.с. 84, 86-87), а саме: автомобіль марки «Mersedes-Benz» моделі «250», д.н.з. НОМЕР_2 , який поміщено на територію спеціального майданчику ГУНП у Вінницькій області для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів (м. Вінниця, вул. Ботанічна, 30-32) - повернути власнику - ОСОБА_4 (а.с. 94-98).

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Відповідно до ст.ст. 65, 69,186-1 КК України, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України та із дотриманням вимог ч. 2 ст. 53 КК України - у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) грн. 00 коп. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Цивільний позов Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» до ОСОБА_4 про відшкодування витрат, понесених державним закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» (код ЄДРПОУ (ЗКПО) 01982749, МФО 320478, р/р НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк» м. Київ) 30 624 (тридцять тисяч шістсот двадцять чотири) гривні 36 копійок у відшкодування витрат, понесених державним закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 ..

Скасувати, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10.11.2023, арешт з майна - автомобіля марки Mersedes-Benz» моделі «250», д.н.з. НОМЕР_2 .

Речовий доказ - Mersedes-Benz» моделі «250», д.н.з. НОМЕР_2 , який поміщено на територію спеціального майданчику ГУНП у Вінницькій області для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів (м. Вінниця, вул. Ботанічна, 30-32) - повернути його власнику ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертиз, а саме: СЕ-19/102-22/18906-ІТ від 17.01.2023 в сумі 943,90 грн., №СЕ-19/102-23/4777-ІТ від 10.03.2023 в сумі 1 321,46 грн., а всього в сумі 2 265 (дві тисячі двісті шістдесят п`ять) гривень 36 копійок.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після проголошення направити потерпілому, якщо він не був присутній при його проголошенні.

Суддя ОСОБА_1