Постанова

від 13.02.2024 по справі 201/2277/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1518/24 Справа № 201/2277/23 Головуючий у першій інстанції: Демидова С. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Ніколиної А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 07 листопада 2023 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Управління-служба у справах дітей адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління-служба у справах дітей адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом посилаючись на те, що вона з ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2018 року шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з матір`ю. Вона не чинила жодних перешкод у спілкування батька з сином. 30 січня 2023 року близько 21 години ОСОБА_2 без дозволу матері забрав сина з його постійного місця проживання та не повернув по теперішній час. Вона має своє житло, в якому у дітей є свої кімнати, постійно займається вихованням своїх дітей, приділяє їм увагу, забезпечує безпечні умови їх проживання. Тому просила суд відібрати дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від батька, ОСОБА_2 та повернути матері ОСОБА_1 за попереднім місцем проживання за адресою по АДРЕСА_1 .

23 травня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою обґрунтовуючи це тим, що в період з 23 квітня 2011 року по 17 жовтня 2018 року перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі. В шлюбі у них народився син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . 30 січня 2023 року близько 19.00 ОСОБА_1 вдарила їхнього сина по голові, штовхала та ображала, після чого сина він забрав до себе. Вони звернулися до КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово - медичної експертизи» ДОР» для зняття тілесних ушкоджень. Після даного випадку син не хотів повертатися проживати до матері та виявив бажання проживати з батьком. Тому позивач за зустрічним позовом просив визначити місце проживання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з батьком; стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

29 травня 2023 року ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву, в якій просила залишити без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини та повернення її матері; визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з матір`ю ОСОБА_1 за адресою по АДРЕСА_1 .

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 07 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Управління - служби у справах дітей адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком задоволено в повному обсязі. Визначено місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з батьком ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 1 073,60 грн. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: Управління - служби у справах дітей адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення її позову в повному обсязі та відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що з 23 квітня 2011 року сторони перебували у шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_6 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим Соборним відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с. 38 т.1).

Згідно копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Соборним відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_5 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 39 т.1).

Рішенням Жовтневого районного суду від 17 жовтня 2018 року шлюб, зареєстрований 23 квітня 2011 року Соборним районним у м. Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (актовий запис № 169), розірвано (а.с. 14-15, 42-43 т.1); рішення набрало законної сили.

Після розлучення діти залишились проживати з матір`ю ОСОБА_1 у будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї №1184 від 13.02.2023 та визнано сторонами у судових засіданнях (а.с. 8 т.1).

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2018 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 1200 (одній тисячі двісті ) грн. на кожну дитину щомісяця, що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи стягнення з 26 липня 2018 року та до досягнення дітьми повноліття (а.с. 16-17 т.1).

Згідно висновку судово-медичного експерта №279 від 31.01.2023, за наслідками обстеження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо-шкірних крововиливів на обличчі та шиї, що спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо в термін, на який вказує неповнолітній. Зі слів неповнолітнього 30 січня 2023 роки близько 19.00 години, мати ОСОБА_1 вдарила сина ОСОБА_5 дерев`яною палицею по голові, схопила його рукою та штовхнула. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки (а.с. 44-46 т.1).

Згідно копії листа №43.5/ЄО-Д-5778 від 22.02.2023, звернення ОСОБА_2 зареєстровано у ВП №5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області до журналу єдиного обліку №4131 від 31.01.2023 та розглянута працівниками ювенальної превенції сектору превенції Дніпропетровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області. Слідче відділення поліції №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ознак кримінального правопорушення не виявив. Звернення, яке зареєстровано в відділенні поліції №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ЖЕО №4131 від 31.01.2023 розглянуто відповідно до ЗУ "Про звернення громадян" (а.с. 124 т.1).

Згідно листа Відділення поліції №5 Дніпровського районного управління поліції ГУ НП у Дніпропетровській області №43.5/Д-659 від 05.06.2023, 30.01.2023 на лінію "102" надійшло повідомлення, яке було зареєстровано у відділенні поліції №5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ЖЕО №4065 від 30.01.2023 стосовно повідомлення ОСОБА_1 , що колишній чоловік ОСОБА_2 , мешкає по АДРЕСА_2 , забрав спільного сина малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до себе додому без згоди матері (а.с. 162 т.1).

З ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає у квартирі АДРЕСА_3 , яка належить на праві власності ОСОБА_9 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 86).

За вказаною адресою зареєстровані та проживають ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (дідусь), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (бабуся), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (батько), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 без реєстрації, що підтверджується актом обстеження умов проживання (а.с. 95 т.1).

Мати ОСОБА_1 вказані обставини щодо побиття сина ОСОБА_5 не визнає та звернулась до суду з первинним позовом про відібрання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , від батька ОСОБА_2 , який в подальшому змінила та ставить питання про визначення місця проживання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,я з матір`ю.

Згідно довідки №1 від 20.02.2023, ОСОБА_1 працює музичним керівником в комунальному закладі дошкільної освіти (ясла - садок) №378 Дніпровської міської ради (а.с. 18 т.1).

Відповідно до довідки про доходи №2 від 20.02.2023, загальна сума доходу за період з 01.08.2022 по 31.01.2023 становить 74222,62 грн (а.с. 19 т.1).

Відповідно до характеристики наданої Комунальним закладом дошкільної освіти (ясла - садок) №378 ДМР, ОСОБА_1 розведена, виховує двох неповнолітніх дітей. В роботі з дітьми проявила себе як професіонал в сфері музичного виховання. Добра , порядна, чуйна та працьовита людина, вихована, пунктуальна; за всі роки роботи з вихованцями дитячого садочку завжди проявляла любов до дітей. Діти, в свою чергу, із задоволенням відвідували музичні заняття, які проводила ОСОБА_1 . З колегами спілкується ввічливо та підтримує дружні стосунки (а.с. 20 т.1).

Згідно з довідкою про проходження попереднього, періодичного огляду, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин №1037 від 12 червня 2023 року, у ОСОБА_1 психіатричні, у тому числі спричиненні вживанням психоактивних речовин, протипоказання для виконання обов`язку музичного керівника - відсутні (а.с. 163 т.1).

Згідно акту обстеження умов проживання за адресою матері дитини по АДРЕСА_1 від 30 травня 2023 року, встановлено, зокрема, що санітарний стан помешкання задовільний. Наявні меблі, побутова техніка, газо-, водо-, електропостачання. Для виховання та розвитку дитини є окреме місце для відпочинку, навчання, шафа, комп`ютер. На момент виходу спеціалістів за вказаною адресою, умови для проживання/перебування дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , створені належним чином, старша дочка ОСОБА_3 була присутня за вказаною адресою з матір`ю (а.с. 165 т.1).

Також, із позовом звернувся батько ОСОБА_2 , який ставить питання про визначення проживання дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з батьком.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Дніпропетровській області, 07 червня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_11 зареєстровано шлюб. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на ОСОБА_12 .

ІНФОРМАЦІЯ_11 у ОСОБА_2 та ОСОБА_13 народилась дочка ОСОБА_14 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданим Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро).

Згідно пояснень ОСОБА_2 , він проживає зі своїми батьками та сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , по АДРЕСА_2 , айого дружина та дочка наразі проживають по АДРЕСА_4 .

Згідно довідки №2019 від 15 березня 2023, виданої КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДМР, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , в КП «ДБКЛПД» ДОР» не знаходиться і раніше за архівною документацією не значиться. В реєстрі осіб з наркологічними захворюваннями не значиться (а.с. 51 т.1).

Відповідно до довідки №788 від 15 березня 2023, виданої КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДМР, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , в КП «ДБКЛПД» ДОР» не знаходиться і раніше за архівною документацією не значиться. Диспансерний нагляд за хворим з психічними розладами проводиться за їх місцем мешкання (а.с. 52 т.1).

Згідно довідки №12/05-23 від 12.05.2023, ОСОБА_2 працює на посаді кухаря у ФОП ОСОБА_15 з 15 березня 2023 року (а.с. 59 т.1).

З довідки про доходи вбачається, що загальна сума доходів за період з 15.03.2023 по 30.04.2023 становить 11114,57 грн (а.с. 91).

Відповідно до характеристики наданої ОСОБА_2 за місцем роботи від 11.05.2023, останній за час роботи зарекомендував себе як відповідальний і дисциплінований працівник, який може проявити ініціативу і прийняти правильне рішення в питаннях, що стосуються його професійної діяльності і знаходиться в межах його компетенції. Взаємовідносини з колективом склалися хороші, підтримує співробітників в складний період, але при цьому дотримується корпоративних правил і норм (а.с. 56 т.1).

Згідно акту обстеження умов проживання за адресою батька дитини по АДРЕСА_2 від 12.05.2023, встановлено, зокрема, що санітарний та житловий стан квартири задовільний, наявні необхідні меблі, побутова техніка, електро-, газо-, водопостачання. Для виховання та розвитку дитини є окреме місце для сну, навчання (для онлайн телефон), відпочинку, шафа, сезонний одяг та взуття. У родині алкогольними напоями не зловживають. Наркотичних речовин не вживають, повідомлень щодо зазначеної родини від правоохоронних органів, закладів освіти, медичних закладів не надходило. Умови для проживання/перебування дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , створені належним чином, згідно з віковими особливостями та сприяють розвитку та нормальній життєдіяльності (а.с. 95 т.1).

Відповідно до довідки КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» ДОР від 22 квітня 2023 № 16, Центром була проведена соціально-психологічна робота: діагностичне інтерв`ю, психологічне діагностування ОСОБА_2 , психологічне діагностування психоемоційного стану дитини ОСОБА_5 . Стиль батьківської поведінки у ОСОБА_2 авторитетно-ліберальний. Він встановлює правила поведінки, допускає зміни своїх вимог в розумних межах. Він має впевнену життєву позицію, мотивацію для спілкування з дитиною. Між ним та дитиною існує оптимальний емоційний контакт. Психологічне діагностування дитини ОСОБА_5 відбувалося наодинці зі спеціалістами Центру, задля об?єктивної оцінки психоемоційного стану дитини. Згідно результатів психологічного діагностування виявлено, що актуальний психоемоційний стан ОСОБА_4 спокійний, але є прояви ситуативної тривожності, пов?язані з запитаннями щодо матері. При використанні методики «Гніздо та його мешканці» (відображає ставлення дитини до батьків, батьків до дитини, домінуючу прив?язаність дитини) було виявлено, що на даний час ОСОБА_4 домінуючою особою в своєму житті вважає батька. Матір сприймає як агресивно налаштовану особу і підсвідомо хоче перебувати на відстані від неї. В ході діагностичного інтерв?ю ОСОБА_4 повідомив що: проживає з батьком , бабусею та дідусем, після того як батько від них пішов мати стала його бити, а сестру б`є не дуже, мати вживає горілку яку купує в АТБ, він не бажає з нею проживати. Можна зробити висновок, що ОСОБА_4 на даний час бажає проживати з батьком, разом з ним відчуває себе комфортно, спокійно та вільно, батько є домінуючою особою для дитини, символізує безпеку та захист. Хлопчик прагне відсторонитися від матері через її агресивне ставлення до нього. Рекомендовано, при вирішенні питання щодо місця проживання дитини враховувати побажання дитини, дитина повинна перебувати в режимі емоційної стабільності та в безпечному середовищі, спілкування з батьками не повинно набувати риси психотравмуючих подій (а.с. 80-83).

Колегія наголошує, що висновки викладені у вищевказаній довідці зроблені без залучення матері ОСОБА_1 , тому не можуть вважатись повністю об"єктивними і безсторонніми.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 від 09.05.2023, він проживає з батьком ОСОБА_17 , живуть добре, ОСОБА_4 ходить на бокс. Гуляє з друзями. З ним разом проживає бабуся ОСОБА_18 та дідусь ОСОБА_19 . Надалі хоче проживати з батьком (а.с. 40 т.1).

Згідно характеристики учня 5-А класу ОСОБА_5 №01-11/286 від 12.05.2023, виданої КЗО "Навчально-виховний комплекс №111", ОСОБА_8 навчається у НВК №111 з 1 класу. Володіє учбовим матеріалом на середньому рівні. Навчається не в повну міру своїх сил, в основному на 5-9 балів. Міг би навчатися краще, якби систематично готувався до уроків, виконував домашні завдання. Має схильність до предметів природничого циклу. Богдан - комунікабельний, рухливий, веселий хлопець. Має вузьке коло друзів, але намагається підтримувати дружні стосунки з однокласниками. Поважає дорослих, правильно реагує на зауваження, прислухається до вимог. Має добрий фізичний розвиток. Займався змішаним єдиноборством (MMA), наразі займається боксом. Батьки цікавляться навчанням сина і відповідально ставляться до його виховання в сім?ї. Надають допомогу класному керівнику (а.с. 96 т.1).

Згідно характеристики учня 6-А класу ОСОБА_5 №01-11/743 від 13.10.2023, виданої КЗО "Навчально-виховний комплекс №111", ОСОБА_8 навчається у Ліцеї №111 ДМР з 1 класу. Рівень знань учня - середній. Належить до тієї категорії учнів, які не повною мірою використовують свій потенціал. Навчається не в повну міру, не виявляє зацікавленості до навчання. До уроків готується не систематично, характеризується недостатнім поточним самоконтролем за власною діяльністю, що призводить до численних помилок при виконанні навчальних завдань. Опанування частини шкільних предметів даєтеся важко. Успішність ОСОБА_4 після 01.02.2023 не змінилась. Активної участі в громадському житті класу не бере. Має небагато друзів, але намагається підтримувати дружні стосунки з багатьма учнями. Має добрий фізичний розвиток. Займався змішаним єдиноборством (ММА), наразі займається боксом. Мати та батько до та після 01.02.2023 приділяють увагу в навчальному житті ОСОБА_4 , цікавляться успіхами дитини (а.с. 207 т.1).

Відповідно до висновку №5/6 -134 від 30.06.2023 "Про визначення місця проживання дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ", адміністрація Соборного району ДМР вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_2 ( а.с. 181-183).

В судовому засіданні місцевого суду було з`ясовано думку дитини ОСОБА_4 , який висловив своє бажання проживати разом з батьком, пояснивши суду, що з матір`ю у нього часто виникають сварки та вона його неодноразово била.

Допитана в судовому засіданні місцевого суду психолог ОСОБА_20 , пояснила що при проведенні психологічного діагностування та з`ясуванні думки дитини в суді ОСОБА_4 повідомив що мати його б`є, вживає алкогольні напої, тому він не бажає з нею проживати. З батьком дитина почуває себе комфортніше та виявляє бажання проживати з батьком.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засідання пояснила що ОСОБА_22 вона знає з 15 років, наразі разом працюють, до дітей ставиться добре, займається їхнім вихованням; ОСОБА_4 по характеру непосидючий, тому іноді у матері з ним бувають суперечки. Мати дітей не б`є, алкоголь не вживає, лише на свята.

В судовому засіданні апеляційної інстанції від 13 лютого 2024 року було допитано в якості свідка ОСОБА_23 , яка працює у Дніпровському ліцеї №111 Дніпровської міської ради на посаді вчителя фізики та є класним керівником учня 6-А класу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка суду пояснила, зокрема, що з лютого 2023 року дитина проживає разом з батьком. Батьки однаково цікавляться навчанням ОСОБА_4 та турбуються про нього. Богдан навчається на середньому рівні та має середній бал 7 - 8. За час проживання з батьком рівень знань дитини сильно не змінився.

На виконання положень ст. 171 СК України у присутності класного керівника ОСОБА_23 , та практичного психолога КЗ соціального захисту "Центр соціальної підтримки дітей та сімей "Обійми" департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради ОСОБА_24 , залученого судом у якості спеціаліста, у судовому засіданні апеляційним судом була заслухана думка малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , щодо його місця проживання, відношення до батька та матері.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , якому виповнилось повних 12 років, суду пояснив, що наразі він проживає з батьком, бабусею та дідусем; вони проживають мирно, немає сварок. З новою дружиною батька ОСОБА_25 склались теплі відносини. ОСОБА_4 називає дружину батька по імені - ОСОБА_26 . Дружина батька разом з дочкою на цей час проживають окремо від них, оскільки в їх будинку наразі тривають ремонтні роботи. Богдану дуже комфортно в сім"ї батька у нього є окрема кімната. ОСОБА_4 не комфортно (тривожно) знаходитись вдома у матері. Мати часто знаходить в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_4 пояснив, що зараз займається боксом, а мати проти того, щоб він займався боксом. До матері та старшої сестри приходить у гості часто. За час, коли він у матері в гостях, вона відноситься до нього добре. Зі старшою сестрою часто спілкується засобами телекомунікаційного зв`язку у різних месенджерах. Дитина зазначає, що хоче проживати у батька та заперечує щодо проживання разом з матір`ю.

Згідно пояснень класного керівника ОСОБА_23 , та практичного психолога КЗ соціального захисту "Центр соціальної підтримки дітей та сімей "Обійми" департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради ОСОБА_24 , який залучений до участі у справі в якості спеціаліста (психолога), - пояснення дитини були вільні та щирі, що підтверджується протоколом та звукозаписом судового засідання суду апеляційної інстанції від 13.02.2024.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і треба прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини третьої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Статтею 160 СК України встановлено право батьків на визначення місця проживання дитини. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі потрібно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною;по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першорядно повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору.

Норми міжнародного права та національне законодавство не містять положень, які б наділяли одного з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди передусім повинні враховувати інтереси самої дитини, оцінюючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що тлумачення частини першої статті 161 СК України дає підстави для висновку, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема, особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) викладено висновок про те, що положення Конвенції про права дитини встановлюють, що в усіх діях стосовно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3). Ці положення Конвенції про права дитини узгоджуються з положеннями Конституції та законів України, тому її правові норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню наступні базові елементи: (а) погляди дитини, (б) індивідуальність дитини, (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин, (г) піклування, захист і безпека дитини, (ґ) вразливе положення, (д) право дитини на здоров`я, (е) право дитини на освіту (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19 (провадження № 61-19210св20).

Система правосуддя прислухається до дітей, серйозно ставиться до їх думок і має гарантувати захист прав дитини.

Дитина, яка внутрішнім законодавством визнається такою, що має достатній рівень розуміння, під час розгляду судовим органом справи, що стосується її, наділяється правами: отримувати всю відповідну інформацію; отримувати консультацію та мати можливість висловлювати свої думки; клопотати про призначення спеціального представника під час розгляду судовим органом справ, бути поінформованою про можливі наслідки реалізації своїх думок та про можливі наслідки будь-якого рішення (статті 3, 4 Європейської конвенції про здійснення прав дітей 1996 року).

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Разом з тим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати інтересам дитини (стаття 12 Конвенції про права дитини, стаття 171 СК України, стаття 14 Закону України «Про охорону дитинства»).

Думка дитини може бути висловлена у письмових доказах (висновках органів опіки та піклування, спеціалістів тощо); електронних доказах (відео-, аудіоматеріалах); висновках психологічної експертизи; показаннях самої дитини, присутньої в залі судового засідання або з використанням режиму відеоконференції.

Суд враховує висловлену дитиною думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб (постанова Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі №404/3499/17).

При оцінці пояснень дитини необхідно враховувати її вік на момент опитування, рівень розвитку та психологічні особливості, притаманні відповідному віку.

Мати, батько, баба, дід, інші особи, з якими проживають неповнолітні брати та сестри, зобов`язані сприяти їхньому спілкуванню (частина третя статті 259 СК України).

Якщо це можливо, суди не повинні допускати розлучення братів і сестер.

При визначенні роздільного місця проживання дітей, з урахуванням конкретних обставин справи, окрім емоційного зв`язку між братами/сестрами необхідно звернути увагу на деякі аспекти: чи не завдасть братам/сестрам істотної психологічної травми подальше роздільне проживання, а отже, чи може це вплинути на погіршення їх психічного та психологічного стану; різниця у віці між дітьми, чи мала місце опіка старшої дитини над молодшим братом/сестрою; чи є відчуття дітьми однієї сім`ї на час вирішення спору. Має значення також проживання в одному чи різних населених пунктах, відстань між ними, чи унеможливить віддаленість місця проживання дітей спілкування між собою; тривалість проживання кожного з дітей з батьком або матір`ю на час вирішення спору; чи не проявляв один з батьків байдужості до виховання тієї дитини, яка проживала окремо тощо.

У пункті 67 Загального коментаря №14 від 29 травня 2013 року Комітет ООН з прав дитини зазначив, що в інтересах дитини доцільно виходити зі спільної батьківської відповідальності. Приймаючи рішення в інтересах дитини, суддя має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

У Резолюції «Рівність і спільна батьківська відповідальність» від 02 жовтня 2015 року №2079 Парламентська Асамблея Ради Європи підкреслила необхідність поваги органів влади держав-членів до права батьків нести спільну відповідальність, забезпечивши, щоб сімейне право передбачало у разі роздільного проживання батьків або розірвання шлюбу можливість спільної опіки над дітьми в їх найкращих інтересах на основі взаємної згоди між батьками (пункт 2).

Крім того, Парламентська Асамблея Ради Європи звернула увагу, що розвиток спільної батьківської відповідальності допомагає подолати гендерні стереотипи щодо ролей, які нібито призначаються жінкам і чоловікам у сім`ї, і є очевидним відображенням соціологічних змін, які відбулися за останні п`ятдесят років в організації приватної та сімейної сфер (пункт 4).

Спільне батьківство слід сприймати як координацію між дорослими у їхніх батьківських ролях і здатність підтримувати та допомагати один одному, воно сприяє покращенню співпраці між батьками та зменшенню ризику потенційних суперечок, оскільки така модель вільна від тягаря переможець-переможений.

Водночас труднощі, пов`язані із спільною опікою, належать до початкового періоду адаптації, і завдяки тривалому контакту батьків ці труднощі поступово зникають. Спільна фізична опіка сприяє відкритому спілкуванню між батьками, мінімізації конфліктів та розчарувань, приносить користь стосункам матір-дитина і батько-дитина.

З урахуванням вищезазначеного, при вирішенні спору між розлученими батьками про визначення місця проживання дитини суд, з урахуванням обставин справи, має право розглянути питання щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків із забезпеченням контакту дитини з іншим з батьків чи застосування спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини у помешканні кожного з батьків за відповідним графіком. У постановах від 26 жовтня 2022 року у справі №750/9620/20, від 04 жовтня 2023 року в справі №208/4667/20, від 14 грудня 2022 року у справі №742/2571/21, від 10 січня 2024 року у справі №183/3958/20 Верховний Суд звертав увагу на можливість застосування судами моделі спільної фізичної опіки батьків над дитиною.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що як батько, так і мати ОСОБА_5 належним чином ставляться до виконання своїх батьківських обов`язків, позитивно характеризуються в побуті та професійній спільноті, матеріально забезпечені та створили належні умови для виховання та розвитку дітей, у той же час між сторонами існує особистий конфлікт та неприязні стосунки, що унеможливило вирішення питання про фізичну опіку щодо їхнього спільного сина ОСОБА_4 в позасудовому порядку.

Під час вирішення питання щодо можливості встановлення спільної фізичної опіки, суди, окрім загальних обставин, мають також враховувати: бажання кожного з батьків, щоб дитина проживала разом з ним, згоду на участь у її вихованні та піклуванні; наявність у обох батьків сталих відносин з дитиною та бажання останньої спілкуватися з обома батьками; відсутність обставин, зазначених у частині другій статті 161 СК України, а також інших обставин, що можуть становити загрозу інтересам дитини; наявність у кожного з батьків часу та можливості, що дозволяє належним чином опікуватися дитиною; місце проживання кожного з батьків, що знаходиться не далеко від звичайного місця проживання дитини (сформованих місць життєвих інтересів дитини) тощо.

У даній справі встановлено, що сторони працюють та проживають в одному населеному пункті. Більше того, будинок АДРЕСА_1 , в якому проживає мати та квартира АДРЕСА_3 , в якому проживає батько, знаходяться за адміністративно-територіальним поділом м.Дніпра в Соборному районі; відстань від будинку батька до будинку матері становить 1,3 км.

Доброгорський ОСОБА_4 більше року проживає з батьком і емоційний контакт з матір`ю у певній мірі втрачено. Протягом розгляду справи ОСОБА_4 висловлював бажання проживати з батьком, заперечував можливість проживання з матір`ю.

ОСОБА_1 на визнає факт нанесення тілесних ушкоджень сину; самий лише висновок спеціаліста судово-медичного експерта №279 не є достатнім доказом спричинення тілесних ушкоджень неповнолітньому його матір"ю.

Доказів жорстокого поводження матері, батька із сином, притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності, у тому числі за вчинення домашнього насильства, учасниками справи не надано та судами таких фактів не встановлено.

Водночас, батько без згоди матері 30 січня 2023 року самовільно вирішив змінити постійне місце проживання сина ОСОБА_4 (лист відділення поліції №5 Дніпровського районного управління поліції ГУ НП у Дніпропетровській області №43.5/Д-659 від 05.06.2023) (а.с. 162).

Апеляційним судом встановлено, що батько і мати позитивно характеризуються, працюють, мають самостійні доходи, не перебувають на обліку осіб, що зловживають алкоголем чи наркотиками.

Отже, судом не встановлено обставин, які б виключали можливість проживання малолітнього ОСОБА_4 з матір"ю або з батьком.

Згідно пояснень сторін у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, робочий графік матері ОСОБА_1 у переважній більшості пов"язаний із дистанційним виконанням нею професійних обов"язків, що зумовлює її перебування за місцем проживання та створює достатньо вільного часу для виховання дітей ОСОБА_4 і ОСОБА_3 . У той же час, батько ОСОБА_2 має можливість спілкуватись із сином ОСОБА_4 кілька годин після роботи та у вихідні; іншу частину часу ОСОБА_4 перебуває із бабусею, яка, у переважній більшості випадків, опікується побутом ОСОБА_4 ; крім того ОСОБА_2 перебуває у новому шлюбі, від якого має малолітню дочку ОСОБА_27 ; дружина ОСОБА_2 і малолітня дочка ОСОБА_27 мешкають окремо. Викладені факти визнані сторонами, підтверджуються матеріалами справи, протоколом і звукозаписом судового засідання суду апеляційної інстанції.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; встановивши, що малолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 тривалий час проживає з батьком, має відповідний соціальний контакт за місцем проживання батька, виявляє більшу прихильність до батька; приймаючи до уваги рівні права батька, матері на виховання дитини, інтереси дитини, потреби дитини в материнській турботі та любові, яка має позитивно впливати на його розвиток; враховуючи, наявність однакових належних матеріально-побутових умов і у матері, і у батька для проживання дитини, вік дитини та необхідність підтримки постійних родинних стосунків малолітнього ОСОБА_5 із старшою сестрою ОСОБА_3 та молодшою сестрою по лінії батька ОСОБА_27 ; враховуючи бажання батьків в однаковій мірі піклуватися про сина ОСОБА_5 , - колегія суддів дійшла висновку про необхідність застосування моделі спільної фізичної опіки батьків щодо дитини, яка сприятиме співпраці батьків та забезпечить належне виховання та задоволення потреб ОСОБА_5 .

Подолання певних дискомфортних на першому етапі незручностей для дитини, пов`язаних з тимчасовою зміною звичного для нього місця проживання і середовища, а також налагодження емоційного контакту сина з матір`ю має відбуватися у співпраці батька і матері, а також органів у справах дітей, за необхідності - психологів. Доказів, які б свідчили про неможливість відновлення та підтримання належного емоційного контакту між матір`ю та малолітнім сином або шкідливість таких контактів для дитини, не здобуто.

Використання спільної фізичної опіки у цій справі спрямоване на повернення матері у життя і виховання дитини ОСОБА_5 , який потребує як материнського, так і батьківського виховання, що у їх синтезі формують основу становлення дитини як повноцінного члена суспільства.

Суд бере до уваги необхідність забезпечення більш тісного спілкування малолітнього ОСОБА_4 та його старшої сестри ОСОБА_3 , з огляду на незначну різницю у віці, їх емоційний зв`язок, взаємопідтримку та наявності у ОСОБА_4 бажання спілкуватись із старшою сестрою, що відповідає принципу якнайкращого забезпечення інтересів дітей. При цьому у ОСОБА_4 повинна зберігатись можливість підтримувати родинні зв"язки із меншою сестрою по лінії батька ОСОБА_27 .

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на поточному етапі доцільно визначити почергово з кожним з батьків, у такому порядку:

- протягом січня-лютого, травня-червня, вересня-жовтня кожного року - з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

- протягом березня-квітня, липня-серпня, листопада-грудня кожного року - з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Батьки мають спільно приймати рішення щодо суттєвих питань виховання і розвитку дитини, узгодити порядок несення витрат на утримання дитини.

Почергове проживання дитини ОСОБА_5 доцільно розпочати за місцем проживання батька, де він тривалий час проживає, надавши можливість батькам та сину налагодити необхідні комунікації та залагодити непорозуміння.

Враховуючи положення статті 19 СК України, колегія звертає увагу, що наявний у матеріалах справи висновок органу опіки від 30.06.2023 про доцільність визначення місця проживання ОСОБА_5 з батьком, - є неповним, не містить належного обгрунтування. У вказаному висновку, зокрема, не відображено з"ясування доцільності/недоцільності окремого проживання ОСОБА_4 від старшої сестри ОСОБА_3 ; не зазначено, що з молодшою сестрою ОСОБА_28 спільно не проживав.

На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини справи не встановив, що потягло ухвалення помилкового судового рішення, яке не відповідає інтересам малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , тому оскаржуване рішення місцевого суду підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням наведеного, колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення кожного із позовів.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2023 року - скасувати і ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 та позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини - задовольнити частково.

Визначити місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 :

- протягом січня-лютого, травня-червня, вересня-жовтня кожного року - з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

- протягом березня-квітня, липня-серпня, листопада-грудня кожного року - з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді І.А. Єлізаренко

О.В. Свистунова