Постанова

від 05.03.2024 по справі 910/5849/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2024 р. Справа№ 910/5849/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Смаголь А.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 05.03.2024,

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Національний капітал»

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 (повний текст складено 05.04.2023)

у справі №910/5849/22 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс»;

2. ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Національний капітал»

про визнання договору недійсним та витребування майна,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс» (далі, відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі, відповідач-2) про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 28.08.2015, укладеного між позивачем та відповідачем-1, та витребування від відповідача-2 на користь позивача нежитлового приміщення загальною площею 149,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 633561880000.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір про задоволення вимог іпотекодержателя є недійсним, оскільки був укладений в задоволення вимог ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс», однак вказане товариство таких вимог не набуло, адже договір про відступлення права вимоги №заг, укладений 09.07.2015 між ПАТ «Радикал Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс» (відповідач-1), є нікчемним правочином, що встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 22.10.2019 у справі №911/3474/17, яке набрало законної сили.

Щодо вимоги про витребування майна у відповідача-2, то в їх обґрунтування позивач послався на положення статей 387, 388 Цивільного кодексу України, зазначаючи, що спірне нежитлове приміщення у зв`язку із встановленою недійсністю договору про задоволення вимог іпотекодержателя, підлягає витребуванню від відповідача-2 як таке, що вибуло з володіння позивача поза його волею.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22 позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 28.08.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірхою І.С. за реєстровим номером 2373.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» не набуло вимог за нікчемним правочином (договором про відступлення права вимоги №заг від 09.07.2015), а тому укладений між позивачем та відповідчаем-1 договір про задоволення вимог іпотекодержателя суперечить вимогам цивільного законодавства щодо застави майна та Закону України «Про іпотеку», а отже, підлягає визнанню недійсним.

У частині відмови у задоволенні позовної вимоги до ОСОБА_1 рішення суду мотивоване тим, що позивачем у його позові не обґрунтовано належним чином вибуття спірного майна поза його волею. Водночас, суд зазначив, що при розгляді вимог про витребування майна від належного набувача суд має встановити обставини щодо підстав набуття прав власності на таке майно, проте з матеріалів встановити такі обставини не вбачається за можливе, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 01.05.2023 (про що свідчить відмітка Укрпошти Стандарт на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22 в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» до ОСОБА_1 ; витребувати у ОСОБА_1 на користь скаржника нежитлове приміщення загальною площею 149,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №633561880000.

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Водночас, позивачем до апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку для подання доказів та приєднання доказів до матеріалів справи №910/5849/22, а саме: копії Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаловінською Ю.В. 07.04.2021 за реєстровим №201, копії Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаловінською Ю.В. 12.04.2021 за реєстровим №210, копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав №288508030 від 06.12.2021, копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав №288508693 від 06.12.2021, копію Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, серія та номер: 1301, виданий 19.07.2021, видавник: Льовушкіна С.А., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав №288507280 від 06.12.2021. Вказане клопотання мотивоване тим, що зазначені докази були відсутні у Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд», оскільки надійшли до позивача вже після закриття судом підготовчого провадження у даній справі, а тому, як зазначено позивачем, з поважних причин не могли бути подані до закриття підготовчого провадження.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до наступного:

- суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов безпідставного висновку про необґрунтування позивачем вибуття майна поза його волею. Так, дефект волі та волевиявлення ТОВ «Бориспільбуд» виявився в тому, що маючи за мету передати майно належному кредитору в рахунок погашення заборгованості за кредитом, ТОВ «Бориспільбуд», натомість, при укладенні договору про задоволення вимог іпотекодержателя (який судом у даній справі визнано недійсним) безоплатно передало майно неналежному кредитору, тобто взагалі не кредитору - просто сторонньому товариству, не отримавши взамін погашення свого боргу за кредитом;

- щодо зазначення суду першої інстанції про недостатність матеріалів для встановлення підстав набуття права власності на майно набувачем, від якого витребовується майно, скаржник наголошує, що під час розгляду справи судом першої інстанції звертався із клопотанням до суду про повернення до стадії підготовчого провадження, поновлення строку для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, проте ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у даній справі суд відмовив у задоволенні такого клопотання з огляду на відсутність поважних причин та обставин для повернення до стадії підготовчого провадження та поновлення процесуального строку для подання доказів. Позивач вважає, що строк для подання доказів був пропущений ним із поважних причин, оскільки докази, про долучення яких було заявлено клопотання, були відсутні у позивача і надійшли йому з незалежних від позивача причин уже після закриття судом підготовчого провадження у даній справі, а тому не могли бути подані до суду раніше. Водночас, такі докази мають важливе значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи, оскільки підтверджують ту обставину, що нежитлове приміщення №470 загальною площею 149,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 633561880000, витребування якого є предметом спору в даній справі, дійсно належить на праві власності ОСОБА_1 , а також містять відомості про те, в якій послідовності та на яких підставах це нежитлове приміщення вибуло із власності ОСОБА_1 ;

- набувач майна (покупець) зобов`язаний проявляти добросовісну та розумну обачність, досліджувати історію вибуття майна у попередніх власників. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №288507280 від 06.12.2021 у реєстрі містився запис про зареєстроване право власності на спірне майно за ТОВ «КУА «АРБ «Інвестменс» на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 28.08.2015, а також відомості про Договір відступлення права вимоги №заг від 09.07.2015, який було визнано нікчемним рішенням суду у справі №911/3474/17. Отже, станом на дату придбання ОСОБА_1 об`єкта нерухомості уже були наявні судові рішення у справі №911/3474/17, а тому відповідач-2 міг би встановити, що спірне нежитлове приміщення не могло бути відчужене йому ОСОБА_2 .

Також, не погодившись із прийнятим рішенням, 09.08.2023 (про що свідчить відмітка Укрпошти на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Національний капітал» (далі, ТОВ «КУА «Капітал Груп») звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22 в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» до ОСОБА_1 ; витребувати у ОСОБА_1 на користь скаржника нежитлове приміщення загальною площею 149,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №633561880000.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги ТОВ «КУА «Капітал Груп» зазначає, що до нього перейшло право вимоги на всі майнові права за Кредитним договором №КЛ-5437/1-980 від 04.09.2014, укладеним між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Бориспільбуд», які виникли до позичальника, іпотекодавців та поручителів за Кредитним договором №КЛ-5437/1-980 від 04.09.2014 та Іпотечним договором від 28.05.2015.

Скаржник зазначає, що переходу зазначеного права до ТОВ «КУА «Капітал Груп», як описано скаржником та на підтвердження чого до апеляційної скарги долучені відповідні докази, передувало укладення низки договорів купівлі-продажу майнових прав, а саме:

- договору купівлі-продажу майнових прав №02/07/20-ЮО-МП від 02.07.2020 між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. та зареєстрований з реєстрі за №515, згідно якого до ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» перейшли майнові права ПАТ «Радикал Банк», зокрема, за Кредитним договором №КЛ-5437/1-980 від 04.09.2014 та договорами забезпечення до нього;

- договору купівлі-продажу майнових прав від 23.06.2021 між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» та ТОВ «Кредитна установа «Інвестиційна», який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В. та зареєстрований з реєстрі за №2223, відповідно до якого до ТОВ «Кредитна установа «Інвестиційна» перейшло право вимоги, зокрема, за Кредитним договором №КЛ-5437/1-980 від 04.09.2014 та договорами забезпечення до нього;

- договору купівлі-продажу прав вимоги №220921/1 від 22.09.2021 між ТОВ «Кредитна установа «Інвестиційна» та ТОВ «Голден Фінанс Груп», який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. та зареєстрований в реєстрі за №1324, відповідно до якого до ТОВ «Голден Фінанс Груп» перейшло право вимоги, зокрема, за Кредитним договором №КЛ-5437/1-980 від 04.09.2014 та договорами забезпечення до нього;

- договору купівлі-продажу права вимоги №050423 від 05.04.2023 між ТОВ «Голден Фінанс Груп» та ТОВ «ФК «Деметра Фінанс», який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко І.В. та зареєстрований в реєстрі за №556, згідно якого ТОВ «Голден Фінанс Груп» продало, а ТОВ «ФК «Деметра Фінанс» придбало право вимоги, зокрема, за Кредитним договором №КЛ-5437/1-980 від 04.09.2014 та Іпотечним договором від 28.05.2015;

- договору купівлі-продажу права вимоги №1-05 від 05.04.2023 між ТОВ «ФК «Деметра Фінанс» та ТОВ «КУА «Капітал Груп», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Національний капітал», який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко І.В. та зареєстрований в реєстрі за №557, згідно якого ТОВ «КУА «Капітал Груп» придбало право вимоги, зокрема, за Кредитним договором №КЛ-5437/1-980 від 04.09.2014 та Іпотечним договором від 28.05.2015.

Тобто, за доводами скаржника, оскільки нежитлове приміщення №470, про витребування якого від ОСОБА_1 заявлено позов у цій справі Товариством з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд», є предметом іпотеки згідно з умовами Іпотечного договору від 28.05.2015 та забезпечує виконання ТОВ «Бориспільбуд» своїх зобов`язань за Кредитним договором №КЛ-5437/1-980 від 04.09.2014, у той час, як ТОВ «КУА «Капітал Груп» зазначає, що наразі набуло право вимоги за вказаним кредитним та іпотечним договорами, питання про те, у чиїй власності перебуває предмет іпотеки, безпосередньо впливає на права та охоронювані законом інтереси ТОВ «КУА «Капітал Груп».

Так, від суб`єкта, у чиїй власності перебуває предмет іпотеки, безпосередньо залежать права та охоронювані законом інтереси іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, адже у разі перебування предмету іпотеки у власності іпотекодавця (ТОВ «Бориспільбуд») іпотекодержатель у разі порушення основного зобов`язання має повне право звернути стягнення на предмет іпотеки у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку», а також згідно умов договору іпотеки. На противагу цьому, у разі встановлення законності перебування предмету іпотеки у власності третьої особи - не іпотекодавця (у даному випадку ОСОБА_1 ), право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки уже не буде повним та безумовним, оскільки залежить від того, добросовісним чи недобросовісним є його набувач.

Тобто, при ухваленні оскаржуваного у даній справі судового рішення Господарський суд міста Києва, відмовивши у задоволенні позову про витребування майна, вирішив питання про права та обов`язки ТОВ «КУА «Капітал Груп».

По суті заявлених ТОВ «Бориспільбуд» позовних вимог про витребування майна у відповідача, ТОВ «КУА «Капітал Груп» в апеляційній скарзі наголосило на тому, що нерухоме майно - нежитлове приміщення №470 вибуло з власності ТОВ «Бориспільбуд» поза його волею, оскільки воно вибуло у власність ТОВ «КУА «АРБ «Інвестменс», яке не було належним кредитором ТОВ «Бориспільбуд» та не мало належної правосуб`єктності для укладення Договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Місцевий господарський суд, постановляючи оскаржуване рішення у даній справі, не дослідив та не перевірив обставини щодо наявності або відсутності у ОСОБА_1 добросовісності при придбанні майна у власність. У разі вияву розумної обачності при придбанні нерухомого майна та здійсненні перевірки історії його вибуття у попередніх його власників за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 мав можливість встановити обставини про наявність серед попередніх правовстановлюючих документів на майно Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 28.08.2015, а також договору про відступлення прав за договорами забезпечення від 09.07.2015, які були укладені за участю ТОВ «КУА «АРБ «Інвестменс».

Також станом на дату придбання нежитлового приміщення №470 ОСОБА_1 (19.07.2021) у ЄДРСР уже було наявне рішення Господарського суду Київської області від 22.10.2019 у справі №911/3474/17.

Отже, ОСОБА_3 не вжив усіх розумних заходів, не виявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна.

До апеляційної скарги ТОВ «КУА «Капітал Груп» як докази, окрім договорів купівлі-продажу права вимоги, за якими таке право від ПАТ «Радикал Банк» перейшло до ТОВ «КУА «Капітал Груп» та платіжних доручень/інструкцій про оплату за такими договорами, долучені копія ухвали Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 у справі №910/21207/21, копія клопотання ТОВ «Бориспільбуд» про зупинення провадження у справі №910/21207/21, копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.05.2015 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.05.2015, копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав №288507280 від 06.12.2021, копія Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, серія та номер: 1301, виданий 19.07.2021, видавник: Льовушкіна С.А., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

Також, скаржником в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду, яке мотивоване тим, що ТОВ «КУА «Капітал Груп» не було залучене до участі у справі №910/5849/22 та про існування оскаржуваного рішення від 21.03.2023 дізналося лише 20.07.2023, коли уповноваженому представнику ТОВ «КУА «Капітал Груп» було вручено копію клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» про зупинення провадження у справі №910/21207/21. До вказаного клопотання було долучено, зокрема, копію позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» про визнання недійсним договору та витребування майна, а також копію рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22. Відповідно, з цього моменту ТОВ «КУА «Капітал Груп» отримало можливість дізнатися про порушення своїх прав оскаржуваним рішенням суду та підготувати апеляційну скаргу з метою скасування оскаржуваного рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 .

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Представники відповідачів письмових відзивів на апеляційні скарги суду не надали, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5849/22; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

22.05.2023 матеріали справи №910/5849/22 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22 залишено без руху; роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у сумі 55 419,97 грн.

Суддя-доповідач Михальська Ю.Б. з 29.05.2023 по 11.06.2023 перебувала у щорічній відпустці.

09.06.2023 на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого долучено платіжну інструкцію №4550 Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» від 05.06.2023 про сплату судового збору в сумі 55 419,97 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22, запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 267 Господарського процесуального кодексу України надати суду свої міркування або зауваження з приводу клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» про поновлення строку для подання доказів та приєднання доказів до матеріалів справи №910/5849/22, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 18.07.2023.

10.07.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду надійшла ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2023 у справі №910/5849/22, якою, зокрема, витребувано з Господарського суду міста Києва/Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/5849/22 для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2023 у справі №910/5849/22 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Бориспільбуд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.03.2023. .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2023 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22 до повернення відповідних матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду після розгляду касаційної скарги.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.08.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» задоволено, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2023 у справі №910/5849/22 скасовано, справу №910/5849/22 направлено для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду, де у подальшому згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

У свою чергу, згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 21.08.2023 апеляційну скаргу ТОВ «КУА «Капітал Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2023 апеляційну скаргу ТОВ «КУА «Капітал Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22 залишено без руху, роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Національний капітал», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у сумі 55 419,97 грн та докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів Товариству з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд», Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс» та ОСОБА_1 листом з описом вкладення.

19.09.2023 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 25.08.2023 про залишення апеляційної скарги без руху ТОВ «КУА «Капітал Груп» подало клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого долучено платіжну інструкцію від 18.09.2023 №4563 АТ «Універсал Банк» про сплату судового збору в сумі 55 419,98 грн та докази на підтвердження направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листами з описами вкладень іншим учасникам справи. Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на усунення недоліків апеляційної скарги, мотивоване тим, що у період надходження 05.09.203 на адресу скаржника засобами поштового зв`язку копії ухвали суду від 25.08.2023 про залишення апеляційної скарги без руху повноважна особа ТОВ «КУА «Капітал Груп» - директор Дуболазов М.О. перебував у відрядженні, а тому отримав змогу ознайомитись зі змістом ухвали лише 18.09.2023, після чого скаржником було негайно вжито заходів на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ТОВ «КУА «Капітал Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22 до повернення матеріалів справи №910/5849/22 до колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів Тищенко А.І., Скрипки І.М.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі №910/5849/22 (головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22 залишено без змін.

28.09.2023 матеріали справи №910/5849/22 були передані судді Михальській Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 09.11.2023.

Також ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 задоволено клопотання ТОВ «КУА «Капітал Груп» про поновлення строку на усунення недоліків апеляційної скарги, поновлено ТОВ «КУА «Капітал Груп» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «КУА «Капітал Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» та ТОВ «КУА «Капітал Груп» об`єднано в одне апеляційне провадження, призначено справу до розгляду на 09.11.2023.

17.10.2023 від ТОВ «КУА «Капітал Груп» до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про поновлення та приєднання до матеріалів справи доказів, а саме копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав №288507280 від 06.12.2021, копії Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, серія та номер: 1301, виданий 19.07.2021, видавник: Льовушкіна С.А., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

У зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І., яка входить до складу колегії суддів, з 06.11.2023 на лікарняному, судове засідання за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» та ТОВ «КУА «Капітал Груп», на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22, призначене на 09.11.2023, не відбулося.

У період з 13.11.2023 по 17.11.2023, члени колегії суддів Михальська Ю.Б., Скрипка І.М. та Тищенко А.І. перебували на підготовці для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України.

Після виходу суддів Михальської Ю.Б., Скрипки І.М. та Тищенко А.І. з підготовки для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 призначено до розгляду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» та ТОВ «КУА «Капітал Груп», на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22 на 14.12.2023.

14.12.2023 об 11 год. 06 хв. у місті Києві була оголошена повітряна тривога, яка тривала до 12 год. 41 хв., у зв`язку з чим судове засідання за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» та ТОВ «КУА «Капітал Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22 не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 призначено до розгляду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» та ТОВ «КУА «Капітал Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22 на 21.12.2023.

У судове засідання, призначене на 21.12.2023, з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» та ТОВ «КУА «Капітал Груп» .

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс» та ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні 21.12.2023 суд апеляційної інстанції перейшов до розгляду справи по суті, заслухавши пояснення скаржників.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 у розгляді апеляційних скарг у справі №910/5849/22 оголошено перерву до 20.02.2024.

19.02.2024 від представника ТОВ «КУА «Капітал Груп» через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення у справі, в яких скаржник наголосив на тому, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, вирішив питання про його права та обов`язки як дійсного кредитора та іпотекодержателя майна, що є предметом позову про витребування майна у даній справі.

20.02.2024 від представника ТОВ «Бориспільбуд» через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення у справі щодо предметної юрисдикції розгляду спору в даній справі.

У судове засідання 20.02.2024 з`явились представники ТОВ «Бориспільбуд» та ТОВ «Компанія з управління активами «Капітал Груп».

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом направлення поштових відправлень на юридичну адресу відповідача-1 (повернулися на адресу суду) та розміщення оголошення на офіційному сайті Північного апеляційного господарського суду.

У судовому засіданні 20.02.2024 колегія суддів заслухала пояснення представників ТОВ «Бориспільбуд» та ТОВ «КУА «Капітал Груп» з приводу необхідності залучення останнього до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 залучено до участі у справі №910/5849/22 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Національний капітал» (04080, м. Київ, вулиця Вікентія Хвойки, буд. 18/14; код ЄДРПОУ 32307531) (далі, третя особа); розгляд справи №910/5849/22 відкладено на 05.03.2024; запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення щодо апеляційної скарги ТОВ «КУА «Капітал Груп» з урахуванням його залучення до участі у справі як третьої особи.

Ухвала суду мотивована тим, що незважаючи на те, що ТОВ «Компанія з управління активами «Капітал Груп» станом на дату прийняття рішення суду в даній справі (21.03.2023) ще не набуло прав вимоги за Кредитним договором №КЛ-5437/1-980 від 04.09.2014 та Іпотечним договором від 28.05.2015, однак має таке право станом на час розгляду даного спору судом апеляційної інстанції, прийняття за наслідками апеляційного перегляду справи судового рішення безумовно матиме вплив на його права та охоронювані законом інтереси, а відмова у залученні такої особи до участі в даній справі в якості третьої особи буде проявом зайвого формалізму, адже суд має враховувати, що господарські відносини перебувають у постійному русі та змінюються, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації.

У судовому засіданні 05.03.2024 суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи щодо заявленого ТОВ «Бориспільбуд» клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів, а саме копії Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаловінською Ю.В. 07.04.2021 за реєстровим №201, копії Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаловінською Ю.В. 12.04.2021 за реєстровим №210, копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав №288508030 від 06.12.2021, копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав №288508693 від 06.12.2021, копії Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, серія та номер: 1301, виданий 19.07.2021, видавник: Льовушкіна С.А., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав №288507280 від 06.12.2021, дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати докази, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до статті 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

За змістом статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; клопотання особи, яка подала скаргу.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу).

Водночас, згідно частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За змістом статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів зазначає, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу України покладається саме на заявника (у даному випадку на позивача), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у рішенні апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналізуючи обставини, на які скаржник посилається в обґрунтування заявленого в апеляційній скарзі клопотання, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача у справі надходило клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, поновлення строку для подання доказів, які наразі долучені позивачем до апеляційної скарги, та долучення їх до матеріалів справи.

Вказане клопотання було обґрунтоване тим, що позивач отримав докази, які мають важливе значення для розгляду справи разом із листом Кондратенка В.В. від 13.03.2023 «Щодо врегулювання питання заборгованості за Кредитним договором», який є власником двох нежитлових приміщень (№№ 485, 486), розташованих за адресою: АДРЕСА_1, тобто вже після закриття підготовчого провадження у даній справі, водночас, долучення доказів можливе лише на стадії підготовчого провадження. З цих же підстав позивач просив поновити йому процесуальний строк для подання доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 відмовлено у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» про повернення до стадії підготовчого провадження та про поновлення процесуального строку для подання доказів, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» докази залишено без розгляду. Дана ухвала мотивована тим, що позивач при зверненні до суду з позовною заявою мав вказати усі докази, які, на його думку, мають значення для розгляду справи і вирішення даного спору по суті, та зазначити про їх відсутність у позивача, чого зроблено не було.

Вказана ухвала була предметом апеляційного оскарження та за результатами її апеляційного перегляду постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у даній справі була залишена без змін.

Водночас, зміст названої постанови свідчить, що питання долучення нових доказів до матеріалів даної справи розглядалось судом апеляційної інстанції крізь призму наявності чи відсутності законодавчо визначених підстав для повернення суду першої інстанції за клопотанням позивача до стадії підготовчого провадження.

Поруч із цим, як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваного рішення, у подальшому місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позову про витребування майна, зазначив про недостатність матеріалів для встановлення підстав набуття права власності на майно набувачем, від якого витребовується майно.

Тобто суд першої інстанції, виходячи із предмету та підстав заявленого в даній справі позову, був обізнаний із обставинами, що входять до предмету доказування в межах даної справи, однак подані позивачем із пропуском строку докази вирішив до матеріалів справи не долучати, що фактично й стало однією з основних підстав для подальшої відмови в позові у цій частині.

Такий підхід суду першої інстанції до вирішення даного питання в контексті встановлених обставин колегія суддів вважає занадто формальним та таким, що не сприяв повному та всебічному дослідженню усіх обставини справи.

При цьому в даному контексті суд звертає увагу на те, що як вбачається зі змісту позовної заяви, обґрунтовуючи позовну вимогу про витребування такого майна саме від ОСОБА_1 , позивач вказував, що останній є його власником на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення серія та номер: 1301, виданий 19.07.2021, видавник: Льовушкіна С.А., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, про що до позовної заяви додано копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав №288507280 від 06.12.2021.

У вказаній інформаційній довідці відображена як інформація про підстави набуття та реєстрації права власності на майно за ТОВ «АРБ Інвестменс», так і про низку договорів купівлі-продажу, що передували переходу права власності від ТОВ «АРБ Інвестменс» до ОСОБА_1 .

Тобто фактично позивач повідомив суду про обставини, що зумовили перехід права власності на спірне майно від однієї особи до іншої (кінцевого власника - ОСОБА_1 ), при цьому згідно частини 5 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Поданий же позивачем доказ (договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №470 загальною площею 149,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 633561880000, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ) лише додатково їх підтверджував. Інші документи (копія Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаловінською Ю.В. 07.04.2021 за реєстровим №201, копія Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаловінською Ю.В. 12.04.2021 за реєстровим №210, копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав №288508030 від 06.12.2021, копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав №288508693 від 06.12.2021) не стосуються спірного нежитлового приміщення, про витребування якого заявлено позов у даній справі, а були надані суду фактично на обґрунтування того, з якого моменту ТОВ «Бориспільбуд» отримало в розпорядження копію договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №470, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (з моменту звернення ОСОБА_4 до ТОВ «Бориспільбуд» із заявою від 13.03.2023 про врегулювання питання заборгованості за кредитними договорами, у тому числі, Кредитним договором №КЛ-5437/1-980 від 04.09.2014).

Таким чином, з метою дотримання загальних принципів судочинства, закріплених у статтях 124, 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України, а також у статтях 76-79 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що згідно частини 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції має дослідити докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку на подання доказів у справі та приєднання їх матеріалів справи, заявлене разом із апеляційною скаргою, підлягає задоволенню, проте оцінка таких доказів буде здійснена судом апеляційної інстанції в сукупності з усіма наявними у справі доказами та перевіркою обставин справи.

У даному контексті судом також враховано, що частина долучених позивачем до апеляційної скарги доказів (зокрема, договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №470 загальною площею 149,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 633561880000, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав №288507280 від 06.12.2021) додана також до апеляційної скарги особи, яка не була учасником справи в суді першої інстанції - ТОВ «Компанія з управління активами «Капітал Груп», однак на стадії апеляційного провадження була залучена до участі у справі як третя особа на стороні позивача.

Отже, оцінка наданим доказам в будь-якому випадку має бути здійснена судом апеляційної інстанції в межах розгляду апеляційної скарги третьої особи, яка об`єднана для спільного розгляду з апеляційною скаргою позивача.

За результатами проведеного у справі 05.03.2024 судового засідання суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 05.03.2024 з`явилися представники позивача та третьої особи.

Представники відповідачів у судове засідання 05.03.2024 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За змістом пунктів 3, 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, не вручення під час доставки, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Так, суд направляв на юридичну адресу відповідача-1 (49069, місто Дніпро, вул. Героїв Сталінграду, буд. 1) копії ухвал суду в даній справі, однак такі поштові відправлення поверталися на адресу суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання», при цьому відповідач-1 не повідомляв суд про зміну його адреси, а адреса, на яку направлялися процесуальні документи, відповідала адресі, зазначеній у ЄДРПОУ.

Відповідач-2, у свою чергу, враховуючи, що останнє відоме місце реєстрації ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 , повідомлявся судом про розгляд справи у відповідності до частини 10 статті 176 Господарського процесуального кодексу України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, судом апеляційної інстанції вживались усі дії задля належного повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг на рішення суду в даній справі. При цьому, у відповідних ухвалах суду було доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційних скарг по суті. Отже, явка представників учасників судового процесу в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі представників відповідачів, які про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялись судом належним чином та неявка яких не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Представники позивача та третьої особи у судовому засіданні 05.03.2024 підтримували доводи своїх апеляційних скарг, просили оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позову про витребування майна у відповідача-2 та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов у цій частині задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

04.09.2014 між ПАТ «Радикал Банк» (Банк) та ТОВ «Бориспільбуд» було укладено Кредитний договір №КЛ-5437/1-980 (далі - Кредитний договір) на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії.

Відповідно до пункту 1.1. Кредитного договору Банк надав позивачу грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії (Кредит), а ТОВ «Бориспільбуд» зобов`язувалося отримати Кредит/Транш кредиту, використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування Кредитом/Траншем кредиту, комісії та інші платежі, встановлені Кредитним договором, а також Додатковими договорами до нього, що складають невід`ємну його частину.

Згідно з пунктом 1.1.1. Кредитного договору ліміт кредитної лінії було встановлено в розмірі 7 000 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1.1.2. Кредитного договору термін остаточного повернення Кредиту - 31.10.2015 включно, якщо такий термін (строк) не наступить раніше з підстав, що передбачені умовами Кредитного договору або законодавством.

Згідно з пунктом 1.1.3. Кредитного договору процентна ставка за користування Кредитом/Траншем кредиту 18,3% (вісімнадцять цілих три десятих процентів) річних та може бути змінена при видачі кожної з частин Кредиту (Траншу кредиту), в межах кредитної лінії, за рішенням уповноваженого органу ПАТ «Радикал Банк» щодо користування грошовими коштами, рішення про видачу яких в межах розміру ліміту кредитної лінії розглядається уповноваженим органом ПАТ «Радикал Банк».

ТОВ «Бориспільбуд» було власником нежитлового приміщення №470 загальною площею 149,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно індексний номер 37353246, виданим 12.05.2015 державним реєстратором реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Приваловою Є.Є. Номер запису про право власності: 9622757, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37353461, виданий державним реєстратором реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Приваловою Є.Є. від 12.05.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 633588980000.

28.05.2015 між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Бориспільбуд» було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дереберою Т.О. та зареєстрований в реєстрі за №699.

Відповідно до пункту 2.1. Іпотечного договору ТОВ «Бориспільбуд» з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з Кредитного договору, передало, а Банк прийняв в іпотеку в порядку і на умовах, визначених Іпотечним договором, нерухоме майно, а саме:

- нежитлове приміщення, зі всіма об`єктами функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 149,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 470;

- нежитлове приміщення, зі всіма об`єктами функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 130,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 475;

- нежитлове приміщення, зі всіма об`єктами функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 140,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 476;

- нежитлове приміщення, зі всіма об`єктами функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 167,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 485;

- нежитлове приміщення, зі всіма об`єктами функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 124,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 486.

09.07.2015 між ПАТ «Радикал Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс» (відповідач-1), яке діяло від імені, в інтересах та за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Джерело», укладено Договір про відступлення права вимоги №заг (далі - Договір відступлення), відповідно до умов якого до ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» перейшли права вимоги Банку за Кредитним та Іпотечним договорами.

28.08.2015 між ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» та ТОВ «Бориспільбуд» укладено Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірхою І.С. за реєстровим номером 2373 (далі - Договір про задоволення вимог іпотекодержателя), відповідно до якого ТОВ «Бориспільбуд» передало, а ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» прийняло у власність за вартістю і на умовах, визначених Договором про задоволення вимог іпотекодержателя, належне ТОВ «Бориспільбуд» на праві приватної власності нежитлове приміщення, зі всіма об`єктами, функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 149,80 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, нежитлове приміщення №470 (далі - Об`єкт нерухомості).

Згідно з пунктом 1.1.1. Договору про задоволення вимог іпотекодержателя зазначений Об`єкт нерухомості є Предметом іпотеки відповідно до Іпотечного договору від 28.05.2015, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дереберою Т.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 699.

Відповідно до пункту 1.1.2. Договору про задоволення вимог іпотекодержателя згідно умов Іпотечного договору, вищезазначений Об`єкт нерухомості був переданий в іпотеку в забезпечення виконання ТОВ «Бориспільбуд» зобов`язань за Кредитним договором, відповідно до якого зобов`язання ТОВ «Бориспільбуд» перед ПАТ «Радикал Банк» щодо повернення кредитів (наданих в межах кредитної лінії), сплати процентів за користування кредитами, відшкодування/сплати інших витрат, платежів, комісій, пов`язаних з обслуговуванням та виконанням Кредитного договору та Іпотечного договору, що станом на дату укладення Договору про задоволення вимог іпотекодержателя становило 2 955 250,96 грн.

Згідно з пунктом 1.2. Договору про задоволення вимог іпотекодержателя об`єкт нерухомості належав ТОВ «Бориспільбуд» на праві приватної власності, що підтверджувалось Свідоцтвом про право власності СТА 218207, індексний номер: 37353246, виданим 12.05.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Приваловою Є.Є. Право власності було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.05.2015, номер запису про право власності: 9622757, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 633561880000, що підтверджувалося Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.05.2015, індексний номер 37353461, виданим державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Приваловою Є.Є.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.10.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020, у справі №911/3474/17 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ПАТ «Радикал Банк», ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» за участі ТОВ «Бориспільбуд» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, встановлено, що договір про відступлення права вимоги від 09.07.2015 №заг, укладений між відповідачами, є нікчемним відповідно до вимог закону з підстав, визначених частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, факт нікчемності Договору про відступлення прав вимоги від 09.07.2015 №заг встановлений рішенням Господарського суду Київської області від 22.10.2019 у справі №911/3474/17, яке набрало законної сили, та в силу положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягає повторному доказуванню в межах даної справи.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, ТОВ «Бориспільбуд» зазначало, що так як договір про відступлення прав вимоги від 09.07.2015 №заг є нікчемним, що встановлено рішенням суду у справі №911/3474/17, то у ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» були відсутні права вимоги до позивача за Кредитним та Іпотечним договорами, задоволення яких відбулось за спірним Договором про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірхою І.С. за реєстровим номером 2373, що є підставою для визнання цього правочину недійсним.

Господарський суд міста Києва, приймаючи рішення в даній справі (№910/5849/22), визнав недійсним Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посилаючись на його суперечність нормам Закону України «Про іпотеку», оскільки договір про відступлення права вимоги №заг, укладений 09.07.2015 між ПАТ «Радикал Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс» (відповідач-1), є нікчемним правочином, що встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 22.10.2019 у справі №911/3474/17, яке набрало законної сили, а тому зобов`язання за ним не може забезпечуватись дійсним договором іпотеки.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя ні ТОВ «Бориспільбуд», ні ТОВ «Компанія з управління активами «Капітал Груп», ні іншими учасниками справи наразі не оскаржується.

Водночас, обґрунтовуючи позовну вимогу про витребування майна у відповідача-2 в даній справі (у задоволенні якої оскаржуваним рішенням суду відмовлено), ТОВ «Бориспільбуд» посилалося на вимоги статей 387, 388 Цивільного кодексу України, зазначаючи, що спірне нежитлове приміщення №470 загальною площею 149,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у зв`язку з встановленою недійсністю договору про задоволення вимог іпотекодержателя підлягає витребуванню у ОСОБА_1 (який станом на дату подання позову в даній справі у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно значиться його власником на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, серія та номер:1301, від 19.07.2021) як таке, що вибуло з володіння позивача поза його волею.

Предметом апеляційного оскарження за поданими ТОВ «Бориспільбуд» та ТОВ «Компанія з управління активами «Капітал Груп» (особа, яка не була учасником справи) апеляційними скаргами в даній справі є рішення суду саме у вказаній частині.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції оскаржується апелянтами лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування майна, в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним Договору про задоволення вимог іпотекодержателя рішення суду, враховуючи положення статті 259 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не переглядається.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційні скарги ТОВ «Бориспільбуд» та ТОВ «Компанія з управління активами «Капітал Груп» підлягають задоволенню, а рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позову з наступних підстав.

За змістом статей 317, 318 Цивільного кодексу України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (стаття 325 Цивільного кодексу України).

Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 Цивільного кодексу України).

У системі правових норм, що регулюють цивільно-правовий захист права власності, центральне місце належить нормам, які передбачають такий речово-правовий спосіб захисту права як витребування майна із чужого незаконного володіння - віндикація.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений засіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.

Із правового аналізу статті 387 Цивільного кодексу України вбачається, що у цій нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про витребування цього майна.

Віндикаційний позов захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушені права володіння, користування та розпорядження одночасно.

Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).

Під незаконним володінням розуміється фактичне володіння річчю, якщо воно не має правової підстави (володіння вкраденою річчю) або правова підстава якого відпала (минув термін дії договору найму), або правова підстава якого недійсна (володіння, установлене в результаті недійсного правочину).

Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а стаття 388 цього Кодексу встановлює правила реалізації власником його права на витребування майна від добросовісного набувача.

Правила частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України стосуються випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна (частина 2 статті 388 Цивільного кодексу України).

У частині 3 цієї статті наведено самостійне правило: якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках.

Закон розрізняє два види незаконного володіння чужою річчю, що породжує різні цивільно-правові наслідки. Умови задоволення віндикаційного позову залежать від характеру незаконного володіння, в якому перебуває річ.

Володілець визнається добросовісним, якщо здобуваючи річ, він не знав і не повинен був знати про те, що відчужувач речі не має права на її відчуження. У випадку, якщо володілець речі знав чи повинен був знати, що здобуває річ в особи, яка не мала права на її відчуження, він вважається недобросовісним. Для визнання набувача недобросовісним потрібне встановлення наміру чи грубої необережності, що встановлюється, виходячи із презумпції добросовісності набувача.

Згідно змісту статті 388 Цивільного кодексу України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Отже, пункт 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, на який посилається позивач, передбачає наявність саме дефекту волі як підставу для витребування відчуженого власником майна від належного набувача такого майна.

Частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Отже, враховуючи, що відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми та розгляді даної справи повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на спірний об`єкт.

Місцевий господарський суд, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову про витребування майна у відповідача-2, вказав, що позивачем не обґрунтовано належним чином вибуття спірного майна поза його волею.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду з огляду на таке.

Частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України унормовано, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частин 1, 2 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як підтверджується матеріалами справи та було встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Київської області від 22.10.2019 у справі №911/3474/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020, було встановлено факт нікчемності Договору про відступлення права вимоги від 09.07.2015 №заг, укладеного між ПАТ «Радикал Банк», ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» і така обставина у розумінні частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України є преюдиційною.

Окрім того, у постанові Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 у названій справі апеляційний суд додатково вказав, що «Укладений першим та другим відповідачем договір від 09.07.2015 № заг є недійсним в силу закону, тобто нікчемним правочином, який не потягнув за собою правомірних правових наслідків, адже був вчинений не в рамках позитивного правового поля. На думку суду до описаної ситуації за аналогією було б прийнятно застосувати концепцію «плодів отруєного дерева», що вживається Європейським судом з прав людини (не вірна дія не породжує правомірних наслідків).».

Отже, з огляду на встановлений рішенням суду факт нікчемності Договору про відступлення права вимоги від 09.07.2015 №заг, даний договір не створив юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з його нікчемністю, та є нікчемним з моменту його вчинення, тобто з 09.07.2015.

Однак, 28.08.2015 між ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» та ТОВ «Бориспільбуд» укладено Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірхою І.С. за реєстровим номером 2373, відповідно до якого ТОВ «Бориспільбуд» передало, а ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» прийняло у власність за вартістю і на умовах, визначених Договором про задоволення вимог іпотекодержателя, належне ТОВ «Бориспільбуд» на праві приватної власності нежитлове приміщення, зі всіма об`єктами, функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 149,80 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, нежитлове приміщення №470.

Вказаний договір було укладено з метою задоволення права вимоги, що перейшло до ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» за Договором відступлення права вимоги, нікчемність якого була встановлена у подальшому.

Як уже зазначалося, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні погодився з аргументами позивача про те, що оскільки оспорюваний договір про задоволення вимог іпотекодержателя був укладений в задоволення вимог ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс», а вказане товариство таких вимог за нікчемним правочином не набуло, то укладений між позивачем та відповідчаем-1 договір про задоволення вимог іпотекодержателя суперечить вимогам цивільного законодавства щодо застави майна та Закону України «Про іпотеку», а отже визнається недійсним.

Колегія суддів, враховуючи наведені обставини, погоджується із доводами апеляційної скарги позивача про те, що Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі якого нежитлове приміщення №470 вибуло з власності ТОВ «Бориспільбуд», був укладений з дефектом волі зі сторони ТОВ «Бориспільбуд» та в даному контексті вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У правочині зовнішнє волевиявлення особи має відповідати її внутрішній волі. Воля завжди має бути спрямована на досягнення юридичного наслідку. Відповідно, дефект волі при вчиненні правочину - це невідповідність волі та волевиявлення.

Так, суд апеляційної інстанції враховує, що при укладенні Договору про задоволення вимог іпотекодержателя воля ТОВ «Бориспільбуд» була спрямована на передання належного йому нерухомого майна належному кредитору (ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс») в рахунок погашення боргу за Кредитним договором. Проте, при укладенні Договору про задоволення вимог іпотекодержателя фактично відбувся дефект - невідповідність між волею та волевиявленням ТОВ «Бориспільбуд» при вчиненні правочину, оскільки ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс», якому було передане нерухоме майно, не було належним кредитором та не набуло жодних прав вимоги до ТОВ «Бориспільбуд».

Отже, у даному випадку дефект волі та волевиявленням ТОВ «Бориспільбуд» виявився в тому, що маючи за мету передати майно належному кредитору в рахунок погашення заборгованості за кредитом, ТОВ «Бориспільбуд», натомість, безоплатно передало майно неналежному кредитору, не отримавши взамін погашення свого боргу за Кредитним договором.

Таким чином, нерухоме майно - спірне нежитлове приміщення №470, вибуло з власності ТОВ «Бориспільбуд» поза його волею, що надає позивачу право витребувати його у добросовісного набувача.

При цьому, аналіз норми статті 388 Цивільного кодексу України дає підстави вважати, що власник з дотриманням вимог цієї статті може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (пункт 86) та від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 (пункт 38), постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №911/1050/19.

Щодо добросовісності ОСОБА_1 (відповідача-2) як набувача спірного майна суд зазначає таке.

Як уже наголошувалось, набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про те, що відчужувач речі не має права на її відчуження, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна.

При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.

Набувач не може бути визнаний добросовісним, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване не за відчужувачем або у цьому реєстрі був запис про судовий спір відносно цього майна (обтяження). Водночас запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності відчужувача також не є безспірним доказом добросовісності набувача.

Власник має право спростувати заперечення набувача про його добросовісність, довівши, що під час вчинення правочину набувач повинен був засумніватися у праві відчужувача на відчуження майна.

У випадку, якщо набувач речі знав чи, принаймні, повинен був знати, що здобуває річ в особи, що не мала права на її відчуження, він вважається недобросовісним.

Аналогічні за змістом правові висновки сформульовані у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №520/548/18.

Набувач майна (покупець) повинен проявити добросовісну та розумну обачність і дослідити історію вибуття майна у попередніх власників хоча б за останні три роки, що є стандартною діловою практикою, зокрема, дізнатися про результати розгляду судових справ щодо долі спірного майна.

Подібна правова позиція при застосуванні статті 388 Цивільного кодексу України закріплена в постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №922/634/19.

Оцінюючи добросовісність ОСОБА_1 як набувача спірного нерухомого майна, апеляційний суд виходить з того, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за період з 28.08.2015 (дати реєстрації права власності на майно за ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя) спірне нерухоме майно змінило кількох власників, а саме:

22.12.2015 - право власності зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2015;

28.03.2019 - право власності зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу 28.03.2019;

28.05.2019 - право власності зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 28.05.2015;

19.07.2021 - право власності зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 19.07.2021, укладеного із ОСОБА_2 (копія договору додана до апеляційної скарги).

Також, як вбачається із долученої позивачем до матеріалів справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно №288507280 від 06.12.2021, у реєстрі містяться записи про іпотеку, яка була зареєстрована на цей об`єкт нерухомості.

28.08.2015 відбулась реєстрація іпотеки на підставі договору іпотеки від 28.08.2015, іпотекодавець - ТОВ «Бориспільбуд», іпотекодержатель - спочатку було ПАТ «Радикал Банк», потім було внесено зміни на підставі договору про відступлення прав за договорами забезпечення від 09.07.2015, змінено іпотекодержателя на ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс».

28.08.2015 право власності на нежитлове приміщення №470 було зареєстроване за ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 28.08.2015.

Таким чином, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були наявні відомості про існування серед попередніх правовстановлюючих документів на майно договору про відступлення прав за договорами забезпечення від 09.07.2015 та договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 28.08.2015.

Отже, станом на день набуття ОСОБА_1 права власності на спірний об`єкт нерухомого майна (19.07.2021) в Єдиному державному реєстрі судових рішень вже також були оприлюднені судові рішення у господарській справі №911/3474/17 (рішення Господарського суду Київської області від 22.10.2019 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020), якими було встановлено факт нікчемності Договору про відступлення права вимоги від 09.07.2015 №заг, на підставі якого до ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» і перейшло свого часу право вимоги до ТОВ «Бориспільбуд» за кредитним та іпотечним договорами.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційних скарг позивача та третьої особи, що у разі якби ОСОБА_1 перед придбанням майна проявив розумну обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна, перевірив дані щодо об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, історію вибуття нерухомого майна у попередніх власників, ним було б встановлено наявність в історії відчужень майна записів про реєстрацію іпотеки від 28.05.2015, а також про реєстрацію права власності на майно за ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, а також було б встановлено, що ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» стало іпотекодержателем майна на підставі договору про відступлення прав за договорами забезпечення від 09.07.2015.

У такому разі ОСОБА_1 , проявляючи розумну обачність, повинен був би також перевірити наявність судових спорів по минулих власниках майна, де встановив би наявність у ЄДРСР судових рішень у справі №911/3474/17, якими встановлена нікчемність договору про відступлення прав за договорами забезпечення від 09.07.2015 №заг, що безумовно вказувало на ризиковість придбання у власність нежитлового приміщення №470.

Після перевірки та встановлення відповідних обставин ОСОБА_1 міг би встановити, що нежитлове приміщення №470 не могло бути відчужене йому попереднім його власником ( ОСОБА_2 ), оскільки у зв`язку з нікчемністю договору про відступлення прав за договорами забезпечення від 09.07.2015 №заг, за яким ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» стало кредитором ТОВ «Бориспільбуд» та іпотекодержателем майна, недійсними в силу закону є всі наступні договори (незалежно від того, скільки разів відбулося відчуження майна), укладені ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» щодо іпотечного майна та іншими особами, в тому числі договір про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі якого відповідач-1 отримав у власність нежитлове приміщення №470 та інші договори купівлі-продажу, за якими в кінцевому результаті право власності на майно набув відповідач-2.

З огляду на встановлене у сукупності, керуючись принципом обов`язковості вжиття усіх розумних заходів, виявлення обережності та обачності для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна, а також необхідності дослідження історії вибуття майна у попередніх власників, колегія суддів вважає, що скаржниками доведений факт недобросовісності ОСОБА_1 як набувача спірного нерухомого майна.

Суд першої інстанції на значені обставини уваги не звернув, дійшовши помилкового висновку про відмову в задоволенні позову про витребування майна з чужого незаконного володіння відповідача-2.

Оскільки набуття відповідачем-2 спірного об`єкту нерухомості відбулось з порушенням вимог статей 328, 330 Цивільного кодексу України, нежитлове приміщення загальною площею 149,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 633561880000, підлягає витребуванню у відповідача-2 на користь позивача згідно статей 387, 388 Цивільного кодексу України, а позов у цій частині задоволенню.

Обраний позивачем спосіб захисту за своєю правовою природою відповідає характеру порушеного права, про яке він зазначає у позові, та узгоджується з передбаченими законом способами захисту.

У третьої ж особи, у свою чергу, наявний охоронюваний законом інтерес у спірних правовідносинах, про що суд детально зазначив в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024, вирішуючи питання про залучення ТОВ «Компанія з управління активами «Капітал Груп» до участі у справі в якості третьої особи.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Національний капітал» про наявність підстав для витребування майна у відповідача-2, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у даній справі в оскаржуваній частині таким, що підлягає скасуванню з прийняттям у цій частині нового рішення про задоволення позову про витребування майна.

За змістом частин 1, 4, 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції має містити, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Таким чином, суд, керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, здійснив розподіл судових витрат (витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційних скарг), поклавши їх на відповідача-2, оскільки позовна вимога про витребування майна заявлена саме до відповідача-2.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Національний капітал», на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22 скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» до ОСОБА_1 про витребування нежитлового приміщення загальною площею 149,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 633561880000.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовну вимогу задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» (03022, м. Київ, вул. Михайла Максимовича, буд. 3-Г, оф. 485; ідентифікаційний код 35455307) нежитлове приміщення загальною площею 149,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 633561880000.

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/5849/22 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» (03022, м. Київ, вул. Михайла Максимовича, буд. 3-Г, оф. 485; ідентифікаційний код 35455307) 36 946 (тридцять шість тисяч дев`ятсот сорок шість) грн 65 коп судового збору за подання позовної заяви та 55 419 (п`ятдесят п`ять тисяч чотириста дев`ятнадцять) грн 97 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Національний капітал» (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 18/14, ідентифікаційний код 32307531) 55 419 (п`ятдесят п`ять тисяч чотириста дев`ятнадцять) грн 97 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва згідно вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/5849/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.03.2024.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка