Постанова

від 12.03.2024 по справі 2-8453/10

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-8453/10Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/817/340/24 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

за участі секретаря Панькевич Т.М.

учасників справи: заявника ОСОБА_1 третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №2-8453/10 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 січня 2024 року, постановлену суддею Дзюбичем В.Л., за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №2-8453/10 від 17 березня 2011 року, який виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області в цивільній справі №2-8453/10 таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся у суд із заявою про визнання виконавчого листа, що виданий 17.03.2011 на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.10.2010 по справі №2-8453/10 таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви посилався на те, що 24.02.2006 між ним та АТ «Промислово-інвестиційний банк» (іпотекодержателем) було укладено договір іпотеки для забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають із кредитного договору №03-1/21 від 23.02.2006, укладеного між іпотекодержателем та суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 . В іпотеку за даним договором, ним передано нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

У зв`язку із невиконанням позичальником вимог кредитного договору 18.10.2010 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області прийнято рішення про стягнення кредитної заборгованості.

На виконання даного рішення Тернопільським міськрайонним судом 17.03.2011 було видано виконавчий лист №2-8453/2010р. про звернення стягнення у користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (м. Київ, в/л Шевченка, 12), в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором за №03-1/21 від 23.02.2006 року на суму 72621,31 доларів США, що еквівалентно 573062,02 грн., на предмет іпотеки: житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , який належить йому на праві власності , шляхом проведення прилюдних торгів, а також стягнення з нього в користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанку» в м. Тернополі судового збору в сумі 1700 гри. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Вказує, що станом на сьогодні вищезазначений виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні в рамках виконавчого провадження №44590060 в Збаразькому відділі державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Згідно договору про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги від 22.09.2023 ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступив шляхом продажу право вимоги за кредитним договором №03-1/21 від 23.02.2006 на користь ТОВ «Стратег інвест» (код 40091120).

Згідно договору про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги від 04.11.2023 ТОВ «Стратег інвест» відступило право вимоги шляхом продажу на користь позичальника за кредитним договором №03-1/21 від 23.02.2006 ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ). Таким чином, внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги від 04.11.2023 позичальник (боржник) за кредитним договором №03-1/21 від 23.02.2006 та кредитор за даним договором поєдналися в одній особі ОСОБА_2 .

З цих підстав, просить суд заяву задовольнити та визнати виконавчий лист виданий 17.03.2011 на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.10.2010 по справі №2-8453/10 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 січня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №2-8453/10 від 17.03.2011, який виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області в цивільній справі №2-8453/10 таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити його заяву про визнання виконавчого листа №2-7189/2010 таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що суд помилково прийшов до переконання, що ним при зверненні до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню не доведено, що відбулось поєднання боржника та кредитора в одній особі.

Посилається на те, що виконавчим листом №2-8453/10 від 17.03.2011 p., який він просить визнати таким, що не підлягає виконанню, постановлено звернути стягнення на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором за №03-1/21 від 23.02.2006 року на суму 72621,31 доларів США, що еквівалентно 573062,02 грн., який належить йому на праві власності, шляхом проведення прилюдних торгів.

Таким чином, за даним виконавчим листом його обов`язок полягає у забезпеченні своїм майном переданим в іпотеку виконання зобов`язання згідно кредитного договору №03-1/21 від 23.02.2006, укладеного між іпотекодержателем AT «Промислово-інвестиційний банк» та суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 , даний кредитний договір є основним зобов`язанням, яке забезпечене іпотекою, предметом якої є його майно.

Вказує, що припинено основне зобов`язання згідно кредитного договору №03-1/21 від 23.02.2006, тому припинено і договір іпотеки, яким забезпечено виконання основного зобов`язання та відповідно припиняється обов`язок, визначений виконавчим листом №2-8453/10 (2-7189/2010р.) від 17.03.2011 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

До заяви було додано належні та допустимі докази того, що боржник та кредитор за кредитним договором №03-1/21 від 23.02.2006, укладеного між іпотекодержателем AT «Промислово-інвестиційний банк» та суб`єктом підприємницької діяльності, поєдналися в одній особі, що в силу ст.606 ЦК України є наслідком припинення основного зобов`язання згідно кредитного договору №03-1/21 від 23.02.2006. Цей факт також не заперечувався іншими учасниками справи, що зокрема безпосередньо відображено в тексті оскаржуваної ухвали.

Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом термін не надійшов.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав, зіславшись на викладені у ній доводи.

Третя особа ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції вважає незаконною та необґрунтованою.

Збаразький відділ державної виконавчої служби у Тернопільській області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету.

ПАТ Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк та ТОВ Стратег Інвест, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення за №№ 0600092359180 та 0600092355060.

Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи.

Відповідно до п.п 1, 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку та день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету учасника справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Ухвала суду не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам.

Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання виконавого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив із того, що боржником по виконавчому провадженню №2-8453/10 являється ОСОБА_1 та на час розгляду заяви, стягувачем у виконавчому провадженні з приводу виконання виконавчого листа є ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестеційний банк, питання про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні судом не вирішувалось. Окрім того суд вважав, що заявником не доведено, що відбулось поєднання боржника і кредитора в одній особі, внаслідок чого його обов`язок, як боржника, припинився.

Такі висновки суду першої інстанції є помилковими та не відповідають фактичним обставинам справи.

Положеннями статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справа не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що 18.10.2010 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області ухвалено рішення, згідно якого позов публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційного промислово - інвестиційного банку» в особі філії «Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанку в м.Тернополі» до ОСОБА_1 , третьої особи - суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. Звернуто стягнення у користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» (м. Київ, вул. Шевченка, 12), в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором за № 03-1/21 від 23.02.2006 року на суму 72 621,31 доларів США, що еквівалентно 573 062,02 грн., на предмет іпотеки: житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційного промислово інвестиційного банку» в особі філії «Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанку» в м.Тернополі судовий збір у сумі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн.

На виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.10.2010 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 17.03.2011 було видано виконавчий лист № 2-7189/2010р. про звернення стягнення у користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» (м. Київ, вул. Шевченка, 12), в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором за № 03-1/21 від 23.02.2006 року на суму 72 621,31 доларів США, що еквівалентно 573 062,02 грн., на предмет іпотеки: житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційного промислово інвестиційного банку» в особі філії «Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанку» в м.Тернополі судовий збір у сумі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.».

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.01.2024 виправлено помилку у виконавчому листі виданому 17.03.2011 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області в цивільній справі №2-8453/10, де боржником є ОСОБА_1 , зазначивши у ньому його номер, який відповідає номеру справи, а саме «2-8453/10», замість невірного «2-7189/2010р.».

Як на підставу вимог заяви про визнання виконавчого листа, виданого 17.03.2011 на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.10.2010 по справі №2-8453/10 таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 посилається на те, що згідно договору про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги від 22.09.2023 ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»» відступив шляхом продажу право вимоги за кредитним договором №03-1/21 від 23.02.2006 на користь ТОВ «Стратег інвест» (код 40091120). В подальшому, згідно договору про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги від 04.11.2023 ТОВ «Стратег інвест» відступило право вимоги шляхом продажу на користь позичальника за кредитним договором №03-1/21 від 23.02.2006 ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ). У зв`язку з цим вважає, що виконавчий лист слід визнати таким, що не підлягає виконанню через поєднання боржника і кредитора в одній особі.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину «судового провадження» відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.

За положеннями статей першої та другої Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням серед інших таких засад, як верховенства права, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Згідно з частиною другою статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Крім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так і частково, а тому підстави яким заявник обґрунтовує свою заяву можуть бути наслідком як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав перелік яких, зокрема, містить глава 50 розділу 1 книги п`ятої ЦК України.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини 1, 2 ст. 598 ЦК України).

Відповідно до ст.606 ЦК України зобов`язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Зазначена підстава припинення цивільно-правового зобов`язання відноситься до групи матеріально-правових підстав.

Поєднання (збіг) боржника і кредитора в одній особі має місце у разі, коли до сторони, яка є боржником, переходить відповідно до будь-якої зазначеної в законі підстави зобов`язання іншої особи, за яким ця особа є кредитором щодо боржника, і навпаки.

З матеріалів справи вбачається, що 4 листопада 2023 року між ТзОВ Стратег Інвест та ОСОБА_2 було укладено договір Про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 03-1/21 від 23.02.2006. Предметом даного договору є відступлення Первинним кредитором Новому кредитору права вимоги, зазначених у Додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплатив Первинному кредитору грошові кошти у сумі 300000 грн. у порядку, визначеному договором, що підтверджується платіжними інструкціями за № 277821 від 25.08.2023, за № 281716 від 14.09.2023, за № 284205 від 25.09.2023.

Таким чином, поєдналося в одній особі - ОСОБА_2 боржник і кредитор, тому зобов`язання за кредитним договором № 03-1/21 від 23.02.2006 року на підставі статті 606 ЦК України припинилося.

Враховуючи те, що основне зобов`язання припинилося, тому слід визнати виконавчий лист № 2-8453/10 від 17.03.2011 року таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права .

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нової постанови про визнання виконавчого листа №2-8453/10 від 17.03.2011 року, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області в цивільній справі № 2-8453/10 таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 січня 2024 року скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати виконавчий лист № 2-8453/10 від 17.03.2011 року, виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області в цивільній справі №2-8453/10 таким, що не підлягає виконанню.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 18 березня 2024 року.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: О.З. Костів

Б.О.Гірський