Постанова

від 07.03.2024 по справі 686/1058/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/1058/22

Провадження № 22-ц/4820/551/24

Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя доповідач), Костенка А.М., П`єнти І.В., секретар судового засідання Заворотна А.В.

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №686/1058/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Довгополою Катериною Андріївною, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2023 року (суддя Заворотна О.Л., повне судове рішення складено 22 грудня 2023 року) у справі за позовом керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Національний природній парк «Подільські Товтри» про стягнення шкоди заподіяної внаслідок незаконного звільнення працівника.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Звертаючись до суду із позовом в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури (далі прокуратура) вказував, що прокуратурою встановлено, що наказом виконувача обов`язків директора НПП «Подільські Товтри» Оцишена О.В. від 21.09.2018 №127-к звільнено ОСОБА_2 з посади головного природознавця за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, з 21.09.2018.

Однак, рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.07.2020 у справі №676/7047/18 поновлено ОСОБА_2 на посаді головного природознавця НПП «Подільські Товтри», стягнуто НПП «Подільські Товтри» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 118210 грн 40 коп, із врахуванням розміру податків і зборів, що підлягають відрахуванню від заробітної плати. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 25.02.2021 вищевказане рішення змінено та викладено мотивувальну частину рішення з врахуванням мотивів, наведених у постанові. В іншій частині рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.07.2020 залишено без змін.

На виконання рішення суду 23.06.2021 НПП «Подільські Товтри» протягом липня 2020 року - червня 2021 року ОСОБА_2 здійснено виплату коштів на суму 118 210,40 грн.

Так як звільнення ОСОБА_3 здійснено з порушенням закону за наказом виконувача обов`язків директора НПП «Подільські Товтри» Оцишена O.B. №127-к від 21.09.2018 «Про звільнення головного природознавця НПП «Подільські Товтри» Мартинюка Ю.І.», тому обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної у зв`язку з виплатою коштів незаконно звільненому працівнику за час вимушеного прогулу, покладається саме на ОСОБА_4 .

А тому, керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь НПП «Подільські Товтри» відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника на суму 118 210,40 грн.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 вересня 2022 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 17 листопада 2022 року та постановою Верховного Суду від 22 вересня 2023 року, позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі НПП «Подільські Товтри» залишено без розгляду.

Протокольною ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2023 року залучено НПП «Подільські Товтри» в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НПП «Подільські Товтри» 118 210,40 грн відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури 2 270 грн судового збору, сплаченого за подання позову.

Не погоджуючись із цим рішенням суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Довгопола К.А., оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт вказує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження підстав представництва прокурором інтересів держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України в суді, адже судом першої інстанції проігноровано той факт, що прийняття та звільнення з посади головного природознавця ОСОБА_2 обов`язково відбувалось саме за погодженням з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. А тому, з огляду на позицію Міністерства, відсутнє будь-яке порушення законодавства і відповідно відсутні підстави представництва інтересів Міністерства в суді.

Також, апелянт посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження завдання шкоди державі, адже висновки суду, що 118 210,40 грн сплачені саме з державного бюджету є передчасними і прокуратурою не надано доказів на підтвердження завдання шкоди саме державі, а не підприємству, а також не досліджено питання походження коштів. При цьому, будь-яких додаткових коштів з державного бюджету на оплату праці працівників НПП «Подільські Товтри» ні в 2020, ні в 2021 роках у зв`язку із сплатою коштів у сумі 118 210,40 грн не виділялось. Апелянт зауважує, що судом не враховано пропуск прокуратурою річного строку щодо позовних вимог відносно стягнення 5 656,00 грн ( 4553,08 грн. заробітна плата за вимушений прогул + 10818,08 грн. податок ДФО +84,84грн. військовий збір).

Поміж того, на думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що кошти, які сплачені до державного бюджету України не можуть бути шкодою, завданою державі.

Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Довгопола К.А., просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури погоджується із висновками суду першої інстанції та просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Так, прокуратура вказує, що, усвідомлюючи порушення інтересів держави, що підтверджується судовим рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.07.2022 у справі №676/7047/18, в якій НПП «Подільські Товтри» виступав відповідачем, листами Кам`янець-Подільської окружної прокуратури №52-4489 Вих-21 від 29.06.2021, №52-7169 вих-21 від 17.09.2021, №52-7170 вих-21 від 17.09.2021, №52-8196 вих-21 від 20.10.2021, платіжними дорученнями про перерахування ОСОБА_2 коштів на виконання судових рішень №676/7047/18, маючи відповідні повноваження для їх захисту, НПП «Подільські Товтри» ігноруючи вимоги діючого законодавства зайняв споглядальницьку позицію і упродовж тривалого часу (з червня 2021 року) не зверталося з позовом до суду на захист інтересів держави.

Внаслідок зволікання із зверненням до суду із позовом зі сторони НПП «Подільські Товтри» державний бюджет міг не отримати відшкодування шкоди, заподіяної ОСОБА_1 . У зв`язку із вищезазначеним, в даному випадку представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишились незахищеними.

Крім того, при зверненні з позовом до суду прокурором враховано, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, до сфери управління якого віднесено НПП «Подільські Товтри», незважаючи на положення статті 136 КЗпП України також не звернулось з позовом про стягнення шкоди в судовому порядку.

Прокуратура вважає доведеним, що фінансування коштів, які виплачені ОСОБА_2 , здійснено НПП «Подільські Товтри» за рахунок коштів державного бюджету. Поміж того, посилання апелянта на п. 9.2. Положення «Про Національний природний парк «Подільські Товтри», що кошти отриманні в результаті надання платних послуг згідно з переліком затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.200 №1913 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду» власними коштами Парку і вилученню не підлягають, є голослівними та безпідставними.

Щодо доводів апелянта про пропуск органами прокуратури річного строку щодо позовних вимог в сумі 5 656,00 грн, то позивач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, термін дії якого вподальшому Постановами KМУ продовжувався до 30.06.2023, а відповідно до частини 1 глави Х Прикінцевих положень КЗпП під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. І прокурор вказує, що він звернувся із відповідними позовними вимогами, в межах строку, визначеного частиною 2 статті 233 К3пП України, який продовжений на строк дії карантину, а тому не пропущений.

Згідно частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Положеннями часини 2 статті 247 ЦПК Українипередбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, колегія судді вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно положень частин 1, 2, 5статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1статті 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає вимогамстатті 263 ЦПК України.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що 17.08.2021 та 17.09.2021 Кам`янець-Подільська окружна прокуратура зверталася до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України із проханням надати інформацію щодо вжитих Міністерством заходів реагування з метою стягнення шляхом регресу коштів з винних осіб, що були виплачені у зв`язку із незаконним звільненням ОСОБА_2 (т.1 а.с.57-58, 60-61).

З відповіді Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, від 28.09.2021 за № 25/1-16/20583-21 слідує, що заходи зі стягнення в порядку регресу коштів з винної особи, що виплачені ОСОБА_2 НПП «Подільські Товтри» на підставі судових рішень у зв`язку з його незаконним звільненням, не вживалися. Міндовкілля не має заперечень щодо представництва інтересів держави Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою з порушених питань (т.1 а.с.62).

20.10.2021 заступником керівника Кам`янець - Подільської окружної прокуратури надіслано на адресу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді (т.1 а.с.67).

Відповідно до наказу в.о. директора НПП «Подільські Товтри» Міністерства екології та природних ресурсів України Оцишена О.В. № 127-к від 21 вересня 2018 року звільнено головного природознавця ОСОБА_2 з 21 вересня 2018 року за ст. 40 п.3 КЗпП України (за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку) (т.1 а.с.17).

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 липня 2020 року у справі № 676/7047/18 позов задоволено частково, поновлено ОСОБА_2 на посаді головного природознавця НПП «Подільські Товтри», стягнуто з НПП «Подільські Товтри» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 118 210 грн 40 коп, із врахуванням розміру податків і зборів, які підлягають відрахуванню від заробітної плати (т.1 а.с.19-23).

Наказом в.о. директора НПП «Подільські Товтри» Міністерства екології та природних ресурсів України В.В. Стельмах № 80 о/к від 24 липня 2020 року відмінено наказ №127-к від 21.09.2018 «Про звільнення головного природознавця НПП «Подільські Товтри», поновлено ОСОБА_2 на попередній роботі-посаді головного природознавця НПП «Подільські Товтри» (т.1 а.с.18).

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 25 лютого 2021 року апеляційну скаргу НПП «Подільські Товтри» задоволено частково. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 22 липня 2020 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення з врахуванням мотивів, наведених у постанові. В іншій частині рішення Кам`янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 липня 2020 року залишено без змін (т.1 а.с.24-29).

Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою НПП «Подільські Товтри» на рішення Кам`янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 липня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 лютого 2021 року відмовлено (т.1 а.с.30-33).

На виконання рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 липня 2020 року у справі № 676/7047/18 НПП «Подільські Товтри» упродовж липня 2020 року - червня 2021 року ОСОБА_2 здійснено виплату коштів на суму 118 210,40 грн, з них: 4 553,08 грн, згідно платіжного доручення № 219 від 24.07.2020 (грошові кошти для зарахування на картковий рахунок по ст. середній зарплаті за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 ; згідно рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 22.07.2020 у справі № 676/7047/18); 1018,08 грн, згідно платіжного доручення №216 від 24.07.2020 (податок на доходи фізичних осіб утримання з середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 ; згідно рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 22.07.2020 у справі № 676/7047/18); 84,84 грн, згідно платіжного доручення № 217 від 24.07.2020 (військовий збір 1,5% утримання з середньої зарплати за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 ; згідно рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 22.07.2020 у справі № 676/7047/18); 76 800 грн, згідно меморіального ордеру № 14 від 23.06.2021 (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, згідно виконавчого листа № 676/7047/18 від 06.05.2021 на користь ОСОБА_2 ); 13 806,29 грн згідно платіжного доручення № 13 від 23.06.2021 (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, згідно виконавчого листа № 676/7047/18 від 06.05.2021 на користь ОСОБА_2 ); 20 259,79 грн згідно меморіального ордеру № 11 від 23.06.2021 (стягнення ПДФО з середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно виконавчого листа № 676/7047/18 від 06.05.2021); 1688,32 грн згідно меморіального ордеру №12 від 23.06.2021 (стягнення військового збору з середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу згідно виконавчого листа № 676/7047/18 від 06.05.2021) (т.1 а.с. 49-51, 53-56).

Листом Кам`янець-Подільського управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області №02-08-06/760 від 24.06.2021 підтверджується проведення примусового списання коштів згідно виконавчого листа по справі № 676/7047/18 в сумі 112554,40 грн (т.1 а.с.52).

Згідно з пунктом 8 статті 134 КЗпП України у випадку, якщо службова особа винна у незаконному звільненні працівника, вона несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з її вини підприємству, установі, організації.

Відповідно до статті 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо роботодавець затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Задовольняючи позовнівимоги,суд першоїінстанції виходивіз того,що керівникКам`янець-Подільськоїокружної прокуратури,який дієв інтересахдержави вособі Міністерствазахисту довкіллята природнихресурсів Україниє належнимпозивачем уцій справі,а такожоскільки звільнення ОСОБА_2 здійснено зпорушенням законуза наказомвиконувача обов`язківдиректора НПП«Подільські Товтри»Оцишена О.В.№ 127-квід 21.09.2018«Про звільненняголовного природознавцяНПП «ПодільськіТовтри» ОСОБА_2 »,тому обов`язокпо відшкодуваннюшкоди,заподіяної узв`язку звиплатою коштівнезаконно звільненомупрацівнику зачас вимушеногопрогулу,покладається самена ОСОБА_1 ,так якобов`язокпокрити шкоду,заподіяну підприємству,установі,організації узв`язкуз оплатоюпрацівникові часувимушеного прогулуабо часувиконання нижчеоплачуваноїроботи,покладається наслужбову особу,винну внезаконному звільненніабо переведенніпрацівника наіншу роботу;такий обов`язокпокладається,якщо звільненнячи переведенняздійснено зпорушенням законуабо якщовласник чиуповноважений ниморган затримаввиконання рішеннясуду пропоновлення нароботі. І суд прийшов до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь НПП «Подільські Товтри» відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника на суму 118 210,40 грн.

Судова колегія погоджується із мотивами міськрайонного суду, однак вважає, що висновок про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь саме НПП «Подільські Товтри» не відповідає вимогам законодавства.

Щодо доводів ОСОБА_1 про відсутність підстав для представництва Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою інтересів держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до частин 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 257 ЦПК України.

Захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень.

З метою, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставою для звернення прокурора до суду.

Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).

Виходячи із частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу відповідно до положення частини 4 статті 56 ЦПК України.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (№ 12-194гс19).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Міськрайонний суд правильно виходив з того, що звільнення ОСОБА_2 здійснено з порушенням закону за наказами виконувача обов`язків директора НПП «Подільські Товтри» Оцишена О.В. № 127-к від 21.09.2018 «Про звільнення головного природознавця НПП «Подільські Товтри» ОСОБА_2 », тому обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної у зв`язку з виплатою коштів незаконно звільненому працівнику за час вимушеного прогулу, покладається саме на ОСОБА_1 .

Згідно з частиною 4 статті 136 КЗпП України стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, прокурор зазначав, що наказом виконувача обов`язків директора НПП «Подільські Товтри» Оцишена О.В. від 21.09.2018 ОСОБА_2 звільнено з посади головного природознавця, проте рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.07.2020 у справі №676/7047/18 поновлено ОСОБА_2 на посаді головного природознавця НПП «Подільські Товтри» і стягнуто з НПП «Подільські Товтри» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 118 210 грн 40 коп, із врахуванням розміру податків і зборів, які підлягають відрахуванню від заробітної плати. Враховуючи те, що НПП «Подільські Товтри» знаходиться в підпорядкуванні Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України згідно пункту 1.4. Положення про НПП «Подільські Товтри», затвердженого наказом № 107 Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 31.08.2020, тому на думку прокурора, у зв`язку із незаконним звільненням працівника та виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, державі була заподіяна шкода.

Як слідує із матеріалів справи (т. 1 а.с. 57-58, 60-62, 67), прокурор до звернення із позовом до суду, звертався у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України щодо подання відповідного позову, однак заходи зі стягнення в порядку регресу коштів з винної особи, що виплачені ОСОБА_2 НПП «Подільські Товтри» на підставі судових рішень у зв`язку з його незаконним звільненням, Міндовкілля не вживалися і Міністерство не мало заперечень щодо представництва інтересів держави Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою з порушених питань.

А тому, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, є належним позивачем.

І з огляду на вищенаведене, слід відхилити доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для представництва Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою інтересів держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

На думку судової колегії, неспроможними є аргументи апеляційної скарги про пропуск прокурором річного строку для звернення з позовом щодо вимог про відшкодування 5656 грн.

Відповідно до частин 3-4 статті 233 КЗпП України для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Встановлений частиною третьою цієї статті строк застосовується і при зверненні до суду вищестоящого органу або прокурора.

Встановлено, що кошти в сумі 5656 грн 24.07.2020 виплачено ОСОБА_2 на виконання судового рішення від 23.06.2021, з яких: 1018,08 грн перераховано на сплату ПДФО та 84,84 грн військового збору, при цьому прокурор звернувся із позовом 24.12.2021.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), який відмінено 30.06.2023 відповідно до постанови КМУ від 27.06.2023 № 651.

Відповідно до частини 1 глави XIX Прикінцевих положень КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

З огляду на викладене, прокурор звернувся із цими позовними вимогами в межах строку, визначеного частиною 2 статті 233 КЗпП України, що продовжений на строк дії карантину, а тому є не пропущеним.

Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази спричинення шкоди саме державі є передчасними не приймаються до уваги колегією суддів.

Так, за змістом пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України кошти, відшкодовані державою з державного бюджету (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування з місцевих бюджетів) згідно з цим пунктом, вважаються збитками державного бюджету (місцевих бюджетів). Посадові та службові особи органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), дії яких завдали шкоди, що відшкодована з бюджету, несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 425 від 27.05.2020 «Про деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» перейменовано Міністерство енергетики та захисту довкілля України на Міністерство енергетики України. Утворено Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. Міністерство енергетики та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів є правонаступниками прав, обов`язків та майна Міністерства енергетики та захисту довкілля у відповідних сферах.

Згідно пункту 1 Положення «Про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 року № 614, Міндовкілля є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Положення Міністерство з метою організації своєї діяльності забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Міндовкілля, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, та господарському товаристві, щодо якого Міндовкілля здійснює управління корпоративними правами держави; здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку; забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів; здійснює в межах повноважень, передбачених законом, разом з відповідними центральними органами виконавчої влади контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, передбачених для реалізації проектів, виконання програм.

За пунктом 7 частини 5 статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Відповідно до пункту 1.4. Положення про Національний природний парк «Подільські Товтри», затвердженого наказом № 107 Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 31.08.2020 (далі - Положення) парк віднесено до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

Згідно з пунктами 1.2, 1.3 Положення, парк є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою та входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання. Парк є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у відділенні Казначейства і утримується за рахунок коштів державного бюджету. Парк має печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, штампи та офіційну емблему, що реєструються в установленому порядку, та бланки.

Відповідно до пункту 9.1 Положення фінансування заходів, пов`язаних із функціонуванням Парку здійснюється відповідно до законодавства за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету. Для цієї мети можуть також залучатися кошти місцевих бюджетів, благодійних фондів, коштів підприємств, установ, організацій, громадян та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

Згідно з пунктом 9.2. Положення кошти, отримані в результаті надання платних послуг згідно з переліком, затвердженим Постановою КМУ від 28.12.2000 № 1913 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду», є власними коштами Парку і вилученню не підлягають. Ці кошти використовуються для здійснення заходів щодо охорони території та об`єктів Парку і провадження діяльності, передбаченої цим Положенням відповідно до кошторису, затвердженого Міндовкілля в установленому порядку.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що кошти, отримані в результаті саме надання платних послуг Парком, не могли бути використані на виконання рішення суду (виплату незаконно звільненому працівнику ОСОБА_2 ). Протилежного відповідачем доведено в порушення вимог статті 81 ЦПК України доведено не було.

Крім того, колегія суддів зауважує, що й сам порядок виконання судового рішення у справі № 676/7047/18 шляхом списання коштів Кам`янець-Подільським управлінням Державної казначейської служби України в Хмельницькій області з рахунку НПП «Подільські Товтри» також підтверджує фінансування вказаних витрат за рахунок коштів державного бюджету.

Апеляційний суд, також, не погоджується із аргументами апеляційної скарги відносно того, що кошти, які сплачені до державного бюджету України, не можуть бути шкодою, завданою державі, адже лише повне відшкодування проведених виплат, в тому числі й утриманих сум ПДФО та військового збору, є належним відшкодуванням відповідачем завданої шкоди, так як усі ці виплати є наслідком незаконного звільнення особи.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що вирішуючи зазначену справу, міськрайонний суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури.

Разом з цим, враховуючи предмет та підстави позову, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення на підставі частини 4 статті 376 ЦПК України потрібно змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національного природного парку «Подільські Товтри» 118 210,40 грн відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника». В іншій частині оскаржуване рішення суду слід залишити без змін.

З огляду на наведене, враховуючи наявність підстав для зміни лише формулювання другого абзацу резолютивної частини, тому відповідно до приписів статті 141 ЦПК України судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 374, 376, 382-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Довгополою Катериною Андріївною, задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2023 року змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національного природного парку «Подільські Товтри» 118 210,40 грн відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника».

В решті рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 15 березня 2024 року.

Судді А.П. Корніюк

А.М. Костенко

І.В. П`єнта