Постанова

від 18.03.2024 по справі 911/1396/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2024 р. Справа №911/1396/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Балтік Груп"

на рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2023 (повний текст складено 04.10.2023)

у справі №911/1396/23 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітель Дніпро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Балтік Груп"

про стягнення 244 774,39 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітель Дніпро" (далі - ТОВ "Капітель Дніпро") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Балтік Груп" (далі - ТОВ "Інтер Балтік Груп") заборгованості у розмірі 244 774,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про ексклюзивне співробітництво та сумісну діяльність з продажу вогнезахисних покриттів торгової марки Interchar від 20.11.2019 №20/11/2019 щодо ексклюзивних продажів, застосування, просування і поширення матеріалів та товару.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.08.2023 у справі №911/1396/23 позов задоволено.

Стягнути з ТОВ "Інтер Балтік Груп" на користь ТОВ "Капітель Дніпро" 244 774,39 грн штрафу та 3 671,62 грн судового збору.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції, виходив з того, що в процесі розгляду справи, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували повідомлення та залучення позивача під час здійснення продажу товару, передбаченого додатком №1 до договору про ексклюзивне співробітництво та сумісну діяльність з продажу вогнезахисних покриттів торгівельної марки Interchar від 20.11.2019 №20/11/19 третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Основа". Розрахунок штрафу від вартості реалізованого товару на користь третіх осіб, є обґрунтованим та вірним, а тому місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача штрафу від вартості реалізованого товару на користь третіх осіб за спірним договором у розмірі 244 774,39 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Інтер Балтік Груп" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2023, а провадження у справі №911/1396/23 закрити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час розгляду справи судом першої інстанції не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також висновки викладені у рішенні місцевого господарського суду від 30.08.2023 не відповідають обставинам справи.

Так, скаржник, зокрема посилається на те, що судом в рамках господарської справи №911/267/21 вже був розглянутий спір між тими самими сторонами, про той самий предмет, з тих самих підстав і навіть кількісний показних предмету спору також був розглянутий судом.

Також, апелянт стверджує, що він вже був притягнений до юридичної відповідальності у вигляді штрафу за порушення умов договору про ексклюзивне співробітництво та сумісну діяльність з продажу вогнезахисних покриттів торгівельної марки Interchar від 20.11.2019 №20/11/19 в рамках судової справи №911/267/21 на підставі рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2022, яке виконане в повному обсязі. У зв`язку з наведеним, суд першої інстанції, на думку відповідача, мав відмовити у відкритті провадження у справі №911/1396/23 з підстав визначених пунктом 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) або закрити її з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 231 ГПК України, але цього не зробив, чим порушив норми процесуального права, що призвело до порушення статті 61 Конституції України та притягнення відповідача двічі до юридичної відповідальності за одне і те саме порушення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Інтер Балтік Груп" у справі №911/1396/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1396/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ТОВ "Інтер Балтік Груп" на рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №911/1396/23.

16.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/1396/23.

Головуючий суддя (суддя-доповідач) Сітайло Л.Г. перебувала з 13.11.2023 до 17.11.2023 у відрядженні (Національна школа суддів України).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 апеляційна скаргу залишена без руху та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом реєстрації Електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", надання доказів сплати судового збору у розмірі 5 507,43 грн, надання доказів направлення копії апеляційної скарги позивачу листом з описом вкладення.

18.12.2023 на офіційну електронну адресу суду надійшла заява скаржника про неможливість реєстрації в Електронному кабінеті в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

18.12.2023 на офіційну електронну адресу суду надійшла заява скаржника з доказами сплати судового збору та направлення копії апеляційної скарги позивачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Інтер Балтік Груп" залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви/клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших поважних підстав пропуску строку.

05.01.2024 на офіційну електронну адресу суду надійшло клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що повний текст рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2023 у справі №911/1396/23 останнім отримано 10.10.2023 засобами поштового зв`язку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 поновлено ТОВ "Інтер Балтік Груп" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2023 у справі №911/1396/23. Розгляд апеляційної скарги ТОВ "Інтер Балтік Груп" на рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2023 у справі №911/1396/23 постановлено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2023 у справі №911/1396/23 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Позивач, у порядку статті 263 ГПК України, скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ТОВ "Інтер Балтік Груп" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2023 у справі №911/1396/23 - без змін.

Так у відзиві позивач зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Також позивач вказує, що заявлені у даній справі позовні вимоги мають на меті не повторне притягнення апелянта до відповідальності у формі штрафу, а відновлення порушеного відповідачем права позивача, яке зумовлене правовою природою договору про ексклюзивне співробітництво, у повному обсязі шляхом стягнення з останнього несплаченої суми штрафу у розмірі 244 774,39 грн, що відповідає пунктам 1.6 та 7.9 спірного договору, нормам матеріального та процесуального права, а також основоположним принципам справедливості, добросовісності і розумності, оскільки загальний розмір штрафу, який мав сплатити апелянт, за порушення умов пункту 1.6 договору, становив 394 774,39 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 30 000,00 грн витрат, понесених ТОВ "Капітель Дніпро", на професійну правничу допомогу адвоката в межах апеляційного розгляду справи №911/1396/23.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

20.11.2019 між ТОВ "Капітель Дніпро" (дилер) та ТОВ "Інтер Балтік Груп" (дистриб`ютор) укладено договір про ексклюзивне співробітництво та сумісну діяльність з продажу вогнезахисних покриттів торгівельної марки Interchar №20/11/2019, за умовами якого дистриб`ютор зобов`язуєтеся на ексклюзивних умовах постачати дилеру лакофарбове покриття, розчини, інші супутні матеріали та устаткування, що використовується для вогнезахисту будівельних конструкцій на різних об`єктах від виробника International Paint LTD, відповідно до додатків до цього договору.

Відповідно до пункту 1.3 договору дилер повністю приймає на себе право ексклюзивного продажу, використання, просування та розповсюдження матеріалів, згідно з додатками до даного договору на умовах, визначених з дистриб`ютором.

Згідно з пунктом 1.5 договору дистриб`ютор зобов`язується не пропонувати продукцію з переліку додатків безпосередньо клієнтам без згоди дилера. У випадках прямого звернення клієнтів дистриб`ютор зобов`язується сповістити дилера про факт такого звернення і передати подальшу роботу за таким зверненням дилерові.

Пунктом 1.6 договору встановлено, що дистриб`ютор не має права здійснювати прямий продаж товару, вказаного у додатках до цього договору на території України на користь третіх осіб. У випадку порушення умов, визначених у пункті 1.6 цього договору, дистриб`ютор несе відповідальність, визначену цим договором

За умовами пункту 1.8 договору дилер отримує ексклюзивні права на просування, розповсюдження та продаж при обов`язку забезпечити реалізацію продукції із переліку у додатках в обсязі не менше 100 000,00 кг.

У випадку порушення умов пункту 1.6 договору, дистриб`ютор зобов`язується виплатити дилеру штраф у розмірі 20% від вартості реалізованого товару третім особам (пункт 7.9 договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2022 і повного виконання сторонами зобов`язань, що випливають з даного договору (пункт 10.6 договору).

Одночасно з укладенням договору між позивачем і відповідачем підписано та погоджено додаток №1 до нього.

Згідно з пунктами 1, 2 додатку №1 до договору передбачено, що дистриб`ютор зобов`язується поставити, а дилер сплатити і прийняти наступний товар: фарба Interchar 1120 White (код 3208909190) у кількості 2 000 кг загальною вартістю 14 000 Євро, у тому числі ПДВ.

На виконання умов договору сторонами виконувався продаж та відповідно придбання продукції, що підтверджується видатковими накладними: від 24.02.2020 №28, від 29.04.2020 №60, від 10.06.2020 №70, від 03.07.2020 №87, від 05.08.2020 №103, рахунками на оплату: від 24.02.2020 №31, від 29.04.2020 №64, від 09.06.2020 №79, від 03.07.2020 №92, від 04.08.2020 №111, платіжними дорученнями від 23.12.2019 №523, від 09.06.2020 №1165, від 03.07.2020 №2415, від 09.07.2020 №2447, від 24.07.2020 №1280, від 04.08.2020 №1333, від 03.08.2020 №1320.

Разом з цим, позивач стверджував, що відповідачем, в порушення умов укладеного договору здійснено реалізацію обумовлених лакофарбових покриттів, розчинників, інших супутніх матеріалів та обладнання, що використовуються для вогнезахисту будівельних конструкцій на різних об`єктах, від виробника InternationalPaint LTD, іншим особам прямими поставками без належного повідомлення та залучення позивача як дилера, що має ексклюзивні права на реалізацію зазначеної продукції.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.11.2022 у справі №911/267/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023, задоволено позов ТОВ "Капітель Дніпро" та стягнуто з ТОВ "Інтер Балтік Груп" штраф за порушення умов договору про ексклюзивне співробітництво та сумісну діяльність з продажу вогнезахисних покриттів торгової марки Interchar від 20.11.2019 №20/11/2019 у розмірі 150 000,00 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом ТОВ "Капітель Дніпро" посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо ексклюзивних продажів, застосування, просування і поширення матеріалів та товару за договором про ексклюзивне співробітництво та сумісну діяльність з продажу вогнезахисних покриттів торгової марки Interchar від 20.11.2019 №20/11/2019, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача суму несплаченого штрафу у розмірі 244 774,39 грн, нарахованого на підставі пункту 7.9 договору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, Господарським судом Київської області розглядалась справа №911/267/21 за позовом ТОВ "Капітель Дніпро" до ТОВ "Інтер Балтік Груп" про стягнення штрафу в сумі 150 000,00 грн за порушення умов договору про ексклюзивне співробітництво та сумісну діяльність з продажу вогнезахисних покриттів торгівельної марки Interchar від 20.11.2019 №20/11/19, за прямий продаж (реалізацію) товарів, зазначених у додатку №1 до договору, на користь третіх осіб без залучення та згоди позивача (дилера).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.02.2021 у справі №911/267/21, за клопотаннями ТОВ "Капітель Дніпро", поданими разом з позовною заявою, витребувано у ТОВ "Інтер Балтік Груп" інформацію стосовно поставок ТОВ "Інтер Балтік Груп" на користь третіх осіб лакофарбового покриття, розчинників, інших супутніх матеріалів та обладнання, використовуваних для вогнезахисту будівельних конструкцій за період з 20.11.2019 по 21.01.2021 та відповідні копії підтверджуючих документів: договори поставки/купівлі-продажу, специфікації, рахунки, видаткові накладні, тощо; витребувано у Головного управління ДПС у Київській області належним чином засвідчені копії податкових накладних, виписаних ТОВ "Інтер Балтік Груп" та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також копії податкових накладних, виписаних ТОВ "Інтер Балтік Груп", щодо яких було прийнято рішення про зупинення їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, на реалізацію лакофарбових покриттів, розчинників, інших супутніх матеріалів та обладнання, що використовується для вогнезахисту будівельних конструкцій, за період з 20.11.2019 по 21.01.2021.

Як зазначено у рішенні Господарського суду Київської області від 03.11.2022 у справі №911/267/21, 21.07.2022 до канцелярії суду від Головного управління Державної податкової служби України надійшов лист від 15.07.2022 №7535/5/10-36-18-02-09 щодо виконання ухвали суду від 01.02.2021 у справі №911/267/21 разом з електронним носієм - диском CD-R №1065430Д5 об`ємом 700 мб, на якому містяться витребувані ухвалою Господарського суду Київської області від 01.02.2021 електронні докази - реєстр податкових накладних, складених ТОВ "Інтер Балтік Груп".

Після отримання від Головного управління Державної податкової служби України інформації щодо обсягів реалізації ТОВ "Інтер Балтік Груп" третім особам лакофарбових покриттів, розчинників, інших супутніх матеріалів та обладнання, що використовується для вогнезахисту будівельних конструкцій, за період з 20.11.2019 по 21.01.2021, ТОВ "Капітель Дніпро" 07.10.2022 зверталося з заявою від 03.10.2022 про збільшення розміру позовних вимог (стягнення з ТОВ "Інтер Балтік Груп" штрафу за порушення умов договору про ексклюзивне співробітництво та сумісну діяльність з продажу вогнезахисних покриттів торгівельної марки Interchar від 20.11.2019 №20/11/19 у розмірі 394 774,39 грн).

У рішенні Господарського суду Київської області від 03.11.2022 у справі №911/267/21 зазначено, що заява ТОВ "Капітель Дніпро" від 03.10.2022 про збільшення розміру позовних вимог не прийнята судом до розгляду, оскільки подана до суду з порушенням строків, передбачених приписам частини 2 статті 46 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.11.2022 у справі №911/267/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023, позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Інтер Балтік Груп" на користь ТОВ "Капітель Дніпро" штраф за порушення умов договору про ексклюзивне співробітництво та сумісну діяльність з продажу вогнезахисних покриттів торгівельної марки Interchar від 20.11.2019 №20/11/19 у розмірі 150 000,00 грн та 2 270,00 грн судового збору.

Як зазначалось вище, згідно з умовами спірного договору, сторонами при його укладені погоджено, що ТОВ "Капітель Дніпро" отримало право бути єдиним на території України покупцем відповідних товарів у ТОВ "Інтер Балтік Груп", в той час як у відповідача виник кореспондуючий обов`язок утриматись від вчинення дій щодо продажу товару будь-яким іншим особам, крім позивача, на території України та відповідно вимагати від позивача придбавати такий товар саме у себе.

Тобто, умовами договору про ексклюзивне співробітництво та сумісну діяльність з продажу вогнезахисних покриттів торгівельної марки Interchar від 20.11.2019 №20/11/19 чітко встановлено для позивача бути єдиним на території України продавцем відповідних товарів та зобов`язують його придбавати такий товар саме у відповідача у певних обсягах. Умови договору встановлюють також для відповідача обов`язок утриматись від вчинення дій щодо продажу будь-яким іншим особам, крім позивача, на території України відповідних товарів, та водночас, встановлюють для нього право вимагати від позивача придбавати такий товар саме у відповідача.

З переліку податкових накладних, складених ТОВ "Інтер Балтік Груп" та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 20.11.2019 по 21.01.2021, наданого Головним управлінням Державної податкової служби України на виконання ухвали суду у справі №911/267/21, копія якого долучена до позовної заяви у справі №911/1396/23, вбачається, що відповідачем як продавцем здійснювалась реєстрація податкових накладних за наслідками реалізації покупцю - ТОВ "Основа" товару - фарби Interchar 1120 White, а саме: податкова накладна від 22.10.2020 №10 про продаж фарби Interchar 1120 White у кількості 2 898 кг на загальну суму 640 747,80 грн, податкова накладна від 05.11.2020 №5 про продаж фарби Interchar 1120 White у кількості 2 144,746 кг на загальну суму 474 203,34 грн, податкова накладна від 09.12.2020 №9 про продаж фарби Interchar 1120 White у кількості 3 864 кг на загальну суму 858 920,83 грн.

ТОВ "Інтер Балтік Груп" не заперечувало здійснення вказаних поставок ТОВ "Основа".

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказував на те, що з метою уникнення понесення збитків, спричинених неналежним виконання саме позивачем умов договору щодо своєчасного внесення попередньої плати в розмірі 30%, придбання 2 000 кг вогнегасного покриття торгівельної марки Interchar та сертифікації продукції, у зв`язку з псуванням товару, він був змушений здійснювати продаж товару третім особам.

Як зазначалось вище, у пункті 10.6 договору сторонами погоджено, що строк його дії договору встановлено з моменту підписання до 31.12.2022 та повного виконання сторонами зобов`язань за договором.

Додаток №1 від 20.11.2019 до договору, яким дистриб`ютор зобов`язується поставити, а дилер сплатити і прийняти 2 000 кг фарби Interchar 1120 White, набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2020.

Разом із тим, відповідач стверджує, що оскільки позивач на виконує вимоги договору, то відповідач був вимушений реалізувати вказану фарбу третім особам.

У той же час, реалізація фарби відповідачем ТОВ "Основа" відбулась 22.10.2020, 05.11.2020 та 09.12.2020, що підтверджується переліком податкових накладних та не заперечується відповідачем, що значно раніше строків, встановлених умовами договору та додатку №1 до нього.

Також відповідач зазначив, що позивач не здійснив попередню оплату в розмірів 30% від загальної вартості товару, що в грошовому еквіваленті становило 11 260 490,20 грн.

За умовами пункту 3.1 договору вартість товару кожної партії зазначається у специфікації, яка є невід`ємною частиною договору. Товар, який постачається, сплачується дилером за цінами, вказаним у додатках до даного договору (пункт 3.3 договору).

Додатком №1 від 20.11.2019 до договору встановлена загальна вартість товару 14 000 євро, передплата 3 % від загальної вартості додатку до договору, наступні 70% на протязі 15 банківських днів з моменту отримання товару дилером. Тобто, 30% від 14 000 євро становить 4 200 євро, що еквівалентно 112 604,94 грн станом на дату підписання додатку №1 до договору.

Відповідач зазначає, що у період дії додатку №1 до договору відповідачем здійснено поставку позивачу 644 кг фарби, не зважаючи на відсутність передплати.

Також, відповідачем не надано жодного доказу щодо звернення до позивача з вимогами щодо належного виконання ним умов договору, якщо позивачем, на думку відповідача, умови договору порушувались. Докази звернення ТОВ "Інтер Балтік Груп" до суду за захистом своїх порушених ТОВ "Капітель Дніпро" прав у матеріалах справи також відсутні.

ТОВ "Інтер Балтік Груп" зазначає, що 02.10.2020, фактично на кінець строку дії додатку №1 до договору, звернувся листом №95/10-20 до позивача, в якому повідомив, що позивачем не виконуються та порушуються умови договору, внаслідок чого відповідач відмовляється в односторонньому порядку від договору і забороняє представляти інтереси відповідача за цим договором.

Доказів того, що лист від 02.10.2020 №95/10-20 направлений відповідачем позивачу суду не надано.

Позивач зазначив, що 05.11.2020 на електронну адресу позивача отримано вказаний лист, направлення зазначеного листа раніше позивач категорично заперечує. Відповідач не довів направлення позивачу листа датованого 02.10.2020 раніше ніж 05.11.2020.

За умовами пункту 10.4 договору дострокове розірвання даного договору можливе за взаємною згодою сторін або у випадках, передбачених законодавством України та умовами цього договору.

Пунктом 10.5 договору встановлено, що дострокове розірвання даного договору дистриб`ютором в односторонньому порядку допускається при невиконанні дилером своїх зобов`язань по реалізації продукції в об`ємах, обумовлених у пункті 1.8 договору. При цьому, дистриб`ютор письмово повідомляє дилера про розірвання договору з зазначенням підстав за 30 днів до розірвання договору.

У листі від 02.10.2020 №95/10-20 відповідач зазначив, що в порушення пункту 1.8 договору, яким встановлено, що дилер отримує ексклюзивні права на просування, розповсюдження та продаж при обов`язку забезпечити реалізацію продукції з переліку у додатках в обсязі не менше 100 000,00 кг на рік, позивач не здійснив на момент даного звернення реалізацію більше 90 тон товару.

Сторонами надані засвідчені належним чином копії договору про ексклюзивне співробітництво та сумісну діяльність з продажу вогнезахисних покриттів торгівельної марки Interchar від 20.11.2019 №20/11/19, в яких міститься однакова редакція пункту 1.8 договору: "Дилер отримує ексклюзивні права на просування, розповсюдження та продаж при обов`язку забезпечити реалізацію продукції із переліку у додатках в обсязі не менше 100 000,00 кг". Строк дії Договору до 31.12.2022 (пункт 10.6 договору).

Враховуючи вищевикладене, умовами договору не підтверджуються твердження відповідача про невиконання позивачем умов пункту 1.8 договору у встановлені договором строки, що є підставою, на думку відповідача, на одностороннє розірвання договору дистриб`ютором згідно з пунктом 10.5 договору.

Листом від 16.11.2020 №62, наданим відповідачем, позивач заперечував проти порушення ним пункту 1.8 договору та одностороннього розірвання договору відповідачем.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частинами 1-4 статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом частин 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідачем не доведено, що станом на момент звернення ним з листом від 02.10.2020 №95/10-20 про розірвання договору в односторонньому порядку, позивачем порушено пункт 1.8 договору та строки виконання зобов`язання, встановлені договором та додатком №1 до нього. Позивач заперечував проти одностороннього розірвання договору за ініціативою відповідача, про що повідомив відповідача листом від 16.11.2020 №62. Доказів звернення ТОВ "Інтер Балтік Груп" до суду з вимогами до ТОВ "Капітель Дніпро" щодо розірвання договору про ексклюзивне співробітництво та сумісну діяльність з продажу вогнезахисних покриттів торгівельної марки Interchar від 20.11.2019 №20/11/19, суду не надано.

Отже, станом на дати здійснення відповідачем реалізації товару ТОВ "Основа" 22.10.2020, 05.11.2020 та 09.12.2020 договір про ексклюзивне співробітництво та сумісну діяльність з продажу вогнезахисних покриттів торгівельної марки Interchar від 20.11.2019 №20/11/19 був чинний.

Здійснення відповідачем господарських операцій з безпосередньої реалізації товару - фарби Interchar 1120 White ТОВ "Основа" є порушенням положень спірного договору та, зокрема, прав позивача щодо ексклюзивного продажу такого товару на території України.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 174 цього ж кодексу господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 4 статті 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Так, з переліку податкових накладних, складених ТОВ "Інтер Балтік Груп" та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 20.11.2019 по 21.01.2021, вбачається, що відповідачем як продавцем здійснювалась реєстрація податкових накладних за наслідками реалізації покупцю - ТОВ "Основа" товару - фарби Interchar 1120 White, а саме: податкова накладна від 22.10.2020 №10 про продаж фарби Interchar 1120 White у кількості 2 898 кг на загальну суму 640 747,80 грн; податкова накладна від 05.11.2020 №5 про продаж фарби Interchar 1120 White у кількості 2 144,746 кг на загальну суму 474 203,34 грн; податкова накладна від 09.12.2020 №9 про продаж фарби Interchar 1120 White у кількості 3 864 кг на загальну суму 858 920,83 грн.

За умовами пункту 1.6 договору дистриб`ютор не має права здійснювати прямий продаж товару, вказаного у додатках до цього договору на території України на користь третіх осіб. У випадку порушення умов, визначених у пункті 1.6 цього договору, дистриб`ютор несе відповідальність, визначену цим договором.

За спірним договором ТОВ "Капітель Дніпро" отримало право бути єдиним на території України покупцем відповідних товарів у ТОВ "Інтер Балтік Груп", а у останнього виник кореспондуючий обов`язок утриматись від вчинення дій щодо продажу товару будь-яким іншим особам, крім ТОВ "Капітель Дніпро", на території України, та водночас, зазначеним правочином встановлено право ТОВ "Інтер Балтік Груп" вимагати від ТОВ "Капітель Дніпро" придбавати такий товар саме у ТОВ "Інтер Балтік Груп". Тобто, ТОВ "Інтер Балтік Груп", відповідно до власного волевиявлення, взяв на себе обов`язок утриматися від вчинення певних дій (частина 1 статті 509 ЦК України).

Згідно з пунктом 7.9 договору, у випадку порушення умов пункту 1.6 договору дистриб`ютор зобов`язується виплатити дилеру штраф у розмірі 20% від вартості реалізованого товару третім особам.

Разом з цим, скаржник вказує на те, що Господарським судом Київської області у справі №911/267/21 вже досліджувалось питання неналежного виконання відповідачем умов договору від 20.11.2019 №20/11/2019, а отже в рамках справи №911/267/21 судом вже розглянуті вимоги про той самий предмет, між тими ж сторонами та з тих самих підстав, що й у справі №911/1396/23, а отже задоволення вимог у справі №911/1396/23 призведе до притягнення відповідача до відповідальності одного й того самого виду.

Проте, місцевий господарський суд, як і суд апеляційної інстанції не погоджується з такими доводами відповідача, виходячи з наступного.

Позивач звертаючись до суду зазначає, що при звернені до суду у справі №911/267/21 та заявляючи вимогу про стягнення 150 000,00 грн штрафу, останньому не були відомі всі показники формули для розрахунку штрафу, зокрема, обсяг реалізованого відповідачем на користь третіх осіб товару, а даний обсяг вже став відомим позивачу під час розгляду справи №911/267/21 в суді, проте при розгляді справи вирішувалось питання про притягнення до відповідальності в межах заявлених позовних вимоги у справі №911/267/21, в сумі 150 000,00 грн.

При розгляді справи №911/267/21 судом досліджувалось порушення відповідачем умов договору про ексклюзивне співробітництво та сумісну діяльність з продажу вогнезахисних покриттів торгової марки Interchar від 20.11.2019 №20/11/2019 та стягнення з відповідача штрафу, що становив 150 000,00 грн.

Разом з тим, з переліку податкових накладних вбачається продаж відповідачем товару третім особам на загальну суму 1 973 871,97 грн (податкові накладні від 22.10.2020 №10, від 05.11.2020 №5 та від 09.12.2020 №9). 1 973 871,97 грн х 20% : 100% = 394 774,39 грн (загальна сума штрафу - 20%). 394 774,39 грн - 150 000,00 грн (рішення суду у справі №911/267/21) = 244 774,39 грн.

Скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували повідомлення та залучення позивача під час здійснення продажу товару, передбаченого додатком №1 до договору про ексклюзивне співробітництво та сумісну діяльність з продажу вогнезахисних покриттів торгівельної марки Interchar від 20.11.2019 №20/11/19 третій особі - ТОВ "Основа".

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За приписами частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 4 статті 231 цього ж кодексу, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Розрахунок штрафу від вартості реалізованого товару на користь третіх осіб, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача штрафу від вартості реалізованого товару на користь третіх осіб за договором про ексклюзивне співробітництво та сумісну діяльність з продажу вогнезахисних покриттів торгівельної марки Interchar від 20.11.2019 №20/11/19 у розмірі 244 774,39 грн.

Колегія суддів зазначає, що даний спір, хоч і стосується тих самих сторін, що і в справі №910/267/21, проте не є тотожнім з огляду на те, що предметом спору в даній справі виступає відповідальність скаржника у формі нестягнутої частини штрафу у розмірі 244 774,39 грн за вчинення відповідачем, всупереч умовам договору, іншого обсягу поставок на користь третіх осіб.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2023 у справі №911/1396/23 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Інтер Балтік Груп" задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2023 у справі №911/1396/23, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Щодо заявлених ТОВ "Капітель Дніпро" у відзиві на апеляційну скаргу до стягнення з ТОВ "Інтер Балтік Груп" витрат на правничу допомогу апеляційний суд відзначає таке.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

За змістом частини 4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн позивачем надано копії: договору про надання правової допомоги від 19.04.2023 №6/23, додаткового договору №1 до договору про надання правової допомоги від 19.04.2023 №6/23, рахунку на оплату від 17.01.2024 №5, платіжної інструкції від 18.01.2024 №19.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Частинами 1, 2 статті 30 вказаного Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Відповідач жодних заперечень про розмір витрат позивача на послуги адвоката в суді апеляційної інстанції не надав.

З огляду на викладене вище, враховуючи, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи, є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності цих витрат, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині покладення на відповідача 30 000,00 грн витрат на правову допомогу адвоката.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Балтік Груп" на рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2023 у справі №911/1396/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2023 у справі №911/1396/23 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2023 у справі №911/1396/23.

4. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Балтік Груп".

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Балтік Груп" (08325, Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Демидова, будинок 2; ідентифікаційний код 38784451) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітель Дніпро" (49040, місто Дніпро, вулиця Космічна, будинок 49Г; ідентифікаційний код 41713637) витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп.

6. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Київської області.

7. Матеріали справи №911/1396/23 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран