Постанова

від 26.02.2024 по справі 924/600/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року Справа № 924/600/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В.

суддя Бучинська Г.Б.

суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Захарова М.О.

за участю представників сторін:

прокурора - не з`явився

позивача Теофіпольської селищної ради - не з`явилися

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільське" - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільське"

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2023 р.,

постановлене у м. Хмельницький, повний текст складено 09.11.2023 р.

у справі № 924/600/23 (суддя Гладюк Ю.В.)

за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теофіпольської селищної ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільське"

про стягнення 587870,66 грн. безпідставно збережених коштів

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення від 07.11.2023 р. Господарський суд Хмельницької області задоволив позов керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теофіпольської селищної ради у справі № 924/600/23. Згідно з рішенням підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільське" на користь Теофіпольської селищної ради 587870,66 грн. безпідставно збережених коштів.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільське" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Доводить, що у суду першої інстанції не було підстав для висновку про набуття відповідачем грошових коштів без достатньої правової підстави, а також - для висновку про законне формування земельних ділянок і правильне нарахування плати за них. Вважає, що такі висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і є результатом неправильної оцінки доказів та неправильного застосування норм матеріального права.

Доводить, що формування земельних ділянок з кадастровими номерами 6824755100:01:001:0335 та 6824755100:01:001:0331 з цільовим призначенням « 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» здійснено всупереч вимогам закону і такі земельні ділянки не можуть вважатися об`єктом цивільних прав щодо ТОВ "Подільське", оскільки рішення селищної ради (позивача), якими надано дозвіл на розробку технічної документації і в подальшому затверджено її, - скасовані згідно з рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21.05.2018 р. у справі № 685/668/17, яке набрало законної сили 25.08.2023 р. відповідно до постанови Верховного Суду від 25.08.2023 р.

Зауважує, що суд першої інстанції також не надав правильної оцінки інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по вулиці Небесної Сотні, 75 в смт. Теофіполь, яка надавалась суду ТОВ "Подільське". Із вказаної інформації вбачається, що за вказаною адресою знаходиться нерухомість не тільки ТОВ "Подільське", але й інших суб`єктів господарювання.

Звертає увагу також, що судом першої інстанції не надано належної оцінки ухвалі Теофіпольського районного суду про забезпечення позову від 14.09.2017 р. у справі № 685/668/17, відповідно до якої суд ухвалив: зупинити дію рішень Теофіпольської селищної ради від 28.10.2016 р. № 4-12/2016 та від 11.05.2017 р. № 3-19/2017, 4-19/2017 та заборонити Теофіпольській селищній раді вчиняти будь-які дії щодо рішень, спрямованих на поділ та передачу третім особам земельних ділянок із кадастровими № 6824755100:01:001:0243 площею 0,4161 га і № 6824755100:01:001:0244 площею 7,6670 га, які були сформовані під майновим комплексом ТОВ «Подільське» та (або) земельних ділянок, що були сформовані у результаті поділу вищевказаних земель - № 6824755100:01:001:0331, площею 0,3485 га, № 6824755100:01:001:0332 площею 0,0676 га, № 6824755100:01:001:0333 площею 0,0351 га, № 6824755100:01:001:0334 площею 0,1254 га, № 6824755100:01:001:0335.

Просить постановити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теофіпольської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільське" про стягнення безпідставно збережених коштів.

Позивач Теофіпольська селищна рада подав відзив на апеляційну скаргу.

Зазначає, що за відповідачем 18.09.2009 р. на підставі договору купівлі-продажу зареєстровано майновий комплекс, розташований за адресою Хмельницька область, Теофіпольський район, смт. Теофіполь, вул. Леніна, 75, та знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6824755100:01:001:0335 площею 7,5065 га та земельній ділянці з кадастровим номером 6824755100:01:001:0331 площею 0,3485 га

Вважає, що рішення Теофіпольського районного суду від 21.05.2018 р. у справі № 685/668/17, у якій розглядався позов щодо порядку формувань земельних ділянок з кадастровими номерами 6824755100:01:001:0335 та 6824755100:01:001:0331 з цільовим призначенням „11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівельної та іншої промисловості", не має значення в даній справі щодо стягнення безпідставно збережених коштів.

Не заперечує про те, що Теофіпольська селищна рада була учасником вказаної вище судової справи щодо законності формувань земельних ділянок та доводить, що скаржник не заперечував, що саме Теофіпольська селищна рада є власником цих земельних ділянок і тому саме в цій судовій справі розглядалося питання про стягнення плати з відповідача як безпідставно збережених коштів за користуванням земельними ділянками комунальної власності Теофіпольської селищної ради. Інших доказів скаржник не надав і не обґрунтував.

Просить залишити рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2023 р. у справі № 924/600/23 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керівник Волочиської окружної прокуратури подав пояснення, у яких заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Доводить, що посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 25.08.2023 р. у справі № 685/668/17, якою залишено в силі рішення Теофіпольського районного суду віл 21.05.2018 р. у цій справі, ухвали Теофіпольського районного суду про забезпечення позову від 14.0І.2017 р. по справі № 685/668/17, не спростовує факту використання вищевказаних земельних ділянок без правовстановлюючих документів та відсутності підстав для стягнення безпідставно збережених ТОВ «Подільське» коштів в сумі 587870,66 гри.

Звертає увагу, що до ухвалення Верховним Судом 25.08.2023 р. рішення/постанови у справі № 685/668/17 ТОВ «Подільське» неодноразово зверталось до Теофіпольської селищної ради з клопотаннями, що стосувались використання підприємством вищевказаних земельних ділянок, у тому числі про їх об`єднання. Наведені клопотання долучені до матеріалів справи і поряд з іншими належними та допустимии доказами підтверджують факт використання вищевказаних земельних ділянок ТОВ «Подільське».

Доводить, що подані докази про державну реєстрацію земельних ділянок площею 7,5065 га (кадастровий номер 6824755100:01:001:0335) та площею 0,3485 (кадастровий номер 6824755100:01:001:0331) в Державному земельному кадастрі отримані у належний спосіб, доказів скасування державної реєстрації вказаних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі судом не встановлено, а ТОВ «Подільське» не надано.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2023 р. - без змін.

22.01.2024 р. позивач Теофіпольська селищна рада подала до суду апеляційної інстанції заяву про розгляд справи № 924/600/23 без участі його представника.

Волочиська окружна прокуратура не забезпечила явку представників у судове засідання 26.02.2024 р., тоді як була повідомлена судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа /а.с. 204 у т.2/.

До початку судового засідання відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи. В обгрунтування клопотання зазначив, що представник відповідача бере участь у іншій справі у Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області розгляд якої призначено на 26.02.2024 р. о 10:00.

Відповідно до норм ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка у судове засідання учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Оцінюючі причини неявки, зазначені відповідачем у клопотанні, колегія суддів відзначає, що в кожному випадку юридична особа самостійно визначає пріоритети участі у різних судових процесах. Натомість відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів бере до уваги, що скаржник повідомлений про дату та час розгляду справи в установленому законом порядку /а.с. 203 у т. 2/, тоді як явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась. Позиція скаржника/відповідача у спорі викладена в апеляційній скарзі. Натомість скаржник не доводить жодним чином необхідність участі представника в судовому засіданні чи неможливість розгляду справи без участі сторони. За вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Скаржником до початку судового засідання подано клопотання про зупинення розгляду справи.

Обґрунтовуючи клопотання, скаржник зазначив, що 12.02.2024 р. рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1047/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільське" до Теофіпольської селищної ради та Фермерського господарства "Моутен", з поміж іншого, вирішено скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 6824755100:01:001:0331 площею 0,3485 га, 6824755100:01:001:0332 площею 0,0676 га, 6824755100:01:001:0333 площею 0,0351 га, 6824755100:01:001:0334 площею 0,1254 га, 6824755100:01:001:0335 площею7,5065 га., також вирішено скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності Теофіпольської селищної ради на земельні ділянки з кадастровими номерами 6824755100:01:001:0331 площею 0,3485 га, 6824755100:01:001:0332 площею 0,0676 га, 6824755100:01:001:0333 площею 0,0351 га, 6824755100:01:001:0334 площею 0,1254 га, 6824755100:01:001:0335 площею 7,5065 га, припинивши право комунальної власності Теофіпольської селищної ради на вказані ділянки.

Таким чином судом скасована державна реєстрація земельних ділянок, що є спірними у даній справі та припинено усі існуючі речові права на вказані земельні ділянки, що підтверджує факт незаконного їх формування як об`єктів речових прав, а також недопустимість доказів, на основі яких суд першої інстанції у даній справі, що є предметом апеляційного розгляду, дійшов висновку про зворотнє.

Доводить, що рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1047/23 від 12.02.2024 р. має значення для правильного вирішення даного спору та прийняття законного і обґрунтованого судового рішення у справі № 924/600/23, оскільки об`єктивно неможливо розглянути вимоги позивача про стягнення грошових коштів у порядку кондикції, не надавши оцінки такій обставині як скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок і припинення речових прав на них, які свідчать про відсутність об`єкта речових прав та про формування останнього з порушенням порядку визначеного законом.

Розглянувши клопотання скаржника про зупинення провадження у справі № 924/600/23, колегія суддів не встановила підстав для його задоволення.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі.

Колегія суддів вважає, що, скаржником не доведено неможливість розгляду даної справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення спору на підставі доказів у даній справі.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 924/1047/23, апеляційний господарський суд відповідно до норм ст. 269 ГПК України перевіряє рішення суду першої інстанції на підставі доказів у справі станом на час звернення прокурора з позовом до суду та ухвалення рішення судом першої інстанції. Натомість рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1047/23 від 12.02.2024 р. ухвалене після завершення розгляду справи № 924/600/23 і чинності не набрало на час ухвалення постанови судом апеляційної інстанції. Разом з тим, у разі набрання законної сили рішенням суду, відповідно до якого будуть встановлені істотні для даної справи обставини, які не були встановлені судом на час ухвалення рішення, сторона має право звернутись до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в порядку ст..ст.320, 321 ГПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільське" про зупинення провадження у даній справі.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 324874872 від 06.03.2023 р. на підставі договору купівлі-продажу 18.09.2009 р. набуто і оформлено право власності ТОВ «Подільське» на майновий комплекс, розташований за адресою Хмельницька область, Теофіпольський район, смт. Теофіполь, вул. Леніна, 75 /а.с. 19-24 у т. 1/.

Вказаний майновий комплекс розміщений на земельних ділянках площею 7,5065 га кадастровий номер 6824755100:01:001:0335 та площею 0,3485 га. кадастровий номер: 6824755100:01:001:0331.

Витягами від 09.03.2023 р. з Державного земельного кадастру підтверджено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6824755100:01:001:0335 площею 7,5065 га та земельна ділянка з кадастровим номером 6824755100:01:001:0331 площею 0,3485 по вул. Небесної Сотні, 75 (попередня адреса вул..Леніна,75) у смт. Теофіполь, Теофіпольського району, Хмельницької області належать до комунальної власності; категорія земель землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; вид цільового призначення земельних ділянок 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; кадастрові плани земельних ділянок /а.с. 56-60 у т. 1/.

Рішенням Теофіпольської селищної ради від 26.06.2018 р. № 12-29/2018 затверджено ставки орендної плати за земельні ділянки на території Теофіпольської селищної ради на 2019 рік. Зокрема, за використання земель вищевказаного призначення встановлено ставку 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вказане рішення було чинним впродовж 2020-2022 р.р. /а.с. 50 у т. 1/.

Прокурор у позові доводить, що відповідач користується земельними ділянками без належним чином оформленого права - без правовстановлюючих документів всупереч нормам ст. ст. 93, 116, 125, 126, 206 Земельного кодексу України, ст. ст. 151, 153 ГК України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі, чим обумовлено безпідставне збереження відповідачем коштів у вигляді орендної плати, яка повинна надходити до місцевого бюджету /а.с. 1-9 у т. 1/.

Відповідно до розрахунку орендної плати за користування вищевказаними земельними ділянками комунальної власності, несплачена сума орендної плати становить:

- за земельну ділянку площею 0,3485 га кадастровий номер 6824755100:01:001:0331 за період з червня по грудень 2020 року становить 5509,55 грн, з січня по грудень 2021 року - 9796,34 грн, з січня по грудень 2022 року - 10775,97 грн. Загальна сума несплаченої відповідачем орендної плати за використання земельною ділянкою становить 26081,86 грн /а.с. 49 у т. 1/;

- за земельну ділянку 7,5065 га кадастровий номер 6824755100:01:001:0335 за період з червня по грудень 2020 року становить 118672,59 грн., з січня по грудень 2021 року - 211007,72 грн., з січня по грудень 2022 року - 232108,49 грн, січня по травень 2023 року - 87756,00 грн. Загальна сума несплаченої відповідачем орендної плати за використання земельної ділянки становить 561788,80 грн /а.с. 48 у т. 1/.

Загальна сума безпідставно збережених відповідачем ТОВ «Подільське» коштів як несплаченої орендної плати за використання земельних ділянок становить 587870, 66 грн.

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій згідно зі ст. 23 Закону "Про прокуратуру" стала усвідомлена пасивна поведінка позивача.

Так, з метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, керівник Волочиської окружної прокуратури звертався до Теофіпольської селищної ради з листом № 51/1-872вих-22 від 22.02.2022 р., в якому просив вжити заходів щодо нарахування та забезпечення в межах повноважень відшкодування безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати внаслідок користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів з наданням копій підтверджуючих документів /а.с. 27 у т. 1/.

У відповідь на лист прокуратури Теофіпольська селищна рада у листі № 564/02-40 від 18.04.2022 р. повідомила, що здійснено перерахунок розміру несплачених коштів у розмірі орендної плати в межах строку позовної давності та готуються відповідні листи-вимоги про сплату зазначених коштів в добровільному порядку /а.с. 33 у т. 1/.

27.05.2022 р. та 01.11.2022 р. Теофіпольською селищною радою на юридичну адресу ТОВ «Подільське» направлено листи з пропозицією у добровільному порядку здійснити платежі до бюджету Теофіпольської селищної ради за користування земельними ділянками у місячний термін з дня отримання листа /а.с. 29, 40 у т. 1/.

У листі від 10.11.2022 р. Теофіпольська селищна рада повідомила керівника Волочиської окружної прокуратури про те, що направлена 01.11.2022 р. на адресу ТОВ «Подільське» претензія з вимогою сплатити безпідставно збережені кошти орендної вручена адресату 03.11.2022 р.. Станом на 08.11.2022 р. безпідставно збережені кошти не сплачено, договори оренди земельних ділянок не укладено. Зазначено, що Теофіпольська селищна рада не зверталася до суду у зв`язку з тим, що кошти на судовий збір не передбачені видатковою частиною селищного бюджету на 2022 рік /а.с. 38-39 у т. 1/.

08.12.2022 р. керівник Волочиської окружної прокуратури звернувся до Теофіпольської селищної ради з листом у якому просив повідомити про результати реагування відповідачем на претензію /а.с. 44 у т. 1/.

Листом від 16.12.2022 р. № 2027/02-40 Теофіпольська селищна рада на звернення прокурора повідомила, що ТОВ „Подільське не відреагувало на претензію від 01.11.2022 р., кошти до бюджету не сплачені, заперечень або пропозиції щодо відстрочення платежу на адресу селищної ради не надійшло /а.с.44, 45 у т. 1/.

16.01.2023 р. керівник Волочиської окружної прокуратури звернувся до Теофіпольської селищної ради з листом № 51/1-271вих-22, відповідно до якого просив надати копії документів з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді /а.с. 46 у т. 1/.

Із супровідним листом № 155/02-39 від 26.01.2023 р. на адресу Волочиської окружної прокуратури Теофіпольська селищна рада надіслала копії витребуваних документів /а.с. 47 у т.1/.

Оскільки позивач самостійно не звернувся до суду, то листом від 29.05.2023 р. керівник Волочиської окружної прокуратури звернувся до позивача з повідомленням про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді /а.с. 75 у т.1/.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Як зазначено вище, земельні ділянки з кадастровим номером 6824755100:01:001:0335 площею 7,5065 га та з кадастровим номером 6824755100:01:001:0331 площею 0,3485 га, які знаходяться по вул. Небесної Сотні, 75, у смт. Теофіполь Теофіпольського району, Хмельницької області, належить до комунальної власності /а.с. 59-60 у т.1/.

Отже, позивач є належним органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах, оскільки згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Так, відповідно до статей 83, 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

З урахуванням наведеного прокурор обґрунтував наявність інтересів держави порушенням законності у сфері земельних відносин; правильно визначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави у справі, оскільки позивач не вжив заходів для усунення порушень Земельного кодексу України та інших норм земельного законодавствашляхом забезпечення стягнення коштів за користування землею; письмово повідомив Теофіпольську селищну раду про стверджуване порушення як наявність підстав для представництва в суді до звернення з цим позовом у порядку частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор надав йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентними органами жодних заходів протягом розумного строку після повідомлення прокурора про стверджуване порушення, про що Теофіпольська селищна рада повідомила прокуратуру відповідними листами, кваліфікується як бездіяльність відповідного органу та є достатньою підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Таким чином, прокурор довів дотримання порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і суд першої інстанції установив відповідність поданої прокурором позовної заяви вимогам статей 162, 164 ГПК України.

Відповідно до рішення від 07.11.2023 р. Господарський суд Хмельницької області задоволив позов керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теофіпольської селищної ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільське" на користь Теофіпольської селищної ради 587870,66 грн. безпідставно збережених коштів, обрахованих як орендна плата за користування земельними ділянками комунальної форми власності площею 7,5065 га та площею 0,3485 га без оформлення правовстановлюючих документів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.1-2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Норми ст.206 Земельного кодексу України визначають, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Податковий кодекс України визначає плату за землю як обов`язковий платіж у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України).

Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Норми ст.120 Земельного кодексу України передбачають перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на будівлю, споруду і закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Норми ст. 90 Земельного кодексу України у випадку використання земельних ділянок, особами, що не є їх власниками, кореспондуються з нормами статті 96 цього ж Кодексу, відповідно до якої землекористувачі, зокрема зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 р. у справі № 922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 р. у справі № 913/169/18.

Такі висновки враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.

Судом встановлено, що майновий комплекс відповідача розташований за адресою Хмельницька область, Теофіпольський район, смт. Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 75 (попередня адреса - Леніна, 75) на земельній ділянці з кадастровим номером 6824755100:01:001:0335 площею 7,5065 га та земельній ділянці з кадастровим номером 6824755100:01:001:0331 площею 0,3485 га. Власником спірних земельних ділянок, на яких розміщені належні відповідачеві ТОВ «Подільське» об`єкти нерухомості, є Теофіпольська селищна рада.

Матеріалами даної справи та адміністративної справи № 685/668/17 підтверджено, що відповідно до рішення Теофіпольської селищної ради від 11.05.2017 р. № 3-19/2017 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 6824755100:01:001:0243 та кадастровий номер 6824755100:01:001:0244 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, на території смт. Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 75, Теофіпольського району, Хмельницької області. Внаслідок поділу утворились такі ділянки: з ділянки кадастровий номер 6824755100:01:001:0243 га утворились ділянка № 1 з кадастровим номером 6824755100:01:001:0331 та ділянка № 2 з кадастровим номером 6824755100:01:001:0332; з ділянки кадастровий номер 6824755100:01:001:0244 га утворились ділянка № 1 з кадастровим номером 6824755100:01:001:0333, ділянка № 2 з кадастровим номером 6824755100:01:001:0334 та ділянка № 3 з кадастровим номером 6824755100:01:001:0335 /а.с. 16 у т.2/.

Судом звертається увага, що за змістом листа № 730/02-38 від 16.06.2022 р., яким ТОВ «Подільське» звернулося до Теофіпольської селищної ради /а.с.157 у т.1/, відповідач фактично підтвердив використання земельних ділянок з кадастровими номерами 6824755100:01:001:0331 та 6824755100:01:001:0335 та заперечував проти передачі в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 5100:01:001:0332, що унеможливлювало товариству «Подільське» проїзд на територію земельної ділянки 6824755100:01:001:0331 і використання майна ТОВ «Подільське». Цим листом ТОВ «Подільське» просило селищну раду припинити договір оренди з ОСОБА_1 і надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 6824755100:01:001:0333, 6824755100:01:001:0334 із земельною ділянкою з кадастровим номером 6824755100:01:001:0335 з метою подальшої передачі в оренду ТОВ «Подільське».

Таким чином, підтверджено матеріалами справи, що земельні ділянки, які зазначені у позові прокурором, формувались на підставі затвердженої технічної документації із землеустрою і протягом спірного періоду використовувались відповідачем.

Суду надані докази про державну реєстрацію земельних ділянок площею 7,5065 га кадастровий номер 6824755100:01:001:0335 та площею 0,3485 кадастровий номер 6824755100:01:001:0331 в Державному земельному кадастрі протягом спірного періоду і на час звернення прокурора із позовом до суду.

Отже, рішення суду першої інстанції містить встановлені обставини щодо визначених меж і кадастрового номера земельних ділянок, що спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, про відсутність встановлених обставин щодо формування земельних ділянок у розумінні статті 79-1 ЗК України.

Та обставина, що відповідно до постанови Верховного Суду від 25.08.2023 р. у справі № 685/668/17, якою залишено в силі рішення Теофіпольського районного суду віл 21.05.2018 р. у цій справі, скасовано рішення Теофіпольської селищної ради від 11.05.2017 р. № 3-19/2017 «Про затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки», не спростовує факту користування відповідачем земельними ділянками без правовстановлюючих документів та необхідності сплатити за користування ними, відповідно - зобов`язання повернути безпідставно збережені кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Вказана позиція узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 922/3412/17 та від 13.02.2019 р. у справі № 320/5877/17, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.10.2020 р. у справі № 917/32/17.

Так само не має значення у даному спору посилання скаржника на ухвалу Теофіпольського районного суду про забезпечення позову від 14.09.2017 р. у справі № 685/668/17, відповідно до якої суд ухвалив: зупинити дію рішень Теофіпольської селищної ради від 28.10.2016 р. № 4-12/2016 та від 11.05.2017 р. № 3-19/2017, 4-19/2017 та заборонити Теофіпольській селищній раді вчиняти будь-які дії щодо рішень, спрямованих на поділ та передачу третім особам земельних ділянок із кадастровими № 6824755100:01:001:0243 площею 0,4161 га і № 6824755100:01:001:0244 площею 7,6670 га, які були сформовані під майновим комплексом ТОВ «Подільське» та (або) земельних ділянок, що були сформовані у результаті поділу вищевказаних земель.

Колегія суддів зазначає при цьому, що постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018 р. у справі № 685/668/17 було скасовано рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21.05.2018 р., відповідно, - ухвала про забезпечення позову.

Звертається увага, що зверненнями безпосередньо до ради та до адміністративного суду (у справі № 685/668/17) відповідач заперечував проти поділу земельних ділянок, оскільки мав на меті одержати в користування земельні ділянки більшої площі.

Незалежно від наявного спору щодо формування та поділу земельних ділянок, визначальним при цьому є факт користування відповідачем земельними ділянками без правовстановлюючих документів, що обумовлює необхідність оплачувати за таке користування.

За таких встановлених обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач ТОВ «Подільське» як фактичний користувач спірних земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї землі Теофіпольської селищної ради, зберіг у себе кошти у розмірі орендної плати, які мав заплатити за користування земельними ділянками до місцевого бюджету, зобов`язаний сплатити ці кошти в сумі 587870,66 гри. селищній раді на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Досліджуючи розмір належної до стягнення суми як орендної плати за користування спірними земельними ділянками, судом враховано, що рішенням Теофіпольської селищної ради від 26.06.2018 р. № 12-29/2018, яке було чинним впродовж 2020-2022 р.р., затверджено ставки орендної плати за земельні ділянки на території Теофіпольської селищної ради на 2019 рік, зокрема, за використання спірних земель (вид цільового призначення земельних ділянок 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) - на рівні 3% нормативної грошової оцінки /а.с. 50 у т. 1/.

Відповідно до норм частини п`ятої статті 5, частини першої статті 13 Закону України "Про оренду земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Відповідно до частин першої-другої статті 15, частини другої статті 18 Закону України "Про оренду земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.2 ст.20 та ч.3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до ст.20 Закону України "Про оцінку земель", є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

Відповідно до наведених норм витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.12.2021 р. /а.с. 51 у т.1/ підтверджено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6824755100:01:001:0335 станом на 01.01.2019 р. становила 6044233,20 грн., а станом на 15.12.2021 р. становить 7033390,00 грн. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6824755100:01:001:0331 станом на 01.01.2019 р. становила 280612,20 грн., а станом на 15.12.2021 р. - 326535,00 грн.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів встановила, що розрахунок заявлених до стягнення коштів /а.с. 47-49 у т.1/ є обґрунтованим, відповідає вищезазначеним нормам та доказам у справі; вимоги прокурора про стягнення із відповідача безпідставно збережених коштів (орендної плати) в розмірі 587870,66 грн на підставі ст.1212 ЦК України за фактичне користування без правовстановлюючих документів земельної ділянки у період з червня 2020 року по травень 2023 року підлягають задоволенню в повному обсязі.

За результатом перегляду рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2023 р. у справі № 924/600/23 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і немає підстав для його скасування чи зміни. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільське" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2023 р. у справі № 924/600/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Справу № 924/600/23 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений 15.03.2024 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.