Постанова

від 06.03.2024 по справі 904/6828/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2024 року м.Дніпро Справа № 904/6828/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від Дніпропетровської обласної прокуратури: Батурінна А.В., прокурор;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Керівника Синельниківської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2023 (суддя Бондарєв Е.М., м. Дніпро, повний текст якої підписаний 29.12.2023), постановленої за результатом розгляду заяви Керівника Синельниківської окружної прокуратури про забезпечення позову у справі №904/6828/23

за позовом Керівника Синельниківської окружної прокуратури (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Музична, 32, ідентифікаційний код 02909938) в інтересах держави в особі Покровської селищної ради (53600, Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Покровське, вул. Центральна, буд. 20, ідентифікаційний код 04338492)

до Фізичної особи-підприємця Гавриш Лариси Валеріївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та припинення володіння нерухомим майном

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2023 відмовлено в задоволенні заяви Керівника Синельниківської окружної прокуратури Григорян С.С. про забезпечення позову.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову покладені на заявника.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Керівник Синельниківської окружної прокуратури, в якій, з посиланням на порушення при її ухваленні норм процесуального права, нез`ясування обставин справи, просить її скасувати, ухвалити нове рішення, яким заяву Керівника Синельниківської окружної прокуратури про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі; стягнути з відповідача на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір за подачу апеляційної скарги.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що:

-предметом позову є зобов`язання усунення перешкод Покровській селищній раді у користуванні земельною ділянкою площею 0,01 га (100 кв.м) з кадастровим номером 1224255100:05:001:0249, з приведенням її у придатний для використання стан, шляхом знесення розміщеної на ній самочинно збудованої нежитлової будівлі торгового павільйону та припинення володіння нерухомим майном загальною площею 103 кв.м., яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський (Покровський) район, Покровське, вул. Патріотів України, 257-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1933749812242) із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна.

Оскільки спір у справі стосується землі і будівлі, самочинно розташованої на землях комунальної власності, має бути враховано інтерес балансу сторін.

Подальше відчуження майна, внесення змін щодо до нього, не тільки утруднить виконання судового рішення, відтак, порушить ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, але і позбавить ефективного механізму захисту своїх прав територіальну громаду смт. Покровське, в інтересах якої прокурор звернувся із позовом до суду;

-з предмету спору вбачається, що такий позов може бути поданий лише до титульного власника будівлі. У разі задоволення позову та одночасної зміни власника, під час розгляду справи в суді, а також під час набрання законної сили судовим рішенням, виконання такого рішення суду буде неможливим, що може призвести до необхідності подання нового позову до наступного власника та виникненню нового спору.

Враховуючи, що відповідач на даний час має зареєстроване речове право щодо нерухомого майна, знесення якого як самочинного є предметом позову прокурора, не вжиття заходів забезпечення позову, свідчить про те, що відповідач, маючи необмежене право розпорядження таким майном, може відчужити його у будь-який час, що, в свою чергу, утруднить чи взагалі унеможливить виконання рішення у справі №904/6828/23, та призведе до необхідності позивачеві вживати додаткові заходи для захисту свого порушеного права;

- обраний прокурором вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Сторони своїм правом щодо подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що не перешкоджає перегляду рішення суду в апеляційному порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванов О.Г. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 15.01.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/6828/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

24.01.2024 матеріали справи №904/6828/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу прокурора залишено без руху через неподання останнім доказів направлення скарги учасникам справи. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Синельниківської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2023 у справі № 904/6828/23; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 06.03.2024.

Покровська селищна рада та відповідач в судове засідання 06.03.2024 явку повноважних представників не забезпечили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 06.03.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

До Господарського суду Дніпропетровської області звернувся Керівник Синельниківської окружної прокуратури Григорян С.С. з позовом в інтересах держави в особі Покровської селищної ради про:

- зобов`язання Фізичну особу-підприємець Гавриш (Гаспарян) Ларису Валеріївну, усунути перешкоди Покровській селищній раді Синельниківського району Дніпропетровської області у користуванні земельною ділянкою загальною площею 100 кв.м. з кадастровим номером 1224255100:05:001:0249, розташованою за адресою: вул. Патріотів України, 257-А смт. Покровське Синельниківського району Дніпропетровської області, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва: нежитлової будівлі торгового павільйону з господарськими (допоміжними) будівлями і спорудами, яка складається з: літ. А-1 - будівля торгового павільйону, 1-а прибудова, 1-Б вбиральня загальною площею 103 кв.м.;

- припинення володіння Фізичної особи-підприємець Гавриш (Гаспарян) Лариси Валеріївни нерухомим майном: нежитлової будівлі торгового павільйону з господарськими (допоміжними) будівлями і спорудами яка складається з: літ. А-1 - будівля торгового павільйону, 1-а прибудова, 1-Б вбиральня загальною площею 103 кв.м., яка розташована за адресою: вул. Патріотів України, 257-А смт. Покровське Синельниківського району Дніпропетровської області, проведену рішенням приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Головко М.Г. номер 49315068 від 23.10.2019 (номер запису -33811021), шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 1933749812242.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.04.2023 уповноваженими особами Покровської селищної ради проведено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 1224255100:05:001:0249, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Покровське, вул. Патріотів України (Кірова), 257-А в ході якого встановлено, що площа вищевказаної земельної ділянки складає 0,0100 га. Також встановлено, що категорія земель землі житлової та громадської забудови, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Відповідно до договору оренди землі від 05.02.2020 земельна ділянка передана в користування (оренда) ОСОБА_1 . На земельній ділянці розміщений об`єкт нерухомого майна площею 103 кв.м., власником якого є ОСОБА_1 згідно із договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 23.10.2019.

Крім цього, згідно з отриманою на запит прокурора інформацією Державної інспекції архітектури та містобудування України №8239/23/13-23 від 25.08.2023 відсутні будь-які дозвільні документи, зокрема дозвіл на виконання будівельних робіт, декларація про початок виконання підготовчих/будівельних робіт, декларація про готовність об`єкта до експлуатації стосовно об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Патріотів України, 257 (257-А), смт. Покровське, Синельниківський (Покровський) район, Дніпропетровська область. Також, відповідно до інформації Покровської селищної ради №1967/0/2-23 від 09.10.2023 інформація щодо наявності містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_2 - відсутня.

Керівник Синельниківської окружної прокуратури Григорян С.С. стверджує, що ОСОБА_2 , усвідомлюючи самочинний характер будівництва вищевказаного спірного нерухомого майна, розуміючи те, що він набув право власності на останнє без належних на те правових підстав, з метою ускладнення скасування права власності на самочинно збудований торговий павільйон на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №1734 від 23.10.2019, посвідченого приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г., продав ОСОБА_3 вищевказану нежитлову будівлю торгового павільйону з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 103 кв.м., яка складається з: А-1 будівля торгового павільйону, 1-а прибудова, 1-Б вбиральня.

На теперішній час, відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право приватної власності на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення, нежитлова будівля торгового павільйону з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 103 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1933749812242), 23.10.2019 приватним нотаріусом Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г. зареєстровано за ОСОБА_4 (номер запису про право власності - 33811021).

Таким чином, внаслідок безпідставної державної реєстрації на нежитлову будівлю, що розміщена на земельній ділянці комунальної форми власності, яка самочинно побудована без погодження із власником земельної ділянки та без відповідних погоджувальних та дозвільних документів порушені права власника земельної ділянки - територіальної громади щодо користування, володіння, розпорядження земельною ділянкою під спірним нерухомим майном.

Також Керівник Синельниківської окружної прокуратури Григорян С.С. зазначає, що порушення інтересів держави, в даному випадку, полягає у самочинній забудові земельної ділянки житлової та громадської забудови комунальної власності та створення перешкод законному власнику Покровській об`єднаній селищній територіальній громаді в особі Покровської селищної ради Синельниківського району у користуванні, володінні та розпорядженні земельною ділянкою та безпідставній державній реєстрації речових прав на нерухоме майно. Проте, Покровською селищною радою Синельниківського району та її уповноваженими виконавчими органами не вжито належних та ефективних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у встановленому законом порядку, у тому числі шляхом звернення до суду.

Таким чином, Керівник Синельниківської окружної прокуратури Григорян С.С. стверджує, що державна реєстрація права власності на нежитлову будівлю торгового павільйону з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами літ. А-1 загальною площею 103 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 193374812242) та подальша його перереєстрація на підставі договору купівлі-продажу, якою зареєстровано право власності за ФОП Гаспарян (Гавриш) Л.В. прийняті за відсутності належних правових підстав, порушує встановлений чинним законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, з метою усунення перешкод Покровській селищній раді Синельниківського району у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, наявні підстави для припинення володіння відповідача на самовільно збудоване нерухоме майно нежитлову будівлю торгового павільйону з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами літ. А-1 загальною площею 103 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 1933749812242.

Одночасно Керівником Синельниківської окружної прокуратури Григорян С.С. до Господарського суду Дніпропетровської області подана заява про забезпечення позову, в якій він просить суд:

- заборони Фізичній особі-підприємцю Гавриш (Гаспарян) Ларисі Валеріївні та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна нежитлової будівлі торгового павільйону з господарськими (допоміжними) будівлями і спорудами яка складається з: літ. А-1 будівля торгового павільйону, 1-а прибудова, 1-Б вбиральня загальною площею 103 кв.м., яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський (Покровський) район, смт. Покровське, вул. Патріотів України, 257-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1933749812242), у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу тощо.

Заява обґрунтована тим, що предметом позову прокурора є, в тому числі, припинення речового права ФОП Гавриш (Гаспарян) Л.В. та скасування державної реєстрації відповідача на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, нежитлову будівлю торгового павільйону з господарськими (допоміжними) будівлями і спорудами загальною площею 103 кв.м., що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський (Покровський) район, смт. Покровське, вул. Патріотів України, 257-А із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. З урахуванням того, ФОП Гавриш (Гаспарян) Л.В. маючи зареєстроване право власності на спірне самочинно збудоване нерухоме майно не обмежена в розпорядженні таким майном, відсутність арешту нежитлової будівлі торгового павільйону, розташованого за адресою: вул. Патріотів України, 257-А в смт. Покровське Синельниківського (Покровського) району, реєстрація права власності на яке оскаржується прокурором, може призвести до відчуження цього майна, з метою утруднення чи унеможливленим виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі за позовом прокурора, що в свою чергу свідчить про наявність підстав, визначених ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України для забезпечення позову прокурора.

Керівник Синельниківської окружної прокуратури Григорян С.С. зазначає, що з предмету спору вбачається, що такий позов може бути поданий лише до титульного власника будівлі. У разі задоволення позову та одночасної зміни власника, під час розгляду справи в суді, а також під час набрання законної сили судовим рішенням, виконання такого рішення суду буде неможливим, що може призвести до необхідності подання нового позову до наступного власника та виникненню нового спору.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про забезпечення позову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що доводи прокурора не містять достатніх обґрунтувань та останнім не доведено в порядку приписів статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та заборони відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду. На думку суду, прокурором не обґрунтовано яким чином невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal у. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Іншими словами ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі статтею 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме:

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, на відміну від ст. 66 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) ст. 136 ГПК України підстави для забезпечення позову не обмежує лише утрудненням чи неможливістю виконання рішення суду, а доповнює такими підставами як ускладнення чи унеможливлення:

- ефективного захисту;

- або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Предметом позову є немайнова вимога про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та припинення володіння нерухомим майном.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства, без додаткових (повторних) звернень да суду.

З приводу вжиття заходів забезпечення позову у спорах з немайновими вимогами Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 зазначив, що у разі звернення позивача до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібні правові позиції також викладені у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 902/1264/20 від 13.08.2021, № 924/790/18, від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 25.02.2020 у справі № 924/789/18.

Як вже зазначалося, предметом позову у даній справі є вимога про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та припинення володіння нерухомим майном.

Земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно - нежитлова будівля торгового павільйону з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 103 кв.м., що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський (Покровський) район, вул. Патріотів України, 257-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1933749812242), належить Покровській об`єднаній селищній територіальній громаді в особі Покровської селищної ради Синельниківського району та віднесена до земель комунальної власності.

Отже, спір у справі виник з приводу незаконного, на думку позивача, заволодіння земельною ділянкою по вулиці Патріотів України, 257-А, смт. Покровське, Синельниківський (Покровський) район, Дніпропетровська область, шляхом будівництва та розміщення на ній нежитлового приміщення, нежитлової будівлі торгового павільйону з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 103 кв.м., які за доводами позивача, вважається самочинним будівництвом.

Таким чином, з урахуванням того, що відповідач на даний час має зареєстроване речове право щодо нерухомого майна, знесення якого як самочинного є предметом позову прокурора, можливе наступне відчуження відповідачем вищезазначених самочинно побудованих, за доводами позивача, об`єктів нерухомого майна може в подальшому покласти на позивача тягар повернення земельної ділянки від третіх осіб, що спричинить додаткові витрати для відновлення порушених прав. А вжиття заходів забезпечення позову у даній справі щодо вказаного нерухомого майна на час вирішення справи забезпечать його гарантоване збереження у відповідача до набрання законної сили судовим рішенням.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням позовних вимог Керівника Синельниківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Покровської селищної ради про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та припинення володіння нерухомим майном за адресою: вул. Патріотів України, 257-А, смт. Покровське, Синельниківський (Покровський) район, Дніпропетровська область, на сьогодні, у випадку не застосування заходів забезпечення позову, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову.

Усі наведені вище обставини та мотиви, підтверджені належними та допустимими доказами, викладені позивачем в заяві про вжиття заходів забезпечення позову.

Проте, при постановлені оскаржуваної ухвали судом взагалі залишено поза увагою наведені позивачем аргументи, не з`ясовано обставини справи та не надано оцінки доказам, на які посилається позивач.

Зокрема, суд не дослідив, не врахував та не оцінив: співвідношення предмету спору з об`єктом спірних правовідносин; підстави позову; обставини, які передували зверненню позивача з даним позовом; можливі та цілком імовірні негативні наслідки невжиття заходів забезпечення; дотримання балансу інтересів сторін.

Незважаючи на те, що позивачем надано достатні, належні та допустимі докази пов`язаності обраного заходу забезпечення із предметом позову та об`єктом спірних правовідносин, а також того, що відповідачем можуть бути вчинені дії, внаслідок яких виконання рішення суду в подальшому стане неможливим, а захист інтересів позивача - неефективним, у порушення вимог ст.ст. 86, 136 ГПК України указані докази судом не досліджені, оцінка їм не надана.

Отже, вирішення питання про наявність підстав про забезпечення даного позову неможливе без урахування подій, які передували його пред`явленню та безпосередньо стали підставою для звернення позивача до суду.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

За таких обставин, вжиття заходів до забезпечення позову - це реальна гарантія виконання судового рішення та задоволення законних вимог Позивача, виходячи з розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і забезпечення збалансованості інтересів сторін у справі.

Колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги, що позивачем відповідно до вимог ст. 74 та ст. 136 ГПК України доведено наявність реальної загрози ефективному захисту, що істотно ускладнить виконання рішення господарського суду в частині відновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів Позивача у разі задоволення позову.

При цьому, обрані позивачем заходи до забезпечення позову не містяться в переліку заборонених заходів забезпечення позову, визначених ч. 5 ст. 137 ГПК України.

Колегія суддів вважає, що обрані позивачем заходи забезпечення позову у вигляді заборони Відповідачу вчиняти будь-які дії по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на об`єкт нерухомого майна та заборони державному реєстратору вчиняти будь-які дії щодо цього майна до вирішення судом спору по суті, є співмірними із предметом спору щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

При цьому, колегія суддів враховує, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна нежитлової будівлі торгового павільйону з господарськими (допоміжними) будівлями і спорудами яка складається з: літ. А-1 будівля торгового павільйону, 1-а прибудова, 1-Б вбиральня загальною площею 103 кв.м., яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський (Покровський) район, смт. Покровське, вул. Патріотів України, 257-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1933749812242), у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу тощо, жодним чином не обмежить права та законні інтереси відповідача, адже такі заходи мають тимчасовий характер та не позбавляють останнього їх конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджають займатись господарською діяльністю як такою взагалі, у той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, в зв`язку з чим оскаржувану ухвалу слід скасувати, прийняти нове рішення у справі, яким частково задовольнити заяву позивача про забезпечення позову у цій справі.

Суд наголошує, що за приписами частин 7, 8, 9, 10 ст.145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Суд наголошує, що постанова є виконавчим документом в частині вжиття заходів забезпечення позову та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (частина 1 статті 144 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст. ст. 136-140, 144, 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Керівника Синельниківської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2023 у справі №904/6828/23 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2023 у справі №904/6828/23 скасувати.

Заяву Керівника Синельниківської окружної прокуратури про забезпечення позову від 28.12.2023 у справі № 904/6828/23 задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони фізичній особі підприємцю Гавриш (Гаспарян) Ларисі Валеріївні (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна нежитлової будівлі торгового павільйону з господарськими (допоміжними) будівлями і спорудами яка складається з: літ. А-1 будівля торгового павільйону, 1-а прибудова, 1-Б вбиральня загальною площею 103 кв.м., яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський (Покровський) район, смт. Покровське, вул. Патріотів України, 257-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1933749812242), у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу тощо.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гавриш Лариси Валеріївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ р/р UA228201720343160001000000291 код за ЄДРПОУ 02909938), 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до ст.287 ГПК України може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова є виконавчим документом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження та відповідно до ч.1 ст.12 Закону України Про виконавче провадження може бути пред`явлена до виконання у строк до 06.06.2024.

Стягувач: Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ р/р UA228201720343160001000000291 код за ЄДРПОУ 02909938)

Боржник: Фізична особа-підприємець Гавриш Лариса Валеріївна ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.03.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков