Рішення

від 18.03.2024 по справі 904/5642/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2024м. ДніпроСправа № 904/5642/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" (49051, м. Дніпро, вул. Б. Хмельницького, буд. 16; ідентифікаційний код 34314692)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Руф-Маркет" (49041, м. Дніпро, вул. Стартова, 11Д; ідентифікаційний код 43213027)

про стягнення 29 722 грн. 45 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області 09.02.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" (49051, м. Дніпро, вул. Б. Хмельницького, буд. 16; ідентифікаційний код 34314692) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Руф-Маркет" (49041, м. Дніпро, вул. Стартова, 11Д; ідентифікаційний код 43213027) про стягнення 29 722 грн. 45 коп. - задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Руф-Маркет" (49041, м. Дніпро, вул. Стартова, 11Д; ідентифікаційний код 43213027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" (49051, м. Дніпро, вул. Б. Хмельницького, буд. 16; ідентифікаційний код 34314692) 29 722 (двадцять дев`ять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 45 коп. - штрафу та 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп. - витрат на сплату судового збору.

Позивач у клопотанні (вх.№7561/24 від 14.02.2024) щодо повернення судового збору просить винести ухвалу про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого судового збору в розмірі 536 грн. 80 коп., перерахованого згідно з платіжною інструкцією від 18.10.2023 №6502.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2024 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" (49051, м. Дніпро, вул. Б. Хмельницького, буд. 16; ідентифікаційний код 34314692) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп., сплачений відповідно до платіжної інструкції від 18.10.2023 №6502, копія якої знаходиться у матеріалах справи.

Також позивач у заяві (вх.№7564/24 від 14.02.2024) просить ухвалити додаткове рішення по справі №904/5642/23, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Руф-Маркет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" суму судових витрат на правову допомогу у розмірі 8 500 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" (вх.№7564/24 від 14.02.2024) щодо ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду, постановлено розгляд заяви щодо ухвалення додаткового рішення здійснювати без повідомлення (виклику) учасників за наявними в матеріалах справи документами та запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Руф-Маркет" протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня вручення (отримання) цієї ухвали надати пояснення на заяву щодо ухвалення додаткового рішення та документи, що їх обґрунтовують, копію пояснень направити/вручити позивачеві, докази направлення/вручення надати суду.

Вказана ухвала суду була доставлена до Електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Руф-Маркет" 15.02.2024 о 09:12 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка долучена судом до матеріалів справи (а.с.113).

Як вбачається, у рішенні судом не вирішено питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" (вх.№7564/24 від 14.02.2024) щодо ухвалення додаткового рішення суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із статтею 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання; неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви; додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається, у позовній заяві позивачем було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно з яким: - судовий збір складає 2 684 грн. 00 коп.; - витрати, пов`язані з розглядом справи: на професійну правничу допомогу складають 14 000 грн. 00 коп., з яких: - аналіз документів та надання консультації з питань, пов`язаних зі стягненням штрафу за порушення зобов`язань за Договором № 26.05/23 від 26.05.2023 ( 2 години роботи адвоката) - 1 000, 00 грн.; - підготовка претензії про стягненням штрафу за порушення зобов`язань за Договором № 26.05/23 від 26.05.2023 ( 3 годин роботи адвоката) - 1 500,00 грн.; - складання позовної заяви про стягненням штрафу за порушення зобов`язань за Договором № 26.05/23 від 26.05.2023 (8 годин роботи адвоката) - 4 000,00 грн.; - підготовка та подача відповіді на відзив (4 годин роботи адвоката) - 2 000, 00 грн.; - витрати на відправлення поштової кореспонденції - 500, 00 грн.; - орієнтовна кількість судових засідань за позовом про стягнення боргу вартістю 1000 грн./засідання 5 засідань - 5 000, 00 грн.

Також позивачем у позові було зазначено, що докази понесення позивачем вказаних витрат будуть надані додатково після складання між позивачем та адвокатом акту наданих послуг.

Як вбачається, рішення суду у даній справі було ухвалено 09.02.2024.

Отже, заяву щодо ухвалення додаткового рішення позивачем подано з дотриманням строку, встановленого нормами процесуального закону.

Згідно з частинами 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В підтвердження факту понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, надано:

- копію договору від 04.01.2022 №0401-03 про надання юридичних послуг (а.с.72-73);

- копію рахунку на оплату від 01.09.2023 №71 за договором від 04.01.2022 №0401-03 (за надання юридичних послуг у вересні 2023) на суму 52 500 грн. 00 коп. (а.с.74);

- копію платіжної інструкції від 04.09.2023 №04/09/20236347 на суму 52 500 грн. 00 коп. (а.с.75);

- копію акта від 29.09.2023 №72 надання послуг на суму 52 500 грн. 00 коп. (а.с.76);

- копію рахунку на оплату від 02.10.2023 №80 за договором від 04.01.2022 №0401-03 (за надання юридичних послуг у жовтні 2023) на суму 52 500 грн. 00 коп. (а.с.77);

- копію платіжної інструкції від 06.10.2023 №6463 на суму 52 500 грн. 00 коп. (а.с.78);

- копію акта від 31.10.2023 №78 надання послуг на суму 52 500 грн. 00 коп. (а.с.79);

- копію рахунку на оплату від 01.11.2023 №87 за договором від 04.01.2022 №0401-03 (за надання юридичних послуг у листопаді 2023) на суму 52 500 грн. 00 коп. (а.с.80);

- копію платіжної інструкції від 01.11.2023 №6562 на суму 52 500 грн. 00 коп. (а.с.81);

- копію акта від 30.11.2023 №84 надання послуг на суму 52 500 грн. 00 коп. (а.с.82);

- копію договору від 18.07.2023 №1807-01 про надання правової допомоги (а.с.26);

- копію ордеру від 23.10.2023 серії АЕ №1233218 на надання правничої (правової) допомоги (адвокат Денисенко Т.М.) (а.с. 24);

- копію свідоцтва від 31.10.2014 серії ДП №2863 про право на заняття адвокатською діяльністю Денисенко Т.М. (а.с. 25).

Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон", як замовником, та Фізичною особою-підприємцем Денисенко Тетяною Миколаївною, як виконавцем, було укладено договір від 04.01.2022 №0401-03 про надання юридичних послуг.

Пунктом 1.1 Договору про надання юридичних послуг визначено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати замовнику юридичні послуги з питань, що виникають при здійсненні замовником його фінансово-господарської діяльності, зокрема шляхом: - надання консультацій, у тому числі усних та письмових, з правових питань, що стосуються предмету договору; - представництва інтересів замовника у взаємовідносинах з контролюючими органами, органами державної влади та місцевого самоврядування; - представництва інтересів замовника у судах загальної юрисдикції першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а також в органах державної виконавчої служби; - підготовки проектів відповідей на занити та звернення контролюючих органів, органів державної влади та місцевого самоврядування; - надання юридичних послуг з адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, органів державної влади та місцевого самоврядування; - надання юридичних послуг з судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів в судах загальної юрисдикції першої, апеляційної та касаційної інстанцій, що включає в себе написання та подання до суду позовних заяв, апеляційних скарг/заперечень на апеляційні скарги, касаційних скарг/заперечень на касаційні скарги, написання та подання до суду інших процесуальних документів; - представництва інтересів замовника у взаємовідносинах з контрагентами, у тому числі представництва інтересів замовника у судах загальної юрисдикції першої, апеляційної та касаційної інстанцій при розгляді судових справ щодо невиконання контрагентами або самим замовником своїх договірних зобов`язань, що включає в себе написання та подання до суду позовних заяв, апеляційних скарг/заперечень на апеляційні скарги, касаційних скарг/заперечень на касаційні скарги, написання та подання до суду інших процесуальних документів; - за погодженням із замовником надання інших юридичних послуг.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що вартість послуг, визначених у пункті 1.1 договору становить 52 500 грн. на місяць.

Оплата послуг за договором здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця, зазначений у пункті 11 договору, 100% попередньої оплати протягом 5 робочих днів з дня виставлення виконавцем рахунку (пункт 4.3 Договору про надання юридичних послуг).

Договір укладено на рік, тобто до 04.01.2023 (пункт 7.1 Договору про надання юридичних послуг).

Якщо жодна із сторін за 10 днів до закінчення дії договору у письмовій формі не виявить бажання про його розірвання, договір вважається пролонгованим ще на один рік.

В подальшому, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон", як клієнтом, та адвокатом Денисенко Тетяною Миколаївною було укладено договір від 18.07.2023 №1807-01 про надання правової допомоги (надалі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що предметом цього договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Адвокат зобов`язується надати правову допомогу, у тому числі, за окремими дорученнями клієнта (пункт 2.1.1 Договору).

Адвокат зобов`язується представляти права і законні інтереси клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед державними виконавцями, перед третіми особами, а також у судах України загальної юрисдикції та здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами цього договору з усіма правами представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, у тому числі з правом подачі позову, зустрічного позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, відклику позову, зміни предмету та підстав позову, правом подачі та відкликання апеляційної та касаційної скарги, визнання апеляційної та касаційної скарги (пункт 2.1.2 Договору).

Пунктом 2.3.1 Договору визначено обов`язок клієнта сплатити гонорар адвокату в розмірі та в строк погоджені між ними.

Договір укладено на три роки, тобто до 18.07.2026 (пункт 3.1 Договору).

На визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важності справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару (пункт 4.1 Договору).

Відповідно до пункту 4.2 Договору гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатком, який є невід`ємною частиною цього договору.

Як вбачається, позивачем не надано вказаного додатку до Договору.

Позивач у заяві щодо ухвалення додаткового рішення зазначає, що в процесі розгляду справи №904/5642/23 судом фактичні витрати позивача на професійну правничу допомогу склали 8 500 грн. 00 коп., що складаються з:

- аналіз документів та надання консультації з питань, пов`язаних зі стягненням штрафу за порушення зобов`язань за Договором №26.05/23 від 26.05.2023 (2 години роботи адвоката) - 1 000, 00 грн.;

- підготовка претензії про стягненням штрафу за порушення зобов`язань за Договором №26.05/23 від 26.05.2023 (3 годин роботи адвоката) - 1 500,00 грн.;

- складання позовної заяви про стягненням штрафу за порушення зобов`язань за Договором №26.05/23 від 26.05.2023 ( 8 годин роботи адвоката) - 4 000,00 грн.;

- підготовка та подача відповіді на відзив (4 годин роботи адвоката) - 2 000, 00 грн.;

Господарський суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Судом здійснено детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих адвокатом послуг, перелік який наведений в заяві щодо ухвалення додаткового рішення та встановлено, що включення до переліку таких послуг як аналіз документів та надання консультації з питань, пов`язаних зі стягненням штрафу за порушення зобов`язань за Договором №26.05/23 від 26.05.2023 не містить будь-якого правового підґрунтя, оскільки вказані послуги мають включатися до робіт зі складання позовної заяви, крім того, така послуга, як подача відповіді на відзив не є послугою з надання професійної правничої допомоги.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення у справі "East / West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Таким чином, позивачем надані докази, що свідчать про підстави та предмет правової допомоги, наданої адвокатом.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вказане, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши документи, на підставі яких позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу, господарський суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 8 500 грн. 00 коп., в той час, як:

- предметом спору у даній справі було стягнення штрафу за порушення зобов`язання за договором поставки товару №26.05/23 від 26.05.2023 в розмірі 29 722 грн. 45 коп., судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;

- справа є малозначною та не є складною по своїй суті та за обсягом документів; справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, який призначений для розгляду справ незначної складності;

- предметом спору є штраф в розмірі 25% від вартості не поставленого в строк товару, отже, обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу; для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура; забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом; витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу; для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура; забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом; витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" унормовано види адвокатської діяльності, а саме серед іншого: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Таким чином, з урахуванням того, що справа не є складною, судові засідання у справі не призначалися, суд вважає, що обґрунтованою та співмірною вартістю витрат позивача на професійну правничу допомогу є сума 3 000 грн. 00 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.

Отже, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" щодо ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" щодо ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Руф-Маркет" (49041, м. Дніпро, вул. Стартова, 11Д; ідентифікаційний код 43213027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" (49051, м. Дніпро, вул. Б. Хмельницького, буд. 16; ідентифікаційний код 34314692) 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог за заявою - відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання додаткового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання додаткового рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

18.03.2024.