Рішення

від 04.03.2024 по справі 910/17660/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.03.2024Справа № 910/17660/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Лобок К.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЄПЛОН» (87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 4)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО" (85612, Донецька обл., Мар`їнський р-н, місто Курахове, вул. Енергетиків, будинок 34, код ЄДРПОУ 00131305)

про стягнення грошових коштів

Представники учасників справи:

від позивача: Качкурова С.В.;

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал-Сервіс» (назву змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЄПЛОН») про стягнення заборгованості у сумі 1 575 859,99 грн, а також нарахованих на неї інфляційних втрат у розмірі 77 217,14 грн та 3% річних у розмірі 43 390,12 грн (з урахуванням заяви позивача № 30/1/1/1391 від 27.01.2020 року про зменшення розміру позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ПАТ «Київенерго» та позивачем 11.10.2018 було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) №601-18, за яким ПАТ «Київенерго» відступило позивачу право вимоги до відповідача щодо оплати спожитої до 01.05.2018 на підставі договору № 8363081 від 13.04.2012 теплової енергії на суму 1 575 859,99 грн. Оскільки відповідач у добровільному порядку вказану вартість спожитої теплової енергії на користь позивача, як нового кредитора, не оплатив, останній звернувся з цим позовом до суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у справі № 910/17660/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020, у позові відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 16.02.2021 касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 у справі № 910/17660/19 скасовано. Справу № 910/17660/19 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суди попередніх інстанцій припустилися порушення норм процесуального права під час дослідження та оцінки наявних у матеріалах справи доказів, що, як наслідок, унеможливило повне та всебічне з`ясування ними дійсних обставин даної справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2021 справу № 910/17660/19 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 прийнято до розгляду справу № 910/17660/19, вирішено здійснювати розгляд справи за привалами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.03.2021.

24.03.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з долученим до нього клопотанням про призначення у справі комплексної економічної експертизи.

31.03.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив та заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи.

Судом відкладено розгляд клопотання про призначення комплексної економічної судової експертизи з залученням спеціаліста теплотехніка до встановлення фактичних обставин справи.

У підготовчому засіданні 31.03.2021 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 19.04.2021.

14.04.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

15.04.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 19.04.2021 представник позивача подав клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерне товариство «К. ЕНЕРГО».

У підготовчому засіданні 19.04.2021 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання позивача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерного товариства "К.Енерго", продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання по справі № 910/17660/19 на 26.05.2021.

У підготовчому засіданні 26.05.2021 представник позивача подав клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2021 у справі № 910/17660/19 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі № 910/17660/19 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

Супровідним листом від 07.06.2021 матеріали справи № 910/17660/19 у трьох томах надіслано на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

18.06.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла апеляційна скарга Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2021 у справі № 910/17660/19.

29.06.2021 Господарський суд міста Києва звернувся до Київського науково дослідного інституту судових експертиз з листом, в якому просив суд повернути матеріали справи № 910/17660/19 до Господарського суду міста Києва для скерування до суду апеляційної інстанції.

06.07.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Київського науково дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про погодження строків виконання експертизи понад 90 календарних днів.

12.07.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Київського науково дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання додаткових документів для проведення експертизи та повідомлення про направлення рахунку сторонам.

22.07.2021 матеріали справи у трьох томах повернуто до Господарського суду міста Києва.

Супровідним листом № 910/17660/19/6147/2021 від 28.07.2021 матеріали справи у трьох томах надіслано до Північного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 апеляційну Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2021 у справі № 910/17660/19 залишено без змін.

Матеріали справи № 910/17660/19 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 задоволено клопотання експертів № 19531/21-71/20195/21-43 від 30.06.2021 про погодження строків проведення експертизи та клопотання експертів № 19531/21-71/20195-21-43 від 07.07.2021 про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи.

26.01.2023 на адресу Господарського суду міста Києва від експертної установи надійшов лист № 360/43/10-12-23 від 1201.2023 разом з клопотанням судового експерта про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 зобов`язано учасників справи (позивача, відповідача та третю особу) надати суду в десятиденний строк для подальшого направлення судовому експерту додаткові матеріали.

14.02.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові матеріали на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 30.01.2023.

22.02.2023 до Київського науково - дослідного інституту судових експертиз скеровано з супровідним листом додаткові матеріали.

14.04.2023 супровідним листом №4820/71/10-12-23 від 12.04.2023 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/17660/19. У зазначену листі експертна установа попередила, що висновок експертів буде надіслано після здійснення повної оплати вартості експертиз.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 04.10.2023.

04.10.2023 суд у підготовчому засіданні без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання представника позивача та відкладення підготовчого засідання на 06.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 підготовче засідання відкладено на 29.11.2023.

29.11.2023 у підготовчому засідання представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії платіжної інструкції, а також повідомив суд про зміну найменування та місцезнаходження відповідача.

29.11.2023 суд у підготовчому засіданні без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про зміну найменування відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал-Сервіс» (02232, м. Київ, проспект Маяковського Володимира, буд. 68, оф. 233) на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЄПЛОН» (87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 4). Підготовче засідання відкладено на 18.12.2023.

07.12.2023 через відділ діловодства суду від Київського наукового-дослідницького інституту судових експертиз надійшов висновок експертів з додатками.

18.12.2023 у підготовчому засіданні представник позивача подав письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/17660/19 до судового розгляду по суті на 22.01.2024.

У судовому засіданні 22.01.2024 оголошувалася перерва до 12.02.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному, розгляд справи 910/17660/19 12.02.2024 не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 повідомлено учасників справи про призначення судового засідання на 04.03.2024.

У судовому засіданні 04.03.2024 представник КП «Київтеплоенерго» та підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник ТзОВ «Фаєплон» у судове засідання 04.03.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча неодноразово був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення інформації на сторінці Господарського суду міста Києва на офіційному вебпорталі «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет на виконання вимог ст. 122 ГПК України, ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII, ст. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» від 12.08.2014 №1632-VII, а також пункту 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 №01-06/1290/14.

Представник АТ «К.Енерго» у судове засідання 04.03.2024 також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно приписів ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У судовому засіданні 04.03.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.04.2012 ПАТ "Київенерго" (постачальник) та ТОВ «Водоканал-Сервіс» (назву змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЄПЛОН») (споживач) укладено договір № 8363081 купівлі-продажу теплової енергії, за умовами якого постачальник зобов`язався протягом строку дії договору забезпечити безперервне (за винятком нормативно встановлених перерв) постачання теплової енергії належної якості на межу продажу (для потреб опалення та гарячого водопостачання) згідно з параметрами, визначеними у додатку № 1 до договору, а споживач зобов`язався отримувати та оплачувати її вартість відповідно до умов договору.

Згідно з п. 1.2 договору перелік будинків та потреби у тепловій енергії будинків (якісні та кількісні), до яких здійснюється постачання теплової енергії, наведено в додатку № 1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1 договору якість теплової енергії на вході в теплову мережу споживача визначається сукупністю нормованих термодинамічних, гідравлічних показників та кількісних параметрів теплоносія, наведених у додатку № 1 до цього договору, для кожного окремого будинку.

Пунктом 3.2.1 договору погоджено, що постачальник зобов`язується забезпечувати протягом обумовленого в цьому договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв) до точки купівлі-продажу, підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіку теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених цим договором відповідно до заявлених споживачем у додатку № 1 до Договору величин приєднаного теплового навантаження по кожному будинку: для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарачого водопостачання - протягом року відповідно.

За змістом п. 4.1 договору обсяги купівлі-продажу теплової енергії визначаються на підставі показів приладів комерційного обліку споживання теплової енергії згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. За умови відсутності приладів комерційного обліку, обсяг купівлі-продажу теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного в договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах постачальника, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Згідно з розділом 5 договору споживач сплачує вартість спожитої теплової енергії постачальнику на підставі актів приймання-передачі теплової енергії за тарифами (грн/1ГКал), встановленими уентральним органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

У п. 5.1 договору сторони погодили, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються щомісячно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ПАТ «Київенерго», а саме:

- якщо теплові вводи систем теплоспоживання обладнанні приладами комерційного обліку, вартість спожитої у розрахунковому періоді (місяць) теплової енергії сплачується споживачем щомісячно до останнього дня місяця наступного за розрахунковим (пп. 5.1.1);

- якщо теплові вводи систем теплоспоживання не обладнані приладами комерційного обліку:

1) вартість теплової енергії, спожитої у розрахунковому періоді для потреб гарячого водопостачання, сплачується споживачем щомісячно до останнього дня місяця, наступного за рахунковим;

2) вартість теплової енергії, спожитої у розрахунковому періоді для потреб централізованого опалення, сплачується споживачем щомісяця наступним чином: 100% вартість теплової енергії, спожитої у жовтні та квітні кожного року, сплачується до останнього дня місяця, наступного за розрахунковим; вартість теплової енергії, спожитої за період з 01 листопада до 01 квітня сплачується щомісячно у період з 01 червня до 01 листопада - до останнього дня відповідного місяця, а саме: 50% вартості теплової енергії, спожитої у листопаді - до 31 грудня, залишок - до 30 червня, 50% вартості теплової енергії, спожитої у грудні - до 31 січня, залишок - до 31 липня, 50% вартості теплової енергії, спожитої у січні - до 28 (29) лютого, залишок - до 31 серпня, 50% вартості теплової енергії, спожитої у лютому - до 31 березня, залишок - до 30 вересня, 50% вартості теплової енергії, спожитої у березні - до 30 квітня, залишок - до 31 жовтня. Повна вартість теплової енергії, спожитої у опалювальному періоді для потреб централізованого опалення, сплачується споживачем до 01 листопада наступного опалювального періоду (пп. 5.1.2).

Відповідно до п.5.2 договору у разі коли обсяг постачання теплової енергії менший, ніж зазначений в договорі, постачальник повинен зменшити плату шляхом проведення перерахунку за фактично спожиту теплову енергію відповідно до умов договору.

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2013. Відповідно до положень ч. 3 ст. 631 ЦК України дія цього договору поширюється на правовідносини між сторонами, що виникли з 01.03.2012 (п. 6.1 договору).

Згідно з п. 6.3 договору він вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією зі сторін про його припинення.

У додатку №1 до договору сторони погодили перелік об`єктів теплопостачання, вимоги до теплової енергії та обсяги постачання теплової енергії; у додатку №2 визначили схему межі поділу теплової мережі; додатком №3 є акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

У подальшому сторонами було укладено ряд додаткових угод до договору купівлі-продажу теплової енергії.

В обліковій картці з обліковим записом № 8363081 постачальник вів облік споживання теплової енергії в розрізі споживача за договором, формував відповідні рахунки згідно із затвердженим тарифом на теплоенергію, що діяв у певний час.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1693 від 27.12.2017 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»», позивача визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування Публічного акціонерного товариства «Київенерго».

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №591 від 10.04.2018 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам та з 1 травня 2018 року здійснює постачання теплової енергії.

Згідно з п. 2.2.1 Статуту позивача предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії.

Отже, з 01.05.2018 постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснює позивач.

11.10.2018 між ПАТ "Київенерго" (яке в подальшому змінило найменування на АТ «К.Енерго») (кредитор) та КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» (новий кредитор) укладено договір № 601-18 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до п. 1.1 якого кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців (далі по тексту - споживачі) щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії (основний борг, у тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями)) як такий, що підлягає стягненню з споживача (споживачів) на загальну суму 497 554 936,91 грн станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 до дати укладення договору цесії та коригувань платежів.

Згідно з п. 1.2 договору цесії перелік договорів (основних рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за Договором цесії, зазначається в додатку № 1 до договору цесії. Всі права вимоги переходять від кредитора до нового кредитора в момент підписання сторонами додатку № 1 до договору цесії.

Пунктом 1.3 договору цесії передбачено, що з укладенням цього договору кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань (неустойка (штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення договору цесії та/або можуть бути нараховані та/або можуть виникнути після укладення договору цесії, у зв`язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов`язань з оплати спожитої теплової енергії за договорами та споживачами, які зазначені в додатку № 1 до цього договору. Відступлення прав вимоги за додатковими грошовими зобов`язаннями (неустойка (штраф, пеня), 3% річних, втрати від інфляції, судові витрати, витрати, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень) до основних грошових зобов`язань, які вже є предметом судового розгляду або вже підтверджені судовими рішеннями як такі, що підлягають стягненню з споживача (споживачів), визначаються окремим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору цесії в рахунок оплати за відступлене право вимоги за цим договором на суму 497 554 936,91 грн, новий кредитор прийняв 497 554 936,91 грн боргових зобов`язань кредитора перед публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що становить частину суми боргового зобов`язання за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2018 зі справи № 910/7807/18.

Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 договору цесії сторони договору підтверджують, що на дату підписання додатку № 1 до цього договору за актами прийому-передачі кредитор передав новому кредитору оригінали або засвідчені належним чином копії документів, які підтверджують право вимоги, що відступається, а також інші документи та інформацію (але в будь-якому випадку без виключень та обмежень договори та будь-яка первинна документація, яка підтверджує стан розрахунків споживача із кредитором, електронні інформаційні реєстри, бази, розрахунки позовних вимог, що заявлені до стягнення із споживачів у судових спорах, рішення за результатами розгляду яких на дату укладення цього договору не прийняті, акти звіряння розрахунків).

Пунктом 5.1 договору цесії передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання кредитором та новим кредитором своїх зобов`язань за цим договором цесії.

Відповідно до додатку № 1 до договору цесії Підприємство прийняло право вимоги до Товариства в частині заборгованості за спожиту до 01.05.2018 теплову енергію за особовим рахунком №8242174 у розмірі 1 575 859,99 грн.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У силу ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора (ч. 1 ст. 518 ЦК України).

Таким чином, позивач набув право вимоги до відповідача сплати заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 1 575 859,99 грн та будь-яких інших, передбачених договором і чинним законодавством, додаткових грошових зобов`язань (зокрема, 3% річних, інфляційні нарахування), пов`язаних з неналежним виконанням Товариством своїх зобов`язань з оплати спожитої теплової енергії.

Листом від 08.04.2019 № 1/5-8363081 Підприємство повідомило Товариство про відступлення права вимоги та просило сплатити борг у сумі 1 575 859,99 грн.

Утім, відповідач вказаний лист залишив без реагування, спірну заборгованість не погасив, з огляду на що позивач і звернувся до суду з даним позовом, у якому просив стягнути з Товариства основний борг в сумі 1 575 859,99 грн, що утворився за період з лютого 2013 року по квітень 2018 року, інфляційні втрати у розмірі 77 217,14 грн та 3% річних у розмірі 43 390,12 грн, нараховані за період листопад 2018 року - жовтень 2019 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 275 ЦК України та ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Так, на підтвердження факту постачання Товариству теплової енергії протягом спірного періоду та її обсягу позивачем, як новим кредитором, до матеріалів справи були надані такі документи: договір; корінці нарядів на включення та відключення об`єктів теплоспоживання за спірний період, складені ПАТ "Київенерго"; відомості обліку споживання теплової енергії; облікові картки помісячно, які є паперовим відображенням програмного комплексу - інформаційна система "УНІВАН-ТЕРМІНАЛ- Київ Debet", яка була передана ПАТ "Київенерго" до Підприємства на виконання умов договору цесії відповідно до акта приймання-передавання фізичного носія/пристрою зберігання інформації, на якому записані файли баз даних білігінгових систем ПК "БІТЕК" та "УНІВАН-ТЕРМІНАЛ" (інформація щодо постачання теплової енергії за договором вносилась ПАТ "Київенерго" до вказаної інформаційної системи на підставі даних приладів обліку теплової енергії та теплового навантаження відповідно до пункту 4.1 договору).

Заперечення відповідача проти задоволення заявлених до нього вимог зводяться до того, що надані позивачем документи не є належними доказами на підтвердження обсягу та вартості спожитої Товариством теплової енергіїі, тоді як первинних документів, складених ПАТ «Київенерго», матеріали справи не містять, що позбавляє можливості встановити факт наявності у Товариства заборгованості у заявленій позивачем до стягнення сумі.

Разом з тим, щодо факту постачання та обсягів теплової енергії суд зазначає таке.

Зі змісту договору слідує, що теплова енергія на потреби опалення та гарячого водопостачання постачалася в житлові будинки № 35А по вул. Вишгородській, № 17 по вул. Лайоша Гавро (Йорданська) та № 21 по вул. Лук`янівська у м. Києві.

Теплова енергія постачається безперервно (п. 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007 (далі - Правила №1198)).

Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених ст.16 цього Закону (ч. 4 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII). Аналогічні положення містяться у п.3 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005 (далі - Правила №630).

Згідно з п. 36 Правил № 1198 теплопостачальна організація зобов`язується забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії, на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором.

Споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункти 24, 25 Правил № 630).

Матеріали справи не містять доказів відключення у спірний період від теплопостачання будинків № 35А по вул. Вишгородській, № 17 по вул. Лайоша Гавро (Йорданська) та № 21 по вул. Лук`янівська у м. Києві.

Водночас з огляду на те, що між сторонами існує спір щодо обсягу спожитої відповідачем теплової енергії та розміру заборгованості за останню у період з лютого 2013 року по квітень 2018 року включно, суд ухвалою від 26.05.2021 призначив у даній справі судову експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та на вирішення якої поставив наступні питання:

-Який обсяг спожитої за період з лютого 2013 по квітень 2018 теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання в будинках по вулицях Вишгородська, буд. 38 А, Лайоша Гавро, буд. 17, вул. Лук`янівська, буд. 21 в місті Києві за Договором № 8363081 від 13.04.2012?

- Яка вартість спожитої за період з лютого 2013 по квітень 2018 теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання в будинках по вулицях Вишгородська, буд. 38 А, Лайоша Гавро, буд. 17, вул. Лук`янівська, буд. 21 в місті Києві за Договором № 8363081 від 13.04.2012?

- В якому розмірі підтверджується заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал - Сервіс" перед Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" зі сплати за спожиту за період з лютого по квітень 2018 теплову енергію на потреби опалення та гарячого водопостачання в будинках по вулицях Вишгородська, буд. 38 А, Лайоша Гавро, буд. 17, вул. Лук`янівська, буд. 21 в місті Києві за Договором № 8363081 від 13.04.2012 та Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007?

Експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України у висновку №19531/21-71/20195/21-43/3069/22-71 від 06.04.2023 за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та судово-економічної експертизи у справі № 910/17660/19 встановили, що заборгованість ТОВ «Водоканал-Сервіс» (назву змінено на ТОВ «Фаєплон») за договором купівлі-продажу теплової енергії № 8363081 від 13.04.2012 за спожиту в період з листопада 2012 року по квітень 2018 року теплову енергію розрахунково становить 1 776 997,29 грн.

При цьому відповідно до додатку №1 до договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 601-18 КП «Київтеплоенерго» передано право вимоги до ТОВ «Водоканал-Сервіс» за договором купівлі-продажу теплової енергії від 13.04.2012 № 8363081 на загальну суму 1 575 859,99 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні положення закріплені також і нормами ГПК України, зокрема, ст. 13 названого Кодексу, за приписами якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У силу ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Принцип допустимості доказів, закріплений ст. 77 ГПК України, полягає в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 названого Кодексу).

У силу ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 98 ГПК України унормовано, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з положень наведених норм, беручи до уваги, що експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України підтверджено поставлені відповідачем під сумнів обсяги спожитої ним теплової енергії протягом спірного періоду та розмір заборгованості за неї у загальній сумі 1 776 997,29 грн, враховуючи при цьому, що КП «Київтеплоенерго» за договором про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 №601-18 набуло право вимоги до ТОВ «Водоканал-Сервіс» (назву змінено на ТОВ «Фаєплон») на суму в розмірі 1 575 859,99 грн, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в загальній сумі 1 575 859,99 грн підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 77 217,14 грн та 3% річних у розмірі 43 390,12 грн, нараховані за період з 01.11.2018 до 31.10.2019.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши виконий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд, враховуючи положення ч. 2 ст. 237 ГПК України, зазначає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 77 217,14 грн та 3% річних у розмірі 43 390,12 грн за період з 01.11.2018 до 31.10.2019, не виходячи за межі заявлених позивачем сум.

За встановленого суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЄПЛОН» 1 575 859,99 грн заборгованості, 77 217,14 грн інфляційних втрат та 43 390,12 грн 3% річних підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору та витрати на проведення судової експертизи покладаються на відповідача.

Стосовно питання розподілу між сторонами витрат зі сплати судового збору за подання позивачем апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2021 про призначення судової експертизи, яке порушує Підприємство у п. 3 заяви від 18.12.2023 № 30/7/1/13788 (вх. № 01-37/93569/23), суд зазначає, що такий розподіл уже здійснено Північним апеляційним господарським судом у п. 3 резолютивної частини прийнятої постанови від 23.09.2021.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаєплон» (87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.130 Таганрозької дивізії, будинок 4, ідентифікаційний код 37880620) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 40538421) основний борг в сумі 1 575 859 (один мільйон п`ятсот сімдесят п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн 99 коп., інфляційні втрати в сумі 77 217 (сімдесят сім тисяч двісті сімнадцять) грн 14 коп., 3 % річних в сумі 43 390 (сорок три тисячі триста дев`яносто) грн 12 коп., витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 25 447 (двадцять п`ять тисяч чотириста сорок сім) грн 01 коп., витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 38 170 (тридцять вісім тисяч сто сімдесят) грн 51 коп., витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги в сумі 50 894 (п`ятдесят тисяч вісімсот дев`яносто чотири) грн 02 коп. та витрати на оплату експертизи в сумі 137 288 (сто тридцять сім тисяч двісті вісімдесят вісім) грн 00 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано: 18.03.2024.

Суддя М.Є. Літвінова