Ухвала

від 18.03.2024 по справі 911/2560/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2560/23

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали зустрічної позовної заяви (вх.№3298/24 від 11.03.2024) Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет" в особі директора Малєєва Ігоря Миколайовича до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння у справі № 911/2560/23

за позовом ОСОБА_1

АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1

до Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет" в особі директора Малєєва Ігоря Миколайовича

08623, Київська область, Васильківський район, селище міського типу Калинівка, вулиця Щорса, будинок 26-А, код ЄДРПОУ 13732845

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №2204/23 від 21.08.2023) ОСОБА_1 до Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет" в особі директора Малєєва Ігоря Миколайовича про зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем права позивача на отримання інформації про господарську діяльність товариства та невиконанням відповідачем вимог статуту та законів України про надання учаснику товариства статутних, фінансових та звітних документів товариства.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.09.2023 позовну заяву (вх. №2204/23 від 21.08.2023) про зобов`язання вчинити дії прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2560/23 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 03.10.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх. № 16934/23 від 06.09.2023).

У судове засідання 03.10.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлявся.

У судовому засіданні 03.10.2023 судом врахований наданий до матеріалів справи запит позивача № 1 відповідачу щодо надання інформації про діяльність МП ТОВ «Маркет» від 14.10.2022 та відсутність відомостей про те, чи надавалась відповідачем відповідь на цей запит, відтак, суд дійшов висновку про витребування у відповідача такої інформації в порядку частини 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на твердження представника позивача про відсутність такої відповіді.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.10.2023 підготовче засідання відкладено на 14.11.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення на вимогу ухвали суду від 03.10.2023. (вх. №19907/23 від 19.10.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Малєєва Ігоря Миколайовича надійшло клопотання про закриття справи (вх. №20970/23 від 07.11.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про витребування доказів (вх. №21394/23 від 14.11.2023).

У судове засідання 14.11.2023 з`явились представники обох сторін.

У судовому засіданні 14.11.2023 розглянуто заяву Малєєва Ігоря Миколайовича з клопотанням про закриття справи №911/2560/23 (вх. №20970/23 від 07.11.2023), за результатами чого суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її прийняття та про повернення її заявнику без розгляду, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

У заяві (вх. №20970/23 від 07.11.2023) Малєєв Ігор Миколайович зазначив себе як відповідача, а Мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет" як третю особу, тоді як у даній справі не відбувалось залучення третіх осіб, а відповідачем у справі визначено саме товариство, а не його директора - Малєєва І.М., відтак, будь-які письмові заяви, клопотання, заперечення мають бути подані із належним зазначенням заявника - відповідача.

Інші учасники справи, крім позивача та відповідача, у даній справі відсутні, відтак, подати будь-які письмові заяви, клопотання, заперечення може лише позивач або відповідач, отже, вказана заява могла бути подана директором відповідача від імені відповідача та, відповідно, ця заява не відповідає вищевказаним вимогам пункту 1 частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України щодо зазначення відомостей про заявника.

Також заява з клопотанням про закриття справи №911/2560/23 (вх. №20970/23 від 07.11.2023) не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету особи, яка їх подає, а також, за перевіркою суду, відповідач - Мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет" (код ЄДРПОУ 13732845) не зареєструвало електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами - вказане підтвердив представник відповідача у судовому засіданні.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення.

За азбацом 1 частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Відтак, у зв`язку із відсутністю зазначення у заяві з клопотанням про закриття справи №911/2560/23 (вх. №20970/23 від 07.11.2023) відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету особи, яка їх подає, вказана заява підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі азбацу 1 частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України - у зв`язку із невідповідністю їх вимогам частини першої цієї статті.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Отже, Мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет" як юридична особа, зареєстрована за законодавством України, має зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

При цьому, згідно з абзацом 2 частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Зважаючи на вищевказане, заява Малєєва Ігоря Миколайовича з клопотанням про закриття справи №911/2560/23 (вх. №20970/23 від 07.11.2023) також підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі азбацу 2 частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України - у зв`язку з тим, що її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, з огляду на вищевказані висновки суду, що відповідачем у справі є юридична особа.

У судовому засіданні 14.11.2023 розглянуто клопотання позивача про витребування доказів (вх. №21394/23 від 14.11.2023), за результатами чого суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його прийняття та про повернення його заявнику без розгляду, з огляду на таке.

Клопотання позивача про витребування доказів (вх. №21394/23 від 14.11.2023) не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету особи, яка їх подає.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення.

Відтак, у зв`язку із відсутністю зазначення у клопотанні позивача про витребування доказів (вх. №21394/23 від 14.11.2023) відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету особи, яка їх подає, вказана заява підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі азбацу 1 частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України - у зв`язку із невідповідністю їх вимогам частини першої цієї статті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2023 заяву Малєєва Ігоря Миколайовича з клопотанням про закриття справи №911/2560/23 (вх. №20970/23 від 07.11.2023) повернуто заявнику без розгляду, клопотання позивача про витребування доказів (вх. №21394/23 від 14.11.2023) повернуто заявнику без розгляду, підготовче засідання відкладено на 07.12.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. №22122/23 від 27.11.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про закриття справи №911/2560/23 (вх. №22352/23 від 30.11.2023) та клопотання про зобов`язання учасника справи надати відповіді на запитання (вх. №22351/23 від 30.11.2023).

У судове засідання 07.12.2023 з`явились представники обох сторін.

За результатами розгляду в судовому засіданні 07.12.2023 клопотання відповідача про закриття справи №911/2560/23 (вх. №22352/23 від 30.11.2023) та клопотання про зобов`язання учасника справи надати відповіді на запитання (вх. №22351/23 від 30.11.2023) суд дійшов висновку про повернення їх заявнику без розгляду про що постановлено ухвалу.

У судовому засіданні 07.12.2023 судом розглянуто заяву позивача (вх. №22122/23 від 27.11.2023) про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження як збільшити, так і зменшити розмір позовних вимог.

Судом враховано, що предметом позову в даній справі є виключно немайнові вимоги: витребування документів, перелік яких за заявою позивача про зменшення розміру позовних вимог зменшується, при цьому, зменшено може бути лише розмір вимог майнового характеру, відтак, виходячи зі змісту заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. №22122/23 від 27.11.2023) та змісту позовної заяви, суд розцінює подану позивачем заяву (вх. №22122/23 від 27.11.2023) як заяву про зміну предмета позову.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

У зв`язку із тим, що вищезазначена заява відповідає вимогам статті 46 Господарського процесуального кодексу України та підписана уповноваженим представником позивача - адвокатом Ковальцем Максимом Ігоровичем, право якого на вчинення таких процесуальних дій від імені позивача підтверджується наявним у матеріалах справи ордером серія ВК №1099231 від 16.08.2023, суд дійшов висновку, що заява позивача, якою змінюється предмет позову (вх. №22122/23 від 27.11.2023) підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.12.2023 підготовче засідання відкладено на 25.01.2024.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява (вх. №651/24 від 16.01.2024) про закриття провадження, заява (вх. №652/24 від 22.01.2024) про усунення недоліків та закриття провадження та заява (вх. №908/24 від 22.01.2024) про закриття провадження та передачу матеріалів справи позивача до правоохоронних органів.

У судове засідання 25.01.2024 з`явились представник обох сторін.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.01.2024 підготовче засідання відкладено на 29.02.2024.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №1651/24 від 06.02.2024).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх. №2405/24 від 21.02.2024) та клопотання про витребування доказів судом (вх. №2406/24 від 21.02.2024).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №2712/24 від 27.02.2024) та заперечення на відповідь на відзив (вх. №2711/24 від 27.02.2024).

У судове засідання 29.02.2024 з`явились представники сторін.

У судовому засідання 29.02.2024 відповідно до частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України: без оформлення окремим документом, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, суд постановив ухвалу у судовому засіданні про відмову у задоволенні клопотань відповідача, оскільки про витребування доказів відповідачем не було обгрунтоване дане клопотання, відповідно до частини 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 12.03.2024 о 17:00, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява (вх.№3298/24 від 11.03.2024) Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет" в особі директора Малєєва Ігоря Миколайовича до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння у справі № 911/2560/23 разом із клопотаннями про поновлення строку на подання зустрічного позову та про поновлення пропущеного строку позовної давності.

Відповідно до статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Строк подання відзиву у справі був встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 06.09.2023 (15 днів з дня отримання цієї ухвали відповідачем) та сплинув станом на дату надходження зустрічного позову, ухвалою суду від 25.01.2024 продовжено відповідачу строк на подання відзиву до 08.02.2024, який сплинув станом на дату надходження зустрічного позову.

Через канцелярію Господарського суду Київської області відповідачем поданий відзив на позовну заяву (вх.№1651/24 від 06.02.2024).

Зважаючи на те, що зустрічний позов подано після закінчення строку на його подання, перед розглядом обгрунтованості прийняття зустрічного позову для спільного розгляду з первісним - суд розглядає клопотання заявника про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.09.2023 встановлено відповідачу строк подання відзиву на позов - 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.01.2024 продовжено відповідачу строк на подання відзиву до 08.02.2024.

Через канцелярію Господарського суду Київської області відповідачем поданий відзив на позовну заяву (вх.№1651/24 від 06.02.2024).

Відтак, строк на подання зустрічної позовної заяви сплинув 08.02.2024.

Окремо судом враховане, що відповідач з початку розгляду справи належно повідомлений судом про її розгляд, представник відповідача брав участь у судових засіданнях та подавав заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.

Судом додатково враховано, що строк підготовчого провадження, вже продовжений судом - сплинув, при цьому, значна тривалість підготовчого провадження, у тому числі, пов`язана з процесуальною поведінкою відповідача, який неодноразово заявляв клопотання про відкладення підготовчого засідання, при цьому, клопотав про відкладення на значний термін для надання йому можливості підготуватись до судового розгляду.

Загалом, до подання зустрічного позову, у справі відбулись такі підготовчі засідання: 03.10.2023, 14.11.2023, 07.12.2023, 25.01.2024, 29.02.2024, сторонами подані всі заяви по суті справи (відзив, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив).

У тексті зустрічної позовної заяви відповідачем заявляється клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову, що обгрунтоване тим, що до подання зустрічного позову відповідач не користувався правовою допомогою через відсутність матеріальної можливості і лише 29.02.2024 уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом, до матеріалів зустрічного позову не надано доказів фінансового стану відповідача, щоб суд міг оцінити обгрунтованість цих доводів, отже, зважаючи на обставини справи, суд дійшов таких висновків.

Належною дією відповідача мало б бути подання заяви про продовження строку на подання зустрічного позову.

Права та обов`язки учасників справи визначені у статті 42 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 176 Господарського процесуального кодексу України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відзиву на позов.

Відповідно до частини восьмої статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Разом з цим згідно з пунктом 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частинами першою, другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином, пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними, в той час як продовжити встановлений процесуальний строк суд має право за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.

Як зазначено судом, попри значну тривалість підготовчого провадження, вчинення процесуальних дій, подання всіх заяв по суті справи та участь представника у судових засіданнях, відповідачем не заявлялось про продовження строку на подання відзиву чи зустрічного позову, не зазначалось про неможливість отримання правничої допомоги до закінчення встановленого та продовженого судом строку на подання відзиву.

Згідно з частиною 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити позов у строк для подання відзиву, а відповідно до частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, відтак, у розумінні статті 119 Господарського процесуального кодексу України, такий строк може бути продовжений, а не поновлений судом.

Відтак, з огляду на вищевикладене, у даному разі, відповідне продовження строку, про яке заявляє відповідач, могло мати місце лише за заявою, поданою до закінчення такого строку.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про поновлення строку на подання зустрічного позову.

Згідно з частиною 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Додатково, зважаючи на значну тривалість розгляду справи, судом враховано, що задоволення клопотання про продовження строку на подання зустрічного позову призведе до порушення принципу пропорційності господарського судочинства і може надати необгрунтовану процесуальну перевагу відповідачу перед позивачем, у зв`язку із необгрунтованим продовженням процесуальних строків відповідачу, в тому числі, тих, які порушені на значний час, з огляду на таке.

Застосовуючи, відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997 і набула чинності в Україні 11.09.1997.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції») тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

З огляду на викладене та зважаючи, що, на думку суду, судом сторонам були створені належні умови для вчасного вчинення ними всіх процесуальних дій, які вони бажали вчинити (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), поновлення на значний період строку на подання зустрічного позову суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.

Одночасно, судом врахована можливість захисту позивачем спірних за зустрічним позовом прав у межах окремого судового провадження.

Згідно з частиною 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Керуючись статтями 118, 119, 165, 174, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. У задоволенні клопотання Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет" в особі керівника Малєєва Ігоря Миколайовича про поновлення строку на подання зустрічного позову - відмовити повністю.

2. Зустрічну позовну заяву з додатками (вх. №3298/24 від 11.03.2024) Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет" в особі керівника Малєєва Ігоря Миколайовича до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння - повернути позивачу за зустрічним позовом.

Додаток до ухвали на адресу Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет" в особі керівника Малєєва Ігоря Миколайовича (08623, Київська обл., Васильківський р-н, смт Калинівка, вул. Щорса, буд. 26-А, код ЄДРПОУ 13732845): зустрічна позовна заява з додатками (вх. №3298/24 від 11.03.2024).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 18.03.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання.

Суддя С.О. Саванчук