Ухвала

від 18.03.2024 по справі 920/705/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.03.2024м. СумиСправа № 920/705/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши заяву представника відповідача про відвід судді (вх №1433 від 15.03.2024) у справі №920/705/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерне» (вулиця Зруб-1, будинок 12, село Глибне, Сумський район, Сумська область, Україна, 42441; код за ЄДРПОУ 23641279),

до відповідача Muranyi es Bence Kft (5667 Magyarbanhegyes, Alkotmany utca 29, Hungary; реєстраційний номер 04-09012930; податковий номер 24872414-2-04),

про стягнення 106138,10 євро, що еквівалентно 4237436,28 грн,

установив:

У провадженні судді Котельницької В.Л. перебуває справа №920/705/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерне» до Muranyi es Bence Kft, про стягнення 75454,41 євро основного боргу за контрактом купівлі-продажу №243 від 03.11.2022, 21919,35 євро пені (неустойка) за кожен день прострочки платежу, 7545,44 євро 10% штрафних санкцій, 1218,90 євро 3% річних, а також судових витрат.

Ухвалою від 19.02.2024 у справі №920/705/23 задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи; відкладено підготовче судове засідання у справі №920/705/23 на 20.03.2024, 14:30; зобов`язано позивача у строк до 20.03.2024 надати суду три примірники нотаріально засвідченого перекладу на угорську мову позовної заяви з доданими до неї документами.

15.03.2024 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав заяву про відвід судді (вх №1433), в якій заявлено відвід судді Котельницькій В.Л.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частиною 3 статті 39 ГПК України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також той факт, що ухвалою суду від 19.02.2024 у справі №920/705/23 відкладено підготовче судове засідання на 20.03.2024,14:30 (день тижня - середа), та подання представником відповідача заяви про відвід судді Котельницької В.Л. 15.03.2024 (день тижня - п`ятниця), тобто пізніше, ніж за три робочі дні до наступного засідання, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 39 ГПК України питання про відвід судді у даній справі вирішується судом, що розглядає справу.

Суд, розглянувши заяву представника відповідача про відвід судді Котельницької В.Л. та матеріали справи зазначає наступне:

Відповідно до приписів статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

За приписами частини 2 та 3 статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

За приписами статті 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як зазначає представник відповідача у поданій заяві про відвід, підстава заявленого відводу виникла за наслідками надання 13.03.2024 електронного доступу до матеріалів справи та ознайомлення з ними 15.03.2024. Як наслідок, представнику стало відомо про обставину, що, на його думку, є підставою для відводу, передбаченою п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.

Представник відповідача зауважує, що в ухвалі Господарського суду Сумської області від 05.02.2024 у справі №920/705/23 зазначено наступне:

«У підготовчому судовому засіданні 05.02.2024 встановлено:

Представники сторін в судове засідання не прибули. 05.02.2024 представник відповідача подав заяву про розгляд справи за його відсутності (вх №621/24).

Представник відповідача будь-яких заяв та/або клопотань не подав, про причини неприбуття не повідомив.»

Представник відповідача зауважує, що зазначена обставина не відповідає дійсності та є недостовірною з огляду на наступне: відповідачем у справі №920/705/23 - Muranyi es Benee Kft. - не здійснювалось подання до Господарський суд Сумської області жодних заяв чи повідомлень про розгляд справи за його відсутності. В наявних в наданому в електронному доступі матеріалах судової справи такі заяви відповідача відсутні. Дана обставина викликала глибоке обурення вищої посадової особи відповідача та була сприйнята як внесення завідомо недостовірних відомостей до судового рішення з метою створення переваг іншому учаснику судового процесу. З огляду на що керівником Muranyi es Benee Kft. було висловлено волевиявлення звернутися до компетентних органів з відповідними заявами та скаргами стосовно внесення завідомо недостовірних відомостей до судового рішення, що було ним сприйнято як підроблення офіційного документу.

Крім того, суддею Господарського суду Сумської області Котельницькою В.Л. під час здійснення правосуддя в даній судовій справі № 920/705/23 було залишено поза увагою неступне: у поданих позивачем до Господарського суду Сумської області 22.01.2024 документах, а саме додатках до супровідного листа позивача на виконання протокольної ухвали суду від 10.01.2024 міститься переклад з угорської на українську мову офіційних документів, в яких зазначено про наступне:

«В листі Департаменту приватного міжнародного права Міністерства юстиції Угорщини вих №XX-NMFO/JOGS2/316123 від 20.11.2023 зазначено: «Щодо Вашого запиту про вручення документів компанії Muranyi es Benee Kft. сповіщаємо Вас, що документи були вручені адресату 13 вересня 2023 року. Після отримання документів адресат повернув їх до суду 27 вересня 2023 року, оскільки в них міститься лише частковий угорський переклад, прикріплений до документів, що необхідно вручити, а угорський переклад не вважається засвідченим адресатом» Зазначені документи були повернуті з посиланням на положення абзац (2) §75 Закону XXVIII «Про міжнародне приватне право» від 2017 року. Посилаючись на положення абзац (1) §76 Закону XXVIII «Про міжнародне приватне право» від 2017 року Окружний суд м. Баттоня повідомив про це шановному адресату та одночасно повернув оригінали документів, що підлягають врученню, та один примірник заяви адміністративного директора, про відмову прийняття з відповідної підстави.»

Однак дана обставина, на переконання представника відповідача, не знайшла жодного відображення у справі №920/705/23 та була проігнорована.

Представник відповідача зауважує, що зазначене дає підстави йому вважати, що можливості належного здійснення учасниками судового процесу (відповідачем) своїх прав та обов`язків судом забезпечено не було. Неналежне надіслання відповідачу повного перекладу документів у справі судом було залишено поза увагою, як і можливе виникнення труднощів у відповідного учасника судового процесу в можливості реалізації відповідних процесуальних прав, що з цим пов`язано. В пункті 3 резолютивної частини ухвали від 19.02.2023 року в даній судовій справі зазначено: «Зобов`язати позивача у строк до 20.03.2024 надати суду три примірники нотаріально засвідченого перекладу на угорську мову позовної заяви з доданими до неї документами». Вказане, на думку представника відповідача, підтверджує вищевикладену обставину про не надсилання повного перекладу документів відповідачу.

Таким чином, представник відповідача вважає, що призначення судом судових засідань в даній судовій справі очевидно здійснювалось без дотримання належного здійснення повідомлення відповідача, та відповідно без вжиття всіх заходів, спрямованих на забезпечення можливості належного здійснення учасниками спору (відповідачем) своїх прав та обов`язків; виключно з формальних міркувань.

Дослідивши зазначені аргументи представника відповідача суд зазначає наступне:

Судом встановлено, що дійсно в ухвалі від 05.02.2024 у справі №920/705/23 допущено описку в процесуальному статусі сторони, яка подала заяву про розгляд справи за відсутності представника, а саме замість « 05.02.2024 представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності (вх №621/24)» помилково зазначено « 05.02.2024 представник відповідача подав заяву про розгляд справи за його відсутності (вх №621/24)». Зі змісту наступного речення ухвали суду від 05.02.2024, а саме: «Представник відповідача будь-яких заяв та/або клопотань не подав, про причини неприбуття не повідомив», який повістю протилежний за змістом наведеному представником відповідача реченню, чітко вбачається, що судом було допущено саме технічну помилку.

Окрім зазначеного, заяву позивача за вх№621/24 від 05.02.2024 представник відповідача мав дослідити при ознайомленні з матеріалами електронної справи, як мав ознайомитись і зі змістом ухвали суду від 19.02.2024 у справі №920/705/23, де по тексту ухвали зазначено вірну інформацію: « 05.02.2024 представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності (вх №621/24)».

Жоден із процесуальних документів у справі №920/705/23, окрім описки, допущеної в ухвалі від 05.02.2024, про яку було зазначено, та матеріали справи не містять ні інформації, ні заяви відповідача про розгляд справи за його відсутності.

Зазначене спростовує твердження представника відповідача про внесення завідомо недостовірних відомостей до судового рішення.

Щодо порушення судом порядку повідомлення відповідача про місце, дату та час розгляду справи в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 1965 суд зазначає наступне:

Після поновлення провадження у справі 09.01.2024 у зв`язку з усуненням обставин, що викликали зупинення провадження у справі, розгляд справи відкладався ухвалами від 05.02.2024 та від 19.02.2024 саме з метою з`ясування підстав неотримання відповідачем надісланих через компетентний орган Угорщини документів (копії позовної заяви з додатками та ухвали суду про відкриття провадження у справі з перекладом на угорську мову) та з метою належного повідомлення відповідача про місце, дату та час розгляду справи.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Тобто, з`ясування обставин належного або неналежного повідомлення сторони про розгляд справи є завданням саме підготовчого провадження. Розгляд зазначених питань поза межами судових засідань після поновлення провадження у справі процесуальними нормами не передбачено.

Суд наголошує, що враховуючи неявку представника позивача в судове засідання 05.02.2024, саме в судовому засіданні 19.02.2024 було досліджено за участю представника позивача зміст нотаріально засвідченого перекладу з угорської мови на українську мову документів, отриманих судом від Ministry of Justice, Department of Private International Law. За результатами дослідження встановлено факт неналежного повідомлення відповідача та неотримання останнім процесуальних документів і зроблено висновок про повторне направлення зазначених документів відповідачу через компетентний орган Угорщини. Зазначене підтверджується звукозаписом судового засідання від 19.02.2024 (восьма хвилина звукозапису) та змістом передостаннього абзацу ухвали суду від 19.02.2024, з якими представник відповідача мав ознайомитись.

На підставі наведеного, ухвалою від 19.02.2024 у справі №920/705/23 суд зобов`язав позивача надати суду три примірники нотаріально засвідченого перекладу на угорську мову позовної заяви з доданими до неї документами саме для подальшого повторного, належного повідомлення відповідача про місце, дату та час розгляду справи в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордон судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 1965.

Зазначене повністю спростовує доводи представника відповідача про ігнорування судом змісту листа Департаменту приватного міжнародного права Міністерства юстиції Угорщини від 20.11.2023.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відводу судді оскільки заявником не доведено належними та допустимими доказами, що суддя виявляв упередженість або безсторонність у цій справі, та наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а відтак суд відмовляє в задоволенні заяви представника відповідача про відвід судді Котельницької В.Л. у справі №920/705/23.

Керуючись ст. ст. 35-39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про відвід судді Господарського суду Сумської області Котельницької В.Л. у справі №920/705/23 (вх№1433 від 15.03.2024).

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню відповідно до ст. 255 ГПК України.

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України з урахуванням положень ч. 7 ст. 242 ГПК України.

Суддя В.Л. Котельницька