Рішення

від 13.03.2024 по справі 922/97/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2024м. ХарківСправа № 922/97/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Іванії К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до 1-ого відповідача Департаменту реєстрації Харківської міської ради (61003, м. Харків, Павлівський Майдан, буд. 4) , 2-ого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ядро електроніка" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 9/13) про визнання трудових відносин припиненими за участю представників:

позивача - не з`явився

першого відповідача - не з`явився

другого відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до 1-ого відповідача Департаменту реєстрації Харківської міської ради, 2-ого відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Ядро електроніка" , в якій просить суд:

визнати з 04 січня 2024 року припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ядро електроніка" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 9/13, код за ЄДРПОУ 37365760) у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора товариства з обмеженою відповідальністю "Ядро електроніка".

Зобов`язати Департамент реєстрації Харківської міської ради (61003, м Харків, Павлівський Майдан, 4, код за ЄДРПОУ 40214227) виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу: "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо", щодо керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ядро електроніка" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 9/13, код за ЄДРПОУ 37365760) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 позовну заяву фізичної особи ОСОБА_1 залишено без руху.

Надано фізичній особі ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

15.01.2024 від фізичної особи ОСОБА_1 через канцелярію суду (вх.№ 1188) на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, а саме позивач:

Надав докази сплати судового збору у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір", в сумі 3028,00 грн.

Надав докази направлення на адреси відповідачів копії поданої суду позовної заяви та долучених до неї документів.

Повідомив про відсутність Електронного кабінету в Електронному Суді в силу вимог частини 6 статті 6 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/97/24. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 06 лютого 2024 року о 12:00

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.02.2024 підготовче засідання відкладено на 28 лютого 2024 року о 12:00

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.02.2024 заяву позивача про розгляд справи без його участі задоволено.Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 13 березня 2024 року об 11:30

12.03.2024 від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. №6758), в якому він просив суд продовжити Департаменту реєстрації Харківської міської ради строк для подання відзиву на позовну заяву по справі № 922/97/24.

Прийняти відзив Департаменту реєстрації Харківської міської ради та врахувати правову позицію Департаменту при розгляді справи № 922/97/24.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 відзив на позовну заяву повернуто Департаменту реєстрації Харківської міської ради без розгляду.

У судове засідання, призначене на 13.03.2024 об 11:30, позивач не з`явився.

Відповідач Департамент реєстрації Харківської міської ради свого повноважного представника у судове засідання, призначене на 13.03.2024 об 11:30, не направив.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Ядро електроніка" правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.01.2024 відповідачам було встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву та строк для подання заперечень на відповідь на відзив, а позивачу було встановлено строк для подачі відповіді на відзив відповідача.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що з 18 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX. Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Так, з метою повідомлення сторін про розгляд справи, судом було направлено ухвалу Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 16.01.2024, ухвалу від 06.02.2024 та ухвалу від 28.02.2024 до електронного кабінету відповідача Департаменту реєстрації Харківської міської ради (перший відповідач).

Перший відповідач ухвалу Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 16.01.2024 отримав 16.01.2024, ухвалу від 06.02.2024 отримав 08.02.2024, ухвалу від 28.02.2024 отримав 28.02.2024, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.

Щодо другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ядро електроніка", то з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду направлялись судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення (з відміткою "судова повістка") на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання; відповідачі мали достатньо часу підготувати заперечення на позовну заяву і визнаються такими, що були належним чином повідомлені про розгляд справи (згідно частини 6 статті 242 ГПК України).

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідачі мали доступ до судових рішень та мали можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відзиву на позов другим відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Ядро електроніка" до суду надано не було.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглянувши справу № 922/97/24 в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Згідно з наказом № 19/07 ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ядро електроніка" з 19 липня 2019 року на підстав протоколу загальних зборів б/н від 18 липня 2019 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ядро електроніка" є юридичною особою, зареєстрованою 19.10.2010, номер запису: 14801020000048042, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.01.2024.

Згідно з витягом з ЄДР учасниками товариства є:

1. громадянин України ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , розмір частки засновника (учасника): 500,00;

2. громадянин України ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , розмір частки засновника (учасника): 500,00.

Розмір статутного капіталу товариства становить 1000 грн.

У зв`язку з тим, що товариство тривалий час не здійснювало господарської діяльності, не мало працівників, ОСОБА_1 втратив зацікавленість у перебуванні в трудових відносинах з товариством, прийняв рішення про звільнення з посади директора та 29.11.2023 направив на адресу товариства та засновників Повідомлення про проведення позачергових загальних зборів ТОВ "Ядро Електроніка" та заяву про звільнення з 02 січня 2024 року за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України, на підтвердження чого до позовної заяви позивач надав поштові накладні, фіскальні чеки та описи вкладень.

У повідомленні позивач зазначив, що скликає позачергові загальні збори з ініціативи директора ТОВ "Ядро Електроніка" ОСОБА_1 на 01 січня 2024 року, початок зборів о 10:00 годині за місцезнаходженням товариства: 61166, Харківська обл., м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 9/13 з наступним порядком денним:

1. Вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "Ядро Електроніка" з 02 січня 2024 року.

Однак 01 січня 2024 року загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Ядро Електроніка" не відбулись у зв`язку із неявкою на них учасників товариства, про що позивач склав та підписав протокол, який додано до позовної заяви.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 вказує, що ним вжито всіх передбачених законом заходів щодо свого звільнення, але питання щодо припинення трудових правовідносин між ним та ТОВ "Ядро електроніка" так і залишилось не вирішеним, тому просить вирішити це питання у судовому порядку.

Відповідно до п. 9 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Ядро Електроніка", затвердженого Рішенням Загальних зборів учасників товариства відповідно до протоколу № б/н від 18.07.2019, у Товаристві створюються наступні органи управління: Загальні збори учасників - вищий орган управління; Директор - виконавчий орган. За рішенням Загальних зборів учасників може створюватися Наглядова рада.

Відповідно до п. 10.1 Статуту вищим органом товариства є Загальні збори учасників, які мають право приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства.

Статутом встановлено, що виконавчим органом Товариства є Директор, який здійснює управління поточною господарською діяльністю Товариства. Директор Товариства підзвітний Загальним зборам учасників Товариства і Наглядовій раді (у разі її створення) та організовує виконання їх рішень. Директор обирається Загальними зборами учасників Товариства, до компетенції яких також належить припинення його повноважень. У разі утворення Наглядової ради повноваження щодо обрання та припинення повноважень Директора за рішенням Загальних зборів учасників можуть бути передані Наглядовій раді.

Згідно з пунктом 11.2 Статуту до компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, обрання та припинення, у тому числі достроково, повноважень Директора, встановлення розміру його винагороди.

Пунктом 10.3 Статуту Товариства передбачено, що Загальні збори учасників можуть скликатися:

- з ініціативи Директора;

- на вимогу Наглядової Ради;

- на вимогу учасника або учасників Товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 (десятьма) або більше відсотками Статутного капіталу Товариства.

Відповідно до п. 10.7-10.10 Статуту про проведення Загальних зборів учасників виконавчий орган Товариства зобов`язаний повідомити учасників Товариства не менше, ніж за 30 днів до запланованої дати їх проведення. Повідомлення учасників Товариства про скликання Загальних Зборів учасників Товариства здійснюється будь-яким із зазначених способів: надіслання поштового відправлення з описом вкладення; вручення повідомлення особисто з проставленням відмітки про отримання учасником Товариства; засобами електронного зв`язку (електронною поштою), якщо такі електронні засоби офіційно будуть надані учасниками Товариства; засобами телефонного зв`язку, якщо вони офіційно будуть надані учасниками Товариства. У разі, якщо зв`язатися з учасником Товариства засобами електронного чи телефонного зв`язку або особисто вручити повідомлення виявляється не можливим, таке повідомлення направляється на останню відому поштову адресу учасника Товариства цінним листом з описом вкладення. Виконавчий орган Товариства зобов`язаний надати учасникам Товариства можливість ознайомитись з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного не пізніше, ніж за 7 днів до дати проведення Загальних зборів учасників Товариства. Надання документів та інформації для ознайомлення здійснюється за письмовою заявою учасника Товариства. Рішення Загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням.

Щодо вимоги позивача про визнання припиненими трудових відносин суд зазначає наступне.

Конституційний Суд України в абз. 2 та 4 п. 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.10 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням ТОВ «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення ч. 3 ст. 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме ч. 1 ст. 98 та ч. 1 ст. 99 ЦК України, а також чинні на той час ч. 1 ст. 23, п. «г» ч. 5 ст. 41, ч. 1 ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» і ч. 5 ст. 58 Закону України «Про акціонерні товариства», виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому, Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатись не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтримувала ці висновки, зокрема, в постановах від 10.09.19 у справі № 921/36/18 та від 30.01.19 у справі № 145/1885/15-ц, де також виснувала, що хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ч. ч. 1, 2 ст. 97 ЦК України).

Частинами 1-4 ст. 99 ЦК України передбачено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (ч. 1). Виконавчий орган товариства може складатись з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом 1 ч. 2 ст. 98 цього Кодексу (ч. 2). Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень (ч. 3). Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути «правління», «дирекція» тощо (ч. 4).

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (Закон № 2275-VIII), органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Загальні збори учасників є вищим органом товариства (ч. 1 ст. 29 Закону № 2275-VIII).

Пунктом 7 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275-VIII унормовано, що до компетенції загальних зборів учасників належать обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членами виконавчого органу товариства.

Відповідно до ст. 39 Закону № 2275-VIII, виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства (ч. 1). До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення) (ч. 2). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень (ч. 3). Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва (ч. 4). Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є "дирекція", а його голови - "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назви (ч. 5). Обрання членів колегіального виконавчого органу та його голови здійснюється голосуванням щодо кожного кандидата окремо, якщо статутом не передбачено обрання членів виконавчого органу та його голови списком, кумулятивним голосуванням чи в іншому порядку (ч. 6). Для прийняття рішень з питань, які віднесені до компетенції виконавчого органу, але виходять за межі звичайної щоденної діяльності товариства, голова колегіального виконавчого органу зобов`язаний скликати засідання виконавчого органу. Статутом товариства можуть встановлюватися обмеження щодо суми, типу, предмета правочинів, для прийняття рішення щодо яких голова колегіального виконавчого органу має скликати засідання виконавчого органу товариства. Порушення вимог цієї частини головою виконавчого органу є підставою для розірвання з ним цивільно-правового або трудового договору (контракту) (ч. 7). Рішення колегіального виконавчого органу приймаються більшістю голосів усіх його членів. Статут товариства може містити перелік питань, прийняття рішення щодо яких вимагатиме більшої кількості голосів (ч. 8). Фізична особа, яка є членом колегіального виконавчого органу товариства або діє як одноосібний виконавчий орган, не може бути членом наглядової ради цього товариства (ч. 9). Одноосібний виконавчий орган товариства або голова колегіального виконавчого органу товариства може діяти від імені товариства без довіреності. Статут товариства може передбачати можливість кожного або окремих членів колегіального виконавчого органу діяти від імені товариства без довіреності або можливість усіх чи окремих членів виконавчого органу вчиняти дії від імені товариства без довіреності виключно разом. Якщо член виконавчого органу на час своєї відсутності призначив тимчасового виконувача обов`язків, такий член виконавчого органу несе солідарну відповідальність перед товариством разом із призначеною ним особою (ч. 10). Член колегіального виконавчого органу товариства не може передавати свій голос іншим особам (ч. 11). З одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників (ч. 12). Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу (ч. 13).

Аналіз норм Закону № 2275-VIII дозволяє дійти висновку про те, що договір, про який ідеться в ч. 12 ст. 39 цього Закону, є цивільно-правовим або трудовим договором (контрактом).

Відтак, чинна редакція Закону № 2275-VIII встановлює обрання особи виконавчим органом товариства або до складу цього органу в межах відносин з управління товариством і окремо передбачає укладення цивільно-правового або трудового договору.

Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20.

Отже, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (ч. 1 ст. 99 ЦК України, п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275-VIII) або в окремих випадках наглядової ради товариства (ч. 2 ст. 38 Закону № 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина дванадцята статті 39 Закону № 2275-VIII) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Такий трудовий договір (контракт) може визначати окремі аспекти діяльності одноосібного виконавчого органу (члена колегіального виконавчого органу) як працівника товариства, зокрема: строк здійснення ним повноважень; права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальну); умови матеріального забезпечення; умови звільнення з посади (у тому числі дострокового).

Судом в рамках справи установлено, що ОСОБА_1 був обраний на посаду директора ТОВ "Ядро електроніка" рішенням загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства не встановили обставин укладення з ОСОБА_1 трудового договору (контракту) в порядку, передбаченому ч. 12 ст. 39 Закону № 2275-VIII.

Учасники справи не повідомили суд про існування таких обставин та не надали відповідних доказів до матеріалів справи.

Оскільки сторони не надали суду трудового договору (контракту) укладеного між ТОВ "Ядро електроніка" та ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про те, що між позивачем та Товариством (другим відповідачем) не виникав спір стосовно припинення такого правочину.

Відтак, суд вважає невірними висновки та доводи позивача у цій справі про необхідність застосування у спірних правовідносинах норм КЗпП України, зокрема статті 38 цього Кодексу, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.

Водночас, в обох випадках коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність (що виникли в даному випадку між сторонами у цій справі), становлять основу відносин між товариством та цією особою.

При цьому, господароський суд враховує, що позовні вимоги у справі № 922/97/24 про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 зазначила, що (дослівно):

«… 8.20. При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

8.21. Цими висновками Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Необхідність такого відступу зумовлена тим, що у справах № 761/40378/18, № 758/1861/18 та № 911/719/21 Верховний Суд застосував норми законодавства про працю та поклав їх в основу своїх висновків, зроблених у спорах за позовами директорів, які були обрані рішеннями загальних зборів учасників, за відсутності встановлених судами обставин укладення з ними трудових договорів (контрактів), що суперечить викладеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду. …».

Як вже зазначалось судом, частиною 13 ст. 39 Закону № 2275-VIII передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 98 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону № 2275-VIII, рішення загальних зборів учасників товариства про обрання та припинення повноважень членів наглядової ради та виконавчого органу не можуть прийматись шляхом опитування.

Пунктом 1 ст. 31 Закону № 2275-VIII унормовано, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу наглядової ради або ради директорів товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено ст. 32 Закону № 2275-VIII, частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Відповідно до положення частин 2-5 та 11 ст. 32 Закону № 2275-VIII, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства (ч. 2). Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства (ч. 3). Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення (ч. 4). У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін (ч. 5). Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства (ч. 11).

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 , як директор та одноосібний виконавчий орган товариства (в розумінні положень Статуту), для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою мав скликати загальні збори учасників Товариства (п. 1 ч. 1, ч. 7 ст. 31 Закону № 2275-VIII) з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (ч. 13 ст. 39 Закону № 2275-VIII), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства (ч. 1 ст. 99 ЦК України, п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275-VIII).

При цьому, директор мав дотримуватись вимог ст. 32 Закону № 2275-VIII та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства. Зокрема, не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників Товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитись з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням Товариства в робочий час.

Вказаної думки дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20.

Разом з тим, ОСОБА_1 надіслав учасникам ТОВ "Ядро Електроніка" повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства та заяву на звільнення з посади директора товариства, за змістом яких просив скликати загальні збори учасників товариства для розгляду заяви про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "Ядро електроніка", що не відповідає положенням ч. 1 ст. 99 ЦК України, п. 7 ч. 2 ст. 30 та ч. 13 ст. 39 Закону № 2275-VIII, якими визначено питання про припинення директора повноважень лише шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (ч. 13 ст. 39 Закону № 2275-VIII), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства (ч. 1 ст. 99 ЦК України, п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275-VIII).

Вирішуючи вказану справу по суті спору, судом прийнято до уваги те, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання з 04 січня 2024 року припиненими трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ядро електроніка" у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора товариства з обмеженою відповідальністю "Ядро електроніка" є не обґрунтованою, не доведеною та такою, що не підлягає задоволенню у заявленому вигляді.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд зазначає наступне.

Позивач просить зобов`язати Департамент реєстрації Харківської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу: "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо", щодо керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ядро електроніка" Помогайба Андрія Дмитровича.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань».

В розумінні Закону державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Одним із принципів, на яких базується державна реєстрація, є заявницький принцип (ст. 4 Закону). Суть заявницького принципу полягає у тому, що реєстраційні дії здійснюються на підставі волевиявлення зацікавленої особи, яке оформлюється у вигляді заяви від неї.

Суд звертає увагу, що у частині 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.

Слід зазначити, що у постанові від 24.12.2019 року у справі №758/1861/18 (провадження №61-4911св18) Верховний Суд зазначив, що суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстраційної служби, зобов`язуючи його вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ця позовна вимога задоволенню не підлягає, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 1статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності достатті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змістустатті 77 ГПК Українивбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з урахуванням фактичних обставин справи та наведених норм законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких у зв`язку з відмовою в позові судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 73, 74, 75, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Департамент реєстрації Харківської міської ради (61003, м. Харків, Павлівський Майдан, буд. 4).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ядро електроніка" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 9/13).

Повне рішення складено "18" березня 2024 р.

СуддяО.О. Присяжнюк