Рішення

від 15.03.2024 по справі 922/4641/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 року м. ХарківСправа № 922/4641/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про ухвалення додаткового рішення по справі

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Околиця" (61144, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 152) про розірвання договору, стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Околиця", в якому (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 03.01.2024) просить суд:

- розірвати Договір оренди № 1329 від 30 липня 2013 року, який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Околиця".

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Околиця" звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:- 24, 38-:-56, 61-:-65, 72-:-100, І-:-V, VII площею 1183,5 кв.м. та 2-го поверху № 1-:-14, 14а, 14б, 15-:-32, І-:-ІІІ площею 1461,1 кв.м., загальною площею 2644,6 кв.м. в нежитловій будівлі за адресою: м. Харків, вулиця Академіка Павлова, 152, літ. "А-2" протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Околиця" на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 965'128,67 грн, а саме: основну заборгованість у сумі 749'882,56 грн та пеню у сумі 215'246,11 грн за Договором оренди № 1329 від 30 липня 2013 року.

Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.02.2024 у справі №922/4641/23 позов задоволено частково.

04.03.2024 суд отримав заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19'368,75 грн (вх.№6005).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд установив, що до закінчення судових дебатів у справі, представником позивача подано заяву, у якій було зазначено, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду ним буде надано суду заяву про ухвалення додаткового рішення та додаткові докази, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Заява позивача про ухвалення додаткового рішення подано до суду 04.03.2024. Відтак, враховуючи приписи ч. 7 ст. 116 ГПК України, вказана заява подана до суду з дотриманням п`ятиденного строку з дня ухвалення (отримання) рішення суду.

За приписами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки у рішенні Господарського суду Харківської області від 28.02.2024 у справі № 922/4641/23 не було здійснено розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач, суд вважає за необхідне вирішити заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідач про подання представником позивача заяви про стягнення судових витрат був повідомлений належним чином, проте свої заперечення на вказану заяву не надав.

Враховуючи неодноразові обстріли об`єктів цивільної інфраструктури, що межують з приміщенням суду, задля забезпечення безпеки відвідувачів та працівників апарату суду, суд не вбачає за необхідне викликати представників сторін у судове засідання для прийняття додаткового рішення у справі. У зв`язку з цим додаткове рішення ухвалюється без виклику сторін.

При ухваленні додаткового рішення суд виходить з наступного.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та у постанові Великою Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

В якості доказів понесених витрат на оплату послуг адвоката в сумі 19'368,75 грн позивач надав суду:

- копію Договору про надання послуг з адвокатської діяльності № 27 від 22.09.2023;

- копія Договору на надання послуг з адвокатської діяльності № 45 від 29.12.2023;

- копію Заявки № 5905 від 17.10.2023;

- копію Акту здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) №5 від 19.12.2023 (витяг);

- копію платіжної інструкції № 131 від 09.11.2023;

- копія платіжної інструкції № 229 від 22.12.2023;

- копію виписки з особового рахунку про зарахування платежу від 27.12.2023;

- копію ордера №1165429 від 29.12.2023 на надання правничої допомоги;

- копія листа № 3 від 02.01.2024;

- копія Акту здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) № 1 від 25.01.2024 (витяг);

- копія Акту здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) № 2 від 16.02.2024 (витяг);

- копія Акту здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) № 4 від 01.03.2024 (витяг).

Щодо порядку обчислення гонорару.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

З метою отримання професійної правничої допомоги щодо ведення даної справи позивачем було укладено з а Адвокатським бюро "Антона Новакова" договір про надання послуг з адвокатської діяльності № 27 від 22.09.2023.

За умовами п. 3.1. Договору № 27 від 22.09.2023 загальна ціна Договору становить: 1'005'000 грн (один мільйон п`ять тисяч гривень 00 копійок), без ПДВ. Ставка за годину наданих послуг, яка визначена в рішенні Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 № 13/1/7 в розмірі 0,25 мінімальної заробітної плати на день оплати, що на дату укладення Договору дорівнює 1675 грн (одна тисяча шістсот сімдесят п`ять грн. 00 коп.), без ПДВ.

Відповідно до п. 3.2. Договору ціна Договору, визначена в п. 3.1. цього Договору, складається із гонорару Виконавця та понесених ним витрат на залучення співвиконавців.

Відповідно до п. 3.3. Договору в погодинні ставки Виконавця включено усі понесені витрати, такі як, кур`єрські послуги, канцелярські витрати, телефонні переговори, Інтернет, послуги пошти, фотокопіювання, витрати на відрядження, переклад та інші.

Згідно з п. 3.4. Договору у ціну Договору входять усі витрати, податки та збори, які Виконавець може понести або повинен буде сплатити під час виконання Договору, у тому числі витрати Виконавця, пов`язані із залученням співвиконавців.

Згідно з п. 3.5. Договору у ціну Договору не входять і оплачуються Замовником окремо витрати по сплаті судового збору, інші необхідні витрати, які є передумовою вчинення нотаріальних дій, дій щодо реєстрації права власності, державної реєстрації угод, процесуальних дій, прийняття процесуальних та інших рішень органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями

У виконання своїх договірних зобов`язань адвокат надав такі послуги:

- підготовлено для подання до суду позовну заяву та відповідні матеріали (додатки) вартістю 9212,50 грн;

- взято участь 22.11.2023 у судовому засіданні у справі № 922/4641/23 вартістю 418,75 грн;

- взято участь 06.12.2023 у судовому засіданні у справі № 922/4641/23 вартістю 418,75 грн.

Фактичне отримання вказаних послуг позивачем підтверджується доданими актами № 2 та № 5 здавання-приймання наданих послуг про надання послуг за Договором про надання послуг з адвокатської дiяльностi № 27 вiд 22.09.2023, який містить інформацію про час, витрачений на вчинення необхідних дій та обсяг наданих послуг і виконаних робіт, а також їх вартості.

Акти № 2 та № 5 наданих послуг між позивачем та адвокатом сторонами було підписано 01.11.2023 та 19.12.2023.

Отже, витрати позивача на професійну правничу допомогу пов`язані із розглядом справи даної справи в межах Договору № 27 від 22.09.2023 становлять 10'050 грн.

Крім того, Позивач зазначає, що відповідно до п. 11.1. Договору № 27 цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.2023 в частині надання Послуг, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання.

У зв`язку з цим, між Позивачем та Адвокатським бюро "Антона Новакова" укладено договір на надання послуг з адвокатської діяльності № 45 від 29.12.2023 (надалі - Договір № 45).

Положення, передбачені пунктами 1.1, 1.3, 2.2. Договору № 27 є аналогічними відповідним положенням Договору № 45.

Згідно з п. 3.1. Договору № 45 загальна ціна Договору становить: 1'998'650 грн, без ПДВ. Ставка за годину наданих послуг, яка визначена в рішення Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 № 13/1/7 в розмірі 0,25 мінімальної заробітної плати на день оплати, що станом на 01.01.2024 дорівнює 1775 грн без ПДВ.

У зв`язку з цим, відповідно до п. 2.2. Договору № 45, Позивачем надано Адвокатському бюро "Антона Новакова" лист № 3 від 02.01.2024, згідно з яким Позивач просить продовжити надання послуг на надання правничої допомоги за Заявками (дорученнями) Позивача поданими до Адвокатського бюро "Антона Новакова" згідно з Договором № 27 в порядку виконання Договору № 45, та, відповідно, вважати усі Заявки (доручення) Позивача у відповідній частині Заявками (дорученнями) Позивача за Договором № 45.

Відповідно до п. 3.2. Договору ціна Договору, визначена в п. 3.1. цього Договору, складається із гонорару Виконавця та понесених ним витрат на залучення співвиконавців.

Відповідно до п. 3.3. Договору в погодинні ставки Виконавця включено усі понесені витрати, такі як, кур`єрські послуги, канцелярські витрати, телефонні переговори, Інтернет, послуги пошти, фотокопіювання, витрати на відрядження, переклад та інші.

Згідно з п. 3.4. Договору у ціну Договору входять усі витрати, податки та збори, які Виконавець може понести або повинен буде сплатити під час виконання Договору, у тому числі витрати Виконавця, пов`язані із залученням співвиконавців.

Згідно з п. 3.5. Договору у ціну Договору не входять і оплачуються Замовником окремо витрати по сплаті судового збору, інші необхідні витрати, які є передумовою вчинення нотаріальних дій, дій щодо реєстрації права власності, державної реєстрації угод, процесуальних дій, прийняття процесуальних та інших рішень органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями

На підставі вищевикладеного, в межах Договору № 45, Адвокатським бюро "Антона Новакова" було надано Позивачу правничу допомогу (послуги з адвокатської діяльності), а саме:

- взято участь 17.01.2024 у судовому засіданні у справі № 922/4641/23;

- взято участь 31.01.2024 у судовому засіданні у справі № 922/4641/23;

- взято участь 14.02.2024 у судовому засіданні у справі № 922/4641/23;

- взято участь 28.02.2024 у судовому засіданні у справі № 922/4641/23;

Загальна вартість наданих послуг в межах Договору № 45 від 29.12.2023 складає 9318,75 грн, що підтверджується Актами здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) № 1 від 25.01.2024, № 2 від 16.02.2024 та №4 від 01.03.2024.

Отже, витрати позивача на професійну правничу допомогу пов`язані із розглядом справи даної справи становлять 19'368,75 грн.

Суд наголошує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Відповідач з клопотанням про неспівмірність понесених позивачем судових витрат не звертався.

Дослідивши надані докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача щодо розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги рівень складності даної справи, об`єм вчинених представником позивача дій, керуючись критерієм реальності адвокатських витрат, враховуючи задоволення позову, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача по стягненню з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19'368,75 грн.

Керуючись ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у справі № 922/4641/23.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Околиця" (61144, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 152, код ЄДРПОУ 05476204) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19'368,75 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Трофімов