Рішення
від 04.03.2024 по справі 922/206/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2024м. ХарківСправа № 922/206/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

за участю секретаря судового засідання Желтухіна А. М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЯ", 61001, Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, буд. 97, код ЄДРПОУ 33291879,

до Акціонерного товариства "Мегабанк", 04053, Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 17, поверх 7, код ЄДРПОУ 09804119,

3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Приватне підприємство "Діплоденія", 61022, Харківська обл., місто Харків, вул. Сумська, будинок 39, код ЄДРПОУ 39272736;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Нота Бенне", 61022, Харківська обл., місто Харків, вул. Сумська, будинок 39, код ЄДРПОУ 32563359;

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Варант ЛТД 10", 61038, Харківська обл., місто Харків, Салтівське шосе, будинок 43, код ЄДРПОУ 36985881;

4) Приватне підприємство "Вектор -2010", 61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Донця - Захаржевського, будинок 6/8, код ЄДРПОУ 36986906;

5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурно - будівельна компанія "Мегабуд", 61001, Харківська обл., місто Харків, просп. Московський, будинок 97,код ЄДРПОУ 37659588;

6) Товариство з обмеженою відповідальністю "Тектон - Строй", 61022, Харківська обл., місто Харків, вул. Сумська, будинок 39, код ЄДРПОУ 37086738;

7) Приватне підприємство "Кей-С", 61124, Харківська обл., місто Харків, вул. Зернова, будинок 55-Г, код ЄДРПОУ 38001765;

8) Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаінвестбуд", 61001, Харківська обл., місто Харків, просп. Московський, будинок 97, код ЄДРПОУ 32761381;

9) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 0453, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016

про застосування наслідків розірвання іпотечних договорів шляхом скасування державної реєстрації обтяжень речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

за участю представників учасників справи:

позивача - Лащенка О. М., Черкасова І. Р.,

відповідача - Беринді О. О.,

третьої особи 9 - Кустової Т. В.,

інші представники учасників справи в судове засідання не з`явились, -

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЯ" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Акціонерного товариства "Мегабанк" про:

- застосування наслідків відмови Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЯ» від подальшого виконання зобов`язань за Іпотечним договором № 20-15/20-33/20-102/20-79/20-37/136/2011/20-128/2012-з, посвідчений 21.12.2021р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6556 шляхом скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію обтяжень речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексними номерами: 62469821 від 21.12.2021 р. та 62471124 від 21.12.2021р. на нежитлові приміщення 1-ого поверху № 20-31, 31а,31б, 32, 33, 33а, 34-49, 49а, 49б, 50-53, 53а, 54-56, 56а, 57-59, 62, 63, загальною площею 1 162,6 кв.м., 2-ого поверху № 1-7, 21-32, 32а, 33-37,40, загальною площею 2479,5 кв.м., 3-ого поверху № 1-32, 43-56, 59, загальною площею 2 303,5 кв.м., 4-огоповерху № 1а, 1б, 1в, 2-21, 28-41, 43, загальною площею 1 776,0 кв.м., 5-ого поверху №1-11, загальною площею 940,7 кв.м., 6-го поверху № 1-31, загальною площею 878,5кв.м. (загальна площа усіх зазначених нежитлових приміщень 9540,8 кв.м.) в нежитловій будівлі літ. «А-6», що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245321163101;

- застосування наслідків відмови Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЯ» від подальшого виконання зобов`язань за Іпотечним договором № 20-33/2017/20-29в/2020-з, посвідчений 21.12.2021р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6552 шляхом скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію обтяжень речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексними номерами 62472733 від 21.12.2021 р. та 62472876 від 21.12.2021 на нежитлові приміщення 1-ого поверху № 1д, 7в загальною площею 47,5 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-6», що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245332563101;Нежитлові приміщення 1-ого поверху №6б загальною площею 77,3 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-6», що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245328163101; Нежитлові приміщення 1-ого поверху № 5, 5а, 5б, 5в, 5г, 5д загальною площею 78,6 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-6», що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім) Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245330563101;

- застосування наслідків відмови від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЯ» від подальшого виконання зобов`язань за Іпотечним договором № 20- 105/2014/20-94/2012/10/2009-з-1, посвідчений 21.12.2021р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6550 шляхом скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію обтяжень речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексними номерами 62471397 від 21.12.2021р. 62471625 від 21.12.2021 р. на нежитлові приміщення підвалу № 1-27, 33-40, 42-50, 50а, 51-61 загальною площею 2741,7 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-6», що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245326863101.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.03.2023 позов задоволено, застосовано наслідки відмови Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕЯ (61001, Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, буд. 97, ЄДРПОУ 33291879) від подальшого виконання зобов`язань за Іпотечним договором № 20-15/20-33/20-102/20-79/20-37/136/2011/20-128/2012-з, посвідчений 21.12.2021 р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6556 шляхом скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію обтяжень речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексними номерами: 62469821 від 21.12.2021 р. та 62471124 від 21.12.2021р. на нежитлові приміщення 1-ого поверху № 20-31, 31а,31б, 32, 33, 33а, 34-49, 49а, 49б, 50-53, 53а, 54-56, 56а, 57-59, 62, 63, загальною площею 1 162,6 кв.м., 2-ого поверху № 1-7, 21-32, 32а, 33-37,40, загальною площею 2479,5 кв.м., 3-ого поверху № 1-32, 43-56, 59, загальною площею 2 303,5 кв.м., 4-огоповерху № 1а, 1б, 1в, 2-21, 28-41, 43, загальною площею 1 776,0 кв.м., 5-ого поверху №1-11, загальною площею 940,7 кв.м., 6-го поверху № 1-31, загальною площею 878,5кв.м. (загальна площа усіх зазначених нежитлових приміщень 9540,8 кв.м.) в нежитловій будівлі літ. А-6, що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245321163101; застосовано наслідки відмови Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕЯ (61001, Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, буд. 97, ЄДРПОУ 33291879) від подальшого виконання зобов`язань за Іпотечним договором № 20-33/2017/20-29в/2020-з, посвідчений 21.12.2021р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6552 шляхом скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію обтяжень речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексними номерами 62472733 від 21.12.2021 р. та 62472876 від 21.12.2021 на нежитлові приміщення 1-ого поверху № 1д, 7в загальною площею 47,5 кв.м. в нежитловій будівлі літ. А-6, що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245332563101;Нежитлові приміщення 1-ого поверху №6б загальною площею 77,3 кв.м. в нежитловій будівлі літ. А-6, що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245328163101; Нежитлові приміщення 1-ого поверху № 5, 5а, 5б, 5в, 5г, 5д загальною площею 78,6 кв.м. в нежитловій будівлі літ. А-6, що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім) Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245330563101; застосовано наслідки відмови від Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕЯ (61001, Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, буд. 97, ЄДРПОУ 33291879) від подальшого виконання зобов`язань за Іпотечним договором № 20- 105/2014/20-94/2012/10/2009-з-1, посвідчений 21.12.2021р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6550 шляхом скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію обтяжень речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексними номерами 62471397 від 21.12.2021р. 62471625 від 21.12.2021 р. на нежитлові приміщення підвалу № 1-27, 33-40, 42-50, 50а, 51-61 загальною площею 2741,7 кв.м. в нежитловій будівлі літ. А-6, що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245326863101; стягнуто з Акціонерного товариства "Мегабанк" (04053, Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 17, поверх 7, ЄДРПОУ 09804119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЯ" (61001, Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, буд. 97, ЄДРПОУ 33291879) 16 104,00 грн. судового збору.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення про задоволення позову виходив, зокрема, з того, що згідно з умовами Іпотечних договорів сторони погодили, що у разі наявності форс-мажорних обставин кожна із сторін має право на відмову від подальшого виконання зобов`язань за Іпотечними договорами. ТПП України згідно з листом від 28.02.2022 № 2024/02.-7.1 засвідчила такі форс-мажорні обставини, які з урахуванням пунктів 7.1, 7.2 Іпотечних договорів сторони визначили як форс-мажорні обставини, що є підставою для можливості відмови кожної із сторін від Іпотечних договорів в односторонньому порядку, якщо зазначені обставини тривають більше ніж 6 (шість) місяців. Позивач скористався своїм правом, визначеним пунктом 7.2 Іпотечних договорів, а саме, правом на відмову від подальшого виконання зобов`язань за договорами, якщо обставини форс-мажорні обставини триватимуть більше ніж 6 (шість) місяців і це не суперечить приписами статей 525-526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, АТ "Мегабанк", звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність викладених в рішенні висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк" задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 22.03.2023 у справі №922/206/23 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволені позову відмовлено.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову від позову, з посиланням на судову практику Верховного Суду зазначив, зокрема, про те, що:

- лист ТПП України не є сертифікатом у розумінні Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні», та, разом з тим, не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини. Вказаний лист має загальний характер та безпосередньо не доводить обставини, які можуть слугувати підставою для звільнення відповідача від відповідальності. Отже, суд першої інстанції, при ухваленні оскаржуваного рішення в частині дослідження виникнення та впливу форс-мажорних обставин на правовідносини, що виникли між сторонами, помилково обмежився посиланням на лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.-7.1, як на єдиний та беззаперечний доказ підтвердження форс-мажорних обставин;

- сертифікат ТПП України, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Визнання сертифіката ТПП України беззаперечним та достатнім доказом існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам, суперечить принципу змагальності сторін судового процесу. Тобто, навіть у разі наявності сертифікату ТПП України про форс-мажорні обставини, суд має оцінювати цей доказ у сукупності з іншими. Форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер, саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань. Кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили;

- з огляду на встановлені обставини та судову практику Верховного Суду, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, при цьому встановлюється на наявність чи відсутність обставин форс-мажору саме для конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Сам лише факт проведення бойових дій чи запровадження обмежень воєнного часу не звільняє сторону від відповідальності, якщо такі обставини прямо не перешкоджають фізично чи юридично виконати конкретний обов`язок за договором. Відповідну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.03.2023 у справі № 922/1093/22, від 23.03.2023 у справі № 920/505/22;

- повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча форс-мажорні обставини й впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору. Проте, повідомлення позивача, яке за змістом є «повідомленням про відмову від подальшого виконання зобов`язань» не може вважатися «повідомленням про настання форс-мажорних обставин», яке відповідно до пунктів 7.2 Іпотечних договорів має надсилатися сторонами договору одна одній невідкладно. Будь-яких інших листів/повідомлень на адресу АТ «Мегабанк» від іпотекодавця (позивача у справі) не надходило, тому судом першої інстанції помилково враховано надіслане позивачам «повідомлення про відмову від подальшого виконання зобов`язань» як належне підтвердження повідомлення АТ «Мегабанк» про настання форс-мажорних обставин, оскільки у даному випадку позивачем не була дотримана процедура повідомлення про початок дії щодо нього форс-мажорних обставин, що позбавляє його права посилатися на форс-мажор;

- з посиланням на статтю 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) апеляційний суд вказав, що позивачем не було надано суду доказів на підтвердження того, що: останній не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти; підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом; працівники, керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України чи тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану;

- іпотека нерозривно пов`язана з основним зобов`язанням, при цьому позивач не зазначає у зв`язку з чим відмовляється від подальшого виконання зобов`язань виключно за Іпотечними договорами, не зазначає, яким чином будуть виконуватись основні зобов`язання, які забезпечує іпотека, враховуючи те, що наявність заборгованості за ними, а також те, що порушення взятих на себе зобов`язань допущено до введення в Україні воєнного стану;

з огляду на викладене вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судом першої інстанцій не враховані правові висновки Верховного Суду у спірних правовідносинах та не встановлено: чи було можливим та чи мало місце здійснення підприємницької діяльності позивачем в період дії форс-мажорних обставин, чи мали конкретні форс-мажорні обставини непереборний характер для позивача при виконанні ним конкретних договірних зобов`язань; чи дотримався позивач порядку повідомлення відповідача про існування форс-мажорних обставин, передбачених пунктом 7.2 Іпотечних договорів, а також наслідки такого повідомлення/неповідомлення; у випадку встановлення несвоєчасного повідомлення/неповідомлення, чи існували об`єктивні перешкоди щодо здійснення такого повідомлення та чи були вони безпосереднім наслідком дії форс-мажорних обставин. Недоведення позивачем впливу форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на можливість належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за Іпотечними договорами, а також невиконання вимог пункту 7.2 вказаних договорів щодо повідомлення АТ «Мегабанк» про форс-мажорні обставини виключає можливість застосування до правовідносин, які виникли між сторонами спору положень пункту 7.2 Іпотечних договорів у частині права на відмову від виконання Іпотечних договорів, та, як наслідок, застосування частини третьої статті 651 ЦК України.

В свою чергу, ТОВ «ТЕЯ» звернулась до Верховного Суду з відповідною касаційною скаргою, в якій зазначено про те, що рішення апеляційного господарського суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим позивач просив суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Постановою Верховного Суду від 19.10.2023 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЯ» задоволено частково; рішення Господарського суду Харківської області від 22.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 зі справи № 922/206/23 скасовано; справу №922/206/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

08.11.2023 матеріали справи повернулись до Господарського суду Харківської області, автоматизованою системою документообігу Господарського суду Харківської області для розгляду справи визначено суддю Новікову Н. А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження; почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 06.12.2023; запропоновано сторонам надати суду письмові пояснення щодо заявленого позову з урахуванням постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.08.2023; повідомлено учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/; роз`яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-165 ГПК України та мають бути подані у строк, визначений ГПК України та ухвалі суду, письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст. 91 ГПК України), суд довів учасникам справи інформацію проте, що відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку, при цьому процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

05.12.2024 (вх. № 33431/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЯ" про зміну предмету позову, в якій позивач просив суд:

- застосувати наслідки розірвання Іпотечного договору № 20-15/20-33/20-102/20-79/20-37/136/2011/20-128/2012-з, посвідченого 21.12.2021р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6556 шляхом скасування державної реєстрації обтяжень речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: нежитлові приміщення 1-ого поверху № 20-31, 31а, 31б, 32, 33, 33а, 34-49, 49а, 49б, 50-53, 53а, 54-56, 56а, 57-59, 62, 63, загальною площею 1 162,6 кв.м., 2-ого поверху № 1-7, 21-32, 32а, 33-37,40, загальною площею 2 479,5 кв.м., 3-ого поверху № 1-32, 43-56, 59, загальною площею 2 303,5 кв.м., 4-ого поверху № 1а, 1б, 1в, 2-21, 28-41, 43, загальною площею 1 776,0 кв.м., 5-ого поверху № 1-11, загальною площею 940,7 кв.м., 6-го поверху № 1-31, загальною площею 878,5 кв.м. (загальна площа усіх зазначених нежитлових приміщень 9540,8 кв.м.) в нежитловій будівлі літ. «А-6», що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245321163101; номер запису про обтяження (заборона): 45825784 та номер запису про обтяження (іпотека): 45825689;

- застосувати наслідки розірвання Іпотечного договору № 20-33/2017/20-29в/2020-з, посвідченого 21.12.2021р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6552 шляхом скасування державної реєстрації обтяжень речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: нежитлові приміщення 1-ого поверху № 1д, 7в загальною площею 47,5 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-6», що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245332563101, номер запису про обтяження (заборона): 45826791 та номер запису про обтяження (іпотека): 45826666; нежитлові приміщення 1-ого поверху №6б загальною площею 77,3 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-6», що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245328163101; номер запису про обтяження (заборона): 45827099 та номер запису про обтяження (іпотека): 45827006; нежитлові приміщення 1-ого поверху № 5, 5а, 5б, 5в, 5г, 5д загальною площею 78,6 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-6», що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245330563101; номер запису про обтяження (заборона): 45827489 та номер запису про обтяження (іпотека) : 45827394;

- застосувати наслідки розірвання Іпотечного договору № 20-105/2014/20- 94/2012/10/2009-з-1, посвідченого 21.12.2021р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6550 шляхом скасування державної реєстрації обтяжень речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: нежитлові приміщення підвалу № 1-27, 33-40, 42-50, 50а, 51-61 загальною площею 2741,7 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-6», що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245326863101; номер запису про обтяження (заборона): 45826267 та номер запису про обтяження (іпотека): 45826173.

Заява позивача обґрунтована тим, що тлумачення статті 651 ЦК України з урахуванням принципу розумності свідчить, що сторони в договорі як універсальному регуляторі можуть визначити момент з якого договір вважатиметься розірваним внаслідок вчинення односторонньої відмови від договору; у випадку якщо сторони не встановили момент з якого договір вважатиметься розірваним внаслідок вчинення односторонньої відмови від договору, то з урахуванням що такий односторонній правочин відноситься до таких, що розраховані на їх сприйняття іншими особами, і таким моментом має бути момент одержання іншою стороною повідомлення про відмову від договору. Оскільки матеріалами справи, на думку позивача, підтверджено, що умовами укладених іпотечних договорів (п. 7.2.) передбачено право односторонньої відмову від договору та повідомлення про відмову від іпотечних договорів позивачем було направлено 23.12.2022 року, відтак з урахуванням наведених норм діючого законодавства України та правових позицій Верховного Суду, іпотечні договори є розірваними з дати отримання повідомлення відповідачем (стороною іпотечних договорів). Враховуючи факт розірвання іпотечних догорів, позивач вважає, що належним способом захисту його прав є саме застосування наслідків розірвання Іпотечних договорів.

Протокольною ухвалою суду від 06.12.2023 встановлено порядок розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЯ" про зміну предмету позову (вх. № 33431/23) від 05.12.2023 в судовому засіданні 27.12.2023; учасникам справи запропоновано надати господарському суду письмові пояснення (зазначити правову позицію) щодо поданої заяви позивача про зміну предмету позову в строк до 23.12.2023.

22.12.2023 (вх. № 35359/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЯ" щодо зміни предмету позову, в яких позивач вказує на те, що фактично після висновків Верховного Суду по цій справі позивачем лише уточнено (відкореговано) проміжний етап позовної вимоги про скасування державної реєстрації обтяжень, яка є незмінною як під час подання позову, так і у зв`язку зі зміною предмету позову, оскільки саме скасування державної реєстрації обтяжень призведе до поновлення порушеного права позивача, а відтак є ефективним способом захисту його прав.

25.12.2023 (вх. № 35417/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаінвестбуд", в якій третя особа просила суд розглядати справу без її участі.

25.12.2023 (вх. № 35418/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно - будівельна компанія "Мегабуд", в якій третя особа просила суд розглядати справу без її участі.

25.12.2023 (вх. № 35419/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява третьої особи Приватного підприємства "Кей-С", в якій третя особа просила суд розглядати справу без її участі.

25.12.2023 (вх. № 35421/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Варант ЛТД 10", в якій третя особа просила суд розглядати справу без її участі.

25.12.2023 (вх. № 35525/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява третьої особи Приватного підприємства "Вектор -2010", в якій третя особа просила суд розглядати справу без її участі.

26.12.2023 (вх. № 35561/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому третя особа просила суд відмовити позивачу у прийнятті заяви про зміну предмету позову у даній справі в зв`язку з тим, що позивач відповідно до норм ГПК України наділений правом змінити предмет або підставу позову при новому розгляді справи тільки у тому разі, якщо суд установить, що це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку зі зміною фактичних обставин справи, а предмет чи підстава позову при первісному розгляді були недостатніми для такого належного захисту, проте заява про зміну предмета позову не містить ні обґрунтувань ні, доказів зміни фактичних обставин справи та як наслідок необхідність зміни предмету позову.

26.12.2023 (вх. № 35575/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли письмові пояснення Акціонерного товариства "Мегабанк" на заяву позивача про зміну предмету позову, в яких відповідач просив суд відмовити у прийнятті заяви позивача про зміну предмету позову з посиланням на те, що у даному спорі не відбулося жодних змін фактичних обставин справи, що у свою чергу могло статися після закінчення підготовчого засідання при первісному розгляді справи судом, а тому з урахуванням положень ст. 46 ГПК України зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи не допускається.

В судове засідання 27.12.2024 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю яких суд розглянув заяву позивача про зміну предмету позову та відклав підготовче судове засідання по справі на 24.01.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2024 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЯ" (вх. № 33431/23 від 05.12.2023) про зміну предмету позову та спір вирішувати відповідно до викладених в заяві позовних вимог. Ухвала суду від 27.12.2024 була оскаржена відповідачем до суду апеляційної інстанції та ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 апеляційна скарга Акціонерного товариства «Мегабанк» була повернута скаржнику.

27.12.2024 (вх. № 35768/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЯ".

09.01.2024 (вх. № 618/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Нота Бенне", в якій третя особа просила суд розглядати справу без її участі.

09.01.2024 (вх. № 620/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява третьої особи Приватного підприємства "Діплоденія", в якій третя особа просила суд розглядати справу без її участі.

15.01.2024 (вх. № 1082/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Тектон - Строй", в якій третя особа просила суд розглядати справу без її участі.

23.01.2024 (вх. № 1992/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЯ", в яких позивач узагальнено виклав правову позицію по суті спору.

24.01.2024 (вх. № 2126/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли додаткові пояснення Акціонерного товариства "Мегабанк", в яких відповідач узагальнено навів заперечення щодо заявленого позову позивача.

Протокольною ухвалою суду від 24.01.2024 суд за участю представника позивача закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.02.2024.

Протокольною ухвалою суду від 21.02.2024 відкладено розгляд справи на 04.03.2024.

В судове засідання 04.03.2024 за участю представників позивача, відповідача та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суд перейшов до розгляду справи по суті. Представники позивача позов підтримали з підстав, наведених у позові з врахуванням заяви про зміну предмету позову. Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву та заявах по суті справи. Представник третьої особи проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову позивачу.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, об`єктивно оцінивши надані суду документальні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено що АТ «Мегабанк» (далі - Банк, відповідач, іпотекодержатель) та ТОВ «ТЕЯ» (далі позивач, іпотекодавець) укладено:

- кредитний договір від 24.09.2020 № 20-29в/2020, за умовами якого Банком було надано ТОВ «ТЕЯ» кредитні кошти у сумі 1 000 000,00 дол. США строком з 24.09.2020 по 31.12.2022;

- кредитний договір від 16.08.2017 № 20-33/2017, за умовами якого Банком було надано ТОВ «ТЕЯ» кредитні кошти у сумі 35 000 000,00 грн строком з 31.05.2018 по 28.02.2023; кредитні кошти у сумі 8 000 000,00 грн строком з 26.07.2018 по 28.02.2023; кредитні кошти у сумі 1 315 000,00 грн строком з 09.08.2018 по 28.02.2023; кредитні кошти у сумі 15 000.000 00 грн строком з 21.12.2021 по 28.02.2023.

(Надалі основне зобов`язання)

В якості забезпечення виконання ТОВ «ТЕЯ» взятих на себе зобов`язань за вказаними кредитними договорами 21.12.2021 ТОВ «ТЕЯ» (Іпотекодавець) та АТ «Мегабанк» (іпотекодержатель) уклали Іпотечний договір №20-15/20-33/20-102/20-79/20-37/136/2011/20-128/2012-3, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю. та зареєстрований у реєстрі за № 6556.

Предметом іпотеки за цим договором є: нежитлові приміщення 1-го поверху № 20-31, З1а, 316, 32, 33, 33За, 34-49, 49а, 496, 50-53, 53а, 54-56, 5ба, 57-59, 62, 63 загальною площею 1 162,6 кв.м, 2-го поверху Ле1-7, 21-32, 32а, 33-37, 40, загальною площею 2 479,5 кв.м, 3-го поверху № 1-32, 43-56, 59, загальною площею 2 303,5 кв.м, 4-го поверху № 1а, 16, Ів, 2-21, 28-41, 43, загальною площею 1 776,00 кв.м, 5-го поверху № 1-11, загальною площею 940,7 кв.м, 6-го поверху № 1-31, загальною площею 878,5 кв.м, що розташовані у будівлі літ. «А-6» за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8. Загальна площа усіх переданих в іпотеку приміщень складає 9 540,8 кв.м.

Іпотечний договір від 21.12.2021 №20-15/20-33/20-102/20-79/20-37/136/2011/20-128/2012-3 також забезпечує виконання:

- ПП «Діплоденія» зобов`язань за договором про переведення боргу від 30.08.2019 № 20-15/2015/2, за умовами якого іпотекодержателем було переведено борг ПП «Діплоденія» у розмірі 10 000 000,00 грн строком з 30.08.2019 по 29.12.2023;

- ТОВ «Нота Бенне» зобов`язань за договором про переведення боргу від 30.08.2019 № 20-15/2015/1, укладеного АТ «Мегабанк» та ТОВ «Нота Бенне», згідно з умовами якого іпотекодержателем переведено борг ТОВ «Нота Бенне» у розмірі 10 000 000,00 грн строком з 30.08.2019 по 29.12.2026;

- ТОВ «Варант ЛТД 10» зобов`язань за договором кредитування шляхом купівлі- продажу цінних паперів з зобов`язанням зворотного викупу (репо) від 26.03.2014 № 07-365 та/або будь-якими додатковими угодами до нього, який (договір) укладений іпотекодержателем та іпотекодавцем, згідно з умовами якого іпотекодержателем надано ТОВ «Варант ЛТД 10» грошові кошти шляхом купівлі цінних паперів на суму 190 584,90 євро із зобов`язанням ТОВ «Варант ЛТД 10» викупити цінні папери у строк з 10.12.2019 до 27.09.2022;

- ТОВ «Варант ЛТД 10» зобов`язань за договором про переведення боргу від 27.12.2019 № 20-102/2014/1 та/або будь-якими додатковими угодами до нього, який (договір) укладений іпотекодержателем та ТОВ «Варант ЛТД 10», згідно з умовами якого іпотекодержателем було переведено борг ТОВ «Варант ЛТД 10» у розмірі 932 699,11 євро строком з 30.06.2020 до 26.09.2022;

- ТОВ «Варант ЛТД 10» зобов`язань за кредитним договором від 24.04.2013 № Л920-77/2013 та/або будь-якими додатковими угодами до нього, який (договір) укладений між іпотекодержателем та ТОВ «Варант ЛТД 10», згідно з умовами якого іпотекодержателем було надано ТОВ «Варант ЛТД 10» кредит у розмірі 49 396,00 євро строком з 30.06.2020 до 28.01.2022; у розмірі 138 058,61 євро строком з 30.06.2020 до 28.01.2022;

- ПП «Вектор-2010» зобов`язань за кредитним договором від 06.12.2016 № 20-79/2016 та/або будь-якими додатковими угодами до нього, який (договір) укладений між іпотекодержателем та ПП «Вектор-2010», згідно з умовами якого іпотекодержателем було надано ПП «Вектор-2010» кредит: у розмірі 1 180 779,14 грн строком з 06.12.2016 до 31.01.2022; у розмірі 14 700 000,00 грн строком з 26.06.2018 до 22.06.2022; у розмірі 16 804 363,90 грн строком з 28.10.2020 до 22.06.2022;

- ТОВ «АБК «Мегабуд» зобов`язань за кредитним договором від 03.04.2014 № 20-37/2014 та/або будь-якими додатковими угодами до нього, який (договір) укладений між іпотекодержателем та ТОВ «АБК «Мегабуд», згідно з умовами якого іпотекодержателем було надано ТОВ «АБК «Мегабуд» кредит у розмірі 4 056 657,00 грн строком з 03.04.2014 до 25.11.2022;

- ТОВ «АБК «Мегабуд» зобов`язань за кредитним договором від 30.03.2018 № 20-16/2018 та/або будь-якими додатковими угодами до нього, який (договір) укладений між іпотекодержателем та ТОВ «АБК «Мегабуд», згідно з умовами якого іпотекодержателем було надано ТОВ «АБК «Мегабуд» кредит у розмірі 10 000 000,00 грн строком з 30.03.2018 до 28.01.2022;

- ТОВ «АБК «Мегабуд» зобов`язань за кредитним договором від 07.03.2019 № 20-18/2019 та/або будь-якими додатковими угодами до нього, який (договір) укладений між іпотекодержателем та ТОВ «АБК «Мегабуд», згідно з умовами якого іпотекодержателем було надано ТОВ «АБК «Мегабуд» кредит у розмірі 3 000 000,00 грн строком з 07.03.2019 до 28.01.2022;

- ТОВ «АБК «Мегабуд» зобов`язань за договором про переведення боргу від 30.03.2020 № 20- 40/2017/1 та/або будь-якими додатковими угодами до нього, який (договір) укладений між іпотекодержателем та ТОВ «АБК «Мегабуд», згідно з умовами якого іпотекодержателем було переведено борг ТОВ «АБК «Мегабуд» у розмірі 25 000 000,00 грн, строком з 30.03.2020 до 26.09.2022;

- ТОВ «Тектон-Строй» зобов`язань за кредитним договором від 16.12.2011 № 136/2011 та/або будь-якими додатковими угодами до нього, якифй (договір) укладений між іпотекодержателем та ТОВ «Тектон-Строй», згідно з умовами якого іпотекодержателем було надано ТОВ «Тектон-Строй» кредит у розмірі 766 697,33 дол. США строком з 21.06.2016 до 27.05.2022, а також у розмірі 347 451,98 євро строком з 19.05.2020 до 28.06.2022;

- ТОВ «Тектон-Строй» зобов`язань за кредитним договором від 03.09.2018 № 20-46/2018 в та/або будь-якими додатковими угодами до нього, який (договір) укладений між іпотекодержателем та ТОВ «Тектон-Строй», згідно з умовами якого іпотекодержателем було надано ТОВ «Тектон-Строй» кредит у розмірі 18 973 507,54 грн строком з 03.09.2018 до 01.08.2022;

- ПП «Кей-С» зобов`язань за кредитним договором від 24.12.2012 № 20-128/2012 та/або будь-якими додатковими угодами до нього, який (договір) укладений між іпотекодержателем та ПП «Кей-С», згідно з умовами якого іпотекодержателем було надано ПП «Кей-С» кредит у розмірі 69 000,00 дол. США строком з 24.07.2017 до 31.12.2022, а також у розмірі 430 000,00 дол. США строком з 29.09.2020 до 31.12.2022.

Згідно з Іпотечним договором № 20-33/2017/20-29в/2020-з3, посвідченим 21.12.2021 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю. за реєстровим № 6552 забезпечується виконання ТОВ «ТЕЯ» взятих на себе зобов`язань за кредитним договором від 24.09.2020 № 20-29в/2020 та/або будь-якими додатковими угодами до нього, який (договір) укладений між іпотекодержателем та іпотекодавцем, згідно з умовами якого іпотекодержателем було надано ТОВ «ТЕЯ» кредит у розмірі І 000 000,00 дол. США, строком з 24.09.2020 до 31.12.2022; за кредитним договором від 16.08.2017 № 20-33/2017 та/або будь-якими додатковими угодами до нього, який (договір) укладений між іпотекодержателем та іпотекодавцем, згідно з умовами якого іпотекодержателем було надано ТОВ «ТЕЯ» кредит: у розмірі 35 500 000,00 грн строком з 31.05.2018 до 28.02.2023; у розмірі 8 000 000,00 грн строком з 26.07.2018 до 28.02.2023; у розмірі 1 315 000,00 грн строком з 09.08.2018 до 28.02.2023; у розмірі 15 000 000,00 грн строком з 21.12.2021 до 28.02.2023.

Предметом іпотеки за вказаним іпотечним договором є: нежитлові приміщення 1- го поверху № Ід, 7в загальною площею 47,5 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-б», що розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. № 6/8; нежитлові приміщення 1-го поверху № 6б загальною площею 77,3 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-б», що розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. № 6/8; нежитлові приміщення І-го поверху № 5, 5а, 50, 58, 5Г, 5Д загальною площею 78,6 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-б», що розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. № 6/8.

Згідно з Іпотечним договором № 20-105/2014/20-94/2012/10/2009-3-1, посвідченим 21.12.2021 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю. за реєстровим № 6550 забезпечується виконання зобов`язань ТОВ «Мегаінвестбуд»:

- за кредитним договором від 06.07.2012 № 20-94/2012 та/або будь-якими додатковими угодами до нього, який (договір) укладений між іпотекодержателем та ТОВ «Мегаінвестбуд», згідно з умовами якого іпотекодержателем було надано ТОВ «Мегаінвестбуд» кредит у розмірі 520 822,47 євро строком з 19.05.2020 до 28.01.2022;

- за кредитним договором від 23.03.2009 № 10/2009 та/або будь-якими додатковими угодами до нього, який (договір) укладений між іпотекодержателем та ТОВ «Мегаінвестбуд», згідно з умовами якого іпотекодержателем було надано ТОВ «Мегаінвестбуд» кредит у розмірі 819 956,59 дол. США строком з 25.11.2019 до 28.01.2022;

- за кредитним договором від 25.09.2014 № 20-105/2014 та/або будь-якими додатковими угодами до нього, який (договір) укладений між іпотекодержателем та ТОВ «Мегаінвестбуд», згідно з умовами якого іпотекодержателем було надано ТОВ «Мегаінвестбуд» кредит: у розмірі 17 100 000,00грн строком з 24.03.2017 до 28.01.2022; у розмірі 40 220 000,00 грн строком з 26.06.2018 до 23.06.2022; у розмірі 347 330,76 євро, строком з 19.05.2020 до 23.06.2022.

Предметом іпотеки є нежитлове приміщення підвалу № 1-27, 33-40, 42-50, 50а, 51-61 загальною площею 2741,7 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-6», що розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. № 6/8.

Згідно з пунктом 7.2 Іпотечних договорів передбачено: «Період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною «форс-мажору» і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходів, які вона справді могла вжити для виходу з «форс-мажору». «Форс-мажор» автоматично продовжує термін виконання зобов`язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Про настання «форс-мажорних» обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 (шість) місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитися від подальшого виконання зобов`язань за договором».

24.02.2022 відбулося масштабне вторгнення російської федерації на територію України, наслідком чого стало засвідчення листом від 28.02.2022 № 2024/02.-7.1 ТПП України військових дій, як обставин непереборної сили («форс-мажорні» обставини).

За твердженнями позивача, останній, укладаючи Іпотечні договори взяв на себе низку зобов`язань, частина з яких з причин, незалежних від його волі, не може бути виконана, зокрема, зобов`язання щодо:

- «п. 3.1.2. Застрахувати предмет іпотеки на користь іпотекодержателя на строк дії основного зобов`язання на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування та надавати докази страхування іпотекодержателю у строк не пізніше, ніж через 5 (п`ять) днів після набрання чинності договором, та не пізніше наступного дня після сплати страхових внесків надавати іпотекодержателю докази їх сплати. Якщо строк дії договору більший, ніж строк, на який було укладено договір про страхування предмету іпотеки, то за 14 (чотирнадцять) календарних днів до закінчення строку дії договору про страхування, надати докази страхування предмету іпотеки на наступний період та докази сплати страхових внесків. Договори про страхування предмету іпотеки укладати з страховиками, погодженими із іпотекодержателем на умовах, погоджених із іпотекодержателем»;

- «п. 3.1.3. При користуванні предметом іпотеки не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу)»;

- «п. 3.1.4. Вживати за власні кошти всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб»;

- «п. 3.1.5. Негайно письмово повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, про будь-які зміни, що відбулись або відбуваються в предметі іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за договором, в тому числі, про претензії чи посягання третіх осіб на предмет іпотеки, про виникнення публічних обтяжень відносно предмету іпотеки, тощо»;

- «п. 3.1.6. При втраті (знищенні, загибелі) або пошкодженні предмета іпотеки (його частини) або виникненні загрози такої втрати (знищення, загибелі) чи пошкодження, негайно, але не пізніше 3-х (трьох) календарних днів, письмово повідомити про це іпотекодержателя. На вимогу іпотекодержателя відновити знищений або пошкоджений предмет іпотеки. Якщо відновлення неможливе, в 3 (триденний) строк замінити його іншим рівноцінним нерухомим майном без зменшення вартості, вказаної у пункті 1.4 договору. У 3 (три) денний строк з дати настання страхового випадку надати іпотекодержателю докази повідомлення про це страховика»;

- «п. 3.1.7. Не перешкоджати реалізації іпотекодержателем права перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та користування предметом іпотеки, надавати іпотекодержателю всі документи, необхідні для цього, а також негайно на вимогу іпотекодержателя забезпечити йому фізичний доступ до предмета іпотеки згідно з умовами п. 3.3.2 договору».

При цьому, умовами Іпотечних договорів передбачено право відповідача в разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов іпотечного договору, звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити свої вимоги (у тому числі, переважно перед іншими кредиторами), за основним зобов`язанням та/або договором, а також інші вимоги за договором, на підставі якого виникло основне зобов`язання, за рахунок предмета іпотеки.

З огляду на те, що станом на час звернення позивача з позовом до суду зазначені «форс-мажорні» обставини тривають більше 6 (шести) місяців, позивач вважає, що останній мав право на відмову від подальшого виконання зобов`язань за укладеними з відповідачем Іпотечними договорами, що стало причиною звернення позивача до Суду з відповідним позовом про застосування наслідків відмови від подальшого виконання Іпотечних договорів.

Крім того, 02.06.2022 правлінням Національного банку України прийнято рішення № 261-рш/БТ «Про віднесення АТ «Мегабанк» до категорії неплатоспроможних».

На підставі цього рішення 02.06.2022 виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення № 383 «Про запровадження в АТ «Мегабанк» тимчасової адміністрації».

У подальшому правлінням Національного банку України прийнято рішення від 21.07.2022 № 362-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Мегабанк»», на підставі якого виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 21.07.2022 № 506 «Про початок процедури ліквідації АТ «Мегабанк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації АТ «Мегабанк» з 22.07.2022 по 21.07.2025 та призначено уповноваженою особою ФГВФО, делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Мегабанк» провідному професіоналу з управління активами та ліквідації відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Білій І.В. строком на три роки з 22.07.2022 по 21.07.2025 включно.

Починаючи з 22.07.2022 АТ «Мегабанк» знаходиться в процесі ліквідації, відповідно АТ «Мегабанк» здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним в умовах проведення процедури виведення з ринку та ліквідації неплатоспроможного банку.

24.02.2022 відбулося масштабне вторгнення російської федерації на територію України, наслідком чого стало засвідчення 28.02.2022 ТПП України військових дій як обставин непереборної сили («форс-мажорні» обставини).

Позиції сторін та учасників справи

Як стверджує позивач, умовами укладених Іпотечних договорів передбачено можливість односторонньої відмови від договору. Зокрема, пунктом 7.1. іпотечних договорів сторони погодили, що сторони звільняються від відповідності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору, окрім грошового зобов`язання, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю сторін. Безпосередньо ж в пункті 7.2. сторони обумовили: період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною «форс-мажору» і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходів, які вона справді могла вжити для виходу з «форс-мажору». «Форс-мажор» автоматично продовжує термін виконання зобов`язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Про настання «форс-мажорних» обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 (шість) місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитися від подальшого виконання зобов`язань за договором.

Враховуючи, що 24.02.2022 року відбулося масштабне вторгнення російської федерації на територію України, наслідком цього стало засвідчення 28.02.2022 року Торгово-промисловою палатою України військових дій, як обставини непереборної сили («форс-мажорні» обставини). Позивач вважає, що норми Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» не передбачали настання в Україні такої невідворотної обставини, як війна, саме тому зважаючи на обставини збройної агресії, ТПП спростила порядок засвідчення форс-мажору та 28.02.2022 року видала Лист № 2024/02.0-7.1, у якому вказала, що військова агресія РФ проти України є обставинами непереборної сили, які, в свою чергу, стали підставою для введення воєнного стану на території країни.

З огляду на те, що станом на дату звернення до суду вказані «форс-мажорні» обставини тривають більше 6 (шести) місяців, це за посиланням позивача підтверджує його право на відмову від подальшого виконання зобов`язань за укладеними з відповідачем іпотечними договорами, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Водночас відповідач, заперечуючи проти позову вказує на те, що з урахуванням приписів ст.ст. 651-654 ЦК України розірвання іпотечних договорів допускається лише за згодою сторін (яка в даному спорі відсутня), якщо інше не встановлено цим договорами або законом. Умовами іпотечних договорів не передбачено підстав для їх розірвання, а законом (ЦК України) вказується як обов`язкова вимога розірвання договору - вимога однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною (що також відсутня у даному спорі) та в інших випадках, встановлених договором або законом. Крім того, у разі розірвання іпотечних договорів зобов`язання за ними (стосовно страхування майна, недопущення погіршення стану предметів іпотеки, повідомлення іпотекодавця про втрату (знищення, загибель) або пошкодження предметів іпотеки тощо), припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договорів (що у даній справі відсутнє), якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Таким чином іпотечними договорами передбачено право сторін саме на відмову від подальшого виконання вказаних зобов`язань за іпотечними договорами, і аж ніяк не передбачено право на розірвання іпотечних договорів, у тому числі навіть одностороннє

Відповідач також вказує, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. В даному випадку недоведеність позивачем фактів самого розірвання іпотечних договорів виключає можливість застосування зазначених ним наслідків шляхом скасування державної реєстрації обтяжень речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (відповідних заборон та іпотек).

Крім того, відповідач вказує на те, що застосування конкретного способу захисту залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право та інтерес мають бути захищені у спосіб, який є ефективним, тобто відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Проте у позивача відсутнє порушене право внаслідок незаконних вимог про розірвання укладених іпотечних договорів, а самі наслідки нібито можливого розірвання цих договорів не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Вказівки Верховного Суду, що містяться у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.10.2023

Так, повертаючи справу на новий розгляд Верховний Суд у своїй Постанові від 19.10.2023 зазначив, що:

-при розгляді даної справи, суди не дотрималися сталої судової практики Верховного Суду не з`ясували характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний позивачем спосіб.

- суд першої інстанції так і апеляційний господарський суд при розгляді даної справи зосередились виключно на розгляді питання наявності/відсутності та оцінці дії форс-мажорних обставин для подальшої відмови позивача від виконання зобов`язань за укладеними з відповідачем Іпотечними договорами, та застосування наслідків такої відмови. Водночас, з огляду на обраний позивачем спосіб захисту, предмет і підстави заявленого позову, судам попередніх інстанцій, насамперед, належало врахувати правову природу правовідносин, що виникають з договору іпотеки, співвідношення норм спеціального Закону України «Про іпотеку» (в тому числі в контексті статті 17 зазначеного Закону) та норм ЦК України у регулюванні спірних правовідносин та, відповідно, встановити наявність чи відсутність порушеного права позивача й можливість його захисту в обраний позивачем спосіб;

-судам попередніх інстанцій для вирішення спору у цій справі належало встановити наявність чи відсутність вказаних позивачем підстав для припинення іпотеки серед тих, які передбачені нормами спеціального законодавства.

-судами не встановлювалось та не досліджувалось питання виконання/невиконання основного зобов`язання, яке забезпечує іпотека (у даному випадку, згідно зі спірними Іпотечними договорами), а також наявність чи відсутність вказаних позивачем підстав для припинення іпотеки серед тих, які передбачені нормами спеціального законодавства.

-судам попередніх інстанцій належало встановити, виконання яких саме конкретних зобов`язань за Іпотечними договорами унеможливлювалося для позивача настанням та дією загальновідомих обставин «форс-мажору», та чи відмова від подальшого виконання таких конкретних зобов`язань за Іпотечними договорами передбачала необхідність припинення іпотеки вцілому.

-дослідженню також підлягало питання, чи спрямований позов ТОВ «ТЕЯ» лише на наслідки припинення Іпотечних договорів та скасування відповідних обтяжень з предмета іпотеки, або ж причиною звернення позивача з позовом до суду була необхідність захисту конкретного цивільного права (інтересу) через його порушення, невизнання або оспорення відповідачем у зв`язку з дією для позивача «форс-мажорних» обставин (із встановленням такого права [інтересу] та конкретного змісту такого порушення невизнання чи оспорення).

Відповідно до статті 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Надаючи правову кваліфікація обставинам справи, оцінюючи доводи сторін та учасників справи з врахуванням вказівок, викладених у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.10.2023 по даній справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Проаналізувавши правовідносини між сторонами, що виникли на підставі Іпотечних договорів, які посвідчені 21.12.2021 приватним нотаріусом ХМНО Куксіним С.Ю.:

- №20-15/20-33/20-102/20-79/20-37/136/2011/20-128/2012-з, за реєстровим №6556;

- №20-33/2017/20-29в/2020-з, за реєстровим №6552;

- №20-105/2014/20-94/2012/10/2009-з-1, за реєстровим № 6550;

суд дійшов висновку, про те, що такі відносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та ЗУ «Про іпотеку».

Так, відповідно до ч.1 ст.575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно з ч.1 ст. 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Згідно ст. 1, 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про іпотеку» Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Суд зазначає, що метою іпотеки як засобу забезпечення виконання зобовґязання полягає в тому, що кредитор іпотекодержатель набуває права у разі невиконання боржником зобовґязання, забезпеченого іпотекою, отримати задоволення за рахунок заставного майна. В даному випадку іпотекою забезпечені кредитні відносини

Крім цього, слід зазначити, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання, і може бути припинена лише з підстав передбачених договором та чинним законодавством.

В розрізі наведеного суд вказує, що предметом позову в даному випадку є вимоги позивача про застосування наслідків розірвання Іпотечних договорів, які посвідчені 21.12.2021 приватним нотаріусом ХМНО Куксіним С.Ю.:

- №20-15/20-33/20-102/20-79/20-37/136/2011/20-128/2012-з, за реєстровим №6556;

- №20-33/2017/20-29в/2020-з, за реєстровим №6552;

- №20-105/2014/20-94/2012/10/2009-з-1, за реєстровим № 6550;

шляхом скасування державної реєстрації обтяжень речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на предмет іпотечних договорів.

Водночас, підставами позову в даному випадку, умови укладених Іпотечних договорів, якими передбачено можливість односторонньої відмови від договору, зокрема, пунктами 7.1 та 7.2 Іпотечних договорів, якими передбачається, що у випадку якщо «форс-мажорні» обставини тривають більше 6 (шести) місяців позивач має право відмовитись в односторонньому порядку від подальшого виконання зобов`язань за укладеними з відповідачем іпотечними договорами.

Аналізуючи предмет та підстави позову, суд наголошує, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Так, за змістом частини першої статті 2 ГПК України метою господарського судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів позивача. Отже, спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути ефективним, тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 67), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункти 63, 89), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (пункт 119), від 16 вересня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункт 5.6), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 86)).

Згідно з частиною другою статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

До основних засад (принципів) господарського судочинства відноситься верховенство права (частина третя статті 2 ГПК України).

У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 14 ГПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 року справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).

Задоволення судом позовної вимоги має з урахуванням вимог правовладдя (верховенства права) дозволити досягнути мети судочинства, зокрема реально відновити суб`єктивне право, яке порушив, оспорює або не визнає відповідач. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, і той, який обрав позивач, можна використати для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких він звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним, зокрема неефективним, і відмовляє у позові. У тому ж випадку, якщо заявлену позовну вимогу взагалі не можна використати для захисту права чи інтересу, оскільки незалежно від доводів сторін спору суд не може її задовольнити, таку вимогу не можна розглядати як спосіб захисту (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц (пункт 36), 22 вересня 2020 року у справі № 127/18934/18).

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») суд самостійно здійснює пошук і застосовує норми права для вирішення спору безвідносно до посилань сторін, але залежно від установлених обставин справи. Суд виявляє активну роль, самостійно надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, обираючи та застосовуючи до них належні норми права після повного та всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній та резолютивній частинах. Отже, обов`язок надати юридичну кваліфікацію відносинам сторін спору, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку юридичну норму слід застосувати для вирішення спору, виконує саме суд (близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постановах від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19 (пункти 6.56-6.58), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (провадження № 14-206цс21, пункт 9.58)).

Виходячи з вищенаведеного, в даному випадку правом іпотекодавця, яке підлягає судовому захисту, є право щодо реалізації передбаченої умовами іпотечних договорів права відмовитись в односторонньому порядку від подальшого виконання зобов`язань за укладеними з відповідачем іпотечними договорами, що тягне за собою існування обтяжень на предмет іпотеки, який, в свою чергу, є власністю позивача. Наведене, має наслідком обмеження права ТОВ «ТЕЯ» вільно розпоряджатись вказаним майном, що в даному випадку є недопустимим в розумінні положень статті І Конвенції.

При цьому, суд наголошує, що відмова від подальшого виконання зобов`язань за укладеними з відповідачем іпотечними договорами жодним чином не впливає на основне зобов`язання, за для забезпечення якого укладені спірні іпотечні договори, оскільки іпотечні договори мають похідний характер від основного зобов`язання.

Водночас, співвідносячи порушене право позивача із обраним позивачем способом захисту, який полягає в застосуванні наслідків розірвання Іпотечних договорів, які посвідчені 21.12.2021 приватним нотаріусом ХМНО Куксіним С.Ю.:

- №20-15/20-33/20-102/20-79/20-37/136/2011/20-128/2012-з, за реєстровим №6556;

- №20-33/2017/20-29в/2020-з, за реєстровим №6552;

- №20-105/2014/20-94/2012/10/2009-з-1, за реєстровим № 6550;

який грунтується на умовах укладених Іпотечних договорів, якими передбачено можливість односторонньої відмови від договору, зокрема, пунктами 7.1 та 7.2 Іпотечних договорів.

Так, пунктом 7.1. іпотечних договорів сторони погодили, що сторони звільняються від відповідності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору, окрім грошового зобов`язання, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю сторін. Такі причини включають: стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадське безладдя і таке інше (далі «форс-мажор») але не обмежуються ними.

Відповідно до пункту 7.2. період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною «форс-мажору» і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходів, які вона справді могла вжити для виходу з «форс-мажору». «Форс-мажор» автоматично продовжує термін виконання зобов`язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Про настання «форс-мажорних» обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 (шість) місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитися від подальшого виконання зобов`язань за договором».

Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина третя статті 651 ЦК України).

У цивільному законодавстві закріплено конструкцію "розірвання договору" (статті 651 - 654 ЦК України). Вона охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору. У спеціальних нормах ЦК України досить часто використовується формулювання "відмова від договору" (наприклад, у статтях 665, 739, 766, 782). Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 лютого 2020 року у справі № 910/4391/19 вказано, що: "відмова від договору найму за своєю суттю є одностороннім правочином і, з огляду на підстави такої відмови, є способом захисту порушених прав наймодавця, а тому не вимагає згоди другої сторони. За змістом статті 782 ЦК України, а також виходячи з положень статей 205, 654 ЦК України, відмова від договору має вчинятися наймодавцем письмово. Відмова від договору вважається такою, що відбулася, якщо наймодавець направив наймачу відповідну заяву (лист, повідомлення), надавши суду докази такого направлення та отримання її наймачем".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 серпня 2021 року по справі № 456/2076/19 (провадження № 61-6357св21) вказано, що "договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Таким чином, позивач у справі з дотриманням вимог діючого законодавства, на підставі п.п.7.1, 7.2 укладеного іпотечного договору скористався правом відмови від виконання зобов`язань за Договором, надіславши відповідачу листа з повідомленням про відмову від подальшого виконання зобов`язань за Іпотечним договором.

У справі № 918/1040/20 Верховний Суд скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий апеляційний перегляд звернув увагу на те, що "…вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 21.01.2020 у справі № 910/7815/18, від 11.02.2020 у справі № 922/1159/19. Подібні за містом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 439/212/14- ц, від 15.05.2019 у справі № 462/5804/16-ц.

Таким чином, ефективний спосіб захисту має бути таким, то відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Обраний позивачем у справі спосіб захисту відповідає змісту порушеного права є похідним від відмови від виконання зобов`язання за іпотечним договором, правомірність якої не спростована відповідачем, скасування державної реєстрації обтяжень речових прав матиме наслідком поновлення прав позивача як іпотекодавця за відповідним іпотечним договором від виконання якого позивач відмовився у спосіб, що передбачений умовами іпотечного договору.

У даній справі скасування державної реєстрації обтяжень речових прав щодо спірного нерухомого майна є наслідком відмови позивача від виконання зобов`язань за іпотечним договором, що не впливає на чинність вказаного правочину. Таким чином, така вимога позивача є правомірною, такою, що заснована на вимогах Закону, її правомірність не спростована відповідачем у справі, доказів про порушення прав та інтересів останніх суду не надано.

При цьому, одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01.04.2021 у справі N 910/5206/20, від 15.06.2023 у справі N 910/17401/21, у справі 918/883/22 від 22.08.2023, у справі 911/2385/21 від 07.06.2023.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Згідно частини 2 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили.

Відповідно до частини 3статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру.

Статтею 74 Закону України «Про нотаріат» визначено, що одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з пунктом 5 Глави 15 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 року (далі - Порядок), нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, зокрема: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, разом з припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, так як всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні.

Отже, з моменту державної реєстрації відомостей про припинення іпотеки (припинення обтяження нерухомого майна іпотекою) підлягають державній реєстрації і відомості про зняття заборони відчуження, накладеної під час посвідчення такого нотаріального договору та вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позов ТОВ «ТЕЯ» спрямований на захист прав товариства на власне майно, зокрема, на збереження майна, а обраний позивачем у справі спосіб захисту відповідає змісту порушеного права є похідним від відмови від виконання зобов`язання за Іпотечними договорами, правомірність якої не спростована відповідачем, в свою чергу скасування державної реєстрації обтяжень речових прав матиме наслідком поновлення прав позивача як іпотекодавця за відповідними іпотечними договорами, від виконання яких позивач відмовився у спосіб, що передбачений умовами Іпотечних договорів. Відтак скасування державної реєстрації обтяжень речових прав щодо спірного нерухомого майна є наслідком одностороннього розірвання Іпотечних договорів.

Суд констатує, що укладаючи Іпотечні договори позивач дійсно не знав і не міг знати, що з 24.02.2022 року відбудеться повномасштабне вторгнення на територію України, а Харків буде в епіцентрі активних бойових дій, наслідком чого стало неможливість виконання прийнятих на себе зобов`язаннях значною кількістю суб`єктів господарських правовідносин, значна частка підприємств малого та середнього бізнесу призупинила свою діяльність.

З огляду на вказане, суд дійшов до висновку про те, що застосування наслідків розірвання іпотечних договорів шляхом скасування державної реєстрації обтяжень речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є правомірним та ефективним способом захисту порушених прав позивача та саме обраний позивачем спосіб захисту спроможний захистити права позивача, зокрема, його права на збереження майна в умовах продовження повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.

Водночас, суд зазначає, що в даному випадку підставою для застосування наслідків розірвання іпотечних договорів позивач визначив триваючі понад шість місяців форс-мажорні обставини, які підтверджені листом ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.-7.1, та наявність яких в силу пункту 7.2 укладених договорів іпотеки надає право позивачу відмовитись від подальшого виконання зобов`язань за договором.

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому Указами Президента України неодноразово продовжувався та продовжено на даний час.

Загальновідомим є факт, що 24.02.2022 року відбулося повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України. Вказана обставина підтверджена, зокрема: Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, Указом Президента № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 2402.2022 року, розпорядженням Харківської обласної військової адміністрації № 2В «Про введення комендантської години на території Харківської області», окремими рішеннями комендантську годину було введено в 21 області України та декілька міст, звернення голови Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова щодо ситуації в Харківській області та м. Харкові з офіційного сайту Харківської обласної адміністрації (https://kharkivoda.gov.ua/) про знаходження міста Харкова під впливом вогневих засобів ворога, авіації, реактивної артилерії, стрілецької зброї та атаками міста механізованими підрозділами ворога, інформацією з офіційного сайту Харківської міської ради (https://www.city.kharkov.ua/uk/) щодо ворожих атак, Листом-роз`яснення Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1 про засвідчення форс-мажорних обставин, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року», Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 30.1.2022 року № 280, Законами України, Постановами НБУ та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність під час повномасштабного вторгнення рф.

Умовами укладених Іпотечних договорів 1-3 передбачено, що сторони про настання «форс-мажорних» обставин мають інформувати одна одну невідкладно.

Місцем діяльності позивача є місто Харкова. Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року» Харківський район та Харківська міська територіальна громада внесені до цього переліку. З перших годин війни саме місто Харків та Харківська область зазнали повномасштабного вторгнення, активні бойові дії продовжувались буквально до середини вересня 2022 року.

З 24.02.2022 у м. Харкові, в якому вели свою діяльність як позивач та і відповідач, та Харківській області ворог здійснював авіа нальоти та бомбардування будівель, тривалий час існувала загроза сухопутного вторгнення, так як ворог пробрався на територію Харківської області, деякі населені пункти в Харківській області довгий період були окуповані ворогом, велися важкі бої - ці факти є загальновизнані в усьому світі та не потребують доказування, населення, побоюючись опинитися в окупації, покидало місто. Зазначене загрожувало життю працівників, відповідно здійснювати господарську діяльність в таких умовах було небезпечно для життя та здоров`я у зв`язку з обставинами, які не залежать від позивача.

Відповідач, як банківська установа також певний час не здійснював свою діяльність, головний офіс банку в м. Харкові по вул. Алчевських, 30 знаходився під охороною, клієнтів не приймав, та достеменно знав про факт настання форс-мажорних обставин, оскільки сам в них перебував.

Водночас з матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується факт укладення іпотечних договорів, а безпосередньо умовами договорів визначено:

пункт 7.1.:сторони звільняються від відповідності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору, окрім грошового зобов`язання, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю сторін. Такі причини включають: стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадське безладдя і таке інше (далі «форс-мажор») але не обмежуються ними;

пункт 7.2.: період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною «форс-мажору» і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходів, які вона справді могла вжити для виходу з «форс-мажору». «Форс-мажор» автоматично продовжує термін виконання зобов`язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Про настання «форс-мажорних» обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 (шість) місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитися від подальшого виконання зобов`язань за договором.

Таким чином зміст умов договорів з врахуванням наведених приписів чинного законодавства дає суду підстави для висновку про те, що сторони дійсно погодили в укладених говорах, що у разі наявні форс-мажорних обставин кожна із сторін має право на відмову від подальшого виконання зобов`язань за іпотечними договорами.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на виконання пунктів 7.1., 7.2. договору на адресу відповідача було направлено повідомлення, у якому останній зокрема повідомив відповідача про форс - мажорні обставини, та зазначив, що дані обставини тривають більше ніж 6 місяців, та у відповідності до пункту 7.2. іпотечних договорів позивач має право відмовитись від подальшого виконання зобов`язань за договорами. У зв`язку із чим, позивач повідомив про відмову від подальшого виконання зобов`язань за іпотечним договором № 20-15/20-33/20-102/20-79/20-37/136/2011/20-128/2012-з, посвідченого 21.12.2021р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6556 , Іпотечним договором № 20-33/2017/20-29в/2020-з, посвідченого 21.12.2021р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6552, іпотечним договором № 20-105/2014/20-94/2012/10/2009-з-1, посвідчений 21.12.2021р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6550.

Суд зазначає, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною 1 статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

З листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року вбачається, що Торгово-промислова палата України (далі по тексту - ТПП України) на підставі статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 року № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

З вищевикладеного випливає, що ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).", та листом від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 визнає форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року, та підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 14 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

З огляду на вищевказані обставини та приписи законодавства суд констатує, що факт повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України і наслідки такого вторгнення в силу наведених правових норм є дійсно обставинами непереборної сили.

Разом з тим суд зазначає, що за загальним правилом неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина перша статті 617 ЦК).

Згідно з нормами статті 218 ГК у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Разом з тим, форс-мажор є окремою, самостійною обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, яка характеризується тим, що обставини форс-мажору повинні виникнути після укладення договору, неможливість виконання зобов`язання повинна бути у період існування таких обставин і такі обставини повинні бути зазначені в договорі.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні").

У постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 Верховний Суд щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" зазначив, що:

- ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом;

- наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Тобто лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 є документом загального інформаційного характеру, цей лист не може вважатися сертифікатом ТПП, виданим відповідно до положень стаття 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб`єкта господарювання у конкретному

Водночас навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливості доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором (постанова Верховного суду у справі № 92/193/23).

Беручи до уваги загальновідомий є факт, що 24.02.2022 року відбулося повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, що підтверджено, зокрема: Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, Указом Президента № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 2402.2022 року, розпорядженням Харківської обласної військової адміністрації № 2В «Про введення комендантської години на території Харківської області», окремими рішеннями комендантську годину було введено в 21 області України та декілька міст, звернення голови Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова щодо ситуації в Харківській області та м. Харкові з офіційного сайту Харківської обласної адміністрації (https://kharkivoda.gov.ua/) про знаходження міста Харкова під впливом вогневих засобів ворога, авіації, реактивної артилерії, стрілецької зброї та атаками міста механізованими підрозділами ворога, інформацією з офіційного сайту Харківської міської ради (https://www.city.kharkov.ua/uk/) щодо ворожих атак, Листом-роз`яснення Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1 про засвідчення форс-мажорних обставин, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року», Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 30.1.2022 року № 280, Законами України, Постановами НБУ та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність під час повномасштабного вторгнення рф, суд приходить до висновку про те, що наявні в сукупності у справі документальні докази, з врахуванням пункту 7.2 укладених сторонами договорів, свідчать про настання для позивача форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

При цьому суд відхиляє посилання відповідача на те, що наслідком настання форс-мажорних обставин є саме звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань, адже з огляду на позовні вимоги суд у даній справі не вирішує питання звільнення позивача від відповідальності саме за порушення умов іпотечних договорів - суд в даній справі встановлює наявність чи відсутність права у позивача відмовитися від виконання іпотечних договорів на підставі пункту 7.2. та для застосування правових наслідків такої відмови.

Наведене дає підстави суду для висновку про те, що позивачем належним чином підтверджено факт настання форс-мажорних обставин, наявність та тривалість яких покладено в основу (є правовою підставою) для відмови позивача від подальшого виконання зобов`язань за договором на підставі пункту 7.2 іпотечних договорів.

В свою чергу, як підтверджується матеріалами справи, а саме: умовами укладених Іпотечних договорів 1-3, передбачено можливість односторонньої відмови від договору.

Так, п. 7.2. договору передбачено: Період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною «форс-мажору» і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходів, які вона справді могла вжити для виходу з «форс-мажору». «Форс-мажор» автоматично продовжує термін виконання зобов`язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Про настання «форс-мажорних» обставин Сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 (шість) місяців, то кожна із Сторін матиме право відмовитися від подальшого виконання зобов`язань за Договором.

Водночас, статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України визначено зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору.

Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

З аналізу вищевикладеного випливає, що одностороння відмова від договору є юридичним фактом, який зумовлює його розірвання, отже є правочином, який має юридичні наслідки у вигляді припинення господарських правовідносин. Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Зазначена правова позиція підтверджується правові позиціями Верховного Суду, які викладені в постановах від 22.08.2023р. по справі № 918/883/22, від 01.04.2021 у справі N 910/5206/20, від 15.06.2023 у справі N 910/17401/21, від 07.06.2023р. по справі № 911/2385/21, від 08.09.2021 у справі N 727/898/19, від 22.02.2023 у справі № 465/5980/17.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на виконання пунктів 7.1., 7.2. договору на адресу відповідача було направлено повідомлення, у якому останній, зокрема, повідомив відповідача про форс - мажорні обставини, та зазначив, що дані обставини тривають більше ніж 6 місяців, та у відповідності до пункту 7.2. іпотечних договорів позивач має право відмовитись від подальшого виконання зобов`язань за договорами. У зв`язку із чим, позивач повідомив про відмову від подальшого виконання зобов`язань за іпотечним договором № 20-15/20-33/20-102/20-79/20-37/136/2011/20-128/2012-з, посвідченого 21.12.2021р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6556 , Іпотечним договором № 20-33/2017/20-29в/2020-з, посвідченого 21.12.2021р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6552, іпотечним договором № 20-105/2014/20-94/2012/10/2009-з-1, посвідчений 21.12.2021р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6550. Також, позивач вимагав у відповідача протягом п`яти днів подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяжень, зареєстрованих на підставі іпотечних договорів і подальше вилучення відповідних записів з Державного реєстру.

Відповідне повідомлення про відмову від іпотечних договорів позивачем було направлено на адресу відповідача Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Мегабанк» Ірині Білій 23.12.2022 року про що свідчить чек «Укрпошти» та опис вкладення у цінний лист. У зв`язку зі чим, саме з цієї дати, позивач вважає, що іпотечні договори припинили свою дію, внаслідок відмови позивача від виконання зобов`язань за іпотечними договорами у зв`язку із настанням форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до частини 1 статті 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі: припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Провадячи юридичний аналіз статті 17 Закону України "Про іпотеку" суд вважає, що перелік спеціальних підстав для припинення договору іпотеки не є вичерпним та дозволяє розірвання договору іпотеки, як один з різновидів припинення зобов`язання, виходячи із загальних норм цивільного законодавства (статей 651, 652 Цивільного кодексу України).

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 29.11.2018 у справі № 910/20450/17.

Крім того, Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» також доповнено розділ VI "Прикінцеві положення" Закону України "Про іпотеку" пунктом 5 2.

Вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов`язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", або за договорами, до яких після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов`язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

У разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Все вищезазначене в сукупності дає підстави для висновку про те, що з моменту звернення позивача із повідомленням до відповідача 23.12.2022 року, позивач скористався своїм правом визначеним пунктом 7.2. іпотечного договору та відмовився від договорів іпотеки № 20-15/20-33/20-102/20-79/20-37/136/2011/20-128/2012-з, посвідченого 21.12.2021р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6556 , Іпотечного договору № 20-33/2017/20-29в/2020-з, посвідченого 21.12.2021р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6552, іпотечного договору № 20-105/2014/20-94/2012/10/2009-з-1, посвідчений 21.12.2021р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6550.

Враховуючи вищевказане суд дійшов до висновку про те, що договори іпотеки № 20-15/20-33/20-102/20-79/20-37/136/2011/20-128/2012-з, посвідченого 21.12.2021р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6556, Іпотечного договору № 20-33/2017/20-29в/2020-з, посвідченого 21.12.2021р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6552, іпотечного договору № 20-105/2014/20-94/2012/10/2009-з-1, посвідчений 21.12.2021р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6550 є розірваними в односторонньому порядку з 31.12.2022 року, що узгоджується із положенням частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

Таким чином суд констатує, що іпотечні договори є розірваними в односторонньому порядку внаслідок відмови позивача від подальшого виконання зобов`язань за договором на підставі пункту 7.2 іпотечних договорів.

Щодо питання виконання/невиконання основного зобов`язання, суд зазначає, що відмова позивача від виконання зобов`язань за Іпотечними договорами шляхом застосування наслідків розірвання таких договорів, жодним чином не впливає на чинність Основного зобов`язання, оскільки, як уже зазначалося, така відмова (здійснена з дотриманням передбачених законом та договором умов) якраз і означає припинення іпотеки, що є законною підставою для скасування державної реєстрації відповідного обтяження.

В свою чергу суд, наголошує, що не дивлячись на пов`язаність Основного зобов`язання із спірними Іпотечними договорами, припинення іпотечних відносин, шляхом застосування наслідків розірвання договорів іпотеки не припиняє відносин, які виникли із Основного зобов`язання.

Крім цього, суд вважає, що питання щодо виконання Основного зобов`язання, є предметом окремого судового розгляду, поза межами позовних вимог та предмету доказування в даній справі №922/206/23, в якій позов стосується виключно застосування наслідків правомірного правочину (щодо відмови ТОВ "ТЕЯ" від виконання зобов`язань за Іпотечними договорами шляхом застосування наслідків розірвання договорів), тому твердження відповідача та третьої особи щодо ймовірного ускладнення забезпечення виконання ТОВ "ТЕЯ" своїх грошових зобов`язань за Основним зобов`язанням перед банком, на думку суду, не може бути підставою для відмови в позові.

Щодо тверджень відповідача та третьої особи про відсутність у ТОВ "ТЕЯ" наміру щодо остаточного виконання Основного зобов`язання, який було забезпечено іпотекою суд зазначає, що вони ґрунтуються на припущеннях і не мають відношення до розгляду позовних вимог у даній справі про застосування погоджених обома сторонами правових наслідків існування передбачених договором обставин більше шести місяців у вигляді надання сторонам Іпотечного договору права на відмову від подальшого виконання зобов`язань за цим договором.

Окремо суд зазначає, що як вбачається з інформації що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, основним видом діяльності позивача є організація будівництва будівель та будівництво житлових і нежитлових будівель.

В свою чергу, під наведеним видом господарської діяльності розуміється розроблення проектів з будівництва житлових і нежитлових будівель шляхом об`єднання фінансових, технічних і фізичних засобів спрямованих на реалізацію проектних рішень щодо будівництва об`єкта з дотриманням вимог законодавства та нормативних документів і забезпеченням під час будівництва

Так, аналізуючи спірні Іпотечні договори, суд зауважує, що окрім забезпечення виконання Основного зобов`язання позивач зобов`язувався:

п. 3.1.2. Застрахувати Предмет іпотеки на користь Іпотекодержателя на строк дії основного зобов`язання на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування та надавати докази страхування Іпотекодержателю у строк не пізніше, ніж через 5 (п`ять) днів після набрання чинності Договором, та не пізніше наступного дня після сплати страхових внесків надавати Іпотекодержателю докази їх сплати. Якщо строк дії Договору більший, ніж строк, на який було укладено договір про страхування Предмету іпотеки, то за 14 (чотирнадцять) календарних днів до закінчення строку дії договору про страхування, надати докази страхування Предмету іпотеки на наступний період та докази сплати страхових внесків. Договори про страхування Предмету іпотеки укладати з страховиками, погодженими із Іпотекодержателем на умовах, погоджених із Іпотекодержателем.

3.1.3. При користуванні Предметом іпотеки не припускати погіршення стану Предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).

3.1.4. Вживати за власні кошти всі необхідні заходи для належного збереження Предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб.

3.1.5. Негайно письмово повідомляти Іпотекодержателя про будьяку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, про будь-які зміни, що відбулись або відбуваються в предметі іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права Іпотекодержателя за договором, в тому числі про претензії чи посягання третіх осіб на Предмет іпотеки, про виникнення публічних обтяжень відносно предмету іпотеки, тощо.

3.1.6. При втраті (знищенні, загибелі) або пошкодженні Предмета іпотеки (його частини) або виникненні загрози такої втрати (знищення, загибелі) чи пошкодження, негайно, але не пізніше 3-х (трьох) календарних днів, письмово повідомити про це Іпотекодержателя. На вимогу Іпотекодержателя відновити знищений або пошкоджений Предмет іпотеки. Якщо відновлення неможливе, в 3 (триденний) строк замінити його іншим рівноцінним нерухомим майном без зменшення вартості, вказаної у пункті 1.4. договору. У 3 (три) денний строк з дати настання страхового випадку надати Іпотекодержателю докази повідомлення про це страховика.

3.1.7. Не перешкоджати реалізації Іпотекодержателем права перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та користування Предметом іпотеки, надавати Іпотекодержателю всі документи, необхідні для цього, а також негайно на вимогу Іпотекодержателя забезпечити йому фізичний доступ до Предмета іпотеки згідно з умовами п.3.3.2. Договору.

Однак, у зв`язку з воєнними діями та постійними обстрілами м. Харкова та Харківської області належне виконання позивачем умов Іпотечних договорів є неможливим. Зокрема, матеріалами справи підтверджується, в тому числі протоколом огляду місця події, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що через порушення законів та звичаїв ведення війни збройними силами рф в результаті обстрілів з використанням невстановленого виду озброєння снарядами дальної дії ураження було пошкоджено приміщення ТОВ "ТЕЯ", яке розташоване за адресою: вул. Донець-Захаржевського, 6/8 (аркуш справи 238-241 шостого тому справи). Відтак виконання позивачем взятих на себе вищевказаних зобов`язань за іпотечними договорами є неможливим саме через воєнні дії та постійні обстріли м. Харкова та Харківської області.

Таким чином, неможливість виконувати позивачем умови Іпотечних договорів, з причин, які не залежать від його волі, матиме наслідком порушення умов договорів, що в розумінні положень ст. 651 ЦПК України є самостійними підставами для розірвання спірних договорів.

Окремо суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

На підставі наведеного та беручи до уваги, що обраний позивачем у справі спосіб захисту відповідає змісту порушеного права є похідним від відмови від виконання зобов`язання за Іпотечними договорами, правомірність якої не спростована відповідачем, враховуючи, що вказаний позов спрямований на захист прав товариства на власне майно, зокрема, як на вільне розпорядження таким майном, так і на збереження такого майна, зважаючи що позивачем доведено належними та вірогідними доказами обставини, як настання «форс-мажору», так і неможливості подальшого виконання супутніх зобов`язань згідно Іпотечних договорів, з огляду, що умовами Іпотечних договорів передбачені підстави для односторонньої відмови від виконання зобов`язань за Іпотечними договорами, які кореспондуються з положеннями спеціального законодавства, в частині припинення Іпотечних договорів шляхом розірвання таких договорів, у зв`язку з відмовою від їх виконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ТЕЯ» є обгрунтованими, а відтак позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України та витрати по сплаті судового збору покладає на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 2, 11, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Застосувати наслідки розірвання Іпотечного договору № 20-15/20-33/20-102/20-79/20-37/136/2011/20-128/2012-з, посвідченого 21.12.2021р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6556 шляхом скасування державної реєстрації обтяжень речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: нежитлові приміщення 1-ого поверху № 20-31, 31а, 31б, 32, 33, 33а, 34-49, 49а, 49б, 50-53, 53а, 54-56, 56а, 57-59, 62, 63, загальною площею 1 162,6 кв.м., 2-ого поверху № 1-7, 21-32, 32а, 33-37,40, загальною площею 2 479,5 кв.м., 3-ого поверху № 1-32, 43-56, 59, загальною площею 2 303,5 кв.м., 4-ого поверху № 1а, 1б, 1в, 2-21, 28-41, 43, загальною площею 1 776,0 кв.м., 5-ого поверху № 1-11, загальною площею 940,7 кв.м., 6-го поверху № 1-31, загальною площею 878,5 кв.м. (загальна площа усіх зазначених нежитлових приміщень 9540,8 кв.м.) в нежитловій будівлі літ. «А-6», що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245321163101; номер запису про обтяження (заборона): 45825784 та номер запису про обтяження (іпотека): 45825689;

3. Застосувати наслідки розірвання Іпотечного договору № 20-33/2017/20-29в/2020-з, посвідченого 21.12.2021р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6552 шляхом скасування державної реєстрації обтяжень речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: нежитлові приміщення 1-ого поверху № 1д, 7в загальною площею 47,5 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-6», що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245332563101, номер запису про обтяження (заборона): 45826791 та номер запису про обтяження (іпотека): 45826666; нежитлові приміщення 1-ого поверху №6б загальною площею 77,3 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-6», що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245328163101; номер запису про обтяження (заборона): 45827099 та номер запису про обтяження (іпотека): 45827006; нежитлові приміщення 1-ого поверху № 5, 5а, 5б, 5в, 5г, 5д загальною площею 78,6 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-6», що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245330563101; номер запису про обтяження (заборона): 45827489 та номер запису про обтяження (іпотека) : 45827394;

4. Застосувати наслідки розірвання Іпотечного договору № 20-105/2014/20- 94/2012/10/2009-з-1, посвідченого 21.12.2021р. Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6550 шляхом скасування державної реєстрації обтяжень речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: нежитлові приміщення підвалу № 1-27, 33-40, 42-50, 50а, 51-61 загальною площею 2741,7 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-6», що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245326863101; номер запису про обтяження (заборона): 45826267 та номер запису про обтяження (іпотека): 45826173.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

В зв`язку з відрядженням та відпусткою судді Новікової Н. А. повний текст рішення складено та підписано 18.03.2024.

СуддяН.А. Новікова

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення04.03.2024
Оприлюднено20.03.2024
Номер документу117717866
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування

Судовий реєстр по справі —922/206/23

Постанова від 15.05.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Плахов Олексій Вікторович

Постанова від 15.05.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Плахов Олексій Вікторович

Ухвала від 08.05.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Плахов Олексій Вікторович

Ухвала від 29.04.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Плахов Олексій Вікторович

Ухвала від 29.04.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Плахов Олексій Вікторович

Ухвала від 08.04.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Шевель Ольга Вікторівна

Ухвала від 03.04.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Шевель Ольга Вікторівна

Ухвала від 03.04.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Шевель Ольга Вікторівна

Рішення від 21.03.2024

Господарське

Господарський суд Харківської області

Новікова Н.А.

Рішення від 04.03.2024

Господарське

Господарський суд Харківської області

Новікова Н.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні