Ухвала

від 18.03.2024 по справі 754/3605/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2-а/754/82/24

Справа № 754/3605/24

У Х В А Л А

Іменем України

18 березня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Гринчак О.І., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 , орган, що виніс оскаржуване рішення Деснянський районний у м. Києві територіальний центр комплектування та соціальної підтримки на постанову про накладення адміністративного стягнення № 50,

В С Т А Н О В И Л А:

12 березня 2024 року ОСОБА_1 , звернувся до Деснянського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просить: визнати, що скарга подається у встановлений законом строк; визнати протиправною та скасувати постанову Деснянського районного у м. Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 50 без дати.

Відповідно до частини четвертої ст. 288 КУпАП скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати.

Згідно з ч. 1 ст. 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною другою статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Отже, з тлумачення вказаних вище положень випливає, що процесуальною формою звернення до суду у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, є позовна заява, а суб`єктами цього виду провадження є позивач та відповідач.

Таким чином, ОСОБА_1 не дотримано форми звернення до суду, а також неправилбно визначено процесуальний статус учасників справи.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Одночасно згідно зі стааттею 289 КУпАП скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів із дня винесення постанови, а щодо постанов у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів із дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є не поважними, то суд в залежності від стадії процесу зобов`язаний або повернути позовну заяву, або залишити позовну заяву без розгляду.

Оскільки оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення № 50 від 23.02.2024 не стосується порушення правил дорожнього руху, яке зафіксовано в автоматичному режимі, то строк на її оскарження становить десять днів із дня ухвалення відповідної постанови.

ОСОБА_1 подав до суду скаргу, в якій просив встановити, що вона подана у встановлений законом строк, однак таке звернення до суду не є заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у розумінні ст. 123 КАС України.

Відтак, ОСОБА_1 має подати до суду разом з позовною заявою заяву про поновлення пропущеного строку з викладенням підстав поважності причин пропуску строку на звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 161 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Натомість, ОСОБА_1 не надано власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч. 8, 9 ст. 44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

А тому, враховуючи сформовану правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності сплати судового збору у справах про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відповідно до якої Закон №3674-VI містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення, позивачу необхідно сплатити судовий збір, розмір якого відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за вимогу немайнового характеру становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.

Жодних доказів сплати судового збору ОСОБА_1 не додано.

Крім того, за змістом ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Висновок щодо обов`язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 02.10.2018 в справі № 2а-15994/12/2670.

Однак надані додатки до скарги не засвідчені належним чином, що унеможливлює їх використання як доказів в розумінні глави 5 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити скаргу без руху з наданням ОСОБА_1 часу для усунення недоліків позову.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України,

УХВАЛИЛА:

Скаргу ОСОБА_1 , орган, що виніс оскаржуване рішення Деснянський районний у м. Києві територіальний центр комплектування та соціальної підтримки на постанову про накладення адміністративного стягнення № 50 залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана в день її постановлення.

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК