Ухвала

від 25.04.2024 по справі 754/3605/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2-а/754/82/24

Справа № 754/3605/24

У Х В А Л А

Іменем України

25 квітня 2024 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження, вивчивши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИЛА:

12 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просить: визнати, що скарга подається у встановлений законом строк; визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 50 без дати.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 18 березня 2024 року вказану скаргу залишено без руху. Надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

До суду надійшла заява позивача про усунення недоліків, до якої додано адміністративний позов про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В адміністративному позові ОСОБА_1 визначив себе позивачем, а ІНФОРМАЦІЯ_1 - відповідачем. Також із заявою про усунення недоліків позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку на оскарження, в якій він просить суд поновити строк оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 50 без дати, додатковий номер 2276 від 23.02.2024.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 28 березня 2024 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на оскарження. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви. Встановлено позивачу строк у десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення зазначених недоліків.

16 квітня 2024 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій він просить суд поновити строк оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 50 без дати, додатковий номер 2276 від 23.02.2024.

Вказана заява мотивована тим, що позивач звернувся до свого поштового відділення 02097 АТ «Укрпошта» та отримав копію сторінки із журналу видачі поштових відправлень, в якому зазначено, що 01.03.2024 поштове відправлення № 0223001553592 було видано листоноші ОСОБА_2 . На ксерокопії сторінки листоноша ОСОБА_2 написав, що ним було доставлено вказане відправлення в абонентську скриньку за адресою: АДРЕСА_1 того ж дня 01.03.2024. Крім того, в період з 29.02.2024 по 07.03.2024 позивач перебував у справах в місті Дніпрі, тож фізично не міг отримати постанову. У зв`язку з чим просить суд поновити строк для оскарження з дати отримання постанови з 08.03.2024.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Статтею 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів із дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Одночасно згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів із дня винесення постанови, а щодо постанов у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів із дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Аналіз норм статті 289 КУпАП і частини другої статті 291 КУпАП свідчить, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, може бути оскаржена протягом десяти днів після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

У частині другій статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Отже, при вирішенні питання пропуску строку звернення з позовом до суду щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, суди повинні з`ясувати дату отримання цієї постанови.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 755/7433/19.

З копії оскаржуваної постанови № 50 вбачається, що вона винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 16.02.2024 № 16/02/24, сама постанова не містить дати ухвалення, однак на штампі ІНФОРМАЦІЯ_1 проставлено дату 23.02.2024, таким чином суд вважає, що оскаржувана постанова ухвалена 23.02.2024.

Також відповідно до оскаржуваної постанови вона ухвалена без участі позивача, а з наданої позивачем копії конверту вбачається, що оскаржувана постанова була йому направлена рекомендованим листом зі штрихкодом № 0223001553592.

Згідно з трекером АТ «Укрпошта» за вказаним штрихкодом ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваної постанови 01.03.2024 особисто.

Однак з наданих позивачем копій електронних квитків вбачається, що він в період з 29.02.2024 по 07.03.2024 перебував поза межами міста Києва, а тому відмітка в трекері АТ «Укрпошта» викликає обґрунтований сумнів у її достовірності.

Суд вважає, що наведена позивачем обставина є поважною, підтверджується матеріалами позовної заяви, а тому є підстави для поновлення строку для подання позивачем даного позову.

Слід окремо зазначити, що відповідно до пункту 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних ІНФОРМАЦІЯ_1.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних ІНФОРМАЦІЯ_1.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Аналіз наведеної правової норми свідчить, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а відтак не мають статусу юридичних осіб.

При цьому визначення суб`єкта владних повноважень міститься у пункті 7 частини першої статті 4 КАС України та означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, незважаючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не має статусу юридичної особи, він є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України та є належним відповідачем у цьому спорі, пов`язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята в.о. начальника районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Вказаний висновок суду кореспондується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.10.2022 у справі № 522/22225/21.

Позовна заява за змістом і формою відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, підстави для її повернення позивачу чи відмови у відкритті провадження судом не встановлені.

Розгляд і вирішення адміністративної справи за цим позовом належить здійснювати в порядку статті 286 КАС України.

Відповідно до ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, тощо.

Справа є незначної складності.

Згідно зі ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Керуючись ст. 79, 80, 171, 248, 257, 260-263, 268, 286 КАС України,

УХВАЛИЛА:

1. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

2. Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягненнята відкрити провадження у справі.

3. Здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

4. Відповідач має право у п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162, 261 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позову, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

5. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

6. Інформацію у справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://ds.ki.court.gov.ua.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК