Рішення

від 18.03.2024 по справі 120/17351/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 березня 2024 р. Справа №120/17351/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави до Уланівської сільської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Відділ освіти, культури, молоді і спорту Уланівської сільської ради та Сальницький ліцей Уланівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

20.11.2023 року Керівник Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави звернувся до суду з адміністративним позовом до Уланівської сільської ради, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Уланівської сільської ради щодо невжиття заходів до оформлення правовстановлюючих документів на приміщення Лип?ятинської гімназії філії Сальницького ліцею Уланівської сільської ради і розміщену у ньому захисну споруду цивільного захисту № 02469, що знаходиться за адресою: вул. Лесі Українки, 2, с. Лип?ятин, Хмільницький район, Вінницька область, та державної реєстрації права комунальної власності на зазначену будівлю;

- зобов?язати Уланівську сільську раду вжити заходи до оформлення правовстановлюючих документів на приміщення Лип?ятинської гімназії філії Сальницького ліцею Уланівської сільської ради і розміщену у ньому захисну споруду цивільного захисту № 02469, що знаходиться за адресою: вул. Лесі Українки, 2, с. Лип?ятин, Хмільницький район, Вінницька область, та державної реєстрації права комунальної власності на зазначену будівлю.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що у власності Уланівської сільської ради перебуває нерухоме майно, речові права на яке в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна не зареєстровані.

Прокурор зазначає, що за результатами опрацювання інформації Уланівської сільської ради встановлено, що приміщення Лип?ятинської гімназії, яка є філією Сальницького ліцею Уланівської сільської ради, а саме відокремленим структурним підрозділом без статусу юридичної особи, розташоване за адресою: вул. Лесі Українки, 2, с. Лип?ятин, Хмільницький район, Вінницька область, у 2020 році передано безоплатно зі спільної комунальної власності територіальних громад Хмільницького району у комунальну власність Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області як цілісний майновий комплекс відповідно до рішення 3 сесії 8 скликання Хмільницької районної ради «Про передачу об?єктів спільної комунальної власності та передачу прав засновників юридичних осіб Уланівської сільської ради» №37 від 24.12.2020 та прийнято у комунальну власність Уланівської сільської ради рішенням 58 сесії 7 скликання Уланівської сільської ради № 766 від 30.12.2020 «Про прийняття у власність Уланівської сільської ради об?єктів спільної комунальної Хмільницького району та прийняття прав засновників юридичних осіб».

Також прокурором встановлено, що рішенням 13 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради від 17.08.2023 року №259 цілісний майновий комплекс ЗШ І-ІІІ ст. с. Лип?ятин - філія КЗ «Опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ст. с. Сальниця» передано на баланс відділу освіти, культури, молоді і спорту Уланівської сільської ради.

Відповідно до рішення 27 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради від 11.08.2022 року №715, Загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів с. Лип?ятин Хмільницького району Вінницької області припинено як юридичну особу шляхом ліквідації.

Рішенням 28 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради від 06.10.2022 року №777 створено філію, відокремлений підрозділ, без статусу юридичної особи Сальницького ліцею Уланівської сільської ради - Лип?ятинську гімназію філію Сальницького ліцею Уланівської сільської ради.

При цьому, як зазначає прокурор, в приміщення закладу загальної середньої освіти вбудована захисна споруда цивільного захисту (цивільної оборони) сховищ (протирадіаційне укриття) з обліковим номером № 02469, яка розташована по вул. Лесі Українки, 2, с. Лип`ятин, Хмільницький район, Вінницька область, загальною площею 53,9 кв.м, місткістю у 200 осіб.

Прокурор вказує на те, що право на вищевказану будівлю, включаючи захисну споруду цивільного захисту у реєстрі не реєструвались, а тому використання таких об`єктів здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства шляхом користування будівлями без державної реєстрації прав власності та правовстановлюючих документів.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів до оформлення правовстановлюючих документів на майно, прокурор звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою від 27.11.2023 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Крім того, вказаною ухвалою залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Відділ освіти, культури, молоді і спорту Уланівської сільської ради та Сальницький ліцей Уланівської сільської ради.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, при цьому, копія ухвали про відкриття провадження у справі доставлена до його електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" 30.11.2023 року, що підтверджується відповідною довідкою.

Таким чином, оскільки відповідач зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, самостійно визначивши адресу електронної пошти для листування із ним, суд приходить до висновку, що в силу положень ст. ст. 18, 268 КАС України, ухвала суду від 27.11.2023 року вважається врученою відповідачу 30.11.2023 року в електронній формі шляхом її направлення на офіційну електронну адресу.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Треті особи у встановлений судом строк своїм право на подання письмових пояснень щодо позову не скористалися, хоча копію ухвали про відкриття провадження у справі отримали 01.12.2023 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

З огляду на вище викладене, на думку суду, наявні підстави для вирішення даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини.

Відповідно до рішення 3 сесії 8 скликання Хмільницької районної ради "Про передачу об`єктів спільної комунальної власності та передачу засновників юридичних осіб Уланівської сільської ради" № 37 від 24.12.2020 року приміщення Лип?ятинської гімназії, яка є філією Сальницького ліцею Уланівської сільської ради, а саме відокремленим структурним підрозділом без статусу юридичної особи, розташоване за адресою: вул. Лесі Українки, 2, с. Лип?ятин, Хмільницький район, Вінницька область, у 2020 році передано безоплатно зі спільної комунальної власності територіальних громад Хмільницького району у комунальну власність Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області як цілісний майновий комплекс та прийнято у комунальну власність згідно рішення 58 сесії 7 скликання Уланівської сільської ради № 766 від 30.12.2020 року «Про прийняття у власність Уланівської сільської ради об`єктів спільної комунальної Хмільницького району та прийняття прав засновників юридичних осіб».

Вподальшому, у 2021 році між відділом освіти Хмільницької райдержадміністрації та Уланівською сільською радою підписано акт приймання - передачі об?єктів комунальної власності та передачу прав засновників юридичних осіб Уланівській сільській раді, відповідно до якого майно комунального закладу «Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ст. с. Лип?ятин» Хмільницького району Вінницької області передано зі спільної комунальної власності територіальних громад Хмільницького району до Уланівської сільської ради.

Так, рішенням 13 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради від 17.08.2023 року №259 цілісний майновий комплекс ЗШ І-ІІІ ст. с. Лип?ятин - філія КЗ «Опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ст. с. Сальниця» передано на баланс відділу освіти, культури, молоді і спорту Уланівської сільської ради.

Відповідно до рішення 27 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради від 11.08.2022 року №715, Загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів с. Лип?ятин Хмільницького району Вінницької області припинено як юридичну особу шляхом ліквідації.

Рішенням 28 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради від 06.10.2022 року №777 створено філію, відокремлений підрозділ, без статусу юридичної особи Сальницького ліцею Уланівської сільської ради - Лип?ятинську гімназію філію Сальницького ліцею Уланівської сільської ради.

Правовий статус Лип?ятинської гімназії філії Сальницького ліцею Уланівської сільської ради визначено у статуті.

При цьому в приміщенні Лип?ятинської гімназії філії Сальницького ліцею Уланівської сільської ради розташована захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 02469, яка як окремий об`єкт не виділена.

Згідно паспорту захисної споруди цивільного захисту та облікової картки захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 02469, розташоване за адресою: вул. Лесі Українки, 2, с. Лип?ятин, Хмільницький район, Вінницька область, належить до комунальної власності, балансоутримувач - Відділ освіти культури, молоді і спорту Уланівської сільської ради, прийнято в експлуатацію в 1986 році, має загальну площу 53,9 кв.м, об`єм захисної споруди - 217 куб.м, передбачено на місткість 200 осіб, вбудоване в будівлю (підвальне приміщення), призначене для укриття учнів, вчителів та технічних працівників.

Зазначене також підтверджується актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №02469 від 13.08.2022 року, згідно якого протирадіаційне укриття визнано як не готове до використання за призначенням та актом оперативного огляду об`єкта від 03.06.2023 року.

Також встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності чи будь-яке інше речове право на вказане нерухоме майно Уланівською сільською радою не реєструвалися.

Отже, із наявних у справі доказів слідує, що право власності на приміщення Лип?ятинської гімназії філії Сальницького ліцею Уланівської сільської ради та розміщену у ньому захисну споруду наразі не оформлено у встановленому законом порядку.

У зв`язку з чим, Хмільницькою окружною прокуратурою, 18.08.2023 року, на адресу Уланівської сільської ради скеровано листа №56-3930вих-23 про надання інформації та відповідних документів з приводу оформлення та державної реєстрації права власності на приміщення закладу в цілому, у т.ч. на захисну споруду цивільного захисту № 02469.

Листом від 23.08.2023 року № 01-29/413 Уланівська сільська рада повідомила про те, що витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на період передачі майнового комплексу до Уланівської сільської ради був відсутній.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів до оформлення правовстановлюючих документів на майно, прокурор в інтересах держави звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд враховує таке.

Частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За положеннями частин першої, третьої цієї статті прокурор вправі представляти інтереси громадянина або держави в суді, представництво яких полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких повноважень обґрунтовуються прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Із наведених нормативних положень вбачається, що прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Основний Закон та ординарні закони не дають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки визначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України в Рішенні від 08.04.99 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Такі правові висновки та їх обґрунтування містяться у постанові Верховного Суду від 08.11.2018 у справі № 826/3492/18.

Крім того, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 (справа №826/13768/16) щодо здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді зазначила таке.

Частиною третьою статті 23 Закону N 1697-VII передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно ж із частиною четвертою статті 23 цього Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Водночас прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для цього прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, згідно з яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що наведені вище положення законодавства регламентують порядок та підстави здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді в межах правил участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено судом, спір у цій справі виник з підстав протиправної, на думку прокурора, бездіяльності Уланівської сільської ради, яка полягає у невжитті передбачених законодавством заходів щодо оформлення права власності на приміщення Лип?ятинської гімназії філії Сальницького ліцею Уланівської сільської ради і розміщену у ньому захисну споруду цивільного захисту № 02469, та його державної реєстрації.

Як зазначає прокурор, відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним нерухомим майном, ризики вибуття останнього з власності територіальної громади, інтереси якої і має представляти міська рада, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади, а саме дітей.

Так, з урахуванням вищенаведених правових приписів суд звертає увагу, що аналіз чинного законодавства дає підстави дійти до висновку про те, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави (а не конкретного суб`єкта владних повноважень) у разі порушення або загрози порушення інтересів держави. Як уже зазначалось, "інтереси держави" є оціночним поняттям, а тому прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В даному ж випадку звернення прокурора до суду з відповідним позовом спрямовується ним з метою задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання користування комунальним майном без правовстановлюючих документів. При цьому орган, який не вживає відповідних заходів щодо оформлення права власності на комунальне майно, є орган місцевого самоврядування Уланівська сільська рада, до сфери відання якого і відноситься вирішення даного питання.

Як зазначає прокурор у позовній заяві, у даному випадку відсутній державний орган, який уповноважений здійснювати представництво інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки такий орган Уланівська сільська рада у спірній ситуації є відповідачем. Відтак звернення прокурора до суду з цим позовом здійснюється з метою захисту інтересів держави в сфері освіти, забезпечення збереження базової мережі закладів освіти, спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про оформлення права власності на приміщення навчального закладу та споруду цивільного захисту.

Таким чином оцінивши наведені у позовній заяві доводи прокурора на підтримку підстав звернення до адміністративного суду, суд доходить висновку, що керівник Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області, реалізуючи свої представницькі повноваження, в достатньому обсязі обґрунтував в чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та передбачені законом підстави для звернення до суду з цією позовною заявою.

Отже, прокурор правомірно та за наявності відповідних підстав звернувся до адміністративного суду з позовом для забезпечення представництва в суді законних інтересів держави.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог по суті, суд керується такими мотивами.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону № 280/97-ВР матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

За змістом ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад, до яких віднесено розпорядження комунальним майном територіальних громад та інше.

У відповідності до положень ст. 29 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону № 280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Частиною другою статті 60 Закону № 280/97-ВР визначено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (ч. 8 ст. 60 Закону № 280/97-ВР).

Враховуючи наведене, органом, уповноваженим управляти комунальним майном, яке знаходиться на території Уланівської територіальної громади, на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді є Уланівська сільська рада.

Як з`ясовано із матеріалів справи, приміщення Лип?ятинської гімназії філії Сальницького ліцею Уланівської сільської ради і розміщену у ньому захисну споруду цивільного захисту № 02469, яке розташоване за адресою: вул. Лесі Українки, 2, с. Лип?ятин, Хмільницький район, Вінницька область, є об`єктом комунальної власності Уланівської територіальної громади, органом управління якого є Уланівська сільська рада. Окрім того, в приміщенні даного навчального закладу за вищевказаною адресою також розташована захисна споруда цивільного захисту протирадіаційне укриття з обліковим номером 02469.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про освіту" від 5.09.2017 № 2145-VIII (далі Закону № 2145-VIII ) юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність.

Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Згідно зі ст. 66 Закону № 2145-VIII міські ради відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, загальної середньої освіти, позашкільної освіти; засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів.

В силу положень ст. 80 Закону № 2145-VIII до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти, належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають вилученню, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту І розділу II Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, що затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 № 582/5773 та Методичних рекомендацій щодо проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту), затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10.06.2009 № 390, захисні споруди цивільного захисту підлягають технічній інвентаризації, на які складаються окремі інвентаризаційні справи і технічні паспорти.

Пунктом 8 Вимог щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, передбачено, що захисні споруди ставляться на облік після їх уведення в установленому порядку в експлуатацію на підставі документів, передбачених Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, та технічного паспорта, складеного за результатами проведення їх технічної інвентаризації, як об`єктів нерухомого майна.

Разом з тим згідно з ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За приписами частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (далі Закон № 1952-IV) у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону № 1952-IV передбачено, що загальними засадами державної реєстрації прав є: обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

За приписами пунктів 6, 7, 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком.

Для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються: документ, що підтверджує факт перебування закінченого будівництвом об`єкта у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об`єкта у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

Статтею 327 ЦК України визначено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

За частиною другою статті 324 ЦК України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства та беручи до уваги, що Уланівська сільська рада є органом, уповноваженим здійснювати управління комунальним майном, суд погоджується з доводами прокурора, що саме на відповідача покладено обов`язок щодо вжиття заходів, спрямованих на оформлення та державну реєстрацію права власності на приміщення Лип?ятинської гімназії філії Сальницького ліцею Уланівської сільської ради і розміщену у ньому захисну споруду цивільного захисту №02469.

Підсумовуючи наведене, Уланівська сільська рада, як суб`єкт права комунальної власності, що здійснює від імені та в інтересах територіальної громади відповідні права щодо володіння та розпорядження комунальним майном, не зареєструвала право власності на приміщення Лип?ятинської гімназії філії Сальницького ліцею Уланівської сільської ради і розміщену у ньому захисну споруду цивільного захисту №02469, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що Уланівську сільську раду належить зобов`язати вжити заходів до оформлення правовстановлюючих документів на приміщення Лип?ятинської гімназії філії Сальницького ліцею Уланівської сільської ради і розміщену у ньому захисну споруду цивільного захисту №02469, що знаходиться за адресою: вул. Лесі Українки, 2, с. Лип?ятин, Хмільницький район, Вінницька область та державної реєстрації права комунальної власності на зазначену будівлю.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Оскільки позивач є суб`єктом владних повноважень у відповідності до положень ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257, 258, 263, 295, 297 КАС України,

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Уланівської сільської ради щодо невжиття заходів до оформлення правовстановлюючих документів на приміщення Лип?ятинської гімназії філії Сальницького ліцею Уланівської сільської ради і розміщену у ньому захисну споруду цивільного захисту № 02469, що знаходиться за адресою: вул. Лесі Українки, 2, с. Лип?ятин, Хмільницький район, Вінницька область, та державної реєстрації права комунальної власності на зазначену будівлю.

Зобов`язати Уланівську сільську раду вжити заходи до оформлення правовстановлюючих документів на приміщення Лип?ятинської гімназії філії Сальницького ліцею Уланівської сільської ради і розміщену у ньому захисну споруду цивільного захисту № 02469, що знаходиться за адресою: вул. Лесі Українки, 2, с. Лип?ятин, Хмільницький район, Вінницька область, та державної реєстрації права комунальної власності на зазначену будівлю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Керівник Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави (вул. В. Чорновола, 34, м. Хмільник, Хмільницький район, Вінницька область, 22000, код ЄДРПОУ 02909909)

Відповідач: Уланівська сільська рада (вул. Миру, 9, с. Уланів, Хмільницький район, Вінницька область, 22032, код ЄДРПОУ 04331834)

третя особа: Відділ освіти, культури, молоді і спорту Уланівської сільської ради (вул. Миру, 19, с. Уланів, Хмільницький район, Вінницька область, 22032, код ЄДРПОУ 44008119)

третя особа: Сальницький ліцей Уланівської сільської ради (вул. Соборна, 48, с.Сальниця, Хмільницький район, Вінницька область, 22032, код ЄДРПОУ 43306032)

Суддя Дончик Віталій Володимирович