Ухвала

від 18.03.2024 по справі 260/1482/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 березня 2024 рокум. Ужгород№ 260/1482/24

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська незалежна геологічна група" до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська незалежна геологічна група" (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 16-Г, офіс 54, код ЄДРПОУ 40165767) до Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560), в якому просить суд: "1. Прийняти цю позовну заяву та відкрити провадження у справі; 2. Залучити Товариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс Сервіс Україна" до участі у справі на стороні Позивача, як третю особу яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; 3. Визнати протиправними та скасувати рішення Закарпатської митниці Державної митної служби України від 22 січня 2024 року № UA305000/2024/000005/1 про коригування митної вартості товарів; 4. Судові витрати Позивача у цій справі стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці Державної митної служби України.".

Відповідно до статті 171 частини 1 пункту 3 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши поданий позов, суд вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.

Відповідно до статті 161 частини 3 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI (надалі Закон України № 3674-VI).

Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

У відповідності до статті 4 частини 1 Закону України № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом позовної заяви позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів.

Визначаючи розмір судового збору за подання даної позовної заяви, суддя враховує, що певна категорія рішень, прийнятих суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи, а реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна, а відтак, вимога про скасування рішення про коригування митної вартості товарів є позовною вимогою майнового характеру.

Водночас, статтею 4 частиною 2 пунктом 3 Закону України № 3674-VI закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову, зокрема, майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір 1,5 відсотка ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 180 пункту 180.1 підпункту 3 ПК України платниками ПДВ є, зокрема, будь-які особи, що ввозять товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Згідно із статтею 276 частиною 1 пунктом 1 МК України платниками мита є, зокрема, особи, які ввозять товари на митну територію України чи вивозять товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 294 МК України встановлено, що об`єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України.

Тобто, при ввезенні на митну територію України товарів на позивача покладається обов`язок сплати встановлених податків та мита, розрахунок яких залежить від суми ввезеного товару. Відтак, коригування відповідачем митної вартості товару безпосередньо впливає на розмір податків та мита, що сплачені декларантом та складають у даній справі ціну позову.

Отже, при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову є різниця митних платежів (податків та мита), що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Із позовної заяви та доданих до неї матеріалів слідує, що позивачем при ввезенні товару на митну територію України самостійно задекларовано митну вартість товару, відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації та скориговано митну вартість товару.

Позиція щодо визначення кількості позовних вимог у справах про оскарження рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації висловлено Верховним Судом у справах № 826/4715/16 від 21 березня 2019 року, 813/713/18 від 20 лютого 2019 року.

Відповідно до статті 6 частини 3 Закону України № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2024 року у розмірі 3028 грн.

Із позовної заяви та доданих до неї матеріалів слідує, що позивачем при ввезенні товару на митну територію України самостійно задекларовано митну вартість товару у розмірі 1716237,0900 грн (45286,05 USD). Відповідачем скориговано митну вартість товару, яка склала 63270,84 (63270,84 USD *37,8977=2397819,13), тобто на 681582,22 грн більше, ніж задекларовано позивачем, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день прийняття вказаного рішення (коригування).

Враховуючи, що відповідачем скоригована вартість товару на 681582,22 грн, то позивачу належить доплатити судовий збір з розрахунку 1,5% від ціни позову - суми митних платежів, належних до сплати за результатом коригування.

Тобто розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні даного позову майнового характеру юридичною особою складає 10223,74 грн (681582,22*1,5%).

Відповідно до статті 4 частини 3 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що подання даного позову здійснюється через підсистему "Електронний суд", це є підставою для застосування понижуючого коефіцієнту 0,8 %, тому узагальнена сума судового збору, яка підлягає сплаті, становить 8179 грн (10223,74 грн* 0,8 % ).

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн, відтак йому необхідно доплати судовий збір, з врахуванням статті 4 частини 3 Закону України "Про судовий збір" у розмірі 5151 грн.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до статті 161 частини 1 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Як встановлено за наслідками дослідження матеріалів адміністративної справи, позивачем не було додано до позовної заяви документів, зазначених в додатку до адміністративного позову, а саме: платіжного доручення від 28.09.2023 280923/1768529L на суму 11 816,27 дол. США та платіжного доручення від 16.10.2023 161023/1773135N на суму 27 571,28 дол. США;

Актом Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року підтверджено то, що при реєстрації адміністративного позову, який надійшов від ОСОБА_1 не виявилося вищевказаних документів, зазначених в додатку до адміністративного позову.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду оригінал доказу доплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 5151 грн та надати суду копії всіх документів, зазначених в додатку до адміністративного позову для суду.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська незалежна геологічна група" до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості залишити без руху.

Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, що зазначені в описовій та мотивувальній частинах ухвали.

Попередити позивача, що у випадку не усунення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя С.Є. Гаврилко