Рішення

від 10.07.2024 по справі 260/1482/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 липня 2024 року м. Ужгород№ 260/1482/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Онисько Н.В.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська незалежна геологічна група" представник Єлєнін Сергій Михайлович;

відповідач: Закарпатська митниці представники Сочка Оксана Ярославівна та ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська незалежна геологічна група" до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська незалежна геологічна група" (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 16-Г, офіс 54, код ЄДРПОУ 40165767) до Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560), в якому просить суд: "1. Прийняти цю позовну заяву та відкрити провадження у справі; 2. Залучити Товариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс Сервіс Україна" до участі у справі на стороні Позивача, як третю особу яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; 3. Визнати протиправними та скасувати рішення Закарпатської митниці Державної митної служби України від 22 січня 2024 року № UA305000/2024/000005/1 про коригування митної вартості товарів; 4. Судові витрати Позивача у цій справі стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці Державної митної служби України.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року даний позов було залишено без руху.

22 березня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року було призначено судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року було закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Розгляд даної адміністративної справи відкладався з існуванням на те об`єктивних причин.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару за митною декларацією, який ввозився на митну територію України, було визначено його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту). На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару було надано митному органу документи, які підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару. Представник вказує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач проти задоволення даного позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що відповідач діяв правомірно та відсутні підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товарів. Зазначає, що митному органу були подані неповні відомості щодо умов поставки, що вказує на обґрунтованість сумнівів митного органу у достовірності як заявлених складових митної вартості так і безпосередньо ціни, що фактично сплачена чи підлягає сплаті на таких договірних умовах. Просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у позові.

В судовому засіданні представники відповідача заперечили щодо задоволення позовних вимог, просили у задоволенні таких відмовити в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позов.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 18 січня 2024 року позивача, з метою митного оформлення товару, подав до Закарпатської митниці електронну митну декларацію № UA305160/2024/001600 (номер MRN 24UA305160001600U5), відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації "Фітинги, із корозійностійкої (нержавіючої) сталі до труб, з нанесеною різьбою, призначені для використання у нафтогазовій промисловості: Муфта НКТ 73,02x5,51 N80 EUE API 5CT 10T H, PSL-1 - 5000шт., Муфта НКТ 73,02x5,51 J55 NUE API 5CT 10T H, PSL-1 - 3685шт. Торговельна марка: Puyang Zhongshi. Виробник: Puyang Zhongshi Group Co.,Ltd" (а.с. 15).

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією МД 23UА 305270002879UА4, в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: контракт № 2905 від 29 травня 2023 року (а.с.а.с. 21-23); Специфікація № 4 від 21 липня 2023 року до Контракту № 2905 від 29 травня 2023 року (а.с.а.с. 24-25); рахунок від виробника (Proforma Invoice) від 29 травня 2023 року № ZSZY230928 до Контракту № 2905 (а.с. 26); платіжне доручення від 28 вересня 2023 року 280923/1768529L на суму 11 816,27 дол. США; платіжне доручення від 16 жовтня 2023 року 161023/1773135N на суму 27 571,28 дол. США; пакувальний лист № б/н від 16 жовтня 2023 року до Контракту № 2905 та Invoice від 29 травня 2023 року № ZSZY230928 (а.с. 27); Коносамент (Bill of Lading) MEDUEM009902 від 02 листопада 2023 року (а.с. 28); міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) 20230502 від 16 січня 2024 року (а.с. 29); договір № 17/23 транспортного експедирування від 17 жовтня 2023 року (а.с.а.с. 30, 31); довідку про транспортні витрати від 17 січня 2024 року № 20230502 (а.с. 33); договір про надання послуг митного брокера 02 січня 2024 року 02/01/24 (а.с.а.с. 34, 36); інші некласифіковані документи - Технічні паспорти від 16 березня 2023 року (а.с.а.с. 36-38).

Також, на запит стосовно підтвердження митної вартості, декларантом (митним брокером) було додатково надано, зокрема, письмові пояснення від 22 січня 2024 року (а.с. 121) та рахунок від 17 січня 2024 року № ESS-20230502 (а.с. 122).

На підставі поданих позивачем документів митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA305000/2024/000005/1 від 22 січня 2024 року (а.с. 18).

У графі 33 вищевказаного рішення "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено, наступне: " В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ (далі МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана з наступних причин: 1) подані декларантом основні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті; 2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті; 3) надані декларантом на запит митного органу додаткові документи не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості. За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено наступне. Згідно статті ч.1 ст. 53 Митного кодексу України декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а згідно п.3 ч.2 цієї ж статті документом, що підтверджує митну вартість серед інших є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу). У 44 графі митної декларації під кодом "0380", що використовується для позначення рахунку-фактури, вказано реквізити рахунку-проформи з номером ZSZY230928 та датою 29.05.2023 року, а рахунок-фактура відсутня як у 44 графі митної декларації так і в поданому до митного оформлення пакеті документів, хоча товар є об`єктом договору купівлі-продажу. Наявна розбіжність у вартості поставки, оскільки сума, зазначена у специфікації №4 від 21.07.2023 року до контракту та рахунку-проформі від 29.05.2023 року № ZSZY230928 становить 39387,55 Дол.США, а сума, зазначена у митній декларації країни відправлення від 30.10.2023 року № 422720230000992562 становить 39363,55 Дол.США. Згідно довідки про транспортні витрати від 17.01.2024 № 20230502, виданої експедитором, вказано вартість морського та автомобільного перевезення вантаж, а також суму страхування вантажу. Разом з тим, зазначено, що вантажно-розвантажувальні роботи проводились за рахунок відправника. Згідно митної декларації, зовнішньоекономічного контракту, специфікації до контракту, рахунку-проформи та митної декларації країни відправлення умовами поставки є EXW Puyang, тобто всі витрати і ризики по переміщенню товару з території продавця лежать на покупцю, в тому числі і розвантажувально-навантажувальні роботи. Таким чином, неможливо упевнитися в достовірності заявленого розміру транспортних витрат та умов поставки. У 44 графі митної декларації вказано дату пакувального листа 29.05.2023 року, хоча датою видачі документу є 16.10.2023 року. З урахуванням зазначеного вище, надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті, у зв`язку з чим, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, здійснено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: - рахунок-фактуру; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару. Відповідно до ч.5 ст.55 МКУ декларанту було запропоновано провести консультацію з митним органом з метою вибору обґрунтованого методу визначення митної вартості на підставі наявної інформації. На запит митного органу декларантом було надано лист-відповідь від 22.01.2024 року, в якому вказано відсутність рахунку-фактури у даній зовнішньоекономічній операції. Розбіжність у сумах рахунку-проформи та митної декларації країни відправлення пояснюється припущенням щодо специфіки заповнення митної декларації у країні відправлення, однак жодних документальних підтверджень такого припущення надано не було. Щодо вартості вантажно-розвантажувальних робіт зазначено, що вони окремо не оплачувались, однак пояснень щодо оплати відправником на умовах поставки EXW Puyang вартості вантажно-розвантажувальних робіт не надано, тому неможливо встановити розмір цих витрат, хто їх оплачував і на яких підставах. Крім того, декларантом надано рахунок від 17.01.2024 року № ESS-20230502, який виставлений українському експедитору словацьким експедитором, і в якому вказано вартість фрахту від Puyang (Китай) до м. Гданськ (Польща) у розмірі 900 Євро, хоча згідно довідки про вартість транспортних витрат від 17.01.2024 № 20230502 вартість доставки морського перевезення за цим самим маршрутом становить 34132,23грн. Таким чином, жодних документів, які би спростували сумнів митниці у достовірності заявленої митної вартості надано не було. Також, даним листом декларант вказує, про відсутність інших документів, які б підтверджували митну вартість товару. Таким чином, навіть з огляду на надані декларантом роз`яснення неможливо здійснити повну перевірку правильності числового значення заявленої митної вартості товару. Право на проведення консультації з митним органом відповідно до частини 5 ст.55 МКУ декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв`язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини другої ст.58 МКУ, оскільки надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 2б (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 МКУ. Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв`язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів. Відповідно до ст.64 МКУ, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв`язку з наявністю відповідної інформації. За результатами аналізу цінової інформації, наявної в ЄАІС Держмитслужби, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, встановлено наявність митних оформлень аналогічних товарів за митними деклараціями № UA100100/2023/453798 від 04.12.2023 з митною вартістю 3,09 дол.США за кг, № UA UA500500/2023/045801 від 23.12.2023 з митною вартістю 3,1 дол.США за кг, № UA100340/2023/328679 від 05.12.2023 з митною вартістю 3,09 дол.США за кг. З урахуванням меншої з наявних вартостей, при визначенні числового значення митної вартості за основу взята цінова інформація згідно митної декларації № UA100100/2023/453798 від 04.12.2023 з митною вартістю 3,09 дол.США за кг. Отже, митна вартість товару, визначена за резервним методом, становить: 3,09 дол.США/кг * 20476кг = 63270,84 дол.США...".

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням про коригування митної вартості позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання його протиправним та скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами на час виникнення спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 частини 1 Митного кодексу України (далі по тексту МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Як передбачено статтею 49 частиною 1 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із статтею 52 частинами 1, 2 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 53 частин 1, 3 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із статтею 257 частиною 1 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Як передбачено статтею 52 частиною 2 пунктом 2 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із статтею 55 частиною 1 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Вимогами статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Проте обґрунтованих сумнівів зазначено не було. Окрім цього, Верховний Суд у цій справі звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 809/1838/15, вказавши що приписи чинного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Рішення митного органу про коригування митної вартості товару має бути чітким та зрозумілим, деталізовано описувати виявлені недоліки в документах або роз`яснювати чому ненадання платником податків певних документів унеможливлює визначення митної вартості за основним методом, а також містити посилання на конкретні факти, які є підставою для коригування митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 04 листопада 2021 року у справі № 120/2634/19-а звернув увагу на необхідність зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Таким чином, вказана норма передбачає, що самої констатації суб`єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення.

Рішення про коригування митної вартості також повинне містити обґрунтування обраного методу визначення митної вартості товару та підстави для відступлення від методу, застосованого платником податків.

За правилами статті 58 частини 1 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до статті 58 частин 4, 5 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Статтею 58 частиною 9 МК України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В даному рішенні зазначається, що Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Судом встановлено, що 18 січня 2024 року позивача, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до Закарпатської митниці електронну митну декларацію № UA305160/2024/001600 (номер MRN 24UA305160001600U5), відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації, а саме "Фітинги (муфти) з нержавіючої сталі до труб, з нанесеною різьбою, призначені для використання у нафтогазовій промисловості" за кодом згідно з УКТЗЕД 7307291000. Торговельна марка - Puyang, виробник - Puyang Zhongshi Group Co., Ltd. (Китай), країна виробництва та походження Китай (а.с. 15).

Товари переміщуються в рамках прямого контракту № 2905 від 29 травня 2023 року з компанією Puyang Zhongshi Group Co., Ltd (Китай) на умовах поставки EXW Puyang (Китай). (а.с.а.с. 111-116).

Судом встановлено, що ціна товару, зазначена в рахунку-проформі від 29 травня 2023 № ZSZY230928 (а.с. 117) та у специфікації №4 від 21 липня 2023 року до контракту (а.с. 118), становить 39387,55 доларів США, тоді як сума, зазначена у митній декларації країни відправлення від 30 жовтня 2023 року № 422720230000992562 (а.с. 119) становить 39363,55 доларів США. При цьому, в експортній декларації ціна за одиницю товару (4,5324 доларів США), окрім того що відрізняється від аналогічного показника в інших документах та МД, в математичному розрахунку (4,5324 доларів США * 8685 одиниць = 39363,894 доларів США) не виходить на вказану підсумкову суму - 39363,55 доларів США.

Таким чином, надані до митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті. Вказане унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Щодо вартості вантажно-розвантажувальних робіт зазначено, що вони окремо не оплачувались, однак пояснень щодо оплати відправником на умовах поставки EXW Puyang вартості вантажно-розвантажувальних робіт не надано, тому неможливо встановити розмір цих витрат, хто і на яких підставах їх оплачував, і чи включені вони до митної вартості.

Крім того, декларантом надано рахунок від 17 січня 2024 року № ESS-20230502 (а.с. 120), виставлений словацьким експедитором Edelweiss Service Slovakia s.r.o. (далі - рахунок експедитора) українському експедитору ТОВ "ЕДЕЛЬВЕЙС СЕРВІС УКРАЇНА", в якому вказано вартість транспортування товару від міста Puyang (Китай) до порту Гданськ (Польща) у розмірі 900 євро, хоча згідно Довідки вартість морського перевезення за цим маршрутом становить 34132,23 грн (а.с. 120).

Офіційний курс євро, встановлений Національним банком України на 17 січня 2024 року (дата Довідки та дата рахунку експедитора), становить 41,2848 грн/євро. Розрахунок вартості транспортних послуг: 900 євро * 41,2848 = 37156,32 грн. Вказане може свідчити про можливий невірний розрахунок експедитором вказаних витрат, та, відповідно, можливий невірний розрахунок декларантом митної вартості та її складових.

Суд зазначає, що в рахунку словацького експедитора зазначено тільки вартість транспортування за маршрутом Puyang, Henan Province, Republic of China - Гданськ, тоді як відомості щодо вартості навантаження/розвантаження/портових та інших витрат у зазначеному рахунку відсутні.

Таким чином, жодних документів чи відомостей, які би спростували сумнів митниці у достовірності заявленої митної вартості декларантом надано не було. Навіть з огляду на надані декларантом роз`яснення, здійснити належну перевірку правильності розрахунку числового значення заявленої митної вартості товару не виявляється можливим.

Враховуючи вищезазначене, даний позов не підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості відповідає критеріям, встановленим статтею 2 частини 2 КАС України, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська незалежна геологічна група" (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 16-Г, офіс 54, код ЄДРПОУ 40165767) до Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 10 липня 2024 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 19 липня 2024 року.

СуддяС.Є. Гаврилко