Рішення

від 30.01.2024 по справі 340/6865/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6865/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача-1 Центрального управління Служби безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33, ЄДРПОУ 36414116)

до відповідача-2 Служби безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33, ЄДРПОУ 00034074)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом, у якому просить:

- визнати протиправними дії ЦУ СБУ щодо відмови у перерахунку та виплаті йому компенсації за невикористану щорічну основну (яку виплачену при звільненні), додаткову (як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2018 рік, виплачену на підставі рішення суду від 10.02.2021 р. по справі №340/4665/20) відпустки та одноразової грошової допомоги з урахуванням виплаченої, на виконання рішень суду, індексації;

- зобов`язати ЦУ СБУ здійснити перерахунок та виплату йому компенсації за невикористану щорічну основну (яку виплачену при звільненні), додаткову (як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2018 рік, виплачену на підставі рішення суду від 10.02.2021 р. по справі №340/4665/20) відпустки та одноразової грошової допомоги (виплачену при звільненні), з урахуванням виплаченої, на виконання рішень суду, індексації та з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.26-27).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 р. залучено до участі у справі співвідповідача - Службу безпеки України та розгляд справи розпочато спочатку (а.с.45).

Позов мотивовано тим, що він проходив службу в Службі безпеки України. Згідно рішень Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 та від 22.03.2023 Центральне управління Служби безпеки України зобов`язано нарахувати індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2016 року по листопад 2018 року із застосуванням індексу споживчих цін з наростаючим підсумком, починаючи з базових місяців, якими є січень 2008 року і березень 2018 року, та виплатити додаткові кошти з урахуванням сплачених. Після остаточної виплати індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду він звернувся до Управління із заявою про здійснення перерахунку та виплати компенсацій за невикористану щорічну основну, додаткову (як учаснику бойових дій) відпустки та вихідну одноразову допомогу з урахуванням виплаченої, на виконання рішень суду, індексації. Проте, відповідач відмовив у здійсненні перерахунку. Не погоджуючись із такими діями Центрального управління Служби безпеки України позивач звернувся до суду із даним позовом.

Від відповідача-2 до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Відповідач стверджує, що індексація грошових доходів населення не відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, а тому відсутні правові підстави для її включення до розрахунку компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

З цих підстав просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Судом установлено, що наказом начальника Департаменту контррозвідки Служби безпеки України №151-ос від 09.11.2018 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом "б" пункту 61, підпунктом "д" пункту 62 та підпунктом "д" пункту 8-1 (через сімейні обставини або інші поважні причини: наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей до 18 років) з 12.11.2018 року та виключено зі списків особового складу.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 по справі №340/4665/20, окрім іншого, зобов`язано Центральне управління Служби безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, за період з 2016 року по 2018 рік та нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію його грошового забезпечення за період служби з листопада 2016 року по листопад 2018 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 по справі №340/4071/22, зобов`язано Центральне управління Служби безпеки України нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2016 року по листопад 2018 року із застосуванням індексу споживчих цін з наростаючим підсумком, починаючи з базових місяців, якими є січень 2008 року і березень 2018 року, та виплатити додаткові кошти з урахуванням сплачених сум. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.05.2023 року рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 березня 2022 року у справі №340/4071/22 залишене без змін.

17.06.2023 року на виконання рішення суду відповідачем виплачено позивачеві 55748,47 грн. індексації грошового забезпечення, а тому позивач вважає наявними підстави для перерахунку та виплати компенсації за невикористану щорічну основну, додаткову (як учаснику бойових дій) відпустки та вихідну одноразову допомогу при звільненні з урахуванням виплаченої, на виконання рішень суду, індексації.

В зв`язку з чим він звернувся до відповідача-1 із заявою, у якій просив здійснити перерахунок компенсації за невикористану щорічну основну, а також додаткову (як учаснику бойових дій) відпустки та вихідну одноразову допомогу при звільненні з урахуванням виплаченої, на виконання рішень суду, індексації.

Листом від 26.07.2023 р. відповідач відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку, вказавши про те, що індексація не входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців (а.с.8-9).

Позивач, вважаючи, що відповідач протиправно не перерахував йому грошову компенсацію за невикористану щорічну основну, додаткову (як учаснику бойових дій) відпустки та вихідну одноразову допомогу при звільненні, звернувся до суду з цим позовом.

Згідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що склалися між сторонами врегульовані, зокрема, Конституцією України, Законом України Про службу безпеки України № 2229-ХІІ від 25.03.1992 року, Законом України Про військовий обов`язок і військову службу № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року, Положенням про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України № 1262/2007 від 27.12.2007 року, Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженою наказом Служби безпеки України № 772 від 14.10.2008 року, Інструкцією про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженою наказом СБУ №35/дск від 23.01.2008, яка зареєстрована в Мін`юсті 30.01.2008 №71/14762 (втратила чинність відповідно до Наказу СБ України від 10.04.2018 №515\дск).

Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 27 Закону України Про службу безпеки України № 2229-ХІІ від 25.03.1992 року (далі - Закон № 2229-ХІІ) держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників Служби безпеки України.

Військовослужбовці Служби безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.

Статтею 30 Закону № 2229-ХІІ встановлено, що форми та розміри грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України встановлюються законодавством і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Служби безпеки України якісним складом військовослужбовців, враховувати характер, умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Умови та оплата праці працівників Служби безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України.

Розраховуючи суму компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, відповідач вважає, що суму компенсації необхідно обчислювати, виходячи із розміру складових його грошового забезпечення станом на момент звільнення позивача, як це передбачено Інструкцією № 515/дск.

Суд не погоджується із такими твердженнями відповідача, оскільки стягнення грошової компенсації за своєю правовою природою є відшкодуванням, передбаченим статтею 117 КЗпП України, спрямованим на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. Умови розрахунку суми такого відшкодування передбачені Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Отже, з огляду на наведені вище обставини, суд вважає, що розрахунок суми компенсації за затримку розрахунку при звільненні позивача необхідно здійснювати наступним чином.

Середній заробіток працівника, згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оплату праці", визначається за правилами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, якою затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Пунктом 7 Порядку №100 передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Відповідно до пункту 3 Порядку №100, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов`язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (четвертий абзац пункту 3 Порядку № 100).

Отже, відповідач, при здійсненні розрахунку суми компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, мав керуватись нормами Порядку №100, а не Інструкцією №515 /ДСК від 10.04.2018 р.

Тобто, сума заробітку за останні повні 12 місяців ділиться на кількість календарних днів розрахункового періоду та множиться на кількість календарних днів додаткової чи основної відпустки.

Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Структура заробітної плати складається з наступних її видів:

- основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців

- додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій

- інших заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з частиною шостою статті 95 КЗпП заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оплату праці" у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.

Суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 р. №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713.

Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати.

Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку, що відповідач-1 обраховуючи та виплачуючи позивачу компенсацію за невикористані дні основної та додаткової відпустки не врахував індексацію грошового забезпечення, право на яку підтверджене рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 р.

Щодо можливості врахування індексації грошового забезпечення при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні, то суд зазначає таке.

Так в розумінні частин 2, 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення. При цьому таке грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання, встановлених Конституцією України, гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Згідно з положеннями абз. 1, 2 пункту 5 розділу ХХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 (далі Порядок №260) одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються звільненим із займаних посад щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою; які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних командирів (начальників) та тим, які до дня звільнення з військової служби були звільнені від посад (у тому числі у зв`язку зі скороченням штатних посад), щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою на день звільнення з військової служби з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Таким чином, одноразова грошова допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення, на яке має право військовослужбовець на день звільнення, та розраховується станом на момент звільнення за останньою посадою, яку займав військовослужбовець.

При цьому індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою частиною сум грошового забезпечення.

Отже, враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, що забезпечує дотримання прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 27.12.2019 у справі №643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.

Крім того, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24.10.2018 у справі № 820/3211/17, в якій за наслідками дослідження аналогічних обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку, що чинним законодавством передбачено єдине поняття грошового забезпечення військовослужбовців, відповідно до якого вираховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.

Також суд зазначає, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17.

Приймаючи у вказаній справі постанову від 06.02.2019, Велика Палата Верховного Суду закцентувала на тому, що при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення, як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідач дія неправомірно, обчисливши та виплативши позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні без врахування індексації грошового забезпечення, яка мала бути нарахована та виплачена позивачу.

Відтак з метою належного відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Центральне управління Служби безпеки України здійснити позивачу перерахунок та виплату компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову відпустку і одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду з цим позовом, то суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Водночас в силу положень ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України у редакції, що була чинною до 19.07.2022, в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Тобто до 19.07.2022 строк звернення до суду з позовом про стягнення належної працівникові заробітної плати та інших пов`язаних з нею компенсаційних виплат не був обмежений будь-якими строками.

Втім, 19.07.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ, яким внесені зміни до законодавства про працю.

Серед іншого вказаним законом частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені у такій редакції:

- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті;

- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, після внесення Законом № 2352-IX відповідних змін, частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України встановлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).

Так, позовна заява подана до суду 17.08.2023 року.

Однак суд враховує, що лише 17.06.2023 на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 у справі №340/4071/22, яке залишено в силі постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.05.2023, відповідач виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення. Як наслідок лише 25.06.2023 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову відпустку і одноразової грошової допомоги при звільненні з включенням до грошового забезпечення розміру індексації за відповідний місяць. Водночас листом від 26.07.2023 відповідач відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що строк звернення до суду з цим позовом позивачем не пропущений.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій і докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов`язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 263, 291, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Центрального управління Служби безпеки України щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову (як учаснику бойових дій) відпустки і одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням виплаченої, на виконання рішення суду, індексації.

3. Зобов`язати Центральне управління Служби безпеки України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову (як учаснику бойових дій) відпустки і одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням в складі грошового забезпечення суми індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА