Рішення

від 18.03.2024 по справі 380/2953/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2024 рокусправа № 380/2953/24ОСОБА_1 , розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

Личаківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (далі - позивач) звернувся з позовом до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Зубка С. В. щодо накладення на боржника штрафу у виконавчому провадженні (ВП №71002587);

- скасувати постанову про накладення штрафу від 15.01.2024, винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Зубком С. В. (ВП №71002587)..

Відповідач не надіслав суду відзив на позовну заяву, по суті спору не висловився.

Відповідач не виконав ухвалу суду про витребування доказів (матеріалів виконавчого провадження).

Суд залучив до участі в цій справі стягувача ОСОБА_2 як третю особу на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору. Третя особа не скористалася правом надати суду письмові пояснення по суті спору.

Суд з`ясував зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 в адміністративній справі №380/9993/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/105461761) зобов`язано Личаківський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2022рік, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених коштів.

З метою виконання рішення суду боржник 19.09.2022 провів нарахування допомоги за 2022 рік, сума доплати ОСОБА_2 на виконання рішення суду від 28.07.2022 №380/9993/22 становить 8179 грн. (а.с.6). Відповідно до положень Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 №902 (далі Порядок №902), заборгованість перед ОСОБА_2 включена за номером №247 в Список за черговістю виконання рішень щодо виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, визначених Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», боржником у виконанні яких є Личаківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (а.с.13).

10.02.2023 Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скерував Личаківському відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.02.2023 (а.с.8), винесену при примусовому виконанні виконавчого листа №380/9993/22 від 07.09.2022 (надійшла 14.03.2023, вх.№260307-752, а.с.7).

22.03.2023 Личаківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради скерував Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції пояснення з приводу вчинених на виконання вимог виконавчого листа №380/9993/22 дій, а також повідомив, що після виділення коштів з державного бюджету відповідно до Порядку кошти за рішенням від 28.07.2022 будуть виплачені стягувачу (а.с.9).

15.01.2024 старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Зубко С. В. виніс постанову ВП №71002587 про накладення на боржника штрафу за невиконання без поважних причин рішення суду у справі №380/9993/22 від 28.07.2023.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права та мотивами щодо їх застосування:

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404).

Відповідно до статті 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону №1404 учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання. Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Відповідно до п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону №1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є видом юридичної відповідальності, до якої виконавець притягує його (боржника) за невиконання рішення, що підлягає примусовому виконанню в процедурі виконавчого провадження, в певних випадках, як от передбачені ст.ст. 63, 75 Закону №1404 за умови відсутності поважних причин, що перешкодили боржнику виконати рішення у встановлені виконавцем строки. Тому в спорі щодо правомірності постанови державного виконавця про накладення на боржника штрафу на підставі ст.ст. 63, 75 Закону №1404 (притягнення до відповідальності за невиконання рішення зобов`язального характеру без поважних причин) в предмет доказування входить встановлення таких обставин:

- чи боржник виконав/не виконав у встановлені виконавцем строки рішення, що виконується примусово в процедурі виконавчого провадження;

- якщо боржник не виконав рішення то чи були поважні причини, що перешкодили йому вчасно виконати свій обов`язок.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби стаття 74 Закону №1404-VІІІ врегульовує таким чином:

- рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74);

- рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина друга статті 74).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» систему органів примусового виконання рішень становлять:

1) Міністерство юстиції України;

2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню, визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5, зі змінами та доповненнями), зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802 (далі Інструкція №512).

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції №512 органами державної виконавчої служби є:

- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

- відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

- управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві);

- відділи примусового виконання рішень в районах міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві;

- управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень);

- відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень;

- районні, районні в містах, міські, міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділи державної виконавчої служби).

При вирішенні спору суд керується такими мотивами:

аналіз норм статті 74 Закону №1404-VІІІ дозволяє зробити висновок, що боржник як учасник виконавчого провадження вправі оскаржити в судовому порядку рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення - до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

КАС України в статті 287, що регламентує особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, чітко та недвозначно визначає, що:

- адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби належать до категорії термінових адміністративних справ - підрозділ § 2 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Глави 11 «Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ» - котрі вирішуються судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі;

- відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів) (https://minjust.gov.ua/m/zahidne-mijregionalne-upravlinnya-ministerstva-yustitsii) є одним із чотирьох регіональних органів Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua/cat_18219), чия діяльність поширюється на сім областей України (Львівська, Волинська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька, Закарпатська, Івано-Франківська) та полягає в координації діяльності місцевих територіальних підрозділів за багатьма напрямками, в т.ч. державна реєстрація актів цивільного стану, державна реєстрація громадських формувань, взаємодія з суб`єктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів, фінансовий моніторинг, державна реєстрація нормативно-правових актів, банкрутство, експертне забезпечення правосуддя, безоплатна правова допомога, примусове виконання судових рішень і рішень інших органів тощо.

В структурі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) діє Управління забезпечення примусового виконання рішень, в складі якого діють Управління забезпечення примусового виконання рішень в областях (https://pzmrujust.gov.ua/napriamy-diialnosti/62-orhany-ta-osoby-iaki-zdiisniuiut-prymusove-vykonannia-sudovykh-rishen-i-rishen-inshykh-orhaniv/zahalna-informatsiia-pro-upravlinnia-dvs-ta-terytorialni-viddily-dvs/105-informatsiia-pro-upravlinnia-dvs-ta-terytorialni-viddily-dvs), а в свою чергу в їх складі діють відділи примусового виконання рішень в областях (в т.ч. у Львівській області) та 106 відділів державної виконавчої служби районного/міського рівня, з них 26 районних/районних в місті відділів у Львівській області (https://minjust.gov.ua/files/general/2024/01/30/20240130164258-92.pdf).

Отже, цілком очевидно те, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та ст.287 КАС України «відповідним органом державної виконавчої служби» в контексті цієї справи є відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а не Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів).

Суд при розгляді цієї справи не бачить ані підстав, ані доцільності застосування положень статті 48 КАС України щодо скерування позивачу пропозиції розглянути питання про надання згоди на заміну неналежного відповідача належним, у випадку отримання відмови вирішувати питання про залучення співвідповідача; такий підхід суду ґрунтується на таких мотивах:

- ця справа віднесена процесуальним законодавством до категорії термінових і повинна бути розглянута судом впродовж десяти днів від дати відкриття провадження, і цей строк вже сплив;

- термінові справи розглядаються в порядку спрощеного провадження, де відсутня стадія підготовки, не проводиться підготовче засідання, не проводиться обмін заявами по суті спору (відповідь на відзив, заперечення на відповідь), що передбачені для загального позовного провадження адже необхідність оперативного вирішення питань судового контролю за виконанням рішення на стадії його примусового виконання зумовлює об`єктивну необхідність спрощення процедури розгляду спірних питань (в інших юрисдикціях цивільній, господарській такі питання вирішуються судом, що прийняв рішення, на примусове виконання якого видано виконавчий документ, в межах основної справи на підставі скарги, а не шляхом подання окремого позову). Оскільки ця адміністративна справа розглядається без виклику сторін, то для вирішення питання про згоду/незгоду позивача на заміну відповідача слід переходити до іншої форми судового процесу, а це призведе до порушення як строків розгляду справи, так прав іншого учасника виконавчого провадження стягувача - для захисту інтересів якого і було прийняте оскаржене рішення державного виконавця;

- позивач є суб`єктом владних повноважень, котрий має шість представників, а також багаторічний досвід учасника виконавчих проваджень (а.с.15), а отже знає або повинен знати процесуальне законодавство, що регламентує можливість оскарження рішень державних виконавців;

- позивач оскаржує рішення державного виконавця, що ґрунтується на висновку про невиконання позивачем як суб`єктом владних повноважень рішення суду на користь фізичної особи без поважних причин. Позивачу як суб`єкту владних повноважень достеменно відомо, хто є відповідним органом ДВС у його справі, оскільки позивач як боржник у виконавчому провадженні отримував від ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМРУ МЮ (м.Львів) в межах виконавчого провадження супровідні листи (а.с.7), а також скеровував цьому органу (а не Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції) пояснення з приводу виконання рішення суду (а.с.9).

Отже, позивач свідомо обрав відповідача у цьому спорі, якого вважає належним, тому суд розглядає позовні вимоги за визначеного позивачем суб`єктного складу сторін.

Оскільки позов заявлено до неналежного відповідача, ця обставина є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.

З огляду на висновки суду по суті спору, понесені позивачем судові витрати на підставі статті 139 КАС України покладаються судом на нього.

Керуючись ст.ст.19-22,25-26,48,90,139,229,241-246,250,251,255,287,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця - відмовити повністю.

Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович