Ухвала

від 23.05.2024 по справі 380/2953/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

23 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/2953/24 пров. № А/857/9714/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шавеля Р. М.суддів -Бруновської Н. В. Хобор Р. Б.

перевіривши апеляційну скаргу Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі № 380/2953/24 за адміністративним позовом Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 , про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Личаківський відділ соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків, встановлених ч.6 ст.287 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

Згідно довідки Восьмого апеляційного адміністративного суду копію ухвали від 14 травня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху було доставлено до електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради 14 травня 2024 року 17:44 год.

На виконання вимог ухвали Личаківський відділ соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради через підсисистему "Електронний суд" подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що причиною пропуску стало отримання позивачем оскаржуваного рішення 19 березня 2024 року та введення на території України воєнного стану. При цьому апелянт стверджує, що строк оскарження рішення суду після його отримання в цій справі становить 30 календарних днів. За таких обставин, апелянт вважає, що є підстави для поновлення пропущеного строку.

Зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження апеляційний суд вважає неповажними з таких підстав.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою ст.295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу (ч.3 ст.295 КАС України).

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені у ст.287 КАС України.

Частиною 6 ст.287 КАС України передбачено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Згідно ст.271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289, 289-5 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновків, що встановлений спеціальною нормою ст.287 КАС України строк на апеляційне оскарження рішення суду у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця (десять днів з дня проголошення судового рішення) може бути поновлений в порядку ч.3 ст.295 КАС України і причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому процесуальним законом, з урахуванням визначених ч.6 ст.287 КАС України особливостей.

Справи цієї категорії є терміновими в розумінні КАС України, тому надзвичайно важливим, в аспекті реалізації учасниками справи права на апеляційне оскарження, є дотримання судом першої інстанції обов`язку щодо невідкладного вручення (надсилання) їм копій судового рішення, тобто доведення до них змісту судового рішення. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням інших фактичних обставин.

Отже, ст.287 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, та частина шоста, якої встановлює спеціальні у відношенні до ст.295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

«Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими». «Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Така позиція була висловлена Європейським судом з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03).

Таким чином, суд, маючи дискреційні повноваження щодо поновлення строку на оскарження, обов`язково має проаналізувати наведені у відповідній заяві підстави поновлення строку на апеляційне оскарження та відповідні ним докази та зробити висновок про прийняття чи відмову у прийнятті таких підстав та їх достатність для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Оскільки ст.287 КАС України передбачено спеціальний, усічений строк апеляційного оскарження, який становить 10 днів (а не 30 днів, як передбачено ч.1 ст.295 КАС України), тому строк, протягом якого особа відповідно до ч.2 ст.295 КАС України вправі вимагати поновлення строку апеляційного оскарження у зв`язку з несвоєчасним отриманням рішення суду, також не повинен перевищувати 10 днів.

Такого висновку дійшов Верховний Суду в постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 500/6596/17, від 11 серпня 2020 року у справі №202/754/19, від 16 вересня 2021 року у справі № 490/894/20, від 21 лютого 2022 року у справі №761/9226/20.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення ухвалено у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) 18 березня 2024 року; копію рішення було доставлено до електронного кабінету Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради в підсистемі "Електронний суд" 18 березня 2024 року о 22:10 год., що підтверджується довідкою суду першої інстанції про доставку електронного листа.

Отже, останнім днем для подання апеляційної скарги було 29 березня 2024 року.

Однак, апеляційна скарга подана Личаківським відділом соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до суду 18 квітня 2024 року.

Таким чином, апеляційну скаргу позивачем подано після спливу 10-тиденного строку як з часу проголошення оскаржуваного судового рішення так і з часу отримання копії такого рішення.

Покликання апелянта на те, що пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення зумовлений введенням воєнного стану в Україні судом апеляційної інстанції оцінюється критично, оскільки саме по собі введення в Україні воєнного стану з огляду на приписи ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не може бути самостійною і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження суб`єкту владних повноважень. Будь-яких доказів, які б підтверджували об`єктивну неможливість забезпечення подання апеляційної скарги у визначений законом строк через запровадження воєнного стану в Україні, позивачем не надано.

Отже, апелянт не навів жодних доводів, які би свідчили про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою.

Таким чином, вказані апелянтом підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів, а також з того, чи мав скаржник можливість своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження. В свою чергу, необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу Res judicata (юридичної визначеності).

У справі "Мушта проти України" ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року у справі "Півень проти України" Суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п. 35).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Відповідно до положень ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (п.4 ч.1 ст.299 КАС України).

Отже, враховуючи, що апелянт після залишення апеляційної скарги без руху не навів у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження дійсно поважних причин, що зумовили його пропуск після отримання копії оскаржуваного рішення суду, тому відсутні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, а відтак, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними наведені Личаківським відділом соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі № 380/2953/24 та залишити заяву про поновлення цього строку без задоволення.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі № 380/2953/24 за адміністративним позовом Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор