Рішення

від 18.03.2024 по справі 600/6400/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/6400/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області №032508 від 17 серпня 2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000,00 грн.

В обґрунтування протиправності оскаржуваної постанови вказано, що позивач у спірних відносинах не є автомобільним перевізником, тобто є неналежним суб`єктом відповідальності, а тому притягнення його до відповідальності оскаржуваною постановою є безпідставним. Також вказано про порушення відповідачем порядку розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що виразилось у неналежному повідомленні позивача про час і місце розгляду справи.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено про законність оскаржуваної постанови. Вважає, що доводи позивача, наведені в обґрунтування заявлених позовних вимог, є безпідставними та необґрунтованими, вони не спростовують факту виявленого порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 16.06.2023 року начальником відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області затверджено щотижневий графік проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області у період з 19.06.2023 по 25.06.2023.

07.07.2023 р. начальником відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області видано направлення на рейдову перевірку №000310 для проведення рейдової перевірки транспортних засобів на підставі, затвердженого щотижневого графіку проведення рейдових перевірок від 16.06.2023 №41065/27/27-23 щодо дотримання Закону України Про автомобільний транспорт та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільного транспорту на адміністративній території м. Івано-Франківськ та Івано-Франківській області.

24.06.2023 р. посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області проведено перевірку транспортного засобу Mercedes-benz номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , транспортний засіб Mercedes-benz номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 .

Під час перевірки виявлено порушення статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" - під час здійснення вантажних перевезень не забезпечив водія індивідуальною контрольною книжкою водія та графіком змінності, санітарною книжкою водія, що зафіксовано в акті №009766 від 24.06.2023.

16.08.2023 р. відповідач направив позивачу повідомлення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт №62224/42/24-23, відповідно до якого позивача повідомлено, що 17.08.2023 року таке запрошене до приміщення Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, з 09.00 год. по 12.00 год. у його присутності.

Вказане направлення направлено за адресою: АДРЕСА_1 .

17.08.2023 р. за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ОСОБА_1 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №032508 за порушення вимог статей 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", та відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн.

Не погоджуючись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №032508 від 17.08.2023, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пунктів 7 - 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує постанову суб`єкта владних повноважень про застосування адміністративно-господарського штрафу у зв`язку із порушенням законодавства про автомобільний транспорт. Позивача притягнуто до відповідальності згідно абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Так, засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III).

Статтею 60 Закону №2344-III передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, суб`єктом відповідальності, передбаченої частиною першою статті 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт є автомобільний перевізник.

Згідно положень статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

У главі 6 (статті 29-34) Закону №2344-III наведені положення про автомобільного перевізника. Так, згідно частини першої статті 33 Закону №2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Статтею ж 34 Закону №2344-III передбачені вимоги до автомобільного перевізника.

Так, автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов`язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов`язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п`ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Відповідно до приписів статті 48 Закону №2344-III (про порушення якої зазначено відповідачем в оскаржуваній постанові) автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону №2344-III, відповідальність несуть саме автомобільні перевізники суб`єкти господарювання. При цьому поняття "власник транспортного засобу" та "автомобільний перевізник" не є тотожними, оскільки автомобільним перевізником є фактичний користувач транспортного засобу, натомість власник транспортного засобу не завжди є автомобільним перевізником.

На підставі наявних у справі письмових доказів судом встановлено, що власником транспортного засобу марки Mercedes-benz номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Згідно акту №009766 від 24.06.2023 перевізником зазначено ОСОБА_1 та АМП "Нова лінія".

В матеріалах справи наявна товарно-транспортна накладна №Р420 від 23.06.2023, що перевірялась посадовими особами відповідача при перевірці 24.06.2023.

Із змісту вказаної ТТН №Р420 від 23.06.2023 вбачається те, що перевізником зазначено АМП НОВА ЛІНІЯ ТОВ, ЄДРПОУ 36748338, автомобіль Mercedes-benz номерний знак НОМЕР_3 .

Поряд з цим у ході судового розгляду справи відповідачем як суб`єктом владних повноважень, на якого в силу вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, не надано суду належних й достовірних доказів того, що позивач 24.06.2023 був автомобільним перевізником у розумінні Закону №2344-III, зокрема відповідачем не надано до суду іншої товарно-транспортної накладної, яка б вказувала на те, що позивач є перевізником у спірних відносинах.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що позивач в даних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні Закону №2344-III, а тому не може бути суб`єктом відповідальності за порушення, наведені у частині першій статті 60 Закону №2344-III.

Отже, відповідач протиправно притягнув саме позивача ОСОБА_1 - до відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III.

Вказане є достатньою та самостійною підставою для визнання оскаржуваної постанови незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Крім цього, суд зазначає наступне.

Згідно пунктів 1, 2 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567 у редакції на час виникнення спірних відносин), цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Пунктом 26 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Відповідно до пункту 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додактом 5.

В обґрунтування позову зазначалося, що позивача не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи про порушення, така була розглянута у його відсутність, що позбавило права позивача бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення.

На противагу указаному, відповідач зазначав, що позивача завчасно повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства, на виконання чого було вжито всіх необхідних заходів.

На підтвердження своїх доводів відповідачем надано копію Повідомлення на розгляд справи від 16.08.2023 №62224/42/24-23 адресованого ОСОБА_1 .

Проте саме по собі Повідомлення на розгляд справи від 16.08.2023 №62224/42/24-23 є недостовірним доказом повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, за наслідком розгляду якої прийнята оскаржувана постанова, оскільки відповідачем не було надано суду належних доказів отримання позивачем вказаного Повідомлення на розгляд справи.

Таким чином, станом на 17.08.2023 день розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у відповідача не було відомостей про отримання ОСОБА_1 . Повідомлення на розгляд справи від 16.08.2023 №62224/42/24-23.

Суд констатує, що відповідачем у ході судового розгляду цієї справи не було надано належних та достовірних доказів повідомлення позивача про час і місце розгляду справи під розписку, як і не надано рекомендованого листа із повідомленням про вручення позивачу повідомлення про розгляд відносно нього справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, як це передбачено імперативними приписами пункту 26 Порядку №1567, а тому відхиляє доводи відповідача про повідомлення позивача шляхом залишення в поштовій скриньці повідомлення та відеофіксацію такої події.

Зазначене свідчить про те, що суб`єкт владних повноважень фактично позбавив позивача надати свої пояснення, висловити свою позицію щодо вчиненого ним, на думку відповідача, порушення вимог статей 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт"; спростувати позицію посадових осіб відділу державного нагляду (контролю) про те, що саме ОСОБА_1 є автомобільним перевізником у спірних відносинах та саме він повинен нести відповідальність, передбачену абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення, що були зафіксовані у акті №032508 від 17.08.2023.

Отже, в даному випадку суд погоджується із доводами позову про порушення відповідачем передбаченої Порядком №1567 процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що дає суду додаткові підстави для визнання оскаржуваної постанови протиправною.

Аналогічних висновків дійшов і Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах від 21.08.2023 у справі №600/788/23-а, від 24.01.2024 у справі №600/1333/23-а та від 25.01.2024 у справі №713/641/23.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.03.2018 по справі №742/3757/16-а, від 31.01.2019 по справі №760/10803/15-а, від 24.12.2019 по №360/403/19.

При цьому суд звертає увагу на те, що і судом касаційної інстанції у справі з подібних відносин (постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №823/352/16) зроблено висновок про те, що порушення встановленої Порядком №1567 процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт є підставою для визнання незаконною постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів протиправність постанови Відділу Державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті №032508 від 17.08.2023 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.

Натомість доводи відповідача є безпідставними та не обґрунтованими, та не свідчать про законність оскаржуваної постанови.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області №032508 від 17.08.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн.

3. Cтягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач - Державна служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Руська, 248, У, м. Чернівці, 58023, Код ЄДРПОУ 39816845)

Суддя І.В. Маренич