Постанова

від 13.05.2024 по справі 600/6400/23-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/6400/23-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич Ігор Володимирович

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

13 травня 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. ОСОБА_1 звернулася в Чернівецький окружний адміністративний суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просила:

1.1. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області №032508 від 17 серпня 2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000,00 грн.

2. В обґрунтування протиправності оскаржуваної постанови вказано, що позивач у спірних відносинах не є автомобільним перевізником, тобто є неналежним суб`єктом відповідальності, а тому притягнення його до відповідальності оскаржуваною постановою є безпідставним. Також вказано про порушення відповідачем порядку розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що виразилось у неналежному повідомленні позивача про час і місце розгляду справи.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року позов задоволено.

3.1. Визнано протиправною та скасовано постанову Державної служби України з безпеки на транспорті відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області №032508 від 17.08.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн.

3.2. Cтягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт Державна служба України з питань безпеки на транспорті не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що доводи позивача, наведені в обґрунтування заявлених позовних вимог, є безпідставними та необґрунтованими, вони не спростовують факту виявленого порушення законодавства про автомобільний транспорт.

6. Тому апелянт вважає, що посадові особи Укртрансбезпеки під час здійснення своїх службових повноважень дотримались норм законодавства та на підставі наявних матеріалів винесли вмотивоване рішення про складення постанови №032508 від 17 серпня 2023 року про застосування адміністративно- господарського штрафу.

ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Судом встановлено, що 16.06.2023 року начальником відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області затверджено щотижневий графік проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області у період з 19.06.2023 по 25.06.2023.

8. 07.07.2023 р. начальником відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області видано направлення на рейдову перевірку №000310 для проведення рейдової перевірки транспортних засобів на підставі, затвердженого щотижневого графіку проведення рейдових перевірок від 16.06.2023 №41065/27/27-23 щодо дотримання Закону України Про автомобільний транспорт та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільного транспорту на адміністративній території м. Івано-Франківськ та Івано-Франківській області.

9. 24.06.2023 р. посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області проведено перевірку транспортного засобу Mercedes-benz номерний знак НОМЕР_1 .

10. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , транспортний засіб Mercedes-benz номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 .

11. Під час перевірки виявлено порушення статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" - під час здійснення вантажних перевезень не забезпечив водія індивідуальною контрольною книжкою водія та графіком змінності, санітарною книжкою водія, що зафіксовано в акті №009766 від 24.06.2023.

12. 16.08.2023 р. відповідач направив позивачу повідомлення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт №62224/42/24-23, відповідно до якого позивача повідомлено, що 17.08.2023 року таке запрошене до приміщення Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, з 09.00 год. по 12.00 год. у його присутності.

13. Вказане направлення направлено за адресою: вул. Набережна, 17, с. Атаки, Хотинський район, Чернівецька область.

14. 17.08.2023 р. за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ОСОБА_1 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №032508 за порушення вимог статей 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", та відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн.

15. Не погоджуючись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №032508 від 17.08.2023, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

16. Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про дорожній рух" цей Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

18. Статтею 2 вказаного Закону визначено, що законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

19. Згідно з приписами ст. 3 Закону України "Про дорожній рух" державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

20. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року N 2344-III (далі - Закон N 2344-III).

21. Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону N 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

22. Відповідно до ст. 6 Закону N 2344-III постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року N 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок N 1567).

23. Відповідно до п. 1 Порядку N 1567 цей Порядок Цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

24. Згідно з п. 2 Порядку N 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

25. Пунктом 3 Порядку N 1567 визначено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

26. У відповідності до приписів п. 14 вказаного Порядку рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

27. Згідно з п. 15 Порядку N 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: зокрема, наявність визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

28. Як визначено статтею 34 Закону № 2344 автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

29. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

30. З матеріалів справи встановлено, що позивач оскаржує постанову суб`єкта владних повноважень про застосування адміністративно-господарського штрафу у зв`язку із порушенням законодавства про автомобільний транспорт. Позивача притягнуто до відповідальності згідно абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

31. Так, засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III).

32. Статтею 60 Закону №2344-III передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

33. Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

34. Отже, суб`єктом відповідальності, передбаченої частиною першою статті 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт є автомобільний перевізник.

35. Згідно положень статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

36. У главі 6 (статті 29-34) Закону №2344-III наведені положення про автомобільного перевізника. Так, згідно частини першої статті 33 Закону №2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

37. Статтею ж 34 Закону №2344-III передбачені вимоги до автомобільного перевізника.

38. Відповідно до приписів статті 48 Закону №2344-III (про порушення якої зазначено відповідачем в оскаржуваній постанові) автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

39. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

40. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону №2344-III, відповідальність несуть саме автомобільні перевізники суб`єкти господарювання. При цьому поняття "власник транспортного засобу" та "автомобільний перевізник" не є тотожними, оскільки автомобільним перевізником є фактичний користувач транспортного засобу, натомість власник транспортного засобу не завжди є автомобільним перевізником.

41. На підставі наявних у справі письмових доказів судом встановлено, що власником транспортного засобу марки Mercedes-benz номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

42. Згідно акту №009766 від 24.06.2023 перевізником зазначено ОСОБА_1 та АМП "Нова лінія".

43. В матеріалах справи наявна товарно-транспортна накладна №Р420 від 23.06.2023, що перевірялась посадовими особами відповідача при перевірці 24.06.2023.

44. Із змісту вказаної ТТН №Р420 від 23.06.2023 вбачається те, що перевізником зазначено АМП НОВА ЛІНІЯ ТОВ, ЄДРПОУ 36748338, автомобіль Mercedes-benz номерний знак НОМЕР_3 .

45. Поряд з цим у ході судового розгляду справи апелянтом як суб`єктом владних повноважень, на якого в силу вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, не надано суду належних й достовірних доказів того, що позивач 24.06.2023 був автомобільним перевізником у розумінні Закону №2344-III, зокрема відповідачем не надано до суду іншої товарно-транспортної накладної, яка б вказувала на те, що позивач є перевізником у спірних відносинах.

46. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач в даних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні Закону №2344-III, а тому не може бути суб`єктом відповідальності за порушення, наведені у частині першій статті 60 Закону №2344-III.

47. Отже, відповідач протиправно притягнув саме позивача ОСОБА_1 - до відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III.

48. Вказане є достатньою та самостійною підставою для визнання оскаржуваної постанови незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

49. Згідно пунктів 1, 2 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567 у редакції на час виникнення спірних відносин), цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

50. Згідно пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

51. Пунктом 26 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

52. Відповідно до пункту 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додактом 5.

53. Позивач також зазначала, що її не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи про порушення, така була розглянута у його відсутність, що позбавило права позивача бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення.

54. Апелянт зазначає, що позивача завчасно повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства, на виконання чого було вжито всіх необхідних заходів.

55. На підтвердження своїх доводів відповідачем надано копію Повідомлення на розгляд справи від 16.08.2023 №62224/42/24-23 адресованого ОСОБА_1 .

56. Проте саме по собі Повідомлення на розгляд справи від 16.08.2023 №62224/42/24-23 є недостовірним доказом повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, за наслідком розгляду якої прийнята оскаржувана постанова, оскільки відповідачем не було надано суду належних доказів отримання позивачем вказаного Повідомлення на розгляд справи.

57. Таким чином, станом на 17.08.2023 день розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у відповідача не було відомостей про отримання ОСОБА_1 . Повідомлення на розгляд справи від 16.08.2023 №62224/42/24-23.

58. Апелянтом у ході судового розгляду цієї справи не було надано належних та достовірних доказів повідомлення позивача про час і місце розгляду справи під розписку, як і не надано рекомендованого листа із повідомленням про вручення позивачу повідомлення про розгляд відносно нього справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, як це передбачено імперативними приписами пункту 26 Порядку №1567, а тому відхиляє доводи відповідача про повідомлення позивача шляхом залишення в поштовій скриньці повідомлення та відеофіксацію такої події.

59. Зазначене свідчить про те, що суб`єкт владних повноважень фактично позбавив позивача надати свої пояснення, висловити свою позицію щодо вчиненого ним, на думку відповідача, порушення вимог статей 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт"; спростувати позицію посадових осіб відділу державного нагляду (контролю) про те, що саме ОСОБА_1 є автомобільним перевізником у спірних відносинах та саме він повинен нести відповідальність, передбачену абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення, що були зафіксовані у акті №032508 від 17.08.2023.

60. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.03.2018 по справі №742/3757/16-а, від 31.01.2019 по справі №760/10803/15-а, від 24.12.2019 по №360/403/19.

61. Доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана правильно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

62. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

63. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

64. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

65. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

66. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпеки на транспорті слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.