Постанова

від 14.03.2024 по справі 420/20216/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/20216/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Осіпова Ю.В., Танасогло Т.М.,

за участю секретаря Мунтян С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «БІХАНІ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 року у справі №420/20216/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІХАНІ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

У С Т А Н О В И В:

07 серпня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «БІХАНІ» (далі позивач, Товариство) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 10.05.2023 року №9078/15-32-07-07-23, яким до товариства з обмеженою відповідальністю «БІХАНІ» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1 265 017 грн. 26 коп.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.05.2023 року №9078/15-32-07-07-23 всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Так, Товариство як на підставу для визнання протиправним винесеного податковим органом рішення посилається на форс-мажорні обставини, що виникли у зв`язку із пандемію COVID-19. Зазначені форс-мажорні обставини, як уважає позивач, підтверджуються Сертифікатом, виданого Палатою торгівлі, промисловості та послуг Андорри від 27 січня 2023 року.

Як наголошує позивач, саме через пандемію COVID-19 компанія «HONGWINE INTERNATIONAL S.L.U.» не змогла реалізувати продукцію у середині Європейського Союзу, що спричинило зупинення її діяльності та неможливість здійснювати подальші виплати за своїми зобов`язаннями по укладеними із ТОВ «БІХАНІ» контрактам.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 09 січня 2024 року прийнято рішення, яким у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «БІХАНІ» відмовлено повністю.

Ухвалюючи означене рішення, суд першої інстанції погодився з висновками контролюючого органу щодо порушення позивачем граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за експортними контрактами, укладеними із компанією «HONGWINE INTERNATIONAL S.L.U.», та визнав правомірним податкове повідомлення-рішення відповідача про нарахування пені.

При цьому, окружний адміністративний суд визнав неналежним доказом обставин непереборної сили - форс-мажору Сертифікат, виданий Палатою торгівлі, промисловості та послуг Андорри від 27 січня 2023 року.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, товариством з обмеженою відповідальністю «БІХАНІ» (далі скаржник) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просило апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги Товариства зводяться до того, що в підтвердження наявності форс-мажорних обставин позивачем під час проведення перевірки та у ході судового розгляду надано Сертифікат, виданий Палатою торгівлі, промисловості та послуг Андорри від 27 січня 2023 року. Як стверджує скаржник, наявні законні підстави для звільнення Товариства від відповідальності на підставі частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» з огляду на дію форс-мажорних обставин.

Зокрема, скаржник уважає, що запровадження карантину в зв`язку із поширенням епідемії COVID19 та обмеження господарської діяльності підприємств, в тому числі компанії «HONGWINE INTERNATIONAL S.L.U.», встановлених державою на законодавчому рівні, необхідно кваліфікувати як форс-мажорні обставини.

Оскільки неможливість виконання укладених між ТОВ «БІХАНІ» та компанією «HONGWINE INTERNATIONAL S.L.U.» (Князівство Андорри) контрактів внаслідок форс-мажорних обставин виникла саме у резидента Князівства Андорри, то саме за законодавством цієї країни і оформлено відповідний Сертифікат Палати торгівлі, промисловості та послуг Андорри.

На переконання скаржника, наведений висновок ґрунтується як на положеннях пункту 12 укладених контрактів, так і приписах частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції».

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Зокрема, судовою колегією з`ясовано, що на підставі наказу №2023-п від 29.03.2023 року, та направлення №4254/15-32-07-07-16 від 30.03.2023 року, посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БІХАНІ» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішнього економічними контрактами від 22.09.2021 року №SFLO1UA/HN/2021 (дата здійснення операції - 22.09.2021 року), від 25.10.2021 року №SFLO2UA/HN/2021 (дата здійснення операції - 09.11.2021 року) за період діяльності з 22.09.2021 року по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

Підставою для проведення вказаної перевірки слугувала податкова інформація Національного Банку України про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження валютної виручки за експортними операціями, надісланої Державною податковою службою України листами від 02.11.2022 року №13439/7/99-00-07-05-02-07, від 02.01.2023 року №29/7/99-00-07-05-01-07.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом складено Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БІХАНІ» №8566/15-32-07-07-18 від 12.04.2023 року. (т.1 а.с.115-125)

Так, як з`ясовано судовою колегією, згідно із висновком вказаного Акту перевіркою установлено порушення ТОВ «БІХАНІ» вимог валютного законодавства, а саме пунктів 1, 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 02.01.2019 року №5, в частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контрактам, укладеними з компанією «HONGWINE INTERNATIONAL S.L.U.»:

- від 22.09.2021 року №SFLO1UA/HN/2021 на суму 44 520 Євро (1 611 997 грн. 97 коп.) за період з 22.09.2022 року по 16.02.2023 року (період ненадходження валютних коштів 148 днів);

- від 25.10.2021 року №SFLO2UA/HN/2021 на суму 50 112 Євро (1 830 967 грн. 20 коп.) за період з 09.11.2022 року по 16.02.2023 року (період ненадходження валютних коштів 100 днів).

На підставі Акту перевірки №8566/15-32-07-07-18 від 12.04.2023 року та виявлених порушень податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 10.05.2023 року №9078/15-32-07-07-23, яким до товариства з обмеженою відповідальністю «БІХАНІ» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1 265 017 грн. 26 коп. (т.1 а.с.112-113)

Згідно до додатку до вказаного вище повідомлення-рішення, а саме розрахунку пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічним операціям, пеня становить 1 256 517 грн. 26 коп. та розрахована наступним чином:

- період порушення граничних строків розрахунків за контрактом від 02.09.2021 року №SFL01UA/HN/2021 22.09.2022 року - 16.02.2023 року, сума простроченої заборгованості 44 520 Євро, код валюти 978, курс валюти 36,2084, сума простроченої заборгованості (гривневий еквівалент)- 1 611 997 грн. 97 коп., ставка пені за кожен день прострочки 0,3 % сума пені 715 727 грн. 10 коп.;

- період порушення граничних строків розрахунків за контрактом від 25.10.2021 року №SFL02UA/HN/2021 09.11.2022 року - 16.02.2023 року, сума простроченої заборгованості 50 112 Євро, код валюти 978, курс валюти 36,5375, сума простроченої заборгованості (гривневий еквівалент) 1 830 967 грн. 20 коп., ставка пені за кожен день прострочки 0,3 %, сума пені 549 290 грн. 16 коп.(т.1 а.с.113)

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу:

здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків;

- застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII (далі Закон № 2473-VIII) (набрав чинності з 07 липня 2018 року та введений в дію 07 лютого 2019 року) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

У відповідності із частиною першою статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Частинами п`ятою, шостою цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Згідно із частиною дев`ятою статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій.

Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

За змістом частини десятої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII, Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту як встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно до частин першої, другої, третьої, восьмої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав-з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно із частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до статей 6, 7, 7-1, 15, 28, 30, 33, 44, 45, 46, 48, 56, 71 Закону України «Про Національний банк України», статті 99 Конституції України, статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону України «Про валюту і валютні операції», Правління Національного банку України постановою № 5 від 02 січня 2019 року, затвердило «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» (далі - Положення № 5).

Це Положення відповідно до пункту 1 визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Згідно із пунктами 21, 23 Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

З аналізу наведених вище норм законодавства України слідує, що дотримання граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлених Національний банком України, є обов`язковим для суб`єктів господарювання.

При цьому, порушення таких строків має своїм наслідком нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

У свою чергу, судова колегія звертає увагу, що виключенням з цього правила є випадки, закріплені у згаданих вище нормах ч. 6-7 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", а також у ч. 4 вказаної статті.

Так, у відповідності із частиною 6 статті 13 Закону «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно із частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Відповідно до вимог статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» № 671/97-ВР від 02.12.1997 торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме:

загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Судова колегія звертає увагу, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Як установлено судом першої інстанції та з`ясовано судовою колегією, Товариство не заперечує обставини порушення строків розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контрактам, укладеними з компанією «HONGWINE INTERNATIONAL S.L.U.», тобто факт прострочки надходження валютних коштів на його рахунок від нерезидента, період такої прострочки та визначений податковим органом розмір пені згідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу, як стверджує позивач у позовній заяві та поданій апеляційній скарзі, при вирішенні питання правомірності нарахування Товариству пені за порушення нерезидентом строків розрахунків за експортними операціями необхідно врахувати виникнення, у даному випадку, форс-мажорних обставин.

Так, як слідує з матеріалів справи, в підтвердження наявності форс-мажорних обставин Товариством надано Сертифікат, виданий Палатою торгівлі, промисловості та послуг Андорри від 27 січня 2023 року.

Як стверджує скаржник, саме через запровадження карантину в зв`язку із поширенням епідемії COVID-19 обмежено господарську діяльність компанії «HONGWINE INTERNATIONAL S.L.U.», що у свою чергу вплинуло на своєчасне виконання вказаним нерезидентом умов зовнішньоекономічних контрактів в частині дотримання строків надходження валютних коштів на рахунок Товариства.

З огляду на викладене, на думку скаржника, наявні законні підстави для звільнення Товариства від відповідальності на підставі частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» з огляду на дію форс-мажорних обставин.

Колегія суддів визнає безпідставними доводи апеляційної скарги в наведеній вище частині та звертає увагу на таке. Суд попередньої інстанції, відхиляючи аналогічні доводи позову Товариства, дослідив умови експортних контрактів від 22.09.2021 року №SFLO1UA/HN/2021 та від 25.10.2021 року №SFLO2UA/HN/2021, укладених між позивачем та компанією «HONGWINE INTERNATIONAL S.L.U.».

Так, як установлено судом попередньої інстанції, пунктом 12 наведених вище контрактів визначено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов`язань за цим контрактом, у разі:

- якщо це не виконання відбулося за наслідками форс-мажорних обставин, які виникли після укладання контракту і є наслідками подій надзвичайного характеру, які сторони не могли ні передбачити, ні запобігти розумними заходами.

Як правильно наголошено окружним адміністративним судом, вказані контракти укладені між ТОВ «БІХАНІ» та компанією «HONGWINE INTERNATIONAL S.L.U.». саме 02 вересня 2021 року та 25 жовтня 2021 року відповідно, тобто в період дії форс-мажорних обставин, відтак сторони мали можливість усвідомлювати наслідки, які можуть настати у зв`язку поширенням пандемії COVID-19, яка, серед іншого, почалася у 2019 році.

Судова колегія апеляційного суду звертає увагу, що при укладанні зовнішньоекономічних контрактів позивач повинен дотримуватися принципу «належної обачності», а саме перед їх укладанням, передбачити, зокрема таку обставину, як пандемія COVID- 19 та можливі її наслідки, однак, вказаного не зроблено. Відтак, сторона не може посилатися на форс-мажорні обставини, які існували на момент укладання договору та які можна було передбачити.

Окрім цього, слід зазначити, що запровадження країною сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) певних обмежувальних заходів під час дії карантину не свідчить про принципову неможливість виконання обов`язків, визначених таким договором, у тому числі в частині своєчасного перерахування грошових коштів на рахунок контрагента.

Більше того, на переконання судової колегії, саме по собі включення відповідною країною сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) до переліку форс-мажорних обставин карантину не вказує про те, що карантин автоматично звільняє Товариство від відповідальності за невиконання обов`язку сторони відповідного контракту.

Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження обставин повного припинення діяльності компанії «HONGWINE INTERNATIONAL S.L.U.». під час дії карантину та як наслідок неможливості виконання останньої договірних зобов`язань.

При цьому, як вище вказано апеляційним судом, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Разом з цим, судом попередньої інстанції установлено, що Сертифікат Палати торгівлі, промисловості та послуг Андорри від 27.01.2023 року не містить інформації (відповідного посилання на) безпосередньо щодо контрактів, укладених компанією «HONGWINE INTERNATIONAL S.L.U.». з TOB «БІХАНІ».

У свою чергу, ТОВ «БІХАНІ» не зверталось до Торгово-промислової палати України та уповноважених установ, які б могли підтвердити настання випадків, які можливо віднести до обставин непереборної сили - форс-мажору.

Також, як правильно зауважено судом попередньої інстанції, що в силу приписів частини 7 статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» позивач не обмежений у праві звернутися до суду з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом).

Водночас, як з`ясовано судом першої та апеляційної інстанції, у даному випадку Товариство не скористалось правом, наданим у відповідності до положень ч.7 ст.13 вказаного Закону, яке у свою чергу слугувало б підставою для зупинення перебігу строку розрахунків, установленого згідно із частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті, з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа).

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду попередньої інстанції про безпідставність заявлених позовних вимог та наявності правових підстав для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

З огляду на викладене вище, колегія суддів уважає, що суд попередньої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «БІХАНІ» - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 року у справі №420/20216/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІХАНІ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано колегією суддів 18.03.2024 року.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді Ю.В. Осіпов Т.М. Танасогло