Постанова
від 12.03.2024 по справі 320/3171/20
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/3171/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Єжелі А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Новітня воднева індустрія" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року, суддя Дудін С.О., у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню зрідженим газом "Київпропангаз" про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,-

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню зрідженим газом "Київпропангаз" про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд Приватного акціонерного товариства по газопостачанню зрідженим газом "Київпропангаз" (код ЄДРПОУ 05457000), за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 01.11.2019 №918.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в ході проведення планової перевірки Приватного акціонерного товариства по газопостачанню зрідженим газом "Київпропангаз", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що усі будівлі ПАТ "Київпропангаз" за адресою: АДРЕСА_1, окрім адміністративної будівлі, передані в оренду іншим суб`єктам господарювання, на яких в силу укладених з ними договорів покладений обов`язок забезпечення пожежної безпеки.

Також відповідач зазначив, що ним та суб`єктами господарювання усунуті порушення, які були виявлені контролюючим органом під час перевірки.

Крім того, відповідач зазначив про недостовірність відомостей акта перевірки від 01.11.2019 №918 та неможливість застосування до ПАТ "Київпропангаз" заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації відповідних приміщень та споруд, оскільки відповідно до інспекційного порталу ступінь ризику ПАТ "Київпропангаз" - "незначна".

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2020, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2020, відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 24.06.2021 касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області задоволено частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у справі №320/3171/20 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

12.07.2021 матеріали адміністративної справи №320/3171/20 надійшли на адресу суду та внаслідок автоматизованого розподілу були передані для розгляду судді Дудіну С.О.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Застосовано захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд Приватного акціонерного товариства по газопостачанню зрідженим газом "Київпропангаз" за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов`язання Приватного акціонерного товариства по газопостачанню зрідженим газом "Київпропангаз" зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 01.11.2019 №918.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "Новітня воднева індустрія" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство по газопостачанню зрідженим газом "Київпропангаз" (ідентифікаційний код 05457000, місцезнаходження: 03027, АДРЕСА_1), зареєстровано як юридична особа 30.03.1994, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.67-78).

Відповідач є власником нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить свідоцтво про право власності від 07.10.2003 серії НОМЕР_1 (т.3, а.с.52).

У період з 28.10.2019 по 01.11.2019 провідним інспектором Києво-Святошинського РВ ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Вербицьким Сергієм Сергійовичем на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 12.09.2019 №962 (т.1, а.с.18-43) та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 13.09.2019 №8662 (т.1, а.с.46) було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Приватним акціонерним товариством по газопостачанню зрідженим газом "Київпропангаз", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 01.11.2019 №918 (т.1, а.с.47-63).

Відповідно до вказаного акту, в ході перевірки контролюючим органом були виявлені порушення Приватним акціонерним товариством по газопостачанню зрідженим газом "Київпропангаз" законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:

- пункти 5, 6 розділу II Правил пожежної безпеки України - на об`єкті (в складських приміщеннях по зберіганню води, приміщеннях по зварюванню воріт та приміщенні по виробництву кабелю) не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі;

- абзац перший частини другої статті 57 Кодексу цивільного захисту України - роботу новоутвореного підприємства (орендарів) чи використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості розпочато без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

- пункт 1.8 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки України - в приміщеннях (в складських приміщеннях по зберіганню води, приміщеннях по зварюванню воріт та приміщенні по виробництву кабелю) підприємства влаштовані та експлуатуються тимчасові електромережі;

- пункт 1.21 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки України - не представлено до розгляду документацію по захисту будівель, споруд та зовнішніх установок підприємства від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка не виконана відповідно до вимог ДСТУ Б В .2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд";

- пункт 1.10 глави 1 розділу III Правил пожежної безпеки України - на території виробничої бази із складськими приміщеннями не забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд;

- пункт 1.8 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки України - у складських приміщеннях (приміщеннях по зберіганню води, приміщеннях по зварюванню воріт та приміщенні по виробництву кабелю) допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

- пункт 3.11 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки - пожежні щити встановлені на території виробничої бази із складськими приміщеннями не доукомплектовані засобами пожежогасіння, до складу яких, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;

- підпункт 6 пункту 9.1 глави 9 розділу VI Правил пожежної безпеки України - у складських приміщеннях по зберіганню води, приміщеннях по зварюванню воріт та приміщенні по виробництву кабелю усі операції, пов`язані з розкриттям тари, розфасуванням продукції, здійснюються у не відокремлених приміщеннях;

- підпункт 9 пункту 9.1 глави 9 розділу VI Правил пожежної безпеки України - у складських приміщеннях робочі місця комірників (обліковців, відбракувальників, товарознавців) не обгородженні заскленими перегородками з негорючих матеріалів заввишки не менше 1,8 м, які не повинні перешкоджати евакуації людей та матеріальних цінностей ;

- пункт 1.16 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки України -електрощити виробничої бази із складськими приміщеннями не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

- пункт 1.20 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки України - не проводиться замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- пункт 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки України - в складських приміщеннях з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- пункт 1.12 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки України - не представлено для розгляду акти проведення прихованих робіт проводів (кабелів) за підвісними стелями виробничої бази із складськими приміщеннями;

- пункт 22 розділу II Правил пожежної безпеки України - під час експлуатації об`єкту знижений рівень пожежної безпеки, установлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, а саме: не на всіх протипожежних дверях виробничої бази із складськими приміщеннями нанесено умовні позначення класу вогнестійкості (межу вогнестійкості);

- пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки України - об`єкт не забезпечено системами протипожежного захисту;

- стаття 9 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" - не проведено ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки;

- пункт 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - працівників об`єкта не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту;

- пункт 11 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту;

- пункт 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

- пункт 7.2 глави 7 розділу VI Правил пожежної безпеки України - не вивчені характеристики пожежної небезпеки застосовуваних або вироблюваних (отримуваних) речовин та матеріалів з обслуговувальним персоналом;

- підпункт 7 пункту 9.1 глави 9 розділу VI Правил пожежної безпеки України - у складських приміщеннях будівлі виробничого корпусу ширина проходів та місця штабельного зберігання не позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно;

- підпункт 4 пункту 9.1 глави 9 розділу VI Правил пожежної безпеки України - у складських приміщеннях будівлі головного виробничого корпусу допускається спільне зберігання в одній секції з автомобільною гумою інших товарів і матеріалів незалежно від однорідності застосовуваних вогнегасних речовин;

- пункт 2.37 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки України - у об`ємі сходових кліток виробничої бази із складськими приміщеннями влаштовано побутові приміщення;

- підпункт 7 пункту 9.1 глави 9 розділу VI Правил пожежної безпеки України - у складських приміщеннях будівлі головного виробничого корпусу ширина проходів та місця штабельного зберігання не позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно;

- пункт 2.23 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки України - із приміщень складу перемотки кабелів та виготовлення воріт не влаштований евакуаційний вихід. (Вимога встановлена пунктом 7.2.1 ДБН В. 1.1-7:2016);

- пункт 2.14 глави 2 розділу IV Правил пожежної безпеки України - допускається застосування пічного опалення в складській будівлі які знаходиться в оренді;

- пункт 1.17 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки України - електророзетки в будівлях встановлені на горючі основи (електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра).

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта, з приводу чого суд зазначає таке.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини щодо державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 року (далі - Закон №877-V). Даний закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.

Статтею 67 Кодексу Цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема:

- здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу;

- складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;

- звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Стаття 70 КЦЗ України визначає, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Отже, Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як підставу для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Як убачається з матеріалів справи, під час перевірки контролюючим органом в акті від 01.11.2019 №918 зафіксовано двадцять сім окремих порушень Приватним акціонерним товариством по газопостачанню зрідженим газом "Київпропангаз"вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Щодо порушення відповідачем пунктів 5, 6 розділу II Правил пожежної безпеки України (п.1).

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до пунктів 5, 6 розділу II Правил №1417 на об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

На об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 і більше осіб, які є навчальними (у тому числі дошкільними) закладами, закладами охорони здоров`я із стаціонаром, будинками для людей похилого віку та інвалідів, санаторіями і закладами відпочинку, розважальними, культурно-освітніми та видовищними закладами, критими спортивними будинками і спорудами, готелями, мотелями, кемпінгами, торговими підприємствами та іншими аналогічними за призначенням об`єктами з масовим перебуванням людей, на доповнення до схематичного плану евакуації повинна бути розроблена та затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об`єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час.

У разі зміни планування або функціонального призначення будинків (приміщень, споруд), технології виробництва, штатного розкладу персоналу плани евакуації та інструкції повинні бути відкориговані.

Щодо порушення відповідачем абзацу першого частини другої статті 57 Кодексу цивільного захисту України (п.2).

Згідно з абзацом першим частини другої статті 57 Кодексу цивільного захисту України початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).

Щодо порушення відповідачем пункту 1.8 глави 1 розділу IV Правил №1417 (п.3 та п.6).

Відповідно до пункту 1.8 глави 1 розділу IV Правил №1417 улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

Щодо порушення відповідачем пункт 1.10 глави 1 розділу III Правил №1417 (п.5).

Згідно з пунктом 1.10 глави 1 розділу III Правил №1417 на території об`єкта повинно бути забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд.

Щодо порушення відповідачем пункту 3.11 глави 3 розділу V Правил №1417 (п.7).

Відповідно до пункту 3.11 глави 3 розділу V Правил №1417 для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м-2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м-2 захищуваної площі.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».

Склади пиломатеріалів, тари та волокнистих матеріалів потрібно забезпечувати необхідною (понаднормовою) кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння згідно з місцевими умовами.

Щодо порушення відповідачем підпунктів 6 та 9 пункту 9.1 глави 9 розділу VI Правил №1417 (п.8 та п.9).

Згідно з підпунктом 6 пункту 9.1 глави 9 розділу VI Правил №1417 на матеріальних складах і базах загального призначення необхідно дотримуватися таких вимог пожежної безпеки: у складських будинках (приміщеннях) усі операції, пов`язані з розкриттям тари, розфасуванням продукції, перевіркою справності та дрібним ремонтом, приготуванням робочих сумішей вогненебезпечних рідин та іншими подібними до цих роботами, повинні здійснюватися у відокремлених приміщеннях; у складських приміщеннях дозволяється розміщувати лише робочі місця комірників (обліковців, відбракувальників, товарознавців) з обгородженням їх заскленими перегородками з негорючих матеріалів заввишки не менше 1,8 м, які не повинні перешкоджати евакуації людей та матеріальних цінностей.

Щодо порушення відповідачем пункту 1.16 глави 1 розділу IV Правил №1417 (п.10).

Відповідно до пункту 1.16 глави 1 розділу IV Правил №1417 електрощити, групові електрощитки повинні оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).

Щодо порушення відповідачем пункту 1.20 глави 1 розділу IV Правил №1417 (п.11).

Згідно з пунктом 1.20 глави 1 розділу IV Правил №1417 замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Щодо порушення відповідачем пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил №1417 (п.12).

Відповідно до пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил №1417 з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Щодо порушення відповідачем пункту 1.12 глави 1 розділу IV Правил №1417 (п.13).

Згідно з абзацом 2 пункту 1.12 глави 1 розділу IV Правил №1417 у разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт.

Щодо порушення відповідачем пункту 22 розділу II Правил №1417 (п.14).

Відповідно до пункту 22 розділу II Правил №1417 під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта.

Щодо порушення відповідачем статті 9 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" (п.16).

Згідно з статтею 9 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єкт господарської діяльності ідентифікує об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин.

Нормативи порогової маси небезпечних речовин встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її результати визначаються Кабінетом Міністрів України.

На основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об`єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку.

є хоча б один потенційно небезпечний об`єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об`єкта, організовує проведення його ідентифікації.

Згідно з пунктом 4 Порядку потенційно небезпечний об`єкт вважається об`єктом підвищеної небезпеки відповідного класу у разі, коли значення сумарної маси небезпечної або декількох небезпечних речовин, що використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на об`єкті, дорівнює або перевищує встановлений норматив порогової маси.

У відповідності до пункту 5 Порядку потенційно небезпечним об`єктом вважається апарат або сукупність пов`язаних між собою потоками в технологічний цикл апаратів, об`єднаних за адміністративною та/або територіальною ознакою.

Потенційно небезпечним об`єктом за адміністративною ознакою вважається структурний підрозділ (виробництво, цех, відділення, дільниця, тощо) суб`єкта господарювання.

У разі коли відстань між потенційно небезпечними об`єктами за адміністративною ознакою не досягає 500 метрів, вони вважаються одним потенційно небезпечним об`єктом.

У разі коли до складу потенційно небезпечного об`єкта за адміністративною ознакою входять дільниці, відділення або окремі установки з небезпечними речовинами, що знаходяться на відстані понад 500 метрів одна від одної, вони вважаються окремими потенційно небезпечними об`єктами.

Пунктом 22 Порядку передбачено, що уповноважені органи ведуть облік об`єктів підвищеної небезпеки на підставі повідомлень про результати ідентифікації.

Щодо порушення відповідачем пунктів 2,8 та частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України (п.17-19).

Відповідно до частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту (п.2); здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки (п.8); проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту (п.11).

Щодо порушення відповідачем пункт 7.2 глави 7 розділу VI Правил №1417 (п.20).

Згідно з пунктом 7.2 глави 7 розділу VI Правил №1417 на всі застосовувані в технологічних процесах речовини й матеріали повинні бути дані про показники їх пожежної небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.044-89 «ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения».

Характеристики пожежної небезпеки застосовуваних або вироблюваних (отримуваних) речовин та матеріалів повинні бути вивчені з обслуговувальним персоналом. Персонал зобов`язаний дотримуватися під час роботи з пожежовибухонебезпечними речовинами та матеріалами вимог маркування і попереджувальних написів, які нанесені на упаковках або наведені у вказівках щодо їх застосування.

Щодо порушення відповідачем пунктів 4 та 7 пункту 9.1 глави 9 розділу VI Правил №1417 (п.21-22 та 24).

Відповідно до пунктів 4 та 7 пункту 9.1 глави 9 розділу VI Правил №1417 на матеріальних складах і базах загального призначення необхідно дотримуватися таких вимог пожежної безпеки: спільне зберігання в одній секції з каучуком або автомобільною гумою, а також ЛЗР та ГР будь-яких інших товарів і матеріалів незалежно від однорідності застосовуваних вогнегасних речовин забороняється; у складських приміщеннях, розташованих у будинках будь-якого ступеня вогнестійкості, допускається виконувати стелажі з горючих матеріалів висотою не більше 3 м із забезпеченням проходів між стінами і стелажами завширшки не менше 1 м. За відсутності приладів опалення стелажі можуть встановлюватись упритул до стін. Конструкції стелажів (у тому числі полиці) висотою більше 3 м мають виконуватися з негорючих матеріалів.

У разі застосування безстелажного способу зберігання матеріали повинні укладатися у штабелі. Проти дверних отворів необхідно залишати проходи, які дорівнюють ширині дверей, але не менше 1 м. Якщо склад понад 10 м завширшки, посередині його влаштовується поздовжній прохід не менше 2 м завширшки. Ширина проходів між штабелями має бути не менше 1 м.

Ширина проходів та місця штабельного зберігання повинні бути позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно.

Відстань між стінами та штабелями повинна бути не менше 0,8 м.

Щодо порушення відповідачем вимог пункту 2.37 глави 2 розділу III Правил №1417 (п.23).

Згідно з пунктом 2.37 глави 2 розділу III Правил №1417 не допускається, зокрема, улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання.

Щодо порушення відповідачем пункту 2.23 глави 2 розділу III Правил №1417 (п.25).

Відповідно до пункту 2.23 глави 2 розділу III Правил №1417 забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Згідно з пунктом 7.2.1 ДБН В. 1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва" виходи відносяться до евакуаційних, якщо вони ведуть із приміщень:

а) першого поверху - назовні безпосередньо або через коридор, вестибюль (фойє, хол), сходову клітку, сходи;

б) будь-якого наземного поверху, крім першого: через коридор, хол (крім холу зазначеного у підпункті а) пункту 7.3.1 цих норм) вестибюль (фойє), покрівлю або її ділянку, що відповідає вимогам 7.3.12 цих норм, до сходової клітки або сходів; безпосередньо до сходової клітки (сходів);

в) цокольного, підвального, підземного поверхів - назовні безпосередньо, через сходи, сходову клітку, які мають вихід назовні безпосередньо, або через коридор, який веде до таких сходів, сходової клітки. Допускаєтьс вихід назовні із зазначених сходів, сходової клітки влаштовувати через тамбур, які відокремлений від поверху суцільною протипожежною перегородкою 1-го типу;

г) у сусіднє приміщення на тому ж поверсі, яке забезпечено виходами, зазначеними в підпунктах а), б) та в) цього пункту, крім випадків, обумовлених у НД.

До евакуаційного виходу відноситься вихід, що веде із експлуатованого виду покрівлі до сходової клітки або сходів.

Допускається передбачати: евакуаційні виходи з цокольних, підвальних і підземних поверхів через загальні сходові клітки будинку з окремим виходом назовні, який відокремлюється від іншої частини сходової клітки суцільною протипожежною перегородкою 1-го типу на висоту одного поверху, крім випадків, обумовлених у НД; евакуаційні виходи із вестибюля (фойє, холу), гардеробних, приміщень для куріння, санітарних вузлів, розташованих у цокольних підвальних і підземних поверхах будинку громадського призначення у вестибюль (фойє, хол), коридор першого поверху по окремих сходах типу С2.

Щодо порушення відповідачем вимог пункту 2.14 глави 2 розділу IV Правил №1417 (п.24).

Відповідно до пункту 2.14 глави 2 розділу IV Правил №1417 застосування пічного опалення у приміщеннях категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою А, Б, В забороняється.

Щодо порушення відповідачем пункту 1.17 глави 1 розділу IV Правил №1417 (п.25).

Відповідно до пункту 1.17 глави 1 розділу IV Правил №1417 електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

Щодо порушення відповідачем пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417 (п.4).

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил № 1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до пункту 3.15 глави 3 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 № 312, система протипожежного захисту (СПЗ) - це комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Згідно з пунктом 5.5 глави 5 ДБН В.2.5-56:2014 не підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації окремо розташовані одноповерхові наземні об`єкти громадського призначення, площа яких незалежно від їх ступеня вогнестійкості не перевищує 100 кв.м.

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння; г) системи керування евакуюванням (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання); д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ; и) системи флегматизації; інженерні системи та технологічне обладнання, які не входять до складу СПЗ, але з СПЗ функціонально пов`язані: к) блискавкозахист; л) пожежні ліфти; м) пожежні кран-комплекти; н) протипожежні двері, клапани, ворота та завіси (екрани) тощо.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі "пожежа" тощо).

У відповідності до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

Згідно з підпунктом 13.2.1 пункту 13.2 розділу ХІІІ ДБН В.2.5-56:2014 у приміщенні пожежного поста повинна бути: 1) світлова і звукова сигналізація про: а) несправність у системі оповіщення; б) несправність електроживлення системи оповіщення; в) несправність ланцюгів пуску системи оповіщення; г) відключення автоматичного режиму; 2) світлова сигналізація: а) спрацювання (з розшифруванням зон оповіщення); 3) модулі: а) запуску системи оповіщення (з вибиранням зон оповіщення); б) запуску системи оповіщення (для всього будинку); в) зупинки системи оповіщення (з вбиранням зон оповіщення); г) зупинки систем оповіщення (для всього будинку).

Доводи відповідача про те, що усі будівлі ПАТ "Київпропангаз", окрім адміністративної будівлі, передані в оренду не підтверджуються жодними доказами.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

При цьому, як свідчать матеріали справи, акт перевірки від 01.11.2019 №918 був підписаний керівником відповідача Ясінським А. М. без жодних зауважень, зокрема, і щодо передачі в оренду приміщень, описаних в акті перевірки.

Так, відповідно до свідоцтва про право власності та інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно (т.3, а.с.52-55) нежилі приміщення за адресою: АДРЕСА_1 складаються з 18 нежилих будівель (літ "А" - блок допоміжних приміщень, площею 1385,5 кв.м.; літ. "Б" - вагова, площею 78,3 кв.м.; літ. "В" - прохідна, площею 60,6 кв.м.; літ. "З" - кіоск, площею 2,4 кв.м.; літ. "К" - бокс-склад, площею 378,6 кв.м.; літ. "Л" - кіоск, площею 2,4 кв.м.; літ. "Н" - заправка, площею 19,9 кв.м.; літ. "О" - свердловина, площею 5,9 кв.м.; літ. "П" - ГНМ, площею 1047,5 кв.м.; літ. "С" - склад, площею 901,7 кв.м.; літ. "Ч" - насосно-компресорна, площею 46,2 кв.м.; літ. "Ш" - щитова, площею 52,8 кв.м.; літ. "Щ" - майстерня, площею 11,3 кв.м.; літ. "Ю" - свердловина, площею 6,5 кв.м.; літ. "Х" - деревообробний цех, площею 255,1 кв.м., літ."Ф" - підстанція, площею 12,7 кв.м.) та 10 об`єктів: 1-2 - свердловина, 3 - водонапірна, 4- пожежна водойма, 5-8 - огорожа, 9-10-замощення.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.08.2018 між Приватним акціонерним товариством по газопостачанню зрідженим газом "Київпропангаз" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зем-А" (Орендар) було укладено договір оренди №35/2, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати орендареві у строкове платне користування нежитлові приміщення (офісне приміщення, загальною площею 55,5 кв.м.), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

На момент передання в оренду технічний стан приміщення є задовільним та придатний для використання.

Пунктом 6.1.1 договору визначено, що орендодавець має право здійснювати перевірку порядку використання орендарем об`єкта, що орендується.

Згідно з пунктом 7.1.8 договору орендар зобов`язаний забезпечити пожежну безпеку об`єкта, з додержанням протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду.

Пунктом 10.2 договору визначено, що договір набуває чинності в момент, визначений у п.3.5 і діє до "31" березня 2019 року.

Згідно з пунктом 4.1 договору строк дії договору до 31..2019, якщо жодна зі сторін не виявила бажання розірвати цей договір він автоматично продовжується на наступний календарний рік (т.3, а.с.152-158).

20.01.2014 між Публічним акціонерним товариством "Київпропангаз" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Неоелектро" (Орендар) було укладено договір оренди №22, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати орендареві територію для збереження готової продукції, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 1.2 договору визначено характеристики об`єкта оренди: офісне приміщення - 49,7 кв.м., а складське приміщення - 30,00 кв.м.

19.12.2018 між сторонами було підписано Додаткову угоду №6 до договору оренди №22 від 20.01.2014, за умовами якої сторони дійшли згоди, що об`єктом оренди є складське приміщення, загальною площею 99,9 кв.м., а строк дії договору був продовжений до 31.12.2021 (т.3, а.с.169).

01.09.2019 між Приватним акціонерним товариством по газопостачанню зрідженим газом "Київпропангаз" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕДЕВПЕРЕД" (Орендар) було укладено договір оренди №33, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати орендарю у строкове платне користування нежитлове приміщення (складське приміщення, загальною площею 160,00 кв.м., офісне приміщення, загальною площею 38,10 кв.м.), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

На момент передання в оренду технічний стан приміщення є задовільним та придатний для використання.

Відповідно до пункту 4.1 договору строк дії договору до 30.09.2020, якщо жодна зі сторін не виявила бажання розірвати цей договір він автоматично продовжується на наступний календарний рік.

На виконання умов вказаного договору відповідач передав, а ТОВ "ВЕДЕВПЕРЕ" прийняло об`єкт оренди, про що між сторонами складено та підписано акт від 01.09.2019 в якому вказано, що договір діє до 30.09.2020 (т.3, а.с.173).

01.01.2017 між Публічним акціонерним товариством "Київпропангаз" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрна торгова компанія "Новотех" (Орендар) було укладено договір оренди №50, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати орендарю у строкове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до пункту 1.2 договору характеристики об`єкта: офісне приміщення - загальною площею 40 кв.м.

На момент передавання в оренду технічний стан приміщення є задовільним та придатний для використання.

01.02.2019 між сторонами було укладено Додаткову угоду №6 до договору оренди №50 від 01.01.2017, в якій сторони погодили характеристики об`єкта оренди (офісні приміщення, загальною площею 40,2 кв.м., 40,00 кв.м. та 31,1 кв.м., відповідно) та строк дії договору був продовжений до 31.12.2020 (т.3, а.с.178).

01.03.2019 між Приватним акціонерним товариством по газопостачанню зрідженим газом "Київпропангаз" (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди №36, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати орендарю у строкове платне користування нежитлове приміщення (складське приміщення, загальною площею 69,90 кв.м.), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

На момент передавання в оренду технічний стан приміщення є задовільним та придатний для використання.

Відповідно до пункту 4.1 договору строк дії договору до 31.03.2020, якщо жодна зі сторін не виявила бажання розірвати цей договір він автоматично продовжується на наступний календарний рік.

На виконання умов вказаного договору відповідач передав, а ФОП ОСОБА_1 прийняло об`єкт оренди, про що між сторонами складено та підписано акт від 01.03.2019, в якому вказано, що договір діє до 31.03.2020 (т.3, а.с.187).

01.02.2019 між Приватним акціонерним товариством по газопостачанню зрідженим газом "Київпропангаз" (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) було укладено договір оренди №49, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати орендарю у строкове платне користування нежитлове приміщення (складське приміщення, загальною площею 206,00 кв.м.), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

На момент передавання в оренду технічний стан приміщення є задовільним та придатний для використання.

Відповідно до пункту 4.1 договору строк дії договору до 31.01.2020, якщо жодна зі сторін не виявила бажання розірвати цей договір він автоматично продовжується на наступний календарний рік.

На виконання умов вказаного договору відповідач передав, а ФОП ОСОБА_2 прийняло об`єкт оренди, про що між сторонами складено та підписано акт від 01.02.2019, в якому вказано, що договір діє до 31.01.2020 (т.3, а.с.195).

08.07.2019 між Приватним акціонерним товариством по газопостачанню зрідженим газом "Київпропангаз" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ватерпампс" (Орендар) було укладено договір оренди №20, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати орендарю у строкове платне користування нежитлове приміщення (складське приміщення, загальною площею 116,00 кв.м.), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

На момент передавання в оренду технічний стан приміщення є задовільним та придатний для використання.

Відповідно до пункту 4.1 договору строк дії договору до 30.06.2020, якщо жодна зі сторін не виявила бажання розірвати цей договір він автоматично продовжується на наступний календарний рік.

На виконання умов вказаного договору відповідач передав, а ТОВ "Ватерпампс" прийняло об`єкт оренди, про що між сторонами складено та підписано акт від 20.06.2019, в якому вказано, що договір діє до 30.06.2020 (т.3, а.с.203).

Також 01.10.2019 між ПАТ "Київпропангаз" та ТОВ "Компанія ЕОС" було укладено додаткову угоду №15 до договору оренди №11 від 01.09.2017, за умовами якої відповідач зобов`язався передати в оренду вказаному товариству нежитлові приміщення (офісне приміщення, площею 69,9 кв.м., складське приміщення, площею 28,4 кв.м., територію для збереження готової продукції, площею 1000,00 кв.м. та складське приміщення, площею 333,00 кв.м.).

Строк дії договору до 31.10.2021 (т.1, а.с.200).

Проте, у вказаній додатковій угоді відсутня інформація щодо адреси об`єкта оренди.

Крім того, в матеріалах справи відсутня копія договору оренди №11 від 01.09.2017.

Таким чином, відсутні докази перебування в оренді у ТОВ "Компанія ЕОС" частини нежитлових приміщень, які були предметом перевірки контролюючим органом, а також наявність у вказаного суб`єкта господарювання обов`язку забезпечення пожежної безпеки у відповідних приміщеннях.

Також відповідачем додано до матеріалів справи договір оренди №10 від 01.04.2013, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія ЕОС" (т.1, а.с.186-193), договір оренди №39 від 01.01.2017, укладений з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (т.2, а.с.20-27) та договір оренди №45 від 01.01.2016, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Онбуд" (т.3, а.с.179-182).

За вказаними договорами об`єктами оренди є нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- офісне приміщення, площею 38,1 кв.м., складське приміщення, площею 86,8 кв.м., територія для збереження готової продукції, площею 400,00 кв.м. (договір оренди №10 від 01.04.2013);

- офісне приміщення, площею 20,00 кв.м. (договір оренди №39 від 01.01.2017);

- складське приміщення, площею 80,00 кв.м. (договір оренди №45 від 01.01.2016).

Разом з тим, відповідно до пункту 4.1договорів строк їхньої дії складає один рік з дати прийняття об`єкта, що орендується, за актом прийому-передачі.

Згідно з пунктом 4.2 договору якщо жодна сторона в строк 5 календарних днів до закінчення строку дії договору не заявить про припинення наступного строку, строк оренди вважається пролонгованим на такий же термін, шляхом підписання сторонами наступного договору.

При цьому, матеріали справи не містять доказів укладення між позивачем та вказаними контрагентами нових договорів оренди на виконання вимог пунктів 4.2 договорів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на момент проведення посадовою особою контролюючого органу перевірки відповідні приміщення вже не перебували в оренді у ТОВ "Компанія ЕОС", ТОВ "Онбуд" та ФОП ОСОБА_3 на підставі вищевказаних договорів, з огляду на закінчення строку їх дії.

Отже, на момент проведення позивачем перевірки Приватного акціонерного товариства по газопостачанню зрідженим газом "Київпропангаз", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, частина нежитлових приміщень позивача за вказаною адресою перебувала в оренді. Так, позивачем було передано в оренду нежитлові приміщення, площею 818,60 кв.м., у тоді як загальна площа відповідних приміщень становить 4267,40 кв.м.

Разом з тим, слід зазначити, що передача окремих нежитлових приміщень в оренду, не звільняє відповідача від обов`язку забезпечення пожежної та техногенної безпеки на цьому об`єкті, з огляду на таке.

Згідно з частиною другою статті 55 Кодексу цивільного захисту України діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб`єкта господарювання (частина третя статті 55 Кодексу цивільного захисту України).

Обов`язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації (частина п`ята статті 55 Кодексу цивільного захисту України).

Обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму (частина шоста статті 55 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з пунктом 4 Розділу І Правил №1417 пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Пунктом 5 Розділу І Правил №1417 встановлено, що особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства.

У разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди (пункт 6 Розділу І Правил №1417).

При цьому, правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Питання розподілу обов`язків із забезпечення пожежної безпеки в спорудах, які покладаються на власників або орендарів згідно договорів найму, впливає на господарські правовідносини між суб`єктами цивільних правовідносин та не можуть виключати реалізацію дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень.

При цьому, саме за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди відповідно до пункту 6 Розділу І, підпунктів 2, 9 пункту 2.1, підпункту 3.22 Розділу V Правил №1417.

Таким чином, доводи відповідач про те, що саме на орендаря покладається обов`язок усунення порушень, виявлених у ході перевірки є необґрунтованими.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі № 804/3214/18.

Так, з матеріалів справи слідує, що на ТОВ "Зем-А", ТОВ "Неоелектро", ТОВ "ВЕДЕВПЕРЕД", ТОВ "Аграрна торгова компанія "Новотех", ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ "Ватерпампс" покладаються обов`язки забезпечення пожежної безпеки в орендованому приміщенні.

Вказані обов`язки кореспондуються з правами орендодавця здійснювати перевірку порядку використання орендарем об`єктів, що орендується (п.6.1.1 договорів), що включає також і перевірку виконання вказаними суб`єктами господарювання обов`язку щодо забезпечення в орендованих приміщеннях правил пожежної безпеки.

Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що на відповідача покладається обов`язок усунення виявлених під час перевірки порушень.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в умовах договорів оренди, наданих відповідачем, не розкрито змісту обов`язку орендарів забезпечувати пожежну безпеку об`єктів з додержанням протипожежних вимог, стандартів, норм та правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду.

Так, відповідачем не зазначено, яким чином з практичної точки зору на орендарів може бути покладено обов`язок по усуненню тих порушень в сфері пожежної та техногенної безпеки, які в принципі можуть бути усунені лише власником (наприклад, подання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки; проведення ідентифікації об`єкта підвищеної небезпеки; проведення робіт щодо блискавкозахисту, освітлення, встановлення пожежної сигналізації, улаштування електромереж, встановлення перегородок, влаштування евакуаційних виходів, переобладнання системи опалення, заміна електророзеток тощо з урахуванням закріпленого в усіх договорах оренди положення про заборону орендарям здійснювати без попередньої письмової згоди орендодавця перебудови, добудови та перепланування об`єктів).

Окрім того, в жодному договорі оренди та актах приймання-передачі об`єктів не вказано та не описано стан цих об`єктів з точки зору дотримання норм протипожежної безпеки з метою встановлення того, що ті порушення, які описані в акті перевірки від 01.11.2019 №918, були допущені саме орендарями та не існували на цих об`єктах до моменту їх передачі в оренду. При цьому, суд звертає увагу на те, що положення договорів оренди не містять умов про відповідальність орендарів за порушення у сфері пожежної та техногенної безпеки, що мали місце до передачі відповідних об`єктів в оренду.

Щодо доводів апелянта про усунення виявлених порушень, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідач зазначив, що ними було усунуто порушення № 7, 18, 19, 20, а саме: здійснено закупівлю вогнегасників, призначено відповідальну особу за пожежну безпеку, проведено об`єктові тренування. Надано докази щодо призначення головного бухгалтера відповідальної особи по пожеженій безпеці, на якого покладено обов`язки проведення тренувань та навчань з питань цивільного захисту керівного складу та працівиків.

Крім того, робочим проектом було встановлено відсутність необхідності влаштування системи захисту ураження від блискавки.

Відповідачем додано до матеріалів справи наказ ПАТ по газопостачанню зрідженим газом "Київпропангаз" від 03.11.2019 №28 про призначення головного бухгалтера ОСОБА_4 відповідальною особою по пожежній безпеці, на яку покладено обов`язок проведення тренувань і навчань з питань цивільного захисту та навчання керівного складу, працівників, у тому числі правилам техногенної безпеки.

Вказаним наказом зобов`язано орендарів усунути порушення, вказані в акті перевірки від 01.01.2019 №918 (т.3, а.с.148).

Також відповідачем додано до матеріалів справи наказ від 14.07.2021 №78 про прийняття ОСОБА_5 на посаду інженерах з пожежної безпеки (т.3, а.с.149).

Додано до матеріалів справи робочий проект "Влаштування системи блискавкозахисту для об`єктів ПАТ "Київпропангаз", за адресою: АДРЕСА_1.", виготовлений ТОВ "Ік ЕКО Енерджи" (т.3, а.с.112-139), у якому вказано, що відсутність необхідності влаштування системи захисту ураження від блискавки.

Разом з тим, як вірно зауважено судом першої інстанції, вказаний проект не є належним доказом усунення відповідачем порушення, вказаного у пункті 4 розділу "Опис порушень" акта перевірки від 01.11.2019 №918.

Так, зазначене порушення полягало у ненаданні до розгляду документації по захисту будівель, споруд та зовнішніх установок підприємства від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».

Отже, усунення вказаного порушення має відбуватися шляхом надання відповідачем такої документації контролюючому органу, а не надання її суду, враховуючи її складання в 2020 році, тобто після проведення перевірки, а також приймаючи до уваги те, що дослідження розрахунків, відображених у робочому проекті ТОВ «ІК ЕКО ЕНЕРДЖИ» та на підставі яких зроблено висновок про відсутність необхідності встановлення блискавкозахисту, не відноситься до юридичних питань, потребує спеціальних інженерних знань, а тому має досліджуватися спеціалістом ГУ ДСНС у Київській області під час проведення позапланової перевірки стосовно усунення відповідачем порушень, зафіксованих в акті перевірки.

У додаткових поясненнях по справі та в апеляційній скарзі відповідач зазначив, що ним усунуто порушення, які вказані у розділі "Опис порушень" акта перевірки від 01.11.2019 №918 під № 5, 10, 23, 27.

На підтвердження наданих пояснень відповідачем додано до вказаних пояснень фотокопії з відповідними зображеннями.

Так, відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 75 КАС України визначає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У відповідності до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що наданих фотокопій неможливо встановити дату їх створення, місця розташування зафіксованих на них об`єктів та, відповідно, їх віднесення (зв`язок) до спірних обставин у даній справі, а тому вони не підтвердження усунення порушень, оскільки не відповідають ознакам достовірності та належності доказів.

Також відповідач наголосив на помилковості висновків контролюючого органу щодо нездійснення ним ідентифікації об`єкта підвищеної небезпеки (пункт 16 розділу "Опис порушень" акта перевірки), оскільки ПАТ "Київпропангаз" був виключений з Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки.

Так, відповідачем додано до матеріалів справи лист Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м.Києві від 11.06.2016 №04-10/3062, в якому вказано, що ПАТ "Київпропангаз" вилучається з Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки (т.1, а.с.136).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: ідентифікація об`єкта підвищеної небезпеки - процедура, за результатами виконання якої об`єкт підвищеної небезпеки вважається об`єктом підвищеної небезпеки відповідного класу; об`єкт підвищеної небезпеки - єдиний майновий комплекс підприємства, що включає будь-які будівлі, виробництва (цехи, відділення, виробничі дільниці), окреме обладнання та джерела небезпеки, розташовані в межах території такого об`єкта, який за результатами ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки вважається об`єктом підвищеної небезпеки відповідного класу.

Статтею 9 цього Закону визначено, що суб`єкт господарювання ідентифікує об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогових мас небезпечних речовин.

Об`єкти підвищеної небезпеки, що належать одному суб`єкту господарювання, але за територіальною ознакою мають різні адреси місцезнаходження, вважаються різними об`єктами підвищеної небезпеки.

За результатами ідентифікації об`єкта підвищеної небезпеки йому встановлюється 1, 2 або 3 клас.

Нормативи порогових мас небезпечних речовин або їх сумішей, що використовуються для цілей ідентифікації об`єкта підвищеної небезпеки, порядок ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки та їх обліку затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956 (далі - Порядок №956, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), суб`єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об`єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об`єкта, організовує проведення його ідентифікації.

Згідно з положеннями пунктів 22-27 Порядку №956 уповноважені органи ведуть облік об`єктів підвищеної небезпеки на підставі повідомлень про результати ідентифікації.

Державний реєстр об`єктів підвищеної небезпеки веде Держпраці.

Включення об`єкта підвищеної небезпеки до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки здійснюється протягом 30 робочих днів після подання суб`єктом господарювання до територіального органу Держпраці повідомлення про результати ідентифікації.

У разі надання суб`єктом господарювання неповної інформації про результати ідентифікації, що передбачена повідомленням форми ОПН-І, Держпраці письмово повідомляє про це суб`єкта господарювання. Реєстрація об`єкта підвищеної небезпеки проводиться протягом 30 робочих днів після надання суб`єктом господарювання необхідних матеріалів.

Територіальний орган Держпраці не пізніше ніж через десять робочих днів після реєстрації об`єкта підвищеної небезпеки письмово повідомляє суб`єктові господарювання про включення такого об`єкта до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки.

Держпраці публікує до 1 березня поточного року в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації дані про об`єкти підвищеної небезпеки, включені до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки станом на 31 грудня попереднього року.

Виключення об`єкта підвищеної небезпеки з Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки здійснюється за рішенням територіального органу Держпраці на підставі звернення та усіх необхідних документів, які подаються суб`єктом господарювання до територіальних органів Держпраці, у разі: проведення змін, що призвели до зменшення на об`єкті підвищеної небезпеки сумарної маси небезпечних речовин порівняно з найменшим нормативом порогової маси відповідно до нормативів порогових мас або розрахованої відповідно до пунктів 12 і 16 цього Порядку; ліквідації або виведення з експлуатації (списання з балансу) об`єкта підвищеної небезпеки.

Про прийняте рішення територіальний орган Держпраці повідомляє суб`єкта господарювання письмово протягом 30 днів після одержання відповідного звернення. У разі відмови щодо виключення об`єкта підвищеної небезпеки з Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки суб`єкту господарювання надається обґрунтована відповідь.

Позивачем не надано суду доказів належності у власності або користуванні відповідача станом на момент проведення перевірки хоча б одного потенційно небезпечного об`єкта чи наявності у відповідача наміру розпочати будівництво такого об`єкта, що є передумовою для організації проведення його ідентифікації.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, вилучення відповідача з Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки, підтверджене листом Держгірпромнагляду, свідчить про безпідставність відображення позивачем в акті перевірки інформації про порушення ПАТ «Київпропангаз» статті 9 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки».

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що доводи апелянта, як на підставу скасування заходів реагування, про те, що відповідачем частково усунуто виявлені позивачем у ході перевірки порушення, колегія суддів відхиляє, оскільки, як підтверджується матеріалами справи, повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено і кожне з порушень, що залишилися, є небезпечним для життя і здоров`я людей».

Так, згідно з п.п. 6.1, 7.1 ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації, як системи протипожежного захисту, призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі "пожежа" тощо).

Таким чином, відсутність систем протипожежного захисту призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають в будівлі, у зв`язку з чим первинні заходи пожежогасіння будуть неефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, які перебувають у ній.

Позивачем додано до матеріалів справи договір про виконання робіт з виготовлення проектної документації по системах протипожежного захисту від 04.06.2020 №04/06/2020-1, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Кабо Груп", яке зобов`язалось виготовити проектну документацію на стадії "РП" та отримання експерної оцінки "Система протипожежної сигналізації та Система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей" та "Система блискавкозахисту" (т.3, а.с.56-58).

На виконання умов вказаного договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Кабо Груп" виготовлено Робочий проект "Система пожежної сигналізації, система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей на об`єкті адміністративно-побутова будівля за адресою: АДРЕСА_1" (т.3, а.с.59-76).

Так, 25.06.2020 між ПАТ "Київпропангаз" та ТОВ "Кабо Груп" укладено договір на виконання монтажних робіт по системам пожежного захисту №25/06-20-СПЗ, за умовами якого товариство зобов`язалось виконати монтажні роботи по системам протипожежного захисту "Система протипожежної сигналізації та Система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей" на об`єкті блок допоміжних приміщень літера "А" (офісно-складські приміщення) ПАТ "Київпропангаз" за адресою: АДРЕСА_1 (т.3, а.с.78-84).

ТОВ "Кабо Груп" було виконано, а ПАТ "Київпропангаз" прийнято монтажні роботи, про що між сторонами було складено та підписано акт надання послуг від 11.08.2020 №8 (т.3, а.с.85).

Окрім того, відповідачем до суду апеляційної інстанції на підтвердження виконання порушень, які були вказані в акті Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, було надано наступні доказами: 1) план-схема евакуації людей з приміщень адміністративно-виробничої бази ПрАТ «Новітня воднева індустрія» 1-й поверх; 2) план-схема евакуації людей з приміщень адміністративно-виробничої бази ПрАТ «Новітня воднева індустрія» 2-й поверх; 3) декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки від 12.02.2024 № 00-120224-00318; 4) експертний звіт щодо протипожежного стану об`єкту; 5) технічний звіт про проведенню електровимірювальних робіт електроустаткування та мереж електропостачання відповідно до вимог ПТЕЕС та ПБЕЕС, ПУЕ і пожежної безпеки від 01.02.2024 № 01-ЕТ-2024/01; 6) розрахунково-пояснювальна записка до повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що відповідачем не надано доказів введення в експлуатацію вказаних систем, їх відповідності нормативним вимогам до таких систем, а також доказів облаштування системами протипожежного захисту всіх приміщень за адресою: АДРЕСА_1.

Отже, виявлені позивачем порушення створюють потенційну небезпеку для життя та здоров`я людей, а поданий позов направлений на попередження виникнення негативних наслідків у разі виникнення надзвичайної ситуації, тобто носить характер превентивного захисту.

Так, відсутність автоматичної пожежної сигналізації призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, у зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Колегія суддів зазначає, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей та є підставою для застосуванная до суб`єкта господарування заходів реагування.

Відповідно до пункту 33 частини 1 статті 1 КЦЗ України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Згідно з пунктом 24 вищезазначеної правової норми надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Пунктом 26 частини 1 статті 2 КЦЗ України визначено, що небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Відповідно до підпункту 4.3.7 пункту 4 «Терміни та визначення понять» ДСТУ 2272:2006 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 09.06.2006 № 162, небезпечний чинник пожежі, небезпечний фактор пожежі - це прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи гибелі людей і (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. Примітка. До небезпечних чинників пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Таким чином, встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

При цьому, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає як при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, так і за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від наслідків такого порушення, що підвищують ризик виникнення пожеж та шкідливого впливу небезпечних чинників при пожежі, яка вже виникла.

При цьому, позивач як орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, а оскільки під час проведення перевірки позивачем були встановлені відповідні порушення, такий захід реагування як зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є доцільним.

Колегія суддів зазначає, що існування хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування заходів реагування.

Так, згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Пожежна і техногенна безпека в цілому є прямо пропорційним та тотожним поняттям до життя та здоров`я людини, оскільки відсутність заходів, передбачених нормативно-правовими актами у даній сфері, призводить до загибелі та травмування громадян.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходяться під її юрисдикцією.

Обов`язок держави - захищати життя людини також закріплено і у ст. 27 Конституції України.

Основною метою поданого позивачем позову є встановлення умов для безпеки людей, відсутності неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі.

Таким чином, доводи відповідача, що виявлені позивачем порушення не створюють безпосередню загрозу життю та здоров`ю людей та не є підставою для застосування заходів реагування є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а тому зупинення експлуатації об`єкту є обґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки суб`єка господарювання.

У разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відповідач не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону №877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону №877-V у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.

За приписами ч. 7 ст. 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Враховуючи те, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції Приватне акціонерне товариство "Новітня воднева індустрія" не надало належних доказів щодо усунення всіх порушень, встановлених перевіркою та викладених в акті перевірки, суд апеляційної інстанції приходить висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Новітня воднева індустрія" залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.

Повний текст виготовлено: 18 березня 2024 року.


Суд	Шостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	12.03.2024
Оприлюднено	19.03.2024
Номер документу	117728021
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо цивільного захисту

Бужак Наталія Петрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 12.03.2024 по справі 320/3171/20ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —320/3171/20

Постанова від 12.03.2024

Постанова
від 12.03.2024 по справі 320/3171/20
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД