Ухвала

від 18.03.2024 по справі 640/3673/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/3673/20

УХВАЛА

18 березня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Оксененка О.М., суддів Ганечко О.М. та Кузьменка В.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії зазначеної ухвали.

Копію зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції скаржником отримано 02 березня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку документів в електронній формі в Електронний кабінет скаржника.

07 березня 2023 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник посилається на те, що з огляду на недостатнє фінансування та скрутний майновий стан на даний час є неможливим сплата судового збору.

Розглянувши вищевказане клопотання про продовження строку, колегія суддів вважає його необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України, визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У зв`язку з цим, обставини пов`язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини щодо фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для цієї мети, не можуть вважатися достатніми для звільнення від такої сплати.

Згідно з пунктом 11 Рекомендацій щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, що прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи, прийняття до судочинства не повинно обумовлюватися сплатою стороною державі будь-якої грошової суми, розміри якої нерозумні стосовно до даної справи; у тій мірі, в якій судові витрати є явною перешкодою для доступу до правосуддя, їх слід, по можливості, скоротити або анулювати.

Водночас, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

Тобто, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При цьому, жодних доказів обставин, які вплинули на обов`язок своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги скаржник суду апеляційної інстанції не надав.

Згідно з частиною другою статті 169 КАС України передбачений строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Отже, закон встановлює граничний десятиденний строк, протягом якого можуть бути усунуті недоліки апеляційної скарги. Тобто, суд має право на власний розсуд визначати цей строк виключно в межах десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості продовжити строк, оскільки це свідчитиме про порушення граничного строку, встановленого законом.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Підстави для продовження скаржнику строку усунення недоліків апеляційної скарги відсутні.

З огляду на вказане, станом на момент постановлення даної ухвали, скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги та не виконано вимоги, які зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року.

Правовими положеннями частини другої статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Так, пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи зазначені вимоги норм процесуального права та той факт, що станом на момент постановлення даної ухвали, скаржником не було усунуто недоліки апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у строк встановлений ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року, зазначена апеляційна скарга підлягає поверненню.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволення клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути особі, яка її подала.

Направити копію ухвали про повернення апеляційної скарги учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Направити апелянту копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Копію апеляційної скарги залишити в суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.М. Оксененко

Судді О.М. Ганечко

В.В. Кузьменко