Постанова

від 18.03.2024 по справі 320/20851/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/20851/23 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хантер Томас Україна" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хантер Томас Україна" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хантер Томас Україна" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.03.2023 №183530413.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року позовна заява залишена без розгляду.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представником відповідача було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «ХАНТЕР ТОМАС УКРАЇНА» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 14.10.2022 № 30578/26-15-04-13-03/44151281 (далі - акт перевірки).

За висновками акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.11.2022 року № 340690413 на загальну суму 2108358, 14 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 28.11.2022 № 340690413 ТОВ «ХАНТЕР ТОМАС УКРАЇНА» подано скаргу (вх. № 23347/6 від 29.12.2022 року).

Рішенням ДПС України від 21.02.2023 № 4309/6/99-00-06-03-01-06 скаргу ТОВ «ХАНТЕР ТОМАС УКРАЇНА» задоволено частково, податкове повідомлення-рішення від 28.11.2022 № 340690413 скасовано в частині застосування штрафної санкції. Дане рішення отримано позивачем 01.03.2023 року, що не заперечується представником ТОВ «ХАНТЕР ТОМАС УКРАЇНА».

На виконання рішення ДПС України від 21.02.2023 № 4309/6/99-00-06-03-01-06,

ГУ ДПС у м. Києві було відкликано податкове повідомлення-рішення від 28.11.2022

№ 340690413 та винесено податкове повідомлення-рішення від 09.03.2023 № 183530413 на загальну суму 1424814, 03 грн, яке отримано позивачем 30.03.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0410719876866 та не заперечується позивачем.

Водночас, з позовною заявою про скасування податкового повідомлення - рішення від 09.03.2023 № 183530413 на загальну суму 1424814,03 грн. позивач звернувся 16.06.2023, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин, далі - ПК України).

Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 сформулював висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Згідно з підпунктом 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Таким чином, враховуючи, що у цій справі позивач застосував процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, строк для звернення до суду з позовом про їх оскарження становить один місяць, а моментом початку його відліку є день отримання позивачем рішення ДПС України за результатами розгляду скарги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 по справі № 9901/601/19 (11-49заі20) висловила наступні правові висновки, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що право на звернення до суду не є абсолютним чи безмежним, а може бути регламентованим. Поважними визнаються обставини, які об`єктивно є непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував. що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що змінюється в часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства».

У рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення ч.2 ст.55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і у порядку, визначеному процесуальним законом. Отже, конституційне право особи на звернення до суду кореспондує з обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Водночас, позивачем не було надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду протягом встановленого строку, не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

В наданих запереченнях на клопотання, ТОВ «ХАНТЕР ТОМАС УКРАЇНА» не заперечує пропуску місячного строку звернення до суду від дати отримання рішення ДПС України від 21.02.2023 № 4309/6/99-00-06-03-01-06.

Таким чином, у позивача була можливість оскаржити податкове повідомлення-рішення від 09.03.2023 №183530413 в межах визначеного Законом строку. Водночас, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що існували поважні причини для пропуску строку для звернення до суду з даною позовною заявою.

Щодо посилання позивача на рішення ДПС України від 02.06.2023

№ 14050/6/99-00-06-03-01-06.

Суд зазначає, що отримавши податкове повідомлення-рішення № 183530413 від 09.03.2023, яке прийняте на виконання рішення ДПС України від 21.02.2023

№ 4309/6/99-00-06-03-01-06, позивач 05.04.2023 подав до ДПС України скаргу на вищезазначене податкове повідомлення - рішення.

За результатами розгляду скарги, позивачу було надіслано рішення ДПС України від 02.06.2023 року № 14050/6/99-00-06-03-01-06, а тому саме з цієї дати позивач і здійснював відлік місячного строку звернення до суду.

Суд звертає увагу, що податкове повідомлення-рішення від 09 березня 2023 року № 183530413 є, фактично, формалізацією результатів адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 28 листопада 2022 року № 340690413, тобто ним зафіксована сума грошового зобов`язання, правомірність нарахування якого підтверджена центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до пункту 56.10 статті 56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

За змістом пункту 60.4 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Отже, до моменту отримання позивачем податкового повідомлення-рішення від 09 березня 2023 року, яке до того ж не підлягало адміністративному оскарженню, податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2020 року не вважалося відкликаними, а тому позивач не був позбавлений можливості оскаржувати його в межах висновків, залишених ДПС України без змін. Для цього пункт 56.19 статті 56 ПК України встановив місячний строк з дня отримання рішення ДПС України від 21 лютого 2023 року №4309/6/99-00-06-03-01-06.

При цьому, дата нових податкових повідомлень-рішень, а так само дата їх отримання позивачем, не впливає ані на тривалість строку звернення до суду з позовом, ані на порядок його обчислення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03 квітня 2023 року по справі № 640/12898/21.

Беручи до уваги, що позивачем було подано позовну заяву із пропуском місячного строку звернення до суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хантер Томас Україна" залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк