Постанова

від 18.03.2024 по справі 140/2574/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/2574/23 пров. № А/857/1394/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Затолочного В.С., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року, головуючий суддя Валюх В.М., ухвалене у м. Луцьку, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь ПММ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2023 року позивач ТзОВ «Волинь ПММ» звернулося в суд з позовом до ГУ ДПС у Волинській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 18.01.2023 № 000391-09.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що ні Податковий кодекс України (далі ПК України), ні Закон № 481/95-ВРне передбачають прямих заборон чи обмежень платника податку укладати договори відповідального зберігання пального, а навпаки допустимо, маючи ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, передавати нафтопродукти на відповідальне зберігання іншим особам, що мають відповідну ліцензію на право зберігання пального у відповідності до договору.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Волинській області про застосування фінансових санкцій від 18 січня 2023 року № 000391-09.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржене рішення винесено правомірно, у зв`язку із встановленням перевіркою факту зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального, чим порушено вимоги статті 15 Закону №481/95-ВР.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, з 01.07.2019 року ТзОВ«ВОЛИНЬ ПММ» зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності якого є «46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 37).

14.02.2020 року Державна податкова служба України (далі ДПС України) видала ТзОВ«ВОЛИНЬ ПММ» ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990614202000077, терміном дії з 14.02.2020 року до 14.02.2025 року, місцезнаходження: 45606, Волинська область, Луцький район, с. Рованці, вул.Промислова, 17.

ГУ ДПС у Волинській області, на підставі наказу від 06.12.2022 року №2181-п«Про проведення фактичної перевірки ТзОВ«ВОЛИНЬ ПММ», направлень на перевірку, проведено фактичну перевірку місця фактичного провадження діяльності, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Рованці, вул. Промислова, 17, де здійснює свою господарську діяльність ТзОВ«ВОЛИНЬ ПММ»,за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 16.12.2022 року №03/10111/09-02/43083677.

Під час проведення перевірки, відповідно до наданих документів, в тому числі договору зберігання від 24.12.2020 року №2, встановлено, що ТзОВ «ВОЛИНЬ ПММ» в період з січня 2021 року по жовтень 2022 року здійснювало зберігання майна (нафтопродуктів) на нафтобазі ТзОВ «НАФТА ПММ» за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Рованці, вул. Промислова, 17. Дії ТзОВ «ВОЛИНЬ ПММ» привели до порушення вимог статті 15 Закону № 481/95-ВР зберігання пального без придбання відповідної ліцензії.

ТзОВ«ВОЛИНЬ ПММ» подало заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких ГУ ДПС у Волинській області листом від 17.01.2023 року №178/12/03-20-09-02-06 повідомило, що висновки посадових осіб, що здійснювали фактичну перевірку, щодо порушень, зазначених в акті перевірки, є законні, об`єктивні та обґрунтовані.

На підставі акту перевірки від 16.12.2022 року № 03/10111/09-02/43083677, ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 18.01.2023 №000391-09, яким до ТзОВ«ВОЛИНЬ ПММ» застосовано штрафні санкції у вигляді штрафу в розмірі 500 000 грн зберігання пального без наявності ліцензії.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством України не заборонено, а навпаки допустимо, маючи ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, передавати нафтопродукти на відповідальне зберігання іншим особам, що мають відповідну ліцензію на право зберігання пального у відповідності до договору.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені чинним на час виникнення спірних правовідносин Законом № 481/95-ВР.

Як слідує з визначення термінів, задекларованих у Законі № 481/95-ВР:

виробництво пального - діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, в результаті якої отримується пальне або інші продукти переробки; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

сировина - предмети праці та природні компоненти, які підлягають подальшій переробці; повний технологічний цикл виробництва - сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених цим Законом), акредитованих відповідно до законодавства;

місце виробництва пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для виробництва та/або зберігання пального на праві власності або користування;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Відповідно до статті 1 Закону № 481/95-ВР оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Із викладеного слідує, що для того, щоб господарська діяльність суб`єкта господарювання підпадала під визначення оптова торгівля пальним, така діяльність має складатись одночасно із двох складових: 1) придбання пального; 2) реалізація пального іншим особам (оптова або роздрібна торгівля).

Відповідно до матеріалів справи, 24.12.2020 року між ТзОВ«ВОЛИНЬ ПММ»(Поклажодавець) та ТзОВ«НАФТА ПММ»(Зберігач) було укладено договір зберігання № 2 (далі Договір), за яким Зберігач зобов`язується зберігати нафтопродукти (Майно), передані йому Поклажодавцем, і повернути це Майно в цілості на умовах, визначених даним Договором (пункт 1.1 Договору).

За змістом пунктів 1.2, 1.4, 3.1 Договору Майно, що передається Зберігачу, є власністю Поклажодавця і вважається переданим на зберігання з моменту підписання Акту приймання-передачі або прихідно-розхідної накладної або ТТН. Передане на зберігання Майно залишається у власності ТзОВ«ВОЛИНЬ ПММ». Поставка Майна для передачі на зберігання здійснюється залізничним або автомобільним транспортом, товарними партіями на умовах СРТ, при цьому у випадку поставки Майна залізничним транспортом місце поставки - станція призначення, у випадку поставки Майна автомобільним транспортом місце поставки - резервуари і склади нафтобази Зберігача. Станція призначення та адреса резервуарів нафтобази: 1.Станція - Гнідава, Львівської залізниці, код станції - 357707; 2.45606, Волинська область, Луцький район, с. Рованці, вул. Промислова, 17.

Усі права та обов`язки сторін за Договором були погоджені у розділі 4 Договору.

В пункті 5.1 Договору сторони погодили, що Зберігач зобов`язується повернути Майно на першу вимогу Поклажодавця. У випадку припинення Договору з ініціативи Поклажодавця Зберігач зобов`язаний повернути Майно на першу вимогу, протягом 7 (семи) днів після пред`явлення вимоги. У випадку повернення Майна на умовах даного Договору, Зберігач зобов`язується надати відомість поро кількості відвантаженого Майна на вимогу Поклажодавця створити інвентаризаційну комісію для перевірки фактичного залишку Майна, та інші документи, що обґрунтовують фактичну кількість Майна.

На виконання умов договору, ТзОВ «НАФТА ПММ» надавало послуги зі зберігання нафтопродуктів, що підтверджується актами надання послуг від 31.03.2021 року №2, від 30.06.2021 року №18, від 31.12.2021 року №10, від 31.03.2022 №5, від 30.06.2022 року №11, від 30.09.2022 року №7, від 31.12.2022 року №4; Актами прийому-передачі нафтопродуктів на зберігання, у яких зазначено кількість нафтопродуктів, яку поклажодавець ТзОВ «ВОЛИНЬ ПММ» передав, а зберігач ТзОВ «НАФТА ПММ» прийняв, випискою по рахунку ТзОВ «НАФТА ПММ» за період з 01.01.2021 року по 06.12.2022 року та актом звірки взаємних розрахунків по стану за період січень 2021 року грудень 2022 року.

Статтею 936 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Згідно з статтею 944 ЦК України зберігач не має права без згоди власника користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (статті 953 ЦК України).

Оскільки у ТзОВ «Волинь ПММ» відсутнє місце оптової торгівлі пальним (у розумінні Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального та є в наявності ліцензія на оптову торгівлю без місць, це зумовило необхідність зберігання такого пального у підприємства, яке має відповідні потужності та ліцензії, зокрема, у ТзОВ «НАФТА ПММ».

Колегія суддів звертає увагу на те, що при передачі пального на зберігання у ТзОВ «Волинь ПММ» не виникає «місця оптової торгівлі пальним» у розумінні Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», оскільки за укладеним договором ТзОВ «Волинь ПММ» лише користується послугами зберігання власного пального, що надає ТзОВ «НАФТА ПММ», а не місцем такого зберігання на підставі права користування таким місцем.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що ТзОВ «Воинь ПММ» жодним чином не порушено вимог статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального - зберігання пального без придбання відповідної ліцензії, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року у справі №140/2574/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар