Постанова

від 15.03.2024 по справі 808/1289/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 року

м. Київ

справа № 808/1289/17

адміністративне провадження № К/9901/40560/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.08.2017

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017

у справі № 808/1289/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексимгаз»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

16.05.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексимгаз» (далі - позивач, ТОВ «Ексимгаз») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області, податковий/контролюючий орган), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.02.2017 Nє 0001231402 та від 28.04.2017 Nє 0005501403, Nє 0005491403.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що контролюючий орган дійшов безпідставних висновків про заниження ТОВ «Ексимгаз» податку на прибуток на загальну суму 2786760,00 грн., оскільки грошові кошти в розмірі 15482000,00 грн., з яких на думку контролюючого органу позивач повинен був сплатити податок на прибуток, фактично на розрахункових рахунках позивача не обліковувались та не є прибутком підприємства. Зазначає, що кошти в розмірі 15482000,00 грн. були зазначені бухгалтером у звітності як додатковий капітал, а саме: як фінансова гарантія АТ «Єврогазбанк». Разом з тим, позивач вказує на те, що, незважаючи на домовленість між позивачем та АТ «Єврогазбанк» про можливість надання фінансової гарантії в розмірі 15482000,00 грн., така гарантія позивачем використана не була, жодних коштів від АТ «Єврогазбанк» на рахунки позивача не надходило. Додає, що контролюючим органом не враховано відсутність будь-яких первинних документів щодо даної операції, що призвело до необґрунтованих висновків про заниження податку на прибуток.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.08.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017, адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 10.02.2017 Nє 0001231402 та від 28.04.2017 Nє 0005501403 та № 0005491403.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що податковим органом не перевірено та не підтверджено первинними документами одержання ТОВ «Ексимгаз» доходу у 2014 році на суму 15482000,00 грн., що виключає можливість висновків про заниження позивачем грошового зобов`язання з податку на прибуток у 2014 році, тоді як судом встановлено відсутність господарських операцій щодо надання позивачу банківської гарантії АТ КБ «Євробанк» в розмірі 15482000,00 грн., вказані кошти на розрахункові рахунки ТОВ «Ексимгаз» не надходили, жодних змін в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства не спричинено, а відтак висновки контролюючого органу про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 2786760,00 грн. є безпідставним та необґрунтованим.

Щодо податку на додану вартість, то суди дійшли висновку, що відповідачем безпідставно зроблено висновок про заниження позивачем бази оподаткування податком на додану вартість, та, відповідно, заниження суми податкових зобов`язань на суму 11135,46 грн., оскільки відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення для правильного прийняття рішення,

Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції ГУ ДПС у Запорізькій області звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В доводах касаційної скарги скаржник, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки, при цьому зазначивши, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права та порушено принцип офіційного з?ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

ТОВ «Ексимгаз» подано відзив на касаційну скаргу, в якій просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій без змін. В обґрунтування відзиву позивач наголосив на необґрунтованості доводів касаційної скарги.

У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Ексимгаз» зареєстроване 27.03.2012 виконавчим комітетом Запорізької міської ради, на момент проведення перевірки позивач перебував на обліку у Запорізькій об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Запорізькій області, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 01.05.2012 № 200041689.

В період з 05.12.2016 по 23.12.2016, з урахуванням продовження строку проведення перевірки відповідно до наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 16.12.2016 № 1316, співробітниками ГУ ДПС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Ексимгаз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.09.2016, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахуванням та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011 по 30.09.2016, за результатами якої складено акт від 30.12.2016 № 132/08-01-111-02/38146483 (том 1 а.с. 13-70).

За результатом проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог:

-п. 14.1.54, п. 14.1.55, п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, п/п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, п/п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2786760,00 грн., у т.ч. за 2014 рік на суму 2786760,00 грн.;

- абзацу 2 п. 188.1, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого: занижено податок на додану вартість всього у сумі 134393,00 грн., в т.ч. по періодах: травень 2016 року 134393,00 грн.; завищено від`ємне значення з податку на додану вартість: за грудень 2015 року 11135,00 грн., за січень 2016 року 11135,00 грн., за лютий 2016 року 1024635,00 грн., за березень 2016 року 134393,00 грн., за квітень 2016 року 134393,00 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем до ГУ ДПС у Запорізькій області було подано письмові заперечення на висновки акту перевірки, за результатами розгляду яких призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ексимгаз» з питань, що викладені у запереченнях (вх. № 321/10 від 16.01.2017) з урахуванням додаткових заперечень (вх. № 405/10 від 19.01.2017) на акт перевірки від 30.12.2016 № 132/08-01-111-02/38146483 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.09.2016.

У період з 25.01.2017 по 31.01.2017 співробітниками ГУ ДПС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ексимгаз» з питань, що викладені у запереченнях (вх. № 321/10 від 16.01.2017) з урахуванням додаткових заперечень (вх. № 405/10 від 19.01.2017) на акт перевірки від 30.12.2016 № 132/08-01-111-02/38146483 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.09.2016, за результатами якої складено акт від 07.02.2017 № 20/08-01-14-02/38146483 (том 1 а.с. 71-87), яким встановлено порушення позивачем вимоги:

- п. 14.1.54, п. 14.1.55, п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, п/п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, п/п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2786760,00 грн., у т.ч. за 2014 рік на суму 2786760,00 грн.;

- абзацу 2 п. 188.1, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого: занижено податок на додану вартість всього у сумі 1024635,00 грн., в т.ч. по періодах: березень 2016 року 890242,00 грн.; травень 2016 року 134393,00 грн.; завищено від`ємне значення з податку на додану вартість всього у сумі 1315691,00 грн.: в т.ч. за грудень 2015 року 11135,00 грн., за січень 2016 року 11135,00 грн., за лютий 2016 року 1024635,00 грн., за березень 2016 року 134393,00 грн., за квітень 2016 року 134393,00 грн.

10.02.2017 на підставі висновків зазначених вище актів перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято податкові повідомлення рішення, а саме:

№ 0001231402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3483450,00 грн., в т.ч. за основним платежем 2786760,00 грн. та 696690,00 грн. штрафні санкції (том 1 а.с. 88);

№ 0001241402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1280793,75 грн., в т.ч. за основним платежем 1024635,00 грн. та 256158,75 грн. штрафні санкції (а.с. 89);

№ 0001251402, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 1024635,00 грн.(том 1 а.с. 90).

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленням рішеннями позивач звернувся до ДПС України зі скаргою.

Рішенням ДПС України від 25.04.2017 № 8774/6/99-99-11-01-01-25 скасовано податкові повідомлення рішення ГУ ДПС у Запорізькій області № 0001241402, № 0001251402 в частині висновків акта перевірки щодо завищення податкового кредиту за лютий 2016 року на 1013500,00 грн., а в іншій частині вищезазначені податкові повідомлення рішення та податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 10.02.2017 №0001231402 залишено без змін, а скаргу задоволено частково.

28.04.2017 ГУ ДПС у Запорізькій області, у зв`язку з частковим скасуванням податкових повідомлень рішень від 10.02.2017 № 0001241402 та № 0001251402, прийнято та направлено на адресу позивача нові податкові повідомлення рішення, а саме:

№ 0005491403 (том 1 а.с. 102), яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 11135,00 грн.:

№ 0005501403 (том 1 а.с. 104), яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 13980,75 грн., в т.ч. за основним платежем 11135,00 грн. та 2783,75 грн. за штрафними санкціями.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Щодо податку на прибуток, то Суд виходить з наступного.

Відповідно до п/п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Згідно з п/п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п/п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п/п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій податковим органом в ході проведення перевірки, у звітному 2014 році у бухгалтерському обліку ТОВ «Ексимгаз» відображено надходження грошових коштів у сумі 15482000,00 грн. на рахунок 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті», що відображено наступним чином: Дт 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» Кт 422 «Додатковий капітал» у сумі 15482000,00 грн. Однак, за твердженням позивача, сума у розмірі 15482000,00 грн. відображена бухгалтером ТОВ «Ексимгаз» як можливе отримання банківської гарантії від ПАТ КБ «Євробанк» за договором 2600.8.12564.0001/Євро КБ, проте зазначає, що можливістю отримання такої гарантії позивач не скористався, відповідних грошових коштів на рахунки позивача не надходило.

В контексті зазначеного судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.03.2014 між ПАТ КБ «Євробанк» (далі - Банк) та ТОВ «Ексимгаз» (далі - Клієнт) укладено договір № 2600.8.12564.0001/Євро КБ про відкриття банківського рахунку та його розрахункове обслуговування (том 1 а.с. 105), відповідно до пункту 1 якого підписанням цього договору клієнт - ТОВ «Ексимгаз» приймає пропозицію банку про укладення договору щодо відкриття банківського рахунку та його розрахункового обслуговування (в т.ч. з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк «Eurobank 24/7» (далі - Комплекс)), викладену в «Правилах та Умовах відкриття банківського рахунку та його розрахункового обслуговування» з усіма додатками, змінами та доповненнями (далі - Правила), в чинній на момент підписання цього договору редакції, затверджених згідно з внутрішніми процедурами Банку, розміщених у приміщенні Банку та на сайті ПАТ КБ «Євробанк» www.eurobank-ua.com.

Відповідно до пункту 2 Договору банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 в національній та/або в іноземній валютах та надає можливість у порядку та на умовах, визначений в Договорі та Правилами операції за своїми Рахунками обмежень, передбачених Договором, Правилами та чинним законодавством.

При цьому, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, Договір № 2600.8.12564.0001/Євро КБ не містить письмових застережень щодо можливості надання ТОВ «Ексимгаз» банківської гарантії, у зв`язку з чим суди дійшли правильних висновків, що предметом вказаного договору було відкриття банком банківсько рахунку.

Як зазначили суди, на переконання податкового органу, сума фінансової гарантії у розмірі 15482000,00 грн., з огляду на її відображення позивачем, підлягає врахуванню як дохід при визначення об`єкта оподаткування за період з 01.01.2013 по 31.12.2015.

Водночас, відповідно до ст. 336 розділу І таблиці Переліку типових документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, первинними документами і додатками до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і стали підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах є: касові, банківські документи, ордери, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, корінці квитанцій, банківських чекових книжок, наряди на роботу, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, рахунки-фактури, авансові звіти тощо.

Разом з тим, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджуєтеся матеріалами справи, з наданих позивачем виписок:

по рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ Євробанк, залишок на рахунку ТОВ «Ексимгаз» станом на 31.12.2014 складав 36,22 грн. (том 1 а.с. 112);

по рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Євробанк», залишок на рахунку ТОВ «Ексимгаз» станом на 31.12.2014 складав 0,00 грн. (том 1 а.с. 113);

по рахунку № НОМЕР_3 , відкритого в АТ «Укрексімбанк», залишок на рахунку ТОВ «Ексимгаз» станом на 30.12.2014 складав 14309,11 грн. (том 1 а.с. 115);

по рахунку № НОМЕР_4 , відкритого в АТ «Єврогазбанк», залишок на рахунку ТОВ «Ексимгаз» станом на 31.12.2014 складав 890,94 грн. (том 1 а.с. 111);

по рахунку № НОМЕР_5 , відкритого в АТ «Єврогазбанк», залишок на рахунку ТОВ «Ексимгаз» станом на 31.12.2014 складав 1577,98 грн. (том 1 а.с. 110).

Крім того, судами встановлено, що також підтверджується матеріалами справи, що з наданої позивачем виписки по рахунку № НОМЕР_6 , відкритого в АТ Єврогазбанк, залишок коштів на вказаному рахунку станом на 31.07.2014 становив 12615,74 грн. (том 1 а.с. 201).

Також, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом не перевірено та не підтверджено первинними документами одержання ТОВ «Ексимгаз» доходу у 2014 році на суму 15482000,00 грн.

Більш того, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що також підтверджується матеріалами справи, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснення ліквідації АТ КБ «Євробанк» на вимогу суду першої інстанції, щодо з`ясування факту наявності між позивачем та АТ КБ «Євробанк» договірних правовідносин щодо надання позивачу банківської гарантії в розмірі 15482000,00 грн. та витребування від АТ КБ «Євробанк» інформації та її документальне підтвердження з питання наявності/відсутності взаємовідносин між ТОВ «Ексімгаз» та ПАТ КБ «Євробанк» щодо надання протягом 2014 року банківської гарантії в розмірі 15482000,00 грн. або в іншому розмірі, зокрема, копії відповідних договорів, платіжних документів про перерахування коштів тощо; виписку по розрахунковому рахунку ТОВ «Ексимгаз» № НОМЕР_1 за 2014 рік, повідомлено про відсутність у банку відповідних документів (том 1 а.с. 186).

Щодо не надання позивачем довідки по рахунку № НОМЕР_6 , відкритому в АТ «Єврогазбанк», то колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що контролюючий орган намагався встановити наявність залишку коштів на вказаному на рахунку, зокрема і шляхом направлення відповідного запиту, як платнику податків так і до АТ «Єврогазбанк», а також контролюючим органом під час прийняття оскаржуваних рішень не враховано, що у бухгалтерській звітності підприємством відображено залишок коштів по рахунку 313 саме по АТ «Євробанк», а не АТ «Єврогазбанк» (том 1 а.с. 107).

При цьому, суди доцільно звернули увагу на те, що банківські рахунки з номером перших чотирьох цифр - 2604, відповідно до Інструкції про застосування планів бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280, зараховуються цільові кошти на вимогу суб`єктів господарювання (призначення рахунку: облік коштів на вимогу, цілі використання яких обумовлені окремими законодавчими актами України), до яких не належать кошти від банківської гарантії.

Відтак, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що кошти у розмірі 15482000,00 грн., фактично не надходили на рахунок ТОВ «Ексимгаз», у зв`язку з чим висновки судів попередніх інстанцій є вірними щодо відсутності факту проведення господарської операції по наданню позивачу банківської гарантії АТ КБ «Євробанк» в розмірі 15482000,00 грн., що виключає одержання позивачем прибутку в вказаному розмірі, а відтак свідчить про помилковість висновків податкового органу про заниження позивачем у 2014 році податку на прибуток підприємств на суму 2786760,00 грн.,

Щодо податку на додану вартість, то Суд виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій контролюючий орган в ході перевірки дійшов висновку про заниження позивачем податкових зобов`язань по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Астер-Аудит» за період з 01.01.2013 по 30.09.2016, на загальну суму 11135,00 грн., в т.ч. за грудень 2015 року на суму 11135,00 грн., що вплинуло на розмір від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 11135,00 грн.

В контексті зазначено судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.07.2015 між ТОВ «Ексимгаз» та ТОВ «Астер-Аудит» укладено договір оренди транспортного засобу № 03/15-ор (том 1 а.с. 116-117), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець - ТОВ «Ексимгаз» передає, а орендар - ТОВ «Астер-Аудит» бере в тимчасове володіння наступне майно: легковий автомобіль марки VW, модель Passat Limousine, кузов № НОМЕР_7 , об`єм двигуна 1798 куб.см., рік випуску 2015, державний номер НОМЕР_8 .

Відповідно до пункту 4.1 договору № 03/15-ор термін оренди складає період до 31.12.2015.

Згідно з пунктом 5.1 договору № 03/15-ор орендна плата встановлюється в розмірі 3000,00 грн. на місяць.

10.07.2015 ТОВ «Ексимгаз» та ТОВ «Астер-Аудит» підписано акт приймання-передачі транспортного засобу (том 1 а.с. 118).

Додатковими угодами № 1 від 30.12.2015 та №2 від 30.12.2016, строк оренди продовжено до 31.12.2016 та до 31.12.2017 відповідно (том 1 а.с. 119-120).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що орендна плата за вказаним договором за 2015 рік склала 17129,03 грн., в т.ч. податок на додану вартість - 2854,84 грн., разом з тим, контролюючий орган вважає, що розмір орендної плати не може бути нижчим розміру амортизаційних відрахувань, у зв`язку з чим сума орендної плати за 2015 рік повинна складати 69951,50 грн., тобто відбулось заниження об`єкту оподаткування на суму 55677,31 грн., що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 11135,46 грн.

Так, згідно з ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

Підпунктом 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що амортизація не підпадає не під одне із визначень з яким порівнюється база оподаткування згідно зазначеного п. 188.1 ст. 188 ПК України, у зв`язку з чим, суди вірно зазначили, що посилання відповідача на порушення позивачем даної норми є безпідставним.

При цьому, Суд звертає увагу на те, що ні Податковим кодексом України, ні іншим законодавчими актами не передбачено застережень/обмежень щодо встановлення розміру орендної плати (в тому числі застережень щодо того, що її розмір не може бути нижчим рівня амортизаційних відрахувань), з огляду на що податковий облік платника податків не залежить від співвідношення розміру орендної плати за основні засоби та амортизаційних відрахувань на них.

Більш того, Суд звертає увагу, що п. 7.1. Договору № 03/15-ор передбачено, що орендар зобов`язується, зокрема, фінансувати профілактичне обслуговування та поточний ремонт автомобіля, що орендується; фінансувати усунення несправностей та поламок автомобіля; сприяти орендодавцю у придбанні необхідних деталей до автомобіля та запасних частин; здійснювати заміну деталей та частин автомобіля.

Колегія судів вважає, що судами попередніх інстанцій правомірно відхилено посилання контролюючого органу на положення П(с)БО 16 «Витрати», оскільки вказаним стандартом визначається собівартість реалізованої продукції, а операції з оренди не є тотожними поняттю реалізації продукції. Вказане твердження узгоджується із наявністю в стандартах бухгалтерського обліку окремого розділу 14 «Оренда».

Відповідно до П(с)БО 14 «Оренда» дохід від операційної оренди (крім доходу від оренди об`єктів інвестиційної нерухомості) визнається іншим операційним доходом відповідного звітного періоду на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигод, пов`язаних з використання об`єкта операційної оренди. Витрати орендодавця з укладання угоди про операційну оренду (юридичні послуги, комісійні винагороди) визнаються іншими операційними витратами того звітного періоду, у якому вони мали місце.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відтак, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем безпідставно зроблено висновок про заниження позивачем бази оподаткування податком на додану вартість, та, відповідно, заниження суми податкових зобов`язань на суму 11135,46 грн.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.08.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 у справі № 808/1289/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Cудді Л.І. Бившева

В.П. Юрченко