Постанова

від 18.03.2024 по справі 640/14897/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року

м. Київ

справа № 640/14897/19

касаційне провадження № К/990/541/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Блажівської Н.Є., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2021 року (головуючий суддя - Шейко Т.І.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Аліменко В.О.; судді: Костюк Л.О., Кучма А.Ю.)

у справі № 640/14897/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріглі Україна»

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріглі Україна» (далі - ТОВ «Ріглі Україна», позивач, платник, товариство, підприємство) звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач, контролюючий орган, податковий орган), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення від 23 квітня 2019 року № 0340581212 та № 0340601212, від 02 серпня 2019 року № 0644831212.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року, позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано повністю податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 23 квітня 2019 року № 0340581212 та № 0340601212, від 02 серпня 2019 року № 0644831212.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, судові інстанції виходили з того, що відповідачем не спростовано доводів позивача щодо безпідставності нарахування спірних штрафних санкцій за несвоєчасну сплату визначених грошових зобов`язань, які погашались платником за рахунок переплат та власних грошових коштів.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2021 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган посилається на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права. При цьому, зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 821/1750/17. Відповідач вказує, що судові інстанції не застосували до спірних відносин норми пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та не врахували те, що, у зв`язку з наявністю у позивача податкового боргу, кошти, перераховані для сплати зобов`язань за деклараціями, зараховані в рахунок погашення заборгованості минулих періодів.

Ухвалою від 24 січня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційної скаргою контролюючого органу.

11 лютого 2022 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, при цьому доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судових інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судовий розгляд встановив, що відповідачем проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) з податку на прибуток ТОВ «Ріглі Україна», за результатами якої складено акт від 02 квітня 2019 року № 2892/26-15-12-12-12/30777122.

Відповідно до висновків акта перевірки контролюючим органом встановлено, що платником порушено терміни сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, задекларованої в податкових деклараціях з податку на прибуток, а саме: від 28 лютого 2014 року № 9090980061 (дата операції - 06 жовтня 2015 року); від 30 червня 2015 року № 9080945479 (дата операції - 06 жовтня 2015 року); від 24 лютого 2015 року № 9080945479 (дата операції - 10 березня 2016 року); від 25 лютого 2016 року № 9276100312 (дата операції - 29 березня 2016 року); від 27 жовтня 2017 року № 9224251233 (дата операції - 15 березня 2019 року); від 19 лютого 2018 року № 9298891840 (дата операції - 15 березня 2019 року); від 07 лютого 2017 року № 9269400305 (дата операції - 16 серпня 2018 року); від 05 травня 2017 року № 9081558789 (дата операції - 16 серпня 2018 року); від 25 липня 2017 року № 9143877093 (дата операції - 16 серпня 2018 року); від 25 липня 2017 року № 9143877093 (дата операції - 13 листопада 2018 року); від 27 жовтня 2017 року № 9224251233 (дата операції - 13 листопада 2018 року).

На підставі названого акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 23 квітня 2019 року:

№ 0340581212, яким до позивача застосовано штраф у сумі 1 282 117,66 грн за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів;

№ 0340601212, яким товариство зобов`язано сплатити штраф у розмірі 9 581 214,92 грн за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 16 липня 2019 року № 33090/6/99-99-11-06-01-25 податкові повідомлення-рішення від 23 квітня 2019 року № 0340581212, № 0340601212 скасовано в частині застосування штрафу поза межами строків, визначених пунктом 114.1 статті 114, статтею 102 ПК України, в розмірі 6 016 341,92 грн. В іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

23 серпня 2019 року на адресу ТОВ «Ріглі Україна» надійшло податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2019 року № 0644831212, яким товариство відповідно до пункту 57.1 статті 57 та статті 126 ПК України за затримку на 543, 481, 454, 451, 369, 362, 359 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств зобов`язано сплатити штраф у розмірі 3 564 873,00 грн.

Надаючи оцінку спірними правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 126.1 статті 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судовим розглядом встановлено, що 15 жовтня 2015 року контролюючим органом прийнято податкову вимогу № 131-11, відповідно до якої за позивачем станом на 15 жовтня 2015 року обліковується податковий борг у сумі 5 638 114,74 грн, у тому числі 5 638 104,15 грн з податку на прибуток підприємств, 10,59 грн - пеня.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2015 року у справі № 826/24331/15 зазначену податкову вимогу визнано протиправною та скасовано.

Скасовуючи податкову вимогу від 15 жовтня 2015 року № 131-11 суд зазначив, що сума боргу у загальному розмірі 5 638 114,74 грн не підтверджується документально та спростовується наданими позивачем платіжними документами про сплату узгоджених сум грошових зобов`язань.

Також судами встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2018 року у справі № 826/4423/17, яке залишено без змін постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року та Верховного Суду від 14 липня 2020 року зобов`язано Офіс великих платників податків ДФС здійснити коригування в інтегрованій картці платника, відобразивши на особовому рахунку позивача переплату з податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 26 933 915,00 грн, яка зазначена товариством в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (рядок 14 декларації), та наявну переплату з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 27 966 808,00 грн, яка зазначена товариством в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік (рядок 14 декларації), та відобразити в інтегрованій картці ТОВ «Ріглі Україна» погашення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток з травня 2014 року по грудень 2015 року включно за рахунок надміру сплаченої суми податку на прибуток, відображеної у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2013 та 2014 роки.

Отже, судовим рішенням у справі № 826/24331/15, яке набрало законної сили, фактично встановлено відсутність у позивача податкового боргу та наявність переплат з податку на прибуток, що також підтверджено судовими рішеннями у справі № 826/4423/17. При цьому, податковий орган було зобов`язано привести інтегровану картку ТОВ «Ріглі Україна» у відповідність до актуального стану розрахунку позивача з бюджетом шляхом відображення у ній існуючих переплат з податку на прибуток та погашення відповідних грошових зобов`язань за рахунок таких переплат, щодо яких мали місце звернення позивача до контролюючого органу на підставі пункту 87.1 статті 87 ПК України.

Однак, у зв`язку з неналежним виконанням податковим органом покладених на нього обов`язків у позивача утворилась недоїмка зі сплати податку на прибуток, яка в подальшому вплинула на черговість зарахування платежів, тому підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань з вказаного податку відсутні, про що правильно вказали судові інстанції.

Разом з тим, як зазначалося раніше, за результатами проведення контрольного заходу податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 23 квітня 2019 року № 0340581212, яким до позивача застосовано штраф у сумі 1 282 117,66 грн за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, та № 0340601212, яким товариство зобов`язано сплатити штраф у розмірі 9 581 214,92 грн за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

Тобто, названими актами індивідуальної дії до платника були застосовані штрафні санкції в загальному розмірі 10 863 332,60 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 16 липня 2019 року № 33090/6/99-99-11-06-01-25 вказані податкові повідомлення-рішення були скасовані в частині застосування штрафу поза межами строків, визначених пунктом 114.1 статті 114, статттею 102 ПК України, в розмірі 6 016 341,92 грн. В іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

02 серпня 2019 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0644831212, яким товариство відповідно до пункту 57.1 статті 57 та статті 126 ПК України за затримку на 543, 481, 454, 451, 369, 362, 359 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств зобов`язано сплатити штраф у розмірі 3 564 873,00 грн.

Відповідно до підпункту 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Водночас, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необхідність скасування всіх вищеназваних актів індивідуальної дії, не врахувавши приписи вказаної норми.

Крім того, поза увагою судових інстанцій залишилася природа походження штрафу у розмірі 3 564 873,00 грн, який визначений податковим повідомленням-рішенням від 02 серпня 2019 року № 0644831212, з огляду на те, що різниця між нарахуваннями, здійсненими контролюючим органом за податковими повідомленнями-рішеннями від 23 квітня 2019 року№ 0340581212 та № 0340601212, та сумою, в якій вони були скасовані рішенням Державної фіскальної служби України від 16 липня 2019 року № 33090/6/99-99-11-06-01-25, становить 4 846 990,68 грн.

Вимоги частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Таким чином, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Водночас, Суд зауважує, що відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» ліквідовано Окружний адміністративний суд м. Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у м. Києві.

Згідно з абзацом третім пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Враховуючи приписи Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», розглядувана справа підлягає направленню на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді Н. Є. Блажівська

Р. Ф. Ханова