Ухвала

від 18.03.2024 по справі 160/12714/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 березня 2024 року

м. Київ

справа №160/12714/22

адміністративне провадження № К/990/5228/24

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі №160/12714/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №41/32-00-07-01-26 від 18.02.2022 за формою "С"; №52/32-00-07-01-26 від 18.02.2022 за формою "Р"; №51/32-00-07-01-26 від 18.02.2022 за формою "Р"; №50/32-00-07-01-26 від 18.02.2022 за формою "Р"; №49/32-00-07-01-26 від 18.02.2022 за формою "Р"; №48/32- 00-07-01-26 від 18.02.2022 за формою "Р"; №47/32-00-07-01-26 від 18.02.2022 за формою "Р"; №46/32-00-07-01-26 від 18.02.2022 за формою "Р"; №45/32-00-07-01-26 від 18.02.2022 за формою "Р"; №44/32-00-07-01-26 від 18.02.2022 за формою "В1"; №43/32-00-07-01-26 від 18.02.2022 за формою "Р"; №42/32-00-07-01-26 від 18.02.2022 за формою "В4"; №40/32- 00-07-01-26 від 18.02.2022 за формою "Д".

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.11.2023, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» 12.02.2024 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить змінити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі №160/12714/22 в частині надання оцінки порушенням Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування сум грошових зобов`язань та залишити в силі мотивацію рішення суду щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на підставі незаконності проведення перевірки.

Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2024 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та запропоновано уточнити вимоги касаційної скарги щодо судових рішень, які заявник має намір оскаржити, а також надати суду касаційну скаргу в правильній редакції.

Ухвала Верховного Суду від 27.02.2024 надійшла в електронний кабінет представника позивача через підсистему «Електронний суд» 28.02.2024 о 19:54.

04.03.2024 на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху позивачем на адресу суду направлено клопотання про долучення уточненої касаційної скарги, з якої вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 по справі №160/12714/22 в частині надання оцінки порушенням Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування сум грошових зобов`язань, залишити в силі мотивацію рішення суду щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на підставі незаконної перевірки. Змінити рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 29.11.2023 по справі №160/12714/22 в частині залишення в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 по справі №160/12714/22 в частині надання оцінки порушенням Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування сум грошових зобов`язань, залишити в силі мотивацію рішення суду щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на підставі незаконної перевірки .

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.

Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі позивач визначає підставою касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховані висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду.

Перевіркою змісту наведеної у касаційній скарзі підстави встановлено, що скарга містить виклад фактичних обставин справи, висновки встановлених контролюючим органом порушень, цитування окремих висновків Верховного Суду та норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини без наведення обґрунтування неправильного їх застосування судами у взаємозв`язку із тими висновками, які стали підставою для задоволення позову. При цьому висновки Верховного Суду наведені скаржником без врахування подібності правовідносин.

В цілому доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи те, що скаржником у касаційній скарзі не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі №160/12714/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Судді В.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова