Справа № 219/7505/21
Провадження № 2/229/620/2024
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області
Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого суддіХудіної О.О.
за участю секретаряСитника С.О.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Дружківка Донецької області у загальному позовному провадженні матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Мензяк» про розірвання договору оренди землі,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства «Мензяк» про розірвання договору оренди землі. В обґрунтування своїх вимог вказала, що вона є власником земельної ділянки площею 3,0633 га розташованого на території Званівської сільської ради Бахмутського (Артемівського) району Донецької області. Це право належить позивачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №753459 від 05 серпня 2009 року, виданого розпорядженням голови Артемівської районної державної адміністрації під №384 від 14.06.2009 року. Право власності зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності під номером 010944300036. Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
У вересні 2009 року до ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_3 - голова фермерського господарства «Мензяк» щодо укладання договору оренди вищезгаданої земельної ділянки. Позивач надала згоду та передала пакет документів для складання проекту договору оренди. Разом з копіями документів передала йому оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку, на що ОСОБА_3 пообіцяв підготовити проект договору, узгодити його з ОСОБА_2 , а після його підписання - зареєструвати належним чином в органах державної реєстрації та надати їй один екземпляр цього договору. Термін оренди по домовленості повинен бути на сім років.
Однак свої обіцянки не виконав та не повернув позивачу Державний акт на право власності на земельну ділянку. На сьогоднішній день позивач зазначає, що не підписувала Договору оренди земельної ділянки, а також не отримувала орендної плати на протязі 12 років. На її запит до міськрайонного управління у Бахмутському районі та м. Бахмуті Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області надали належним чином завірену копію державного акту на право власності на земельну ділянку площею 3,0633га (кадастровий номер 1420983500:01:049:0002) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Званівської сільської ради, що належить ОСОБА_2 , а також повідомили, що вищезгадана земельна ділянка знаходиться в оренді у Фермерському господарстві «Мензяк», згідно договору, зареєстрованого від 26.01.2010 року за №011014800047.
Таким чином земельна ділянка позивача є в оренді у Фермерського господарства «Мензяк», але вона про це нічого не знає. Розмір орендної плати відповідно до умов договору повинен підлягати зміні, тобто повинен здійснюватися з урахуванням індексу інфляції, так як на підставі Закону України «Про оренду землі» нарахування орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції.
Згідно типового договору оренди земельної ділянки, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п`ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом прийому-передачі. Договір позивач не отримувала на руки після його державної реєстрації 26.01.2010 року.
Лише з відповіді міськрайонного управління у Бахмутському районі та м. Бахмуті Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області 11.06.2021 року, позивач дізналася про порушення своїх прав як орендодавця.
Акту прийому-передачі земельної ділянки позивач не підписувала, однак це не завадило відповідачеві використовувати її земельну ділянку всупереч вимозі земельного законодавства та умов договору.
У зв`язку з цим, просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки, що зареєстрований 26.01.2010 року за номером 011014800047 строком на 15 років, укладеного між Фермерським господарством «Мензяк» і ОСОБА_2 .
З 21.07.2021 року цивільна справа перебувала у провадженні судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Конопленко О.С.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддя від 21.02.2022 року цивільну справу передано у провадження судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Худіної О.О.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 лютого 2022 року справу було прийнято до свого провадження суддею Худіною О.О та призначено до судового розгляду.
Відповідно до Розпорядження Голови Верховного Суду України від 21.10.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», справи підсудні Артемівському міськрайонному суду Донецької області були передані до Дружківського міського суду Донецької області.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 14 червня 2023 року розгляд справи було відкладено.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 9 серпня 2023 року розгляд справи було відкладено.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 8 вересня 2023 року розгляд справи відкладено.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 25 жовтня 2023 року розгляд справи відкладено.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 18 січня 2024 року розгляд справи відкладено.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 29 лютого 2024 року розгляд справи відкладено.
Позивач до судового засідання не з`явилась, справа розглядалася за участі її представника.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі на підставі доводів викладених у останньому, позов просив задовольнити.
Відповідач та його представник до судового засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Як встановлено ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Як вбачається з копії державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №753459 ОСОБА_2 від 05 серпня 2009 року, на підставі розпорядження голови Артемівської районної державної адміністрації під №384 від 14.06.2009 року є власником земельної ділянки площею 3,0633 га, що знаходить на території Званівської сільської ради Артемівського району, Донецької області. Право власності зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності під номером 010944300036. Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.(а.с.5)
Відповідно до листа №99/141-21 від 11.06.2021 з міськрайонного управління у Бахмутському районі та м. Бахмут ГУ Держгеокадастру в Донецькій області Колтко Т.А. повідомлено, що земельна ділянка площею 3,0633 га знаходиться в оренді ФГ «Мензяк», згідно договору, зареєстрованого від 26.01.2010 №041014800047, строком на 15 років.(а.с.6)
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).
Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно до вимог ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».
Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» - договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Положеннями статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
За змістом ст.17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною четвертою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем, а відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Як вбачається з відповіді №493991 від 15.03.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомостей про інші речові права, які б підтверджували, що Фермерське господарство «Мензяк» є орендарем земельної ділянки за кадастровим номером 1420983500:01:049:0002 відсутні.
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільно право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникнення зобов`язання його сторони набувають обов`язки ( а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.
Позивач в позовній заяві зазначає, що вона є власником земельної ділянки площею 3,0633 га розташованої на території Званівської сільської ради Бахмутського (Артемівського) району Донецької області. У вересні 2009 року до неї звернувся ОСОБА_3 щодо укладання договору оренди вищезгаданої земельної ділянки, ОСОБА_2 посилається на те, що мала намір укласти договір оренди, задля чого передала відповідачу відповідний пакет документів та після цього ніякого договору оренди земельної ділянки не підписувала.
Які дії у позасудовому порядку вчиняла позивач для отримання оригіналу державного акту на землю, для витребування земельної ділянки з незаконного користування, та чи зверталась позивач до правоохоронних органів із заявою про неправомірні дії з боку відповідача відносно неї, позивач не вказує. Оскарженого договору оренди, з якого можливо було б встановити умови, строк договору оренди та реквізити сторін, позивачем не надано.
Судом було вичерпано всі можливі способи для отримання договору оренди земельної ділянки, що зареєстрований 26.01.2012 року за № 011014800047 строком на 15 років, який укладено між Фермерським господарством «Мензяк» і ОСОБА_2 .
За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалів справи, а також отриманої судом інформації від 15.03.2024 №493991 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно недостатньо, з позовних вимог суду також не зрозуміло з яких саме підстав потрібно розірвати договір оренди земельної ділянки. Тобто, якщо позивач його не підписувала, то такий договір є нікчемним, відповідно до діючого законодавства. Якщо не було виконано обов`язки за договором, то це є іншою підставою для розірвання договору, яка передбачена законом, якщо договір укладено внаслідок обману, тобто внаслідок неправомірних дій з боку відповідача, це також є іншою підставою для визнання договору оренди недійсним.
Суд, зазначає, що кожна з вказаних підстав позову та вимогами за ним, підлягають доведенню відповідними доказами.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди землі, необхідно відмовити через необґрунтованість та недоведеність заявлених вимог.
Судові витрати слід покласти на сторони в тій частині, в якій вони їх понесли.
На підставі наведеного, ст.1212 ЦК України, керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Мензяк» про розірвання договору оренди землі відмовити у повному обсязі.
Судові витрати по справі покласти на сторони в тій частині, в якій вони їх понесли.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 19 березня 2024 року.
Суддя О.О. Худіна
Суд | Дружківський міський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2024 |
Оприлюднено | 20.03.2024 |
Номер документу | 117733290 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Дружківський міський суд Донецької області
Худіна О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні