Ухвала

від 18.03.2024 по справі 946/4012/23

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/4012/23

Провадження № 1-кс/946/654/24

УХВАЛА

18 березня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4

прокурора - ОСОБА_5 ,

цивільних відповідачів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши заяву прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_9 про відвід судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_10 ,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області звернувся до суду із заявою про відвід судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_10 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12022160000000625 від 14.09.2022 р. (справа № 946/4012/23) за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 209 КК України, посилаючись на те, що відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12022160000000625 від 14.09.2022 встановлено, що наказом Голови правління ТОВ «Ельпласт-Львів» (ЄДРПОУ 23957545) ОСОБА_11 від 30.10.2019 за № 163-ОС ОСОБА_3 призначено на посаду директора з маркетингу вказаного підприємства.

Як зазначено прокурором в заяві про відвід, досудовим розслідуванням установлено, що Рішенням Європейської комісії від 18.12.2015 затверджено Спільну операційну програму Румунія-Україна ENI 2014-2020, якою затверджені великомасштабні інфраструктурні проекти, у т.ч. проект «Чиста Ріка», в рамках реалізації якого виділялись грантові грошові кошти Європейського Союзу з метою здійснення реконструкція каналізаційних мереж з влаштуванням резервного трубопроводу у південній та південно-східній частинах м. Ізмаїл Одеської області, що перебуває на балансі КП «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», директором якого був ОСОБА_6 та в якого виник злочинний умисел на заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах під час будівництва такого об`єкту підконтрольними підприємствами шляхом штучного завищення вартості та обсягів необхідних робіт та матеріалів, передбачених проєктно-кошторисною документацію.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах, з метою виконання заплановано ОСОБА_6 залучив до співпраці ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , Особу-1 (матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження), та ОСОБА_3 .

Роль ОСОБА_3 , як директора з маркетингу ТОВ «Ельпласт-Львів» та особи, яка не була повідомлена про існування організованої групи, однак яка надала свою згоду на вчинення злочинів за попередньої змовою групою осіб, полягала у складанні договорів купівлі-продажу поліетиленової труби; узгодженні із ОСОБА_7 та спільному з нею внесенні у вказані договори завідомо не правдивих відомостей щодо вартості труб; забезпечення виконанням умов злочинної змови із ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , Особа-1 (матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження) та іншими не встановленими досудовим розслідуванням особами в частині взятих на себе зобов`язань; виконанні вказівок Особа-1 (матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження) щодо виконання дій, направлених на досягнення спільного злочинного умислу.

У зв`язку з вчиненням умисних дій, що виразились у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видачею службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України за ознаками: внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки.

Крім того, у зв`язку з вчиненням умисних дій, які виразились у заволодінні бюджетними грошовими коштами в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , Особою-1 (матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження), ОСОБА_15 та іншими не встановленими досудовим розслідуванням особами, а також набутті майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб у особливо великих розмірах; за ч. 2 ст. 209 КК України за ознаками: набуття майна щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції з таким майном, вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

В той же час, на розгляді судді Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_10 перебував обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42020160000000028 (єдиний унікальний № 946/6691/22) за обвинуваченням: ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_15 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.

Встановлено, що згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні №42020160000000028, вищевказані особи обвинувачуються щодо однієї і тієї ж кримінальної події, що і ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні, а саме: заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах під час будівництва проекту «Чиста Ріка», в рамках реалізації якого виділялись грантові грошові кошти Європейського Союзу з метою здійснення реконструкція каналізаційних мереж з влаштуванням резервного трубопроводу у південній та південно-східній частинах м. Ізмаїл Одеської області, підконтрольними підприємствами шляхом штучного завищення вартості та обсягів необхідних робіт та матеріалів, передбачених проєктно-кошторисною документацію.

Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_10 від 11.03.2024 р. кримінальне провадження № 42020160000000028 (єдиний унікальний № 946/6691/22) за обвинуваченням: ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366,ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191,ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_15 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191,ч. 2 ст. 209 КК України закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, постановлення судом ухвали від 11.03.2024 у справі №946/6691/22, а відтак висловлювання суддею своєї позиції за фактом кримінальної події щодо заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах під час будівництва проекту «Чиста Ріка» у іншому судовому рішенні, ставить під сумнів безсторонність судді з об`єктивної точки зору у цьому кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 заяву про відвід судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_10 підтримав та просив її задовольнити з вищевказаних підстав.

Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник - ОСОБА_4 в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні заяви прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області про відвід судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_10 , зазначивши, що прокурором не наведено підстав для відводу передбачених ст. 75 КПК України, а заявлений відвід фактично зводиться до не згоди прокурора з процесуальним рішенням прийнятим суддею.

В свою чергу, цивільні відповідачі - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 судовому засіданні зазначили, що питання відводу судді залишають на розсуд суду.

Суддя ОСОБА_10 не виявив бажання дати пояснення з приводу заявленого відводу.

Вислухавши пояснення прокурора, обвинуваченого та його захисника, цивільних відповідачів, дослідивши матеріали заяви про відвід судді, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.

Також, при вирішенні питання про наявність в даному випадку підстав для відводу судді, необхідно виходити з положень ч. 5 ст. 9 КПК, відповідно до яких кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. ст. 1, 8, 9 КПК, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є джерелом права для України, в своєму рішенні у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (заява №33949/02) зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38) (п. 49).

Стосовно об`єктивного критерію в цьому ж рішенні далі Суд зазначив, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45) (п. 53).

Таким чином, на думку Європейського суду з прав людини, наявність об`єктивно обґрунтованих сумнівів у безсторонності судді, навіть без наявності ознак, які б вказували на прояв особистої упередженості з боку судді, все одно свідчить про недодержання судом принципу безсторонності за об`єктивним критерієм та призводить до порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.

Як було встановлено в судовому засіданні, на розгляді Ізмаїльського міськрайонного суду перебуває обвинувальний акт № 12022160000000625 від 14.09.2022 (єдиний унікальний № 946/4012/23) за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 209 КК України ( в провадженні судді ОСОБА_10 ).

В той же час, на розгляді судді Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_10 перебував обвинувальний акт № 42020160000000028 (єдиний унікальний № 946/6691/22) за обвинуваченням: ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_15 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 11.03.2024 кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42020160000000028 (єдиний унікальний № 946/6691/22) за обвинуваченням: ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366,ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_8 ,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366,ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_15 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.

В судовому засіданні судді не були надані відповідні докази, які б свідчили, про наявність обставин, які викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості розгляду суддею Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_10 обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12022160000000625 від 14.09.2022 р. (справа № 946/4012/23) за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст.366, ч. 2 ст. 209 КК України та заявлений відвід прокурора фактично зводиться до не згоди з прийнятим процесуальним рішенням суддею по іншому вищевказаному кримінальному провадженню.

Приймаючи до уваги викладене, суддя приходить до висновку, що у судовому засіданні не були встановлені обставини, які є підставою для відводу судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_10 і в даному випадку необхідне відмовити в задоволенні заяви прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області про відвід судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_10 .

Керуючись ст.ст. 75, 76, 81 КПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_9 про відвід судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_10 від розгляду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 209 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 19 березня 2024 року.

Суддя: ОСОБА_1