Ухвала

від 01.04.2024 по справі 946/4012/23

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 946/4012/23

Провадження № 1-кп/946/226/24

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про самовідвід

01 квітня 2024 року м. Ізмаїл

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , розглянув матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №12022160000000625, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Хідновичі Мостиського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі - КК),

Суть питання, що вирішується

1.Під час здійснення підготовчого судового провадження у цьому кримінальному провадженні виникли обставини, що виключають участь судді ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Встановлені судом обставини

2.У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 209 КК, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб у особливо великих розмірах; у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, а також у набутті майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції з таким майном, вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, відповідно.

3.На стадії підготовчого судового провадження захисником ОСОБА_3 заявлено клопотання про закриття цього кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру. При цьому захисник ОСОБА_3 обґрунтував своє клопотанням тим, що це кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , відомості про яке були внесені до ЄРДР за №12022160000000625, було виділено постановою прокурора від 14.09.2022 з кримінального провадження, відомості про яке були внесені до ЄРДР за №42020160000000028. І саме у цьому кримінальному провадженні, відомості про яке були внесені до ЄРДР за №42020160000000028, 11.02.2022 ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 366 КК. У вказаному кримінальному провадженню, відомості про яке були внесені до ЄРДР за №42020160000000028, також було повідомлено про підозру у вчинені тих самих кримінальних правопорушень й іншим особам. Зокрема, 26.01.2022 під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №42020160000000028 були повідомлені про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК, також і ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Тому, на думку захисника ОСОБА_3 , строк досудового розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_2 слід обчислювати з моменту повідомлення про підозру ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а саме з 26.01.2022. Захисник ОСОБА_3 зазначає про те, що строк досудового розслідування сплинув, у зв`язку з тим, що строк з моменту закриття кримінального провадження №42020160000000028, з якого було виділене кримінальне провадження №12022160000000625 відносно ОСОБА_2 , а саме з 26.02.2022, до моменту скасування постанови про закриття кримінального провадження, а саме до 15.03.2022, а також строк з моменту винесення постанови про зупинення досудового розслідування кримінального провадження №42020160000000028, а саме з 15.03.2022, до моменту його відновлення, а саме до 30.05.2022, також слід врахувати у строк досудового розслідування, у зв`язку з тим, що строк досудового розслідування був зупинений необґрунтовано та незаконно. У зв`язку з викладеним, на думку захисника ОСОБА_3 , строк досудового розслідування кримінального провадження №12022160000000625 відносно ОСОБА_2 , як такого, що виділене з кримінального провадження №42020160000000028, закінчився, а тому кримінальне провадження №12022160000000625 відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю.

4.Окрім цього кримінального провадження відносно ОСОБА_2 у провадженні того ж судді знаходилося й кримінальне провадження, відомості про яке були внесені до ЄРДР за №42020160000000028, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК, ОСОБА_8 , ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК, а також ОСОБА_9 за ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 209 КК, тобто те кримінальне провадження, з якого були виділені матеріали кримінального провадження, відомості про яке були внесені до ЄРДР за №12022160000000625, відносно ОСОБА_2 .

5.Ухвалою суду від 11.03.2024 кримінальне провадження №42020160000000028 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК, ОСОБА_8 , ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК, а також ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч.2 ст. 209 КК, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК. При цьому суд погодився з доводами сторони захисту про необхідність включення у строк досудового розслідування, строк з моменту винесення постанови про закриття кримінального провадження №42020160000000028, а саме з 26.02.2022, до моменту винесення постанови про її скасування, а саме до 15.03.2022, і не погодився з доводами сторони захисту про необхідність включення у строк досудового розслідування цього кримінального провадження строк з моменту винесення постанови про його зупинення, а саме з 15.03.2022, до моменту винесення постанови про його відновлення, а саме до 30.05.2022.

6.Таким чином, суддя ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження, відомості про яке були внесені до ЄРДР за №42020160000000028, були оцінені ті ж самі доводи дотримання строку досудового розслідування цього ж кримінального провадження, про які заявив захисник ОСОБА_3 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 про ті ж самі кримінальні правопорушення.

Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали

7.Суддя, дослідив обставини та матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про необхідність заявити самовідвід з таких підстав.

8.Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

9.Згідно ч. 1 ст. 80 КПК, за наявності підстав, передбачених статтями 75 - 79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

10.При цьому слід врахувати принцип об`єктивності, що закріплений у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, згідно якому об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. У п. 2.5. вказаних Бангалорських принципах поведінки суддів щодо застосування принципу об`єктивності судді зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

11.Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до ст. 9 Конституції України, ст.ст. 1, 8, 9 КПК, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є джерелом права для України, в своєму рішенні у справі «Грегорі проти Сполученого Королівства» (Gregory v United Kingdom) (Європейський суд з прав людини, (1997) 25 EHRR 577) пояснив, що вимоги щодо неупередженості мають два аспекти. По-перше, суд має бути неупередженим у суб`єктивному плані, тобто жоден член суду не повинен мати будь-яких особистих упереджень. Припускається, що особиста неупередженість існує, якщо немає доказів протилежного. По-друге, суд має бути неупередженим з об`єктивної точки зору, тобто він повинен запропонувати достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів щодо цього.

12.За об`єктивним критерієм Європейський суд з прав людини у справі «Кастільйо Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v Spain) (Європейський суд з прав людини, (1998) 30 EHRR 827) звернув увагу на те, що слід визначити, чи існують, незалежно від поведінки судді, будь-які факти, які можна перевірити та які можуть викликати сумніви щодо неупередженості судді. У цьому випадку навіть зовнішні ознаки мають значення. Адже на карту поставлено довіру, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості та обвинувачуваній особі зокрема. Тому кожний суддя, щодо неупередженості якого існують обґрунтовані сумніви, повинен відмовитися від ведення справи.

13.Такі ж висновки Європейський суд з прав людини зробив і у рішенні «Білуха проти України» від 09.11.2006 (заява №33949/02). Стосовно об`єктивного критерію в цьому рішенні Суд зазначив, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (див. рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), від 26.10.1984, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), від 28.10.1998, п. 45) (п. 53).

14.Таким чином, на думку Європейського суду з прав людини, наявність об`єктивно обґрунтованих сумнівів у безсторонності судді, навіть без наявності ознак, які б вказували на прояв особистої упередженості з боку судді, все одно свідчить про недодержання судом принципу безсторонності за об`єктивним критерієм.

15.Отже, постановлення тим самим складом суду ухвали від 11.03.2024 у тому ж кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №42020160000000028, про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК, з тих самих підстав, на які посилається сторона захисту у цьому кримінальному провадженні, відомості про яке були внесені до ЄРДР за №12022160000000625, відносно ОСОБА_2 , що було виділене з кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №42020160000000028, обґрунтовано ставить під сумнів безсторонність судді з об`єктивної точки зору у цьому кримінальному провадженні, що може викликати недовіру у стороннього спостерігача, а тому зазначена практика Європейського суду з прав людини має бути застосована у даному кримінальному провадженні.

16.Про наявність обґрунтованого сумніву у безсторонності судді ОСОБА_1 було заявлено прокурором в заяві про відвід, що була подана до суду 13.03.2024. І хоча ухвалою іншого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.03.2024 було відмовлено у задоволенні заяви прокурора про відвід судді ОСОБА_1 , але при розгляді вказаної заяви прокурора про відвід, не були враховані вказані істотні обставини щодо необхідності забезпечення довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві. Підставою для відмови у задоволенні заяви прокурора про відвід стало те, що заявлений відвід прокурора фактично зводиться до не згоди з прийнятим процесуальним рішенням суддею ОСОБА_1 по іншому кримінальному провадженню.

17.Але також слід звернути увагу на те, що як було вище зазначено, суддею ОСОБА_1 ухвалено рішення не по іншому кримінальному провадженню, а щодо того ж самого, відомості про яке були внесенні до ЄРДР за №42020160000000028. А сторона захисту у цьому кримінальному провадженні посилається на порушення строку досудового розслідування саме у кримінальному провадженні, відомості про яке були внесенні до ЄРДР за №42020160000000028, з якого й було виділене кримінальне провадження №12022160000000625 відносно ОСОБА_2 . Крім того, рішення від 11.03.2024, яким було закрите кримінальне провадження №42020160000000028 не лише є процесуальним рішенням, а й рішенням, яке перешкоджає подальшому провадженню, у зв`язку з його закриттям, тобто остаточне рішення у справі, яким завершене судове провадження.

18.З урахуванням наведеного, абсолютно очевидним та прогнозованим є рішення судді ОСОБА_1 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 , що виділене з кримінального провадження №42020160000000028, за наслідками розгляду клопотання сторони захисту про його закриття.

19.Хоча у судді ОСОБА_1 й відсутня будь-яка особиста зацікавленість у результаті судового провадження та суддя, залишаючись незалежним, дотримуючись присяги судді і виконуючи свій обов`язок відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо справедливого, безстороннього та своєчасного здійснення розгляду і вирішення судової справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, з урахуванням вказаного об`єктивного критерію щодо висловлення суддею своєї думки щодо одних і тих же істотних обставин, що впливають на подальше провадження, в цілому, то здійснення подальшого розгляду цим же суддею цього ж кримінального провадження, але відносно іншої особи, свідчитиме про не забезпечення судом як таким та його складом відсутності будь-яких сумнівів у його безсторонності.

20.Вказані обставини набувають особливого значення, враховуючи, що прокурором як представником усього суспільства (громадськості) у кримінальному провадженні під час публічного обвинувачення, було заявлено про недовіру до суду саме з підстав того, що цим же судом публічно вже була висловлена думка щодо цього ж провадження.

21.У цьому аспекті також слід звернути увагу на положення п. 2 ч. 1 ст. 415 КПК, згідно яким, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід буде визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою, то це є обов`язковою підставою для скасування ухвали суду судом апеляційної інстанції та для призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції.

22.Тому, з урахуванням небезпідставних сумнівів у неупередженості судді, які висловив прокурор у своїй заяві, рішення суду у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 підлягатиме безумовному скасуванню, незалежно від наведених у ньому мотивів.

23.На підставі викладеного суддя дійшов висновку, що під час розгляду даного кримінального провадження тим же суддею у сторонніх спостерігачів та в учасників кримінального провадження є об`єктивно обґрунтовані підстави вважати, що розгляд, оцінка доводів сторони захисту та ухвалення рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню, у тому ж кримінальному провадженні, але щодо іншої особи, викликає об`єктивні сумніви у безсторонності судді. Вказане являється об`єктивним критерієм недотримання безсторонності суду та безумовно підриває довіру, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

24.Отже, з метою дотримання права на справедливий суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та забезпечення безсторонності суду при розгляді даного кримінального провадження, відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК суддя ОСОБА_1 вважає своїм обов`язком заявити самовідвід.

25.Слід зазначити, що хоча ч. 1 ст. 80 КПК й передбачений обов`язок судді заявити самовідвід, але порядок його заявлення та вирішення ані вказаною нормою, ані іншою нормою КПК не передбачені, оскільки ст. 81 КПК передбачений порядок розгляду питання про відвід судді, а не про самовідвід.

26.У цьому аспекті слід врахувати наведені у п. 79 складених та затверджених Управлінням ООН з наркотиків та злочинності коментарів до Бангалорських принципах поведінки суддів щодо значення згоди сторін на самовідвід судді, згідно яким навіть якщо сторони висловлюють згоду на участь у судовому процесі судді, який/яка вважає, що потрібно заявити самовідвід, подальша участь такого судді в розгляді справи не є виправданою. Справа в тому, що суспільство також зацікавлене в очевидно об`єктивному здійсненні правосуддя.

27.Тому, виходячи з викладеного, з того, що одна із сторін (сторона обвинувачення) висловила незгоду на подальшу участь судді ОСОБА_1 , а також з метою забезпечення розумності строку судового провадження (що відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 7, ст. 28 КПК є однією із засад кримінального провадження), видається доцільним заявити самовідвід без проведення судового засідання.

Керуючись ст.ст. 75, 80, 370 - 372 КПК, суддя -

постановив:

1.У кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст.209 КК заявити собі, судді ОСОБА_1 , самовідвід.

2.Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст.209 КК, направити до канцелярії Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області для визначення іншого головуючого судді в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 35 КПК.

3.Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1