Ухвала

від 19.03.2024 по справі 916/5420/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

19 березня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/5420/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168»

на рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2024 (суддя О.А. Демешин, м.Одеса, повний текст складено 06.02.2024)

у справі №916/5420/23

за позовом: Приватного акціонерного товариства «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТЄКС»

про стягнення 224019,25 грн,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року Приватне акціонерне товариство «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТЄКС» про стягнення 224019,25 грн заборгованості з підстав неналежного виконання договорів оренди від 01.01.2022 року та №16/23 від 01.01.2023 р.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наведеного в позовній заяві, заборгованість відповідача становить:

-за договором оренди від 01.01.2022: у відповідності до пункту 7.3. договору пеня у розмірі 221,92 грн та штраф у сумі 1200,00 грн;

-за договором оренди №16/23 від 01.01.2023: у відповідності до пункту 6.2 договору пеня у розмірі 2632,21 грн; відповідно до пункту 6.3. договору штраф за кожне порушення в сумі 3506,10 грн. та штраф за кожен день порушення у розмірі 192150,80 грн; у відповідності до пункту 6.4. договору пеня у розмірі 263,22 грн; неустойка за прострочення повернення об`єкта оренди за 3 місяці у сумі 24045,00грн.

Позов ґрунтується на тому, що відповідач порушив зобов`язання щодо своєчасної оплати орендної плати, встановлені договорами оренди від 01.01.2022 та №16/23 від 01.01.2023, з огляду на що йому були нараховані пеня та штрафи, а також після закінчення строку дії договору оренди №16/23 від 01.01.2023 відповідач вчасно не повернув об`єкт оренди, з огляду на що останньому нарахована неустойка у розмірі 24045,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в змішаній формі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.02.2024 у справі №916/5420/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТЄКС» на користь Приватного акціонерного товариства «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168»:

-221,92 грн пені за несвоєчасну оплату орендної плати за договором оренди від 01.01.2022;

-1200,00 грн штрафу за несвоєчасну оплату орендної плати за договором оренди від 01.01.2022;

-2584,19 грн пені відповідно до пункту 6.2. договору №16/23 від 01.01.2023;

-3506,10 грн штрафу за кожне порушення (10%) у відповідності до пункту 6.3. договору №16/23 від 01.01.2023;

-24045,00 грн неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди за договором №16/23 від 01.01.2023,

а також 473,36 грн судового збору.

В решті позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Приватне акціонерне товариство «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, подавши її 27.02.2024 через систему «Електронний суд».

Апеляційна скарга зареєстрована судом 27.02.2024 за вх.№712/24.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168» на рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2024 у справі №916/5420/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/5420/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

11.03.2024 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.

У зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії С.В. Таран з 11.03.2024 по 15.03.2024 та 18.03.2024 у відпустці відповідно до наказів голови суду №38-в від 26.02.2024 та №42-в від 04.03.2024, питання щодо апеляційної скарги вирішується 19.03.2024.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без руху, виходячи з наступного.

По-перше, відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із частиною другою статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1)рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2)ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною третьою статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що повне судове рішення складено 06.02.2024. Отже, 26.02.2024 є кінцевим строком для подання апеляційної скарги на вказане рішення суду, у той час як скаржник подав апеляційну скаргу через систему «Електронний суд» 27.02.2024, тобто з пропуском строку для її подання.

Відтак, скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду, проте клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2024 у справі №916/5420/23 із зазначенням поважних причин пропуску цього строку скаржником не заявлялось ані в резолютивній частині апеляційної скарги, ані шляхом подання окремої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Разом з тим, скаржник, звертаючись із апеляційною скаргою, вважає, що оскільки за даними Єдиного державного реєстру судових рішень забезпечено надання загального доступу до оскаржуваного судового рішення 08.02.2024, кінцевою датою подання апеляційної скарги на це рішення слід вважати 28.02.2024.

Судова колегія зазначає про помилковість таких тверджень апелянта, і звертає його увагу на те, що відлік строку на апеляційне оскарження судового рішення, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи (що мало місце у цій справі), починається з дня складення повного судового рішення.

З урахуванням наведеного, доводи скаржника стосовно того, що оскаржуване рішення суду було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 08.02.2024, з огляду на що останнім днем для звернення з апеляційною скаргою є 28.02.2024, не ґрунтуються на нормах процесуального закону.

При цьому колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що копія оскаржуваного рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2024 у справі №916/5420/23 в електронному вигляді була направлена Приватному акціонерному товариству «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168» в його Електронний кабінет та доставлена останньому 08.02.2024 о 00:02, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка відповідального працівника Господарського суду Одеської області від 12.02.2024. Натомість виходячи із приписів частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

По-друге, згідно із пунктом 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України «Про судовий збір».

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 вище означеного Закону за подання до господарського суду позову майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Виходячи зі змісту апеляційної скарги, апелянт не оскаржує рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2024 у справі №916/5420/23 в частині стягнення 221,92 грн пені за несвоєчасну оплату орендної плати за договором оренди від 01.01.2022; 1200,00 грн штрафу за несвоєчасну оплату орендної плати за договором оренди від 01.01.2022 та 3506,10грн штрафу за кожне порушення (10%) у відповідності до пункту 6.3. договору оренди №16/23 від 01.01.2023, у зв`язку з чим просить рішення суду в цій частині залишити без змін.

Натомість скаржник просить оскаржуване рішення суду в частині стягнення 2584,19 грн пені відповідно до пункту 6.2. договору №16/23 від 01.01.2023 та в частині відмови в решті позову скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача пеню в сумі 2855,86 грн, штраф у сумі 208477,70 грн та неустойку в сумі 40333,55 грн.

Тобто, скаржник погодився з рішенням суду в частині стягнення пені та штрафу за договором оренди від 01.01.2022 та 3506,10 грн штрафу за кожне порушення (10%) у відповідності до пункту 6.3. договору оренди №16/23 від 01.01.2023, та оскаржує рішення суду в частині висновків про стягнення пені, штрафу за кожен день порушення (10%) та неустойки за договором оренди №16/23 від 01.01.2023.

В контексті заявлених апелянтом вимог, колегія суддів звертає увагу останнього на приписи статті 269 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Так, відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною п`ятою цієї ж статті унормовано, що у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Зі змісту позовної заяви, зокрема, вбачається, що з огляду на невиконання відповідачем зобов`язань зі своєчасної оплати орендної плати за договором оренди №16/23 від 01.01.2023, Приватним акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство 15168» нараховано відповідачу відповідно до пункту 6.2. такого договору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення у розмірі 2632,21 грн; відповідно до пункту 6.4 договору пеню у розмірі 5% від суми невиконаного грошового зобов`язання у сумі 263,22 грн; відповідно до пункту 6.3. договору штраф за кожне порушення (10%) у розмірі 3506,10 грн (в цій частині апелянтом не оскаржується) та штраф за кожен день порушення (10%) у розмірі 192150,80 грн, а також неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди за 3 місяці у сумі 24045,00 грн.

У оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня відповідно до пункту 6.2. договору №16/23 від 01.01.2023 у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення у сумі 2584,19 грн, тобто відмовив у стягненні 48,02 грн пені, нарахованої на підставі пункту 6.2. договору оренди №16/23 від 01.01.2023.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що суд першої інстанції під час здійснення розрахунку допустив помилку у визначенні суми пені, а вірною сумою пені, нарахованої на підставі пункту 6.2. договору оренди №16/23 від 01.01.2023, є 2855,86 грн, тобто просить стягнути суму пені, яка є більшою, ніж заявлена у позові (2632,21 грн).

Також місцевий господарський суд дійшов висновку, що підстави для стягнення з відповідача відповідальності у вигляді пені у розмірі 5% від суми невиконаного грошового зобов`язання у сумі 263,22 грн, нарахованої відповідно до пункту 6.4. договору оренди №16/23 від 01.01.2023, відсутні. Апелянт в апеляційній скарзі не наводить підстав для скасування рішення в цій частині, однак, виходячи із прохальної частини апеляційної скарги, просить рішення суду в цій частині скасувати.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу за кожен день порушення (10%) у розмірі 192150,80 грн, нарахованого на підставі пункту 6.3. договору оренди №16/23 від 01.01.2023, суд відмовив, з посиланням на те, що оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості простроченого платежу за кожен календарний день прострочення, то підстави для стягнення штрафу у розмірі 10% від суми боргу за кожен день прострочення у сумі 192150,80 грн, який по суті теж є пенею, у позивача відсутні.

Не погоджуючись з рішенням суду в цій частині, апелянт зазначає, що керуючись умовами пункту 6.3. договору оренди №16/23 від 01.01.2023, яким встановлена відповідальність за несвоєчасну оплату орендної плати у вигляді, зокрема, штрафу у розмірі 10% за кожен день неналежного виконання зобов`язання від суми платежу, відповідач має заборгованість у вигляді штрафу у сумі 208477,70грн, тобто просить стягнути суму штрафу, яка є більшою, ніж заявлена у позові (192150,80 грн).

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про стягнення неустойки суд зазначив, що позивачем нараховано неустойку у розмірі 24045,00 грн за 3 місяці червень, липень та серпень 2023 року, а не за 2 місяці та 16 днів, з огляду що суд здійснив власний розрахунок неустойки за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди з 01.06.2023 по 16.08.2023. За здійсненим судом розрахунком, загальна сума неустойки за період з 01.06.2023 по 16.08.2023 становить 40333,55 грн, однак виходячи з того, що суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог, як це передбачено частиною другою статті 237 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Одеської області дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню сума неустойки, яка заявлена позивачем в розмірі 24045,00 грн.

Оскаржуючи рішення в цій частині, скаржник зазначив, що під час написання арифметичної формули позивач допустив арифметичну помилку, а тому загальна сума неустойки за договором оренди №16/23 від 01.01.2023 за період з 01.06.2023 по 16.08.2023 становить 40333,55 грн, у зв`язку з чим у прохальній частині апеляційної скарги просить суд апеляційної інстанції стягнути неустойку у вказаній сумі. Тобто, просить стягнути суму неустойки, яка є більшою, ніж заявлена у позові (24045,00 грн).

Південно-західний апеляційний господарський суд, керуючись частинами першою, п`ятою статті 269 Господарського процесуального кодексу України щодо меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції та виходячи зі змісту апеляційної скарги, зазначає, що скаржнику необхідно уточнити вимоги апеляційної скарги з урахуванням наведених вище приписів процесуального закону та викласти вимоги апеляційної скарги шляхом зазначення конкретних оспорюваних сум, які були предметом розгляду в суді першої інстанції і у задоволенні яких місцевим господарським судом було відмовлено та з якими скаржник не погоджується.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши розрахунок судового збору, виходячи із сум, у задоволенні яких судом першої інстанції було відмовлено у загальному розмірі 192462,04 грн (48,02 грн пені, нарахованої на підставі пункту 6.2. договору оренди №16/23 від 01.01.2023 + 263,22 грн пені, нарахованої відповідно до пункту 6.4. договору оренди №16/23 від 01.01.2023 + 192150,80 грн штрафу за кожен день порушення (10%), нарахованого на підставі пункту 6.3. договору оренди №16/23 від 01.01.2023; всього 192462,04 грн) та вимог апеляційної скарги про скасування рішення в частині відмови у позовних вимогах, дійшов висновку, що за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2024 у справі №916/5420/23 скаржник має сплатити судовий збір у сумі 4330,40 грн, виходячи з такого розрахунку: 192462,04 грн (ціна позовної вимоги майнового характеру) х 1,5 % (ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру) х 150% (ставка за подання апеляційної скарги на рішення суду) = 4330,40 грн).

В той же час, апеляційна скарга була подана через систему «Електронний суд».

Законом №2147-VIII від 03.10.2017 (надалі Закон 2147) до статті 4 Закону України «Про судовий збір» включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт «б» підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

Законом №2147 був визначений порядок набрання чинності вказаним положенням, що пов`язується із днем початку функціонування підсистеми (модуля) ЄСІТС, яка забезпечує функціонування процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет).

При цьому на офіційному сайті Верховної Ради України опублікована редакція Закону України «Про судовий збір» з урахуванням змін, внесених Законом №2147, у тому числі в частині доповнення частиною третьою статті 4, яка має статус чинної з 04.10.2021.

З огляду на наведене, у разі подання апеляційної скарги в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору має бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відтак, за подання апеляційної скарги, поданої через систему «Електронний суд», апелянт мав сплатити 3464,32 грн (4330,4 грн х 0,8).

До апеляційної скарги скаржником долучено роздруківку платіжної інструкції №643 від 27.02.2024 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду від 06.02.2024 у справі №916/5420/23 у сумі 709,50 грн.

В силу частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до вказаної норми суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства зафіксована сплата скаржником судового збору за розгляд апеляційної скарги у справі №916/5420/23 в сумі 709,50грн.

Таким чином, апелянтом недоплачено судовий в сумі 2754,82 грн (3464,32грн 709,50грн).

Згідно із частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За змістом частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Частинами третьою та четвертою статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржником не виконані вимоги статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Встановивши недоліки апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168», колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме:

-надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2024 у справі №916/5420/23 із зазначенням поважних причин пропуску цього строку;

-уточнити вимоги апеляційної скарги з урахуванням приписів частини п`ятої статті 269 Господарського процесуального кодексу України та викласти вимоги апеляційної скарги шляхом зазначення конкретних оспорюваних сум, які були предметом розгляду в суді першої інстанції і у задоволенні яких місцевим господарським судом було відмовлено та з якими скаржник не погоджується;

-доплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2754,82грн.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168» на рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2024 у справі №916/5420/23 залишити без руху.

2.Встановити скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3.Роз`яснити скаржнику, якщо ним не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску цього строку у встановлений в цій ухвалі строк, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження. Якщо не буде надано доказів доплати судового збору за подання апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.

4.Південно-західним апеляційним господарським судом рекомендовано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням засобів електронного зв`язку (підсистеми «Електронний суд», офіційної електронної пошти суду).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

Суддя С.В. Таран