Постанова

від 26.02.2024 по справі 910/11288/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2024 р. Справа№ 910/11288/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Польчен А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 26.02.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профімікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 (повний текст рішення підписано 09.11.2023)

у справі №910/11288/23 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профімікс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Лізинг"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Астра Лізинг"

про розірвання договору фінансового лізингу від 28.05.2019 №280519/ФЛ-380 та стягнення 1222 331,88 грн,-

В судовому засіданні 26.02.2024 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 по справі №910/11288/23 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Профімікс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Лізинг", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Астра Лізинг", про розірвання договору фінансового лізингу від 28.05.2019 №280519/ФЛ-380 та стягнення 1 222 331,88 грн.

Витрати зі сплати судового збору та послуг адвоката позивача покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Профімікс".

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 22.11.2023 (документ сформований в системі "Електронний суд") звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профімікс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» про:

- розірвання укладеного позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Астра Лізинг» договору фінансового лізингу від 28.05.2019 №280519/ФЛ-380;

- стягнення з відповідача 1 150 978,96 грн коштів, сплачених в рахунок оплати вартості транспортного засобу, та 71 352,92 грн коштів, сплачених в рахунок плати за користування транспортним засобом, згідно з графіком лізингових платежів як «проценти та комісії» в період з 05.12.2020 по 07.06.2021, а всього 1 222 331,88 грн.

Позов мотивовано тим, що:

- 28.05.2019 ТОВ «Астра Лізинг» (лізингодавець) та ТОВ «Профімікс» (лізингоодержувач) укладений Договір, відповідно до якого лізингодавець набуває у власність предмет лізингу та надає його лізингоодержувачу за плату у володіння та користування на умовах Договору та порядку передачі в лізинг та умов фінансового лізингу; предметом лізингу визначено транспортний засіб «Кіа Sorento» 2018 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 (далі - автомобіль), власник - ТОВ «Астра Лізинг»;

- протягом дії Договору позивач оплачував усі платежі, передбачені додатком від 28.05.2019 №3 до Договору (графік лізингових платежів);

- листом від 01.12.2020 ТОВ «Профімікс» було повідомлено про відступлення права вимоги за Договором від ТОВ «Астра Лізинг» (первісний кредитор) на користь ТОВ «Авентус Лізинг» (новий кредитор; договір відступлення прав вимоги (цесії) від 30.11.2020 №1 [далі - Договір №1]), у зв`язку з чим було змінено реєстраційні дані та власника автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , власник відповідач;

- 03.12.2020 автомобіль, який є предметом лізингу, було викрадено, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12020100030005443;

- незважаючи на факт викрадення автомобіля, позивач на виконання умов Договору продовжував здійснювати своєчасні платежі в повному обсязі на підставі визначеного графіку лізингових платежів до Договору;

- 07.06.2021 ТОВ «Профімікс» здійснило останній платіж, передбачений умовами Договору, що підтверджується платіжними дорученнями від 07.06.2021 №859 та №860, проте предмет лізингу на виконання умов Договору не було передано у власність лізингоодержувачу;

- позивач 23.06.2021 надіслав ТОВ «Авентус Лізинг» лист, в якому просив відповідача надати довідку про відсутність заборгованості на виконання умов Договору та повідомити належним чином про день та час передачі предмета лізингу лізингоодержувачу чи вирішення іншим чином взятих на себе зобов`язань лізингодавцем на виконання умов Договору, проте ТОВ «Профімікс» отримало лише довідку про відсутність заборгованості за Договором;

- станом на 07.07.2023 (дата підписання позову) ТОВ «Авентус Лізинг» не передало автомобіль у власність позивача;

- оскільки строк лізингу закінчився 07.06.2021, а автомобіль не переданий відповідачем у власність ТОВ «Профімікс», то є підстави для розірвання Договору та повернення позивачу 1 150 978,96 грн коштів, сплачених в рахунок оплати вартості транспортного засобу, та 71 352,92 грн коштів, сплачених в рахунок плати за користування транспортним засобом.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 по справі №910/11288/23 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Профімікс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Лізинг", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Астра Лізинг", про розірвання договору фінансового лізингу від 28.05.2019 №280519/ФЛ-380 та стягнення 1 222 331,88 грн.

Витрати зі сплати судового збору та послуг адвоката позивача покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Профімікс".

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що:

- з 06.06.2019 до позивача перейшли ризики випадкової втрати або пошкодження предмета лізингу - автомобіля;

- предмет лізингу було викрадено 03.12.2020 - 04.12.2020, що підтверджується відомостями про подію злочину з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.12.2020;

- позивачем лізингові платежі були сплачені у повному обсязі, що підтверджується довідкою відповідача, наявною в матеріалах справи;

- відповідачем було надано позивачу всі необхідні документи для реєстрації права власності на автомобіль, однак позивач не підписав акт приймання-передачі майна у власність за договором, а звернувся до суду з даним позовом, намагаючись повернути собі кошти за автомобіль, який було викрадено у позивача, тобто останній не зберіг майно, яке отримав за договором.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Позивач не погоджується з рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 по справі №910/11288/23, вважає, що господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову, з огляду на наступне:

- ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» залишається власником транспортного засобу, оскільки транспортний засіб залишається за ним зареєстрованим, крім того, майнові інтереси ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» як власника транспортного засобу та лізингодавця мали бути забезпечені за договором добровільного страхування майнових ризиків, витрати по якому покривалися за рахунок лізингових платежів;

- оскільки ТОВ «ПРОФІМІКС» виконало всі свої фінансові зобов`язання за договором та оплатило вартість транспортного засобу, що є предметом лізингу у повному обсязі, транспортний засіб не був переданий йому у власність з не залежних від нього причин, строк лізингу закінчився 07 червня 2021 року, а фактично на даний час власником транспортного засобу залишається ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ», сплачені ТОВ «ПРОФІМІКС» кошти в рахунок оплати вартості транспортного засобу, що є частиною лізингових платежів, що становить 1 150 978,96 грн., підлягають поверненню останньому;

- договір фінансового лізингу №280519/ФЛ-380 між ТОВ «АСТРА ЛІЗИНГ», правонаступником якого є ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ», та ТОВ «ПРОФІМІКС» був укладений 28 травня 2019 року, строк лізингу згідно договору фінансового лізингу №280519/ФЛ-380 закінчився 07 червня 2021 року, тому Закон України «Про фінансовий лізинг», який набрав чинності 13 червня 2021 року, на який посилається суд першої інстанції, не може застосовуватися до спірних правовідносин;

- суд першої інстанції безпідставно послався як на підставу для відмови в позові на те, що предмет лізингу було отримано ТОВ «ПРОФІМІКС» 06 червня 2019 року, що підтверджується підписаними позивачем і ТОВ «АСТРА ЛІЗИНГ» актом приймання-передачі та видатковою накладною від 06 червня 2019 року №ЛІЦ-038, та на те, що за умовами укладеного між сторонами договору саме на позивача ТОВ «ПРОФІМІКС» перейшли всі ризики випадкової втрати або пошкодження предмета лізингу;

- безпідставними є висновки Господарського суду міста Києва про те, що ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» було надано йому всі необхідні документи для реєстрації права власності на автомобіль, однак ТОВ «ПРОФІМІКС» не підписав акт приймання-передачі майна у власність за договором, а звернувся до суду з даним позовом, намагаючись повернути собі кошти за автомобіль, який було викрадено;

- акт приймання-передачі транспортного засобу був сформований ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» в односторонньому порядку, на момент його формування транспортний засіб марки «КІА SORENTO» 2018 року випуску, Д.Н.З. НОМЕР_1 , був відсутнім в наявності у зв`язку з його викраденням, тому він ніяким чином не міг бути переданий за актом, формальне складання ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» акту прийому-передачі транспортного засобу в односторонньому порядку без участі позивача, та без фактичної наявності такого транспортного засобу, після його викрадення, не можна вважати підтвердженням його передачі, вказані документи були складені самим ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» виключно задля створення ілюзії виконання ним зобов`язань за договором лізингу та передачі автомобіля у власність ТОВ «ПРОФІМІКС»;

- суд першої інстанції неправильно визначився із підставами позовних вимог ТОВ «ПРОФІМІКС» про стягнення із відповідача коштів в сумі 71352,92 грн., останні були сплачені позивачем в період з 05 грудня 2020 року по 07 червня 2021 року в рахунок плати за користування транспортним засобом згідно Графіку лізингових платежів як «проценти та комісії», оскільки фактично ТОВ «ПРОФІМІКС» транспортним засобом не користувалося, проте, з метою недопущення ризиків, що в подальшому ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» може відмовитися переоформляти право власності на автомобіль, ТОВ «ПРОФІМІКС» сплачувало лізингові платежі, які включали в себе вказані суми, а відповідно, ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» не мало правових підстав для утримання вказаних сум;

- посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача заперечує проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, зазначає, що відповідач ще 23.08.2022 направив позивачу необхідний перелік документів у відповідності до постанови КМУ №1388 від 07.09.1998 для перереєстрації на свою користь автомобіля, який був предметом фінансового лізингу за договором ДФЛ №280519/ФЛ-380, «KIA Sorento» 2018 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; підкреслює, що оскільки позивач наприкінці правовідносин лізингу не ініціювало складення та підписання документів для перереєстрації «KIA Sorento» 2018 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , на свою користь, такі документи були складені, належним чином оформлені та відправлені новим кредитором на адресу позивача на виконання зобов`язання лізингодавця за договором фінансового лізингу; вважає, що відповідач не порушив жодні права чи інтереси позивача за договором фінансового лізингу №280519/ФЛ-380; зауважує, що обставини, встановлені у справі №910/8527/21, мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доказуванню; звертає увагу, що апелянт не вперше реалізує спробу безпідставно стягнути кошти із позивача, рішенням Господарського суду м.Києва у справі №910/12951/21 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІМІКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС ЛІЗИНГ" про стягнення 1 003 213,76 грн відмовлено; посилається на те, що позивач не надав доказів того, що відповідач одержав від позивача грошові кошти в сумі 1150978,96 грн. в якості оплати вартості транспортного засобу; наголошує, що лізингодавець передає право власності, а не фізично об`єкт фінансового лізингу, який і так був прийнятий позивачем згідно акту про передачу права власності до ДФЛ №280519/ФЛ-380 від 28.05.2019; посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №910/18214/19, зміна нормативного регулювання, яка впливає на суть правовідносин повинна бути застосована в тій редакції, яка існувала не на момент правовідносин, а на момент вирішення спору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11288/23.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Профімікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/11288/23.

07.12.2023 матеріали справи №910/11288/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому у справі.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Профімікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/11288/23; призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профімікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/11288/23 на 05.02.2024.

05.02.2024 судове засідання у справі №910/11288/23 не відбулося, через неможливість авторизації в особистому кабінеті Електронного суду, що призвело до неможливості проведення технічної фіксації судових засідань, що підтверджується відповідним актом від 05.02.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 розгляд справи №910/11288/23 призначено на 26.02.2024.

Явка представників сторін

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв`язку.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 26.02.2024 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 26.02.2024 представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, прийняте у справі рішення суду відповідач просив залишити без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції 26.02.2024 представник третьої особи не з`явився; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини його неявки суду не відомі.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника третьої особи обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

28.05.2019 ТОВ «Профімікс» (лізингоодержувач) і ТОВ «Астра Лізинг» (лізингодавець) було укладено Договір, за умовами якого:

- лізингодавець набуває у власність предмет лізингу та надає його лізингоодержувачу за плату у володіння та користування на умовах Договору і Умов надання послуг фінансового лізингу та порядку передачі в лізинг (додаток №1 до Договору; далі - Умови); найменування предмета лізингу та його технічні характеристики вказані у специфікації (додаток №2 до Договору) (пункт 3 Договору);

- продавець предмета лізингу - Автоцентр на Столичному (ідентифікаційний код 26315758) (пункт 4 Договору);

- предмет лізингу - Кіа Sorento, 2018 року випуску (пункт 5 Договору);

- всі платежі за Договором сплачуються в українській гривні, згідно з графіком лізингових платежів (додаток №3 до Договору); загальна сума Договору - 1 574 523,25 грн; перший лізинговий платіж - 345 550,80 грн; останній лізинговий платіж - 26 176,03 грн (пункт 6 Договору);

- строк лізингу - 24 місяці з дати підписання акта приймання-передачі предмета лізингу в лізинг (пункт 7 Договору).

Відповідно до положень Умов:

- лізингоодержувач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу зобов`язується сплачувати лізингодавцю періодичні лізингові платежі згідно з графіком лізингових платежів (додаток №3 до Договору), а також інші платежі, вказані у пункті 6 Договору; датою сплати платежів, зазначених у пункті 1.1 Умов, вважається дата зарахування грошових сум на поточний рахунок (далі - п/р) лізингодавця; у випадку часткової сплати - датою сплати буде вважатися дата зарахування останньої частини платежу на п/р лізингодавця (пункт 1.1);

- всі платежі, що здійснюються лізингоодержувачем на п/р лізингодавця, будуть зараховані в такому порядку (при цьому лізингоодержувач не може змінювати цю послідовність, в т.ч. шляхом встановлення призначення платежу, а лізингодавець в свою чергу має право змінювати послідовність зарахування коштів, якщо вважатиме за потрібне): неустойка (штраф, пеня) за порушення зобов`язань дізингоодержувача за Договором; проценти та комісії лізингодавця за отриманий предмет лізингу; відшкодування вартості предмета лізингу; відшкодування вартості пошкодженого або знищеного предмета лізингу (пункт 1.2);

- придбання предмета лізингу здійснюється лізингодавцем за договором поставки (купівлі-продажу) у відповідності до встановленої лізингоодержувачем специфікації предмета лізингу (додаток №2 до Договору) та умов такого договору поставки; умови щодо строку, місця поставки предмета лізингу погоджуються з лізингоодержувачем та вказуються у договорі поставки (купівлі-продажу) предмета лізингу (пункт 2.1);

- передача предмета лізингу в лізинг лізингоодержувачу здійснюється на підставі акта приймання-передачі предмета лізингу в лізинг, що підписується уповноваженими представниками лізингодавця та лізингоодержувача; підписанням акта приймання-передачі лізингоодержувач підтверджує, що лізингоодержувач ознайомився і прийняв до виконання правила експлуатації предмета лізингу, гарантійні умови та умови страхування предмета лізингу (пункт 2.4);

- акт приймання-передачі повинен бути підписаний в двох примірниках сторонами не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту надіслання лізингодавцем повідомлення про готовність до передачі предмета лізингу; при цьому, таке повідомлення може бути надіслане електронною поштою чи факсом за реквізитами лізингоодержувача, що зазначені в Договорі або замовленні (пункт 2.5);

- ризики випадкової втрати або пошкодження предмета лізингу, а також відповідальність за шкоду, що заподіяна третім особам під час користування (експлуатації) предметом лізингу, переходять до лізингоодержувача з моменту підписання акта приймання-передачі предмета лізингу в лізинг (пункт 2.6);

- лізингоодержувач зобов`язується:

прийняти предмет лізингу за актом приймання-передачі предмета лізингу в лізинг в порядку та строки, визначені у Договорі; якщо предметом лізингу є транспортний засіб, то на момент фактичної передачі предмета лізингу в лізинг лізингоодержувачу надається один комплект ключів, другий комплект залишається у власності лізингодавця до моменту повного розрахунку за Договором лізингу (підпункт 3.1.1 пункту 3.1);

сплатити авансом перший лізинговий платіж протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання рахунка на сплату першого лізингового платежу у розмірі, вказаному в пункті 6 Договору, але не пізніше дати зазначеної у графіку лізингових платежів (додаток №3 до Договору) (підпункт 3.1.2 пункту 3.1);

своєчасно згідно з графіком лізингових платежів сплачувати лізингові платежі незалежно від отримання рахунків-фактур, а також незалежно від фактичного користування предметом лізингу, в тому числі, в період технічного обслуговування, ремонту, втрати чи настання страхових випадків (підпункт 3.1.4 пункту 3.1);

якщо предметом лізингу є легковий автомобіль, комерційний автомобіль на базі легкового, мінівен або мікроавтобус, лізингоодержувач зобов`язується самостійно за власний кошт встановити додатковий звуковий протиугінний пристрій (окрім імобілайзеру) в момент підписання акта приймання-передачі предмета лізингу; відповідальність за страхові випадки, що сталися з предметом лізингу на час відсутності або несправності протиугінного пристрою (окрім імобілайзеру) та невідшкодовані страховою компанією, несе лізингоодержувач (підпункт 3.1.12 пункту 3.1);

- лізингоодержувач має право:

до закінчення строку Договору набути предмет лізингу у власність за умов, передбачених статтею 7 Умов (підпункт 3.2.5 пункту 3.2);

лізингоодержувач має право в односторонньому порядку відмовитись від Договору, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 (тридцяти) днів за умови, що прострочення передачі предмета лізингу спричинене з вини лізингодавця; в такому випадку, лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови (підпункт 3.2.9 пункту 3.2);

- лізингодавець зобов`язується за договором поставки набути у власність предмет лізингу відповідно до встановленої лізингоодержувачем специфікації та умов, визначених у замовленні на лізинговий продукт (підпункт 3.3.1 пункту 3.3);

- лізингодавець зобов`язується згідно з Умовами передати предмет лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу, але не раніше сплати першого лізингового платежу та за умови підписання договорів забезпечення (підпункт 3.3.2 пункту 3.3);

- у випадку, якщо нормами законодавства передбачена державна реєстрація права власності на майно, що згідно з Договором є предметом лізингу, то лізингодавець реєструє право власності на предмет лізингу на своє ім`я; при цьому, лізингодавець зобов`язується передати лізингоодержувачу всі документи, що дозволяють лізингоодержувачу на законних підставах володіти та користуватися предметом лізингу (підпункт 3.3.3 пункту 3.3);

- до передачі предмета лізингу лізингоодержувачу та підписання акта приймання-передачі предмета лізингу в лізинг лізингодавець укладає договір страхування автотранспортних засобів (КАСКО) предмета лізингу, здійснює обов`язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів перед третіми особами, з обов`язковою пролонгацією (пункт 4.1);

- за договором добровільного страхування автотранспортних засобів (КАСКО) лізингодавець страхує майнові ризики на вартість не меншу від вартості предмета лізингу, що вказана у специфікації (додаток №2 до Договору) - на перший рік, а саме: незаконне заволодіння - втрата застрахованого на умовах Договору ТЗ внаслідок крадіжки, грабежу, розбою; дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - пошкодження та/або знищення застрахованого на умовах Договору страхування ТЗ та/або його ДО внаслідок дорожньо- транспортної події; інші події (протиправні дії третіх осіб, стихійні лиха, падіння літальних апаратів або їх частин, дерев, інших предметів, напад тварин, пожежа, вибух, самозаймання ТЗ); ризик втрати (конструктивної загибелі) предмета лізингу страхується лізингодавцем з умовою повернення (відчуження) залишків пошкодженого предмета лізингу страховику; лізингоодержувач передає у власність страховика, складові частини, деталі та обладнання предмета лізингу, відносно яких страхове відшкодування виплачено в повному обсязі відповідно їхній вартості; лізингодавець має право передати свої права вигодонабувача за договором страхування предмета лізингу лізингоодержувачу або будь-яким третім особам (п.4.2, 4.3);

- разом з актом приймання-передачі предмета лізингу лізингоодержувачу надаються: оригінал полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; витяг з договору страхування автотранспортних засобів КАСКО, засвідчений печаткою лізингодавця та підписом його керівника або пам`ятка до страхового полісу, що видається страховою компанією; з моменту отримання зазначених документів лізингоодержувач вважається поінформований щодо умов страхування предмета лізингу (пункт 4.5);

- при настанні події, що може бути кваліфікована як страховий випадок, лізингоодержувач зобов`язаний, зокрема, у випадку незаконного заволодіння застрахованим на умовах Договору страхування ТЗ протягом 3-х (трьох) робочих днів, з моменту як лізингоодержувач довідався або повинен був довідатись про випадок, надати страховику або лізингодавцю свідоцтво про реєстрацію ТЗ, повний комплект оригінальних ключів від ТЗ та засобів проти викрадення, за винятком випадків, коли вони були викрадені разом із ТЗ внаслідок грабежу або розбою (якщо свідоцтво про реєстрацію ТЗ, доручення, ключі (пульти) були вилучено органами МВС - довідку про їх вилучення органами МВС); при невиконанні цієї умови страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування (підпункт 4.7.1 пункту 4.7);

- втрата предмета лізингу при будь-яких обставинах і невизнання цього випадку страховиком, не звільняє лізингоодержувача від зобов`язань за Договором (пункт 4.8);

- право власності (розпорядження) на предмет лізингу протягом строку дії Договору належить лізингодавцю; лізингоодержувач протягом строку дії Договору має право тимчасового володіння та користування предметом лізингу (пункт 7.1);

- після закінчення строку лізингу, та у разі належного, повного та безумовного виконання лізингоодержувачем всіх умов Договору, відсутності заборгованості зі сплати лізингових та інших платежів, що виникають з Договору, в тому числі неустойки (штрафу, пені), предмет лізингу переходить у власність лізингоодержувача після сплати останнього лізингового платежу зазначеного у додатку №3 до Договору на підставі акта про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором та акта приймання-передачі предмета лізингу; з дати підписання акта про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором, останній вважається припиненим (пункт 7.2);

- достроковий перехід права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача можливий за умови письмового повідомлення лізингодавця не менш ніж за 10 (десять) днів та не раніше 1 (одного) року з дати підписанням акта прийняття-передачі предмета лізингу згідно зі статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг», за відсутності заборгованості лізингоодержувача зі сплати лізингових та інших платежів, що виникають з Договору, в тому числі неустойки (штрафу, пені), та виконання інших зобов`язань лізингоодержувача за Договором (пункт 7.4);

- предмет лізингу достроково переходить у власність лізингоодержувача після сплати чергового лізингового платежу та відповідної додаткової суми, визначеної в додатку №3 до Договору (графік лізингових платежів) або узгодженої сторонами окремо; фактичний перехід права власності на предмет лізингу оформляється підписанням акта про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором (пункт 7.5);

- для зняття з реєстрації предмета лізингу лізингоодержувач протягом 3 (трьох) робочих днів з дня закінчення строку лізингу передає лізингодавцю предмет лізингу та такі документи: свідоцтво про реєстрацію предмета лізингу; державні номерні знаки (пункт 7.6);

- при настанні страхового випадку, результатом якого стала втрата (повна загибель) предмета лізингу або його пошкодження, наслідком якого стала подальша неможливість його експлуатації, та за умови отримання лізингодавцем страхового відшкодування, сторони здійснюють розрахунок за Договором у випадку, якщо страхове відшкодування, отримане лізингодавцем, перевищує суму залишку несплачених лізингових платежів, включаючи останній лізинговий платіж, то лізингодавець повертає лізингоодержувачу суму такого перевищення, за виключенням витрат, пов`язаних з отриманням такого відшкодування, в тому числі витрат на сплату податків (підпункт 8.11.1 пункту 8.11);

- у випадку припинення, розірвання Договору та/або повернення предмета лізингу з причин, зазначених у Договорі або законодавстві України, усі раніше сплачені лізингоодержувачем лізингові та інші платежі поверненню не підлягають (пункт 8.16);

- Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплюється печатками сторін і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 10.1);

- моментом початку обчислення строку лізингу є дата підписання акта приймання-передачі предмета лізингу в лізинг (пункт 10.2);

- закінчення строку лізингу вказується у статті 7 Договору, але не раніше дати останнього лізингового платежу, зазначеної в додатку №3 до Договору, якщо Договір не буде припинено (розірвано) лізингодавцем в односторонньому порядку (пункт 10.3);

- у випадку дострокового припинення Договору з будь-яких підстав, незавершений лізинговий період оплачується лізингоодержувачем в повному обсязі (пункт 10.8);

- лізингодавець має право без попередньої письмової згоди на те лізингоодержувача передавати (відступати) третім особам свої права та обов`язки за Договором або такі, що пов`язані з Договором; у разі відступлення права вимоги за Договором, протягом 5 (п`яти) днів з моменту такого відступлення, письмово повідомити лізингоодержувача про особу нового лізингодавця (пункт 11.2).

06.06.2019 позивачем і третьою особою було підписано видаткову накладну №ЛІЦ-038 і акт приймання-передачі, за яким лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у фінансовий лізинг автомобіль.

ТОВ «Астра Лізинг» (первісний кредитор) і ТОВ «Авентус Лізинг» (новий кредитор) 30.11.2020 було підписано Договір №1, за умовами якого:

- первісний кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому:

права вимоги за договорами фінансового лізингу, перелік яких вказаний у додатку №1 до Договору №1, а новий кредитор набуває права вимоги за договорами фінансового лізингу та бере на себе всі інші права первісного кредитора за договорами фінансового лізингу, в тому числі, але не виключно набуває право вимагати: сплати на свою користь дебіторської заборгованості, яка наявна у боржників зі сплати лізингових платежів на дату укладення Договору №1; сплати на свою користь дебіторської заборгованості, яка наявна у боржників зі сплати будь-яких інших платежів (крім лізингових) за договорами фінансового лізингу на дату укладення Договору №1;

всі права та обов`язки матеріального та нематеріального характеру за договорами страхування, які були укладені первісним кредитором з урахуванням заявлених та не заявлених збитків, які існувати до підписання Договору №1;

розмір заборгованості за договорами лізингу, перелік яких визначено у додатку №1 до Договору №1, зафіксований станом на 00 год. 00 хв. 29.11.2020 (пункт 2.1 Договору №1);

- разом з відступленням прав за договорами фінансового лізингу первісний кредитор передає новому кредитору права власності на майно, що є предметами лізингу за договорами фінансового лізингу, перелік яких визначено в додатку №1 до Договору №1; детальний опис відповідного предмета лізингу передбачено відповідною специфікацією до договору фінансового лізингу (пункт 2.2 Договору №1);

- на дату відступлення права вимоги за договорами фінансового лізингу новий кредитор набуває права власності на предмет(и) лізингу, що оформлюється підписанням сторонами акта приймання-передачі прав власності на предмет(и) лізингу за формою згідно з додатком №2 до Договору №1; права власності на відповідні предмети лізингу переходять до нового кредитора після повної оплати новим кредитором первісному кредитору вартості (ціни) прав вимоги відповідно до пункту 3.1 Договору №1; усі права власності на зазначені у даному пункті Договору №1 предмети лізингу передаються із збереженням прав та обов`язків за відповідними договорами лізингу за новим кредитором як лізингодавцем та відповідними боржниками як лізингоодержувачами (пункт 2.2.1 Договору №1);

- новий кредитор усвідомлює, що майно (в тому числі, але не виключно, транспортні засоби), що є предметами лізингу за договорами фінансового лізингу, перелік яких передбачений додатком №1 до Договору №1, було передано боржникам за актами приймання-передачі предмета лізингу в лізинг (пункт 2.2.2 Договору №1);

- Договір №1 є підставою для оформлення транспортних засобів в органах реєстрації за новим кредитором (пункт 2.2.3 Договору №1).

Листом від 01.12.2020 позивача було повідомлено про відступлення права вимоги за Договором новому кредитору - відповідачу.

03.12.2020 предмет лізингу було викрадено, з огляду на що 04.12.2020 Деснянським управлінням поліції Головного управління Національної поліції було зареєстроване кримінальне провадження №12020100030005443.

Позивачем лізингові платежі були сплачені у повному обсязі, з огляду на що ТОВ «Профімікс» листом від 23.06.2021 вих. №23.06.2021 просило відповідача:

- надати довідку про відсутність заборгованості на виконання умов Договору;

- повідомити належним чином про день та час передачі предмета лізингу лізингоодержувачу чи вирішення іншим чином взятих на себе зобов`язань лізингодавцем на виконання умов Договору.

Сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 по 08.06.2021, відповідно до якого позивач мав сплатити і сплатив відповідачу 71 352,92 грн.

ТОВ «Авентус Лізинг» було надано позивачу довідку від 08.07.2021 №АЛ-383 про те, що станом на 08.07.2021 ТОВ «Профімікс» виконало у повному обсязі свої зобов`язання перед відповідачем за Договором; заборгованість відсутня.

У серпні 2021 року ТОВ «Профімікс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Авентус Лізинг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ «Астра Лізинг» і Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа-Страхування», про стягнення 1 003 213,76 грн, з яких: 780 000 грн збитків, 186 420 грн втрат від інфляції та 36 793,76 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі 910/12951/21 у задоволенні позовних вимог ТОВ «Профімікс» відмовлено.

Господарським судом міста Києва розглянуто справу №910/8527/21 за позовом ТОВ «Авентус Лізинг» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа- Страхування» про визнання позивача вигодонабувачем за договором добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу від 01.04.2020 №046.1557782.777 та зобов`язання відповідача виконати умови вказаного договору щодо сплати страхового відшкодування за страховий випадок, який стався із застрахованим Автомобілем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2021 у справі №910/8527/21 у задоволенні позову ТОВ «Авентус Лізинг» відмовлено.

Листом від 22.08.2022 №АЛ-777 відповідач надіслав позивачу для підписання акт приймання-передачі майна у власність за Договором і договір купівлі-продажу Автомобіля.

Позивач повідомленням від 11.04.2023 повідомив відповідача про відмову від Договору, дострокове розірвання Договору та повернення сплачених платежів за оплату вартості автомобіля.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду, яке переглядається, підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 292 Господарського кодексу України визначено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до пункту 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 04.02.2021 №1201-IX цей Закон застосовується до відносин, що виникли після дня набрання чинності цим Законом.

Відносини, що виникли на підставі договорів фінансового лізингу, укладених до набрання чинності цим Законом, регулюються відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 №723/97-ВР (далі - Закон) фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 2 Закону передбачено, що відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.

Частиною першою статті 7 Закону передбачено, що лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

Відповідно до статті 13 Закону з моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не встановлено договором.

Предмет лізингу та/або пов`язані із виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню, у разі якщо їх обов`язковість встановлена законом або договором.

Витрати на страхування за договором лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі статтею 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Позивач вказує про те, що ТОВ «Авентус Лізинг» не передало автомобіль у власність ТОВ «Профімікс», а оскільки строк лізингу закінчився 07.06.2021, то є підстави для розірвання Договору та повернення ТОВ «Профімікс» 1 150 978,96 грн коштів, сплачених в рахунок оплати вартості транспортного засобу, та 71 352,92 грн коштів, сплачених в рахунок плати за користування транспортним засобом.

Частина 1 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» надає право лізингоодержувачу відмовитися від договору в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку, проте предмет лізингу (Автомобіль) було отримано ТОВ «Профімікс» 06.06.2019, що підтверджується підписаними позивачем і ТОВ «Астра Лізинг» актом приймання-передачі та видатковою накладною від 06.06.2019 №ЛІЦ-038.

За умовами Договору ризики випадкової втрати або пошкодження предмета лізингу, а також відповідальність за шкоду, що заподіяна третім особам під час користування (експлуатації) предметом лізингу, переходять до лізингоодержувача з моменту підписання акта приймання-передачі предмету лізингу в лізинг.

За вірними висновками суду першої інстанції, з 06.06.2019 до позивача перейшли ризики випадкової втрати або пошкодження предмета лізингу - автомобіля.

Предмет лізингу було викрадено 03.12.2020 - 04.12.2020, що підтверджується відомостями про подію злочину з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.12.2020.

В свою чергу, зобов`язання зі сплати лізингових платежів за Договором у випадках знищення/пошкодження/викрадення предмету лізингу зберігаються в повному обсязі, що передбачено умовами договору.

Позивачем лізингові платежі були сплачені у повному обсязі, що підтверджується довідкою відповідача, наявною в матеріалах справи.

За висновками місцевого господарського суду, з чим погоджується колегія суддів, відповідачем було надано позивачу всі необхідні документи для реєстрації права власності на Автомобіль, однак позивач не підписав акт приймання-передачі майна у власність за Договором, а звернувся до суду з даним позовом, намагаючись повернути собі кошти за Автомобіль, який було викрадено у позивача, тобто останній не зберіг майно, яке отримав за Договором.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для розірвання договору і стягнення з відповідача 1 222 331,88 грн коштів, сплачених в рахунок оплати вартості предмету лізингу та плати за користування транспортним засобом.

Твердження апелянта про посилання суду першої інстанції на норми Закону України «Про фінансовий лізинг», який набрав чинності 13 червня 2021 року, відхиляються колегією суддів, оскільки місцевим господарським судом застосовано до спірних правовідносин Закон України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 №723/97-ВР, який був чинний станом на момент виникнення та існування спірних правовідносин.

Щодо незгоди апелянта із висновками суду першої інстанції про те, що предмет лізингу було отримано ТОВ «ПРОФІМІКС» 06 червня 2019 року, що підтверджується підписаними позивачем і ТОВ «АСТРА ЛІЗИНГ» актом приймання-передачі та видатковою накладною від 06 червня 2019 року №ЛІЦ-038, та що за умовами укладеного між сторонами договору саме на позивача ТОВ «ПРОФІМІКС» перейшли всі ризики випадкової втрати або пошкодження предмета лізингу, колегія суддів зазначає, що сторонами погоджено у п.2.6 договору, що ризики випадкової втрати або пошкодження предмета лізингу, а також відповідальність за шкоду, що заподіяна третім особам під час користування (експлуатації) предметом лізингу, переходять до лізингоодержувача з моменту підписання акта приймання-передачі предмета лізингу в лізинг, з огляду на що такі висновки суду першої інстанції є вірними.

Твердження позивача про незгоду з тим, що ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» було надано йому всі необхідні документи для реєстрації права власності на автомобіль, відхиляються колегією суддів, оскільки згідно опису вкладення у цінний лист, датований 23.08.2022, відповідачем направлено позивачу, супровідний лист №АЛ-777 від 22.08.2022, договір купівлі-продажу предмету лізингу за ДФЛ №280519/ФЛ-380 від 28.05.2019, акт про передачу права власності до ДФЛ №280519/ФЛ-380 від 28.05.2019, акт приймання-передачі транспортного засобу (для РСЦ МВС).

Щодо посилання апелянта на те, що акт приймання-передачі транспортного засобу був сформований ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» в односторонньому порядку, на момент його формування транспортний засіб марки «КІА SORENTO» 2018 року випуску, Д.Н.З. НОМЕР_1 , був відсутнім в наявності у зв`язку з його викраденням, тому він ніяким чином не міг бути переданий за актом, колегія суддів зазначає, що ТОВ "Профімікс" як лізингоодержувачем не виконано вимоги п.7.6 договору, згідно якого для зняття з реєстрації предмета лізингу лізингоодержувач протягом 3 (трьох) робочих днів з дня закінчення строку лізингу передає лізингодавцю предмет лізингу та такі документи: свідоцтво про реєстрацію предмета лізингу; державні номерні знаки.

Доводи скаржника про те, що фактично ТОВ «ПРОФІМІКС» транспортним засобом не користувалося, проте, з метою недопущення ризиків, що в подальшому ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» може відмовитися переоформляти право власності на автомобіль, ТОВ «ПРОФІМІКС» сплачувало лізингові платежі, які включали в себе «проценти та комісії», а відповідно, ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» не мало правових підстав для утримання вказаних сум, відхиляються апеляційним судом, оскільки відповідно до п.4.8 договору втрата предмета лізингу при будь-яких обставинах і невизнання цього випадку страховиком, не звільняє лізингоодержувача від зобов`язань за договором, з огляду на що відповідачем правомірно утримано вказані платежі.

Посилання апелянта на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19, є помилковими, оскільки предмет та підстави позову у справі №904/5726/19 є відміними від тих, що розглядаються у даній справі.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профімікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/11288/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/11288/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Профімікс".

4. Матеріали справи №910/11288/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 19.03.2024.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко