Постанова

від 22.02.2024 по справі 910/12570/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2024 р. Справа№ 910/12570/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Андрієнка В.В.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 22.02.2024:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіс Агро"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023

у справі № 910/12570/22 (суддя - Алєєвої І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добродія Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіс Агро"

про стягнення 2 476 961, 89 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Добродія Трейд" (далі - позивач, ТОВ "Добродія Трейд") звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіс Агро" (далі - відповідач, ТОВ "Орбіс Агро", скаржник) з позовом про стягнення 2 476 961, 89 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем основного зобов`язання по договору купівлі-продажу №РР.13.12-43П від 13.12.2021.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 у справі № 910/12570/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіс Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Добродія Трейд" - 2 476 961 грн. 89 коп. - основного боргу, що еквівалентно 67 064, 00 Доларів США та 37 154 грн. 44 коп. - судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що поставка товару в строки, передбачені договором (21.03.2022) відповідачем не здійснена та підтверджується наявністю у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 2 476 961, 89 грн., що еквівалентно 67 064, 00 Доларів США.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Орбіс Агро" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд: скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 у справі № 910/12570/22 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Стягнути з позивача судові витрати, в т.ч. витрати на правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що посилання суду як на підставу задоволення позову на ту обставину, що постачальник ввів в оману Покупця, щодо наявності в нього товару, (порушення відповідачем п. 1.3. Договору) є протиправним. Також скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що позивач не мав можливості прийняти та/або оплатити товар у зв`язку із дією форс-мажорних обставин, так як і відсутні докази того, що форс-мажорні обставини тривали більше 3 місяців.

Письмові пояснення учасників апеляційного провадження

21.02.2024 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли письмові пояснення, які залишені колегією суддів без розгляду, як такі, що подані з пропуском процесуального строку, встановленого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіс Агро" у справі № 910/12570/22 передано на розгляд колегії суддів у складі - Ткаченко Б.О. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва справу № 910/12570/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіс Агро" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 № 910/12570/22. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.11.2023.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2023, у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіс Агро" у справі № 910/12570/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Сулім В.В. Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 прийнято справу №910/12570/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіс Агро" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Сулім В.В., Андрієнко В.В. Розгляд апеляційної скарги призначено на 14.12.2023.

У зв`язку з оголошенням у м. Києві сигналу повітряної тривоги, та відповідно необхідності перебування працівників та відвідувачів суду в укритті, судове засідання по справі №910/12570/22 призначене на 14.12.2023 не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіс Агро" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 у справі №910/12570/22 призначено на 25.01.2024.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді Ткаченка Б.О. у відпустці, враховуючи приписи ст. 32 ГПК України щодо сталості складу суду, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 розгляд апеляційної скарги призначено на 22.02.2024.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Представник відповідача з`явився в судове засідання 22.02.2024 та надав свої пояснення по суті апеляційної скарги.

Позивач у судове засідання 22.02.2024 представників не направив, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та справи повідомлявся належним чином.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників позивача не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно вставлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Добродія Трейд» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Орбіс Агро» (далі - продавець) було укладено Договір купівлі-продажу №РР.13.12-43П від 13.12.2021 (далі - Договір), згідно якого Продавець зобов`язувався передати у власність Покупця обладнання марки Precision Planting: Комплект переобладнання сівалки John Deere 7200, 16 рядків (20|20 Gen, SRM Base, DeltaForce, vSet2 + vDrive, SmartFirmer(4), BullSeys, Keeton) - 1 шт. (далі по тексту - Товар), на умовах DDP («Інкотермс-2010») в строк обумовлений Договором, а Покупець зобов`язувався прийняти Товар згідно Акту приймання - передачі та видаткової накладної і сплатити за нього ціну (вартість) у відповідності з Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Ціна Товару, що передається за Договором, встановлюється в Доларах США і визначається в узгодженій Сторонами Специфікації (Додаток №1).

У відповідності до п. 4.5. Договору, розмір кожного платежу визначається як сума в гривнях, розрахована за формулою:

Пк = Пд*Індекс К,

де Пк - сума в гривнях, що підлягає сплаті згідно п. 4.4. Договору та узгодженій Сторонами Специфікації, з урахуванням співвідношення курсу продажу Долар США/гривня;

Пд - сума в Доларах США, що підлягає сплаті згідно п. 4.4. Договору та узгодженій Сторонами Специфікації у відсотках від вартості Товару, зафіксована у цьому Договорі;

Індекс К - курс продажу Долар США/гривня на момент закриття торгів Міжбанківського Валютного Ринку (ASK), оприлюднених на сайті за адресою http://minfin.com.ua//, станом на останню дату перед датою здійснення Покупцем відповідного платежу.

Згідно умов п. 2.2. Договору та Специфікації (Додаток № 1 від 13.12.2021 року) загальна вартість Товару становить 83 830.00 Доларів США та сплачується у три платежі:

1-й платіж, що становить 60 % від загальної вартості договору за рахунок власних коштів, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання Рахунку-фактури;

2-й платіж, що становить 20 % від загальної вартості договору за рахунок власних коштів, до 10.02.2022;

3-й платіж, що становить 20 % від загальної вартості договору за рахунок власних коштів, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання від Продавця Листа готовності до відвантаження товару.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що Продавець зобов`язується поставити Покупцеві Товар на протязі 90-та календарних днів з моменту виконання п. 4.4.1. Договору та за умови виконання Сторонами п. 4.4.2. Договору в межах даного строку.

Так, на виконання умов п. 4.4.1. Договору та Специфікації (Додаток № 1 від 13.12.2021) позивачем 21.12.2021 було здійснено перший платіж, згідно Рахунку наданого відповідачем, у грошовій одиниці України - гривні, в сумі - 1 367 854,12 грн., що становило (на момент здійснення платежу) еквівалент - 50 298,00 Доларів США (Платіжне доручення № 1910 від 21.12.2021).

На виконання умов п. 4.4.2. Договору та Специфікації (Додаток № 1 від 13.12.2021) позивачем 16.02.2022 року здійснено другий платіж, згідно Рахунку наданого відповідачем, у грошовій одиниці України - гривні, в сумі - 468 525,86 грн., що становило (на момент здійснення платежу) еквівалент - 16 766,00 Доларів США (Платіжне доручення №341 від 16.02.2022 - додається).

Як зазначає позивач у позовній заяві, у відповідності до діючого законодавства України, відповідачем, на здійснену передоплату, було зареєстровано Податкові накладні: №102 від 21.12.2021 та №80 від 16.02.2022.

Однак, на момент подачі позову Відповідачем не здійснено передачу Товару, що у відповідності до п. 3.1. Договору поставляється на умовах DDP франко-склад Покупця: Житомирська обл., Ємільчинський р-н, с. Сербо-Слобідка (згідно правил «Інкотермс-2010»).

Крім того, позивач посилається на те, що 28.02.2022, Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14і Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію рф проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договору та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракт)', угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до п. 7.4. Договору, якщо термін дії обставин непереборної сили буде перевищувати 3 (три) місяці, будь-яка зі Сторін матиме право припинити дію цього Договору, письмово попередивши інші Сторони не менш ніж за 10 (десять) днів до очікуваної дати припинення Договору.

Позивачем, у відповідності до вищевказаного пункту 7.4. Договору, листом за Вих.№ 30/09/о від « 30» вересня 2022 було повідомлено відповідача про припинення Договору та запропонувано здійснити повернення отриманих коштів (еквівалент 67 064,00 Доларів США) в межах Договору, у строк до 10.10.2022.

Станом на день подачі цієї позовної заяви відповідач не здійснив поставку Товару та не повернув сплачену Покупцем передоплату за Товар.

У відповідності до положень п. 2.2. Договору, Сторони досягнули домовленості про встановлення вартості Товару у іноземній валюті та здійснення Покупцем оплати за Товар з урахуванням и. 4.5. Договору за курсом продажу Долар США/гривня на момент закриття торгів Міжбанківського Валютного Ринку (ASK), оприлюднених на сайті за адресою: http://minfm.com.ua. станом на дату, що передує даті оплати.

Позивач просить про повернення сплачених коштів у гривні, що становить - 2 476 961,89 (два мільйони чотириста сімдесят шість тисяч дев`ятсот шістдесят одна грн. 89 коп.) гривень, застосовуючи еквівалент сплаченої суми у іноземній валюті - Долари США. що становить - 67 064.00 Доларів США (за курсом продажу Долар США/гривня на момент закриття торгів Міжбанківського Валютного Ринку (ASK), оприлюднених на сайті за адресою: http://minfm.com.ua - 36,9343 грн.

Сума сплати у гривні, здійснюється з розрахунку: 67 064,00 Доларів США * 36,9343 грн. = 2 476 961,89 (два мільйони чотириста сімдесят шість тисяч дев`ятсот шістдесят одна грн. 89 коп. гривень.

Так, у зв`язку із невиконанням відповідачем основного зобов`язання, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 2 476 961, 89 грн., що еквівалентно 67 064, 00 Доларів США.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Нормами ст. 530 ЦК України, закріплено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано скаржником у своїй апеляційній скарзі на виконання умов п. 4.4.1. Договору та Специфікації (Додаток № 1 від 13.12.2021 року), позивачем, 21.12.2021 було здійснено перший платіж, згідно Рахунку наданого відповідачем, у грошовій одиниці України - гривні, в сумі - 1 367 854,12 грн., що становило (на момент здійснення платежу) еквівалент - 50 298,00 Доларів США (Платіжне доручення № 1910 від 21.12.2021).

У подальшому, на виконання умов п. 4.4.2. Договору та Специфікації (Додаток № 1 від 13.12.2021 року). позивачем, 16.02.2022 здійснно другий платіж, згідно Рахунку наданого відповідачем, у грошовій одиниці України - гривні, в сумі - 468 525,86 грн., що становило (на момент здійснення платежу) еквівалент - 16 766,00 Доларів США (Платіжне доручення №341 від 16.02.2022 - додається).

Однак, як вбачається зі змісту позовних мимог поставка товару в строки, передбачені договором (21.03.2022) відповідачем не здійснена та підтверджується наявністю у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 2 476 961, 89 грн., що еквівалентно 67 064, 00 Доларів США.

Водночас, судом першої інстанції вірно відхилено посилання відповідача про несвоєчасну поставку з посиланням на те, що частина товару замовлялася ним у США, а внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації для останнього настали форс - мажорні обставини, оскільки, як вбачається зі змісту Договору, пунктом 1.3. Договору продавець гарантував, що товар зазначений у даному договорі, належить йому на праві власності.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно того, що в позовній заяві позивача взагалі відсутня така обставина для задоволення позову «як наявність товару у продавця на момент укладення Договору чи відсутність такого товару», осікільки, не зазначення вищквиклденого в тексті позовної заяви не спростовує наявність такого пункту в Договорі.

Крім того, саме по собі повідомлення постачальником покупця про затримку поставки неє обставиною, яка звільняє останнього від зобов`язання поставити товар у визначений умовами Договору строк та не звільняє останнього від відповідальності за порушення даної умови.

У свою чергу, доводи апеляційної скарги щодо того, що суд першої інстанції безпідставно вважав доведеним факт настання форс-мажору для позивача, у контексті наявності правових підстав для розірвання договору, колегією суддів оцінюються критично, з огляду на таке.

Дослідивши зміст листа позивача вих. №30/09/о від 30.09.2022, колегія суддів зазначає, що даний лист містить дві підстави для припинення Договору, а саме: не поставка товару та складні військово-політичні обставини.

У контексті вищевикладеного колегія суддів звертає увагу на пункт 8.9. Договору, яким передбачено, що у випадку порушення Продавцем строків поставки Товару більше ніж на 5 (п`ять) календарних днів Покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від даного договору у повному обсязі або частково відносно поставленої партії Товару.

Отже, враховуючи те, що поставка товару в строки, передбачені договором (21.03.2022) відповідачем не здійснена, за висновками колегії суддів позивач/покупець правомірно скористався своїм правом для дострокового припинення Договору, у зв`язку із чим у відповідача/продавця виник обов`язок повернути грошові кошти на користь позивача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язанням, в свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Підсумовуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, у звязку із чим із відповідача на корсить позивача підлягає до стягнення 2 476 961, 89 грн.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених у апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 у справі № 910/12570/22, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіс Агро" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 у справі № 910/12570/22 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 у справі № 910/12570/22 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Орбіс Агро".

4. Матеріали справи №910/12570/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 18.03.2024. (після виходу суддів з відпустки та лікарняних)

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Сулім