Ухвала

від 12.03.2024 по справі 910/3070/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"12" березня 2024 р. Справа№ 910/3070/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Полякова Б.М.

Остапенка О.М.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 у справі № 910/3070/21 (суддя Мандичев Д.В., повний текст ухвали складено та підписано - 31.07.2023), яка прийнята за результатами розгляду заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Люнет», арбітражного керуючого Гаращенка І.В. про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника

у справі № 910/3070/21

за заявою Акціонерного товариства «Асвіо Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люнет»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 у справі № 910/3070/21 (суддя Мандичев Д.В., повний текст ухвали складено та підписано - 31.07.2023) задоволено заяву ліквідатора арбітражного керуючого Гаращенка І.В. про покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Люнет» ОСОБА_1 ; визнано ОСОБА_1 солідарним боржником за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Люнет».

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 у справі № 910/3070/21 у порядку п.п. 2 ч. 2 ст. 256 ГПК України; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 у справі № 910/3070/21 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора арбітражного керуючого Гаращенка І.В. про покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Люнет» ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 у справі № 910/3070/21 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/3070/21 за заявою Акціонерного товариства «Асвіо Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люнет» про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 у справі № 910/3070/21 до надходження матеріалів справи.

23.02.2024 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор-Плюс» надійшла заява із запереченнями щодо поновлення строку на подання апеляційної скарги ОСОБА_1

07.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/3070/21.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), з огляду на наступне.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з ч. 4 ст. 258 ГПК України якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з приписами статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» станом на 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

Отже, у даному випадку, за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 у справі № 910/3070/21 розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги становить - 3 028,00 грн.

Проте, всупереч приписам ст. 258 ГПК України, скаржником до апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 у справі № 910/3070/21 не додано документу про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Статтею 259 ГПК України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Положення статті 259 ГПК України по суті конкретизують та деталізують вимоги наведеного п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України в частині того, кому, які документи і яким саме чином має надіслати особа, яка подає апеляційну скаргу.

Разом з тим, наведена у п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України вимога щодо надання доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.

Судова колегія наголошує, що дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції полягає, серед іншого і в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах.

Отже, надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов`язком заявника апеляційної скарги.

В силу ст.ст. 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії апеляційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (опис вкладення поштового відправлення, касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, належним чином оформлена розписка іншої сторони про отримання копії касаційної скарги, інший документ тощо, що може бути прийнятий судом як доказ надіслання саме копії апеляційної скарги іншій стороні.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ч. 5 ст. 41 ГПК України).

За приписами ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Однак, всупереч вищенаведених положень ГПК України, скаржником не надано доказів направлення копії апеляційної скарги ОСОБА_2 (кредитор) та арбітражному керуючому Бандурі Івану Васильовичу.

Поміж іншого, відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Так, оскаржувана ухвала суду у справі № 910/3070/21 постановлена Господарським судом міста Києва 19.07.2023, повний текст якої складено і підписано 31.07.2023 та згідно відмітки на зворотній стороні останнього аркушу даного судового рішення була відправлена учасникам справи 08.08.2023.

Проте, в супереч нормам ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 у справі № 910/3070/21, була надіслана ОСОБА_1 29.01.2024, про що свідчить відмітка на поштовому конверті за трек-номером 0411639348555.

В силу ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Як зазначалось вище, у апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить суд, зокрема, поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 у справі № 910/3070/21. Дану вимогу суд апеляційної інстанції приймає за клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

На обгрунтування вищевказаного клопотання скаржник зазначає, що йому не було відомо про наявність справи щодо останнього у суді першої інстанції та про існування ухвали Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 у справі № 910/3070/21, оскільки з 03.09.2020 і по теперішній час ОСОБА_1 є волонтером Благодійної організації «Благодійний фонд «Підтримка батальйонів України», що підтверджується договорами про здійснення волонтерської діяльності від 01.09.2020, від 01.01.2021, від 03.01.2022, від 01.01.2024 та наказами за № 03/09/2020-1 від 03.09.2020, № 05/01/2021-1 від 05.01.2021, № 04/01/2022-1 від 04.01.2022, № 04/01/2023-1 від 04.01.2023, № 03/01/2024-1 від 03.01.2024. Здійснення волонтерської діяльності ОСОБА_1 пов?язане з постійним перебуванням останнього у зоні проведення АТО, а після повномасштабного вторгнення 24.02.2022 - спершу був задіяний в обороні Київської області, а після звільнення Київської області у зоні проведення бойових дій на сході України.

Як зазначає скаржник, постійне перебування ОСОБА_1 у зоні бойових дій на сході України призвело до неотримання ним повідомлення про виклик, а також копії ухвали від 19.07.2023.

За таких обставин, з повним текстом ухвали від 19.07.2023 ОСОБА_1 ознайомився через свого адвоката Андрієнко П.В. лише 18.01.2024, що підтверджується заявою про ознайомлення з матеріалами справи.

Проте, вищевказане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вважається необґрунтованим, з огляду на наступне.

Так, у відповідності до листа Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи № 910/3070/21, ухвали Господарського суду міста Києва від 20.01.2023 (про призначення розгляду заяви ліквідатора арбітражного керуючого Гаращенка І.В. про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника), від 22.02.2023 (про відкладення розгляду заяви ліквідатора арбітражного керуючого Гаращенка І.В. про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника) та від 19.07.2023 (про задоволення заяви ліквідатора арбітражного керуючого Гаращенка І.В. про покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Люнет» ОСОБА_1 ) було надіслано місцевим господарським судом, зокрема, ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 , яка також зазначена скаржником у апеляційній скарзі.

Однак, конверти з копіями вказаних вище судових рішень повернулися до Господарського суду міста Києва із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання», що свідчить, зокрема, про те, що адресат не з`являвся в поштове відділення для їх отримання.

Таким чином, відповідні обставини дозволяють суду дійти висновку, що ОСОБА_1 не вживав всіх залежних від нього заходів для отримання поштової кореспонденції від суду, а тому, він несе ризик настання несприятливих наслідків.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що скаржником не надано належних та допустимих доказів того, що саме в період з 20.01.2023 по 17.01.2024 останній не міг отримувати поштову кореспонденцію у зв?язку з перебуванням у зоні проведення бойових дій на сході України.

Крім того, стверджуючи, що ОСОБА_1 не було відомо про існування в суді першої інстанції справи щодо нього, представником скаржника у апеляційній скарзі не зазначено обставин, які спричинили необхідність звернення суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи (18.01.2024), а відтак, і не зазначено дати обізнаності про дану справу.

Учасник судового процесу повинен добросовісно користуватися процесуальними правами.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Приписами ч. 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За змістом п. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників процесу перед законом і судом.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати скаржнику надати: 1) докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 у справі № 910/3070/21 у розмірі 3 028,00 грн; 2) докази надіслання копії апеляційної скарги ОСОБА_2 та арбітражному керуючому Бандурі Івану Васильовичу; 3) вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 у справі № 910/3070/21.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 у справі № 910/3070/21 залишити без руху.

2. Роз`яснити ОСОБА_1 , що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, шляхом подання відповідної заяви.

3. Попередити ОСОБА_1 , що якщо не буде усунено недоліки в зазначений строк шляхом подання відповідної заяви, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження та повертає апеляційну скаргу скаржнику.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Поляков

О.М. Остапенко