Постанова

від 27.02.2024 по справі 910/6336/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2024 р. Справа№ 910/6336/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Смаголь А.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 27.02.2024,

розглянувши апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 (повний текст рішення складено 04.12.2023)

у справі №910/6336/23 (суддя Андреїшина І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива плюс»

до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:

1) Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області;

2) Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про стягнення 472 552,64 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Приватне підприємство «Альтернатива плюс», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтернатива плюс» (далі, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі, відповідач або Департамент) про стягнення грошових коштів за Угодою №119 від 27.11.2007 про сплату авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки, розташованої у Голосіївському району міста Києва за адресою просп. Академіка Глушкова, 5 у розмірі 472 552,64 грн, з яких 453 757,95 грн основного боргу, 8 764,37 грн 3% річних та 10 030,32 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Київської міської ради від 24.11.2022 №5720/5761 було відмовлено позивачу у продажу земельної ділянки , однак Головне управління земельних ресурсів КМДА, правонаступником якого є Департамент (відповідач), безпідставно не виконує перед позивачем своє зобов`язання з повернення останньому повної суми попередньо сплаченого на виконання Угоди №119 від 27.11.2007 авансу в розмірі 453 757,95 грн.

Також, враховуючи порушення грошового зобов`язання, позивач просив суд стягнути з відповідача 8 764,37 грн 3% річних та 10 030,32 грн інфляційних втрат на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (далі, третя особа-1) та Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі, третя особа-2).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/6336/23 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива плюс» заборгованість у розмірі 453 757,95 грн, 3% річних у розмірі 8 764,37 грн, інфляційні втрати у розмірі 10 030,32 грн та 7 088,29 грн судового збору.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд, враховуючи, що рішенням Київської міської ради було відмовлено ПП «Альтернатива плюс» у продажу земельної ділянки, встановив обставини неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині повернення позивачу 10% (453 757,95 грн) сплаченого на виконання Угоди №119 від 27.11.2007 авансу. Також, враховуючи встановлений судом факт прострочення виконання грошового зобов`язання з повернення усієї суми сплаченого авансу, суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 25.12.2023 (про що свідчить штемпель відділення поштового зв`язку на конверті) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/6336/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Також у прохальній частині апеляційної скарги викладено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення, мотивоване тим, що повний текст судового рішення скаржник отримав 05.12.2023, про що надано відповідні докази (витяг з системи «Електронний суд»).

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що суд першої інстанції при вирішенні спору не врахував положення пункту 56 частини 2 статті 29 Бюджетного кодексу України, пункту 6 частини 1 статті 71 Бюджетного кодексу України, статей 2, 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Департамент, з огляду на зміст вказаних норм, зазначає, що в повній мірі вжив заходів щодо повернення 90% від загальної суми авансового внеску, сплаченого позивачем, що свідчить про відсутність порушеного права позивача. Водночас, 10% від загальної суми авансового внеску, а саме спірні кошти в сумі 453 757,95 грн підлягають поверненню з Державного бюджету України, що не відноситься до компетенції Департаменту, а тому позов пред`явлено до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

06.02.2024 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

В обґрунтування заперечень проти апеляційної скарги позивач у відзиві наголосив на тому, що зміст апеляційної скарги відповідача жодним чином не спростовує висновки місцевого господарського суду та встановлені у рішенні суду обставини.

Так, у даній справі між відповідачем та позивачем на підставі Угоди №119 від 27.11.2007 склалися зобов`язальні відносини, а тому саме на відповідача покладений обов`язок повернути позивачу повну суму авансового внеску, сплаченого позивачем.

07.02.2024 від третьої особи-1 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області просить апеляційну скаргу Департаменту залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

За доводами третьої особи-1 умовами укладеної між сторонами Угоди №119 від 27.11.2007 (пункт 2.1.3.) чітко встановлено, що обов`язок повернення авансового платежу покладено та Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА), правонаступником якого є відповідач, а не на третіх осіб, як на цьому наполягає апелянт.

09.02.2024 електронною поштою та 20.02.2024 засобами поштового зв`язку від третьої особи-2 до Північного апеляційного господарського суду надійшли ідентичні за змістом відзиви на апеляційну скаргу відповідача, в яких третя особа-2 просить суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

У відзиві третя особа-2 наголосила на тому, що повернення коштів у сумі 453 757,95 грн з рахунків, відкритих за кодами доходів 33010101 та 33010100, позивачу Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві не здійснювалось, оскільки відповідне подання контролюючого органу не надходило.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023 апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/6336/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Яковлєв М.Л., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.12.2023 матеріали справи №910/6336/23 витребувано з Господарського суду міста Києва; відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/6336/23.

10.01.2024 суддею Північного апеляційного господарського суду Владимиренко С.В. заявлено самовідвід від розгляду справи №910/6336/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 заяву судді Владимиренко С.В. про самовідвід від розгляду справи №910/6336/23 задоволено, матеріали справи №910/6336/23 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень статті 32 ГПК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024 апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/6336/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/6336/23 залишено без руху, роз`яснено Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 10 632,44 грн.

24.01.2024 засобами поштового зв`язку до Північного апеляційного господарського суду на виконання вимог вищезазначеної ухвали від представника Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Гончарова О.В. надійшла заява про усунення недоліків шляхом долучення до матеріалів справи платіжної інструкції від 26.12.2023 № 661 про сплату судового збору в сумі 10 632,44 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 поновлено Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/6336/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/6336/23, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/6336/23 на час апеляційного оскарження, апеляційну скаргу призначено до розгляду на 27.02.2024.

У судовому засіданні 27.02.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 27.02.2024 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи-1.

Представник третьої особи-2 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення третьої особи-2 про місце, дату та час проведення судового засідання (довідки про доставку ухвали суду від 01.02.2024 до електронного кабінету Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті без участі представника третьої особи-2.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Представники позивача та третьої особи-1 просили залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

31.10.2007 Приватне підприємство «Альтернатива плюс» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтернатива плюс») звернулося до Київського міського голови з клопотанням про викуп (продаж) земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісно-торговельного комплексу з об`єктами обслуговування та вбудованою підземною автостоянкою на просп. Академіка Глушкова, 5 у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:79:392:0053) площею 1.8182 га (земельна ділянка комунальної власності територіальної громади міста Києва, вхідний номер від 31.10.2007 №40530, справа №Є-0685).

27.11.2007 між Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської державної адміністрації) та Приватним підприємством «Альтернатива плюс» було укладено Угоду №119 про сплату авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки, розташованої у Голосіївському районі міста Києва за адресою просп. Академіка Глушкова, 5 (далі, Угода).

Відповідно до пункту 1.1. Угоди ПП «Альтернатива плюс» згідно вимог рішення Київської міської ради від 26.09.2000 №14/991 «Про деякі питання продажу земельних ділянок в м. Києві» сплачує в рахунок оплати вартості земельної ділянки, згідно нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 1.8182 га на просп. Академіка Глушкова, 5 у Голосіївському районі, аванс у розмірі 15% від суму нормативної грошової оцінки, що складає 4 537 579, 47 грн без ПДВ. Сплата авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки проводиться виключно на підставі зазначеної Угоди.

За умовами пункту 3.1. Угоди Товариство зобов`язується сплатити авансовий внесок, вказаний у пункті 1.1. цієї угоди, в рахунок оплати вартості об`єкту, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня укладення цієї угоди.

У пункті 3.2. Угоди сторони погодили, що кошти, вказані у пункті 1.1. цієї Угоди, сплачуються підприємством у безготівковій формі, шляхом їх переказу на р/р 37116001002659 в ГУДКУ в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26199097 (одержувач: Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА)).

Згідно виписки/особовий рахунок НОМЕР_1 за 06.12.2007 позивачем сплачено 4 537 579, 47 грн на р/р 37116001002659 в ГУДКУ в м. Києві, МФО 820019, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА), з призначенням платежу: «Авансовий платіж в рахунок оплати вартості земельної ділянки згідно з угодою №119 від 27.11.07 без ПДВ».

Відповідно до пункту 2.1.3. Угоди в разі прийняття Київською міською радою рішення про відмову у продажу земельної ділянки Головне управління повертає кошти, вказані у пункті 1.1. цієї Угоди, підприємству протягом шестидесяти днів з моменту прийняття вищезазначеного рішення.

Пунктом 3.4. Угоди визначено, що у випадку прийняття Київською міською радою рішення про продаж земельної ділянки Товариству та укладення між Київською міською радою та Товариством договору купівлі-продажу земельної ділянки, кошти, сплачені в якості авансу, вказані у п. 1.1. цієї угоди, зараховуються в рахунок оплати вартості земельної ділянки.

Згідно пункту 3.5. Угоди у випадку, передбаченому пунктом 2.1.3. цієї Угоди, Головне управління повертає підприємству кошти, вказані у пункті 1.1. цієї Угоди, у безготівковій формі, шляхом їх переказу на банківський рахунок підприємства, вказаний у пункті 8, або на банківські реквізити, вказані підприємством відповідно до пункту 2.2.4.

Відповідно до розділу 4 Угоди вона набуває чинності з моменту її реєстрації в Головному управлінні і діє: до моменту укладення Товариством договору купівлі-продажу земельної ділянки (пункт 4.1.1. Угоди); до моменту прийняття рішення Київською міською радою про відмову у продажу та повернення коштів Товариству відповідно до пункту 2.1.3. цієї Угоди (пункт 4.1.2. Угоди); до повного виконання Товариством зобов`язань, викладених у пунктах 3.1. та 5.2. цієї угоди (пункт 4.1.3. Угоди).

Рішенням Київської міської ради від 24.11.2022 №5720/5761 було відмовлено ПП «Альтернатива плюс» у продажу земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісно-торговельного комплексу з об`єктами обслуговування та вбудованою підземною автостоянкою на просп. Академіка Глушкова, 5 у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:79:392:0053) площею 1,8182 га (земельна ділянка комунальної власності територіальної громади міста Києва, справа №Є-0685) (пункт 1 цього рішення). Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вжити заходів для повернення Приватному підприємству «Альтернатива плюс» авансового внеску, сплаченого в рахунок оплати вартості земельної ділянки на просп. Академіка Глушкова, 5 у Голосіївському районі м. Києва відповідно до договору про сплату авансового внеску від 27.11.2007 №119, у сумі 4 537 579,47 грн (пункт 2 рішення КМР №5720/5761).

Відповідно до виписки по рахункам на 09.02.2023 від ГУК у м. Києві 09.02.2023 здійснено часткове повернення ПП «Альтернатива плюс» грошових коштів на загальну суму 4 083 821, 52 грн.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, ТОВ «Альтернатива плюс» у позовній заяві зазначає, що до теперішнього часу відповідач свої зобов`язання з повернення позивачу повної суми попередньо сплаченого авансу не виконав, залишок неповернутої Департаментом суми становить 453 757, 95 грн, що призвело до прострочення боржника у зобов`язанні.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Відповідно до положень статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради належить розпорядження землями територіальної громади міста Києва, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, а також вирішення інших питань в галузі земельних відносин відповідно до Закону.

За умовами статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам міст належить право комунальної власності на землю.

Частиною 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

За змістом статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України унормовано, що право власності на земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, набувається на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 127 Земельного кодексу України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Частиною 2 статті 128 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Відповідно до частини третьої названої статті орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки (частина 6 статті 128 Земельного кодексу України).

При цьому, частиною 5 статті 128 Земельного кодексу України передбачено, що підставою для відмови у продажу земельної ділянки є, зокрема, відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Отже, договір купівлі-продажу укладається лише на останньому етапі.

До моменту укладення цього договору, починаючи з моменту звернення особи до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з заявою (клопотанням) про продаж земельної ділянки, тривають переддоговірні відносини: сторони ведуть переговори щодо предмета договору, а саме щодо можливості укладення договору купівлі-продажу в майбутньому, щодо визначення конкретної земельної ділянки на масиві земель державної або комунальної власності та щодо покупної ціни (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц (пункти 34 - 36)).

Водночас відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц (пункт 37), від 20.07.2022 у справі №923/196/20 (пункт 40) від 21.09.2022 у справі №908/976/19 (пункт 5.67).

У Земельному кодексі України встановлена обов`язковість укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. У заяві (клопотанні) особи, яка бажає придбати земельну ділянку, зазначається згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки (частина друга статті 128 Земельного кодексу України); відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки є підставою для відмови в продажу земельної ділянки (пункт ґ частини п`ятої статті 128 Земельного кодексу України); сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки; у разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається (частина восьма статті 128 Земельного кодексу України).

Отже, законом встановлено спосіб забезпечення виконання обов`язків особи, зацікавленої у придбанні земельних ділянок у власність, у переддоговірних правовідносинах. Авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки виконує забезпечувальну функцію (у разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається) та платіжну функцію (сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки).

Авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки має багато спільного з завдатком, але є й відмінності. Авансовий внесок не підтверджує укладення договору, на укладення якого спрямовані переговори сторін на переддоговірній стадії. Він забезпечує виконання обов`язків на переддоговірній стадії, а не виконання зобов`язання з договору.

Оскільки сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки, то авансовий внесок сплачується на користь власника земельної ділянки, і відповідний договір про сплату внеску укладається з власником (у цій справі - з територіальною громадою в особі її органів).

У даній справі позивач уклав Угоду з Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і з такої Угоди у позивача виникло зобов`язання щодо сплати авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

При цьому відповідно до статті 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Отже, саме з територіальною громадою у позивача виникли переддоговірні правовідносини. Відповідно і цей спір є спором позивача з територіальною громадою (в особі її органу).

Відповідно до пункту 2.8. рішення Київської міської ради від 15.03.2012 №198/7535 «Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) реорганізовано у Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Таким чином Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) код ЄДРПОУ 26199097 є правонаступником Головного управління земельних ресурсів КМДА.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України). Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За частиною 1 статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, з Угоди виникло зобов`язання позивача щодо сплати авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Судом встановлено, що позивачем на виконання пункту 3.2. Угоди сплачено 4 537 579,47 грн на р/р 37116001002659 в ГУДКУ в м. Києві, МФО 820019, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА), з призначенням платежу: «Авансовий платіж в рахунок оплати вартості земельної ділянки згідно з угодою №119 від 27.11.07 без ПДВ», що підтверджується випискою/особовим рахунком НОМЕР_1 за 06.12.2007.

Із матеріалів справи вбачається, що у подальшому рішенням Київської міської ради від 24.11.2022 №5720/5761 було відмовлено ПП «Альтернатива плюс» у продажу земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісно-торговельного комплексу з об`єктами обслуговування та вбудованою підземною автостоянкою на просп. Академіка Глушкова, 5 у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:79:392:0053) площею 1,8182 га (земельна ділянка комунальної власності територіальної громади міста Києва, справа №Є-0685).

Враховуючи прийняття вказаного рішення, відповідачем 09.02.2023 здійснено часткове повернення ПП «Альтернатива плюс» грошових коштів на загальну суму 4 083 821,52 грн, що підтверджується випискою по рахункам на 09.02.2023 від ГУК у м. Києві.

Водночас, неповернутою залишилась сума авансового платежу у розмірі 453 757,95 грн.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №910/17014/21 проаналізовано правову природу авансового внеску при купівлі-продажу земельної ділянки та підстави його повернення у разі відсутності подальшого її продажу.

Суд касаційної інстанції зазначив, що оскільки авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки слугує меті забезпечення виконання обов`язків особи, зацікавленої у придбанні земельних ділянок у власність, у переддоговірних правовідносинах, то таке забезпечення припиняється у разі припинення переговорів за умови добросовісності такої особи. У цьому разі сплачений авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки втрачає свої функції: по-перше, перестає виконувати функцію забезпечення, а по-друге - не може бути зарахований до ціни продажу земельної ділянки. Тоді відпадає правова підстава набуття цього внеску, оскільки переддоговірні правовідносини за участі добросовісної особи, виконання обов`язків якої було забезпечено, припинені без укладення договору, внаслідок чого такий внесок підлягає поверненню відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України.

Отже, враховуючи наведену правову позицію, зобов`язання позивача за Угодою було припинене його виконанням (стаття 599 Цивільного кодексу України), а спірна угода з моменту такого виконання не регулювала відносини сторін.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, рішення Київської міської ради про відмову в продажі земельної ділянки, Департамент зобов`язаний був відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України повернути позивачу всю суму авансового платежу у розмірі 4 537 579,47 грн, однак, як вже зазначено, здійснив лише часткове його повернення на суму 4 083 821, 52 грн.

Кошти в сумі 453 757,95 грн відповідачем позивачу повернуті не були, що безумовно підтверджує факт істотного порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань та фактичне ухилення уповноваженого органу протягом тривалого часу від виконання покладених на нього обов`язків.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що Департаментом в повній мірі вжито заходів щодо повернення 90% від загальної суми авансового внеску сплаченого позивачем, що свідчить про відсутність порушеного права позивача, та те, що 10% від загальної суми авансового внеску, а саме грошові кошти у розмірі 453 757, 95 грн підлягають поверненню з Державного бюджету України, що не відноситься до компетенції Департаменту, судом відхиляються з огляду на таке.

Так, між відповідачем та позивачем у даній справі на підставі Угоди склалися зобов`язальні відносини.

Відповідно до вже згаданого пункту 2.1.3. Угоди №119 від 27.11.2007 у разі прийняття Київською міською радою рішення про відмову у продажу земельної ділянки Головне управління (правонаступником якого є Департамент) повертає кошти, вказані у пункті 1.1. цієї Угоди, Підприємству протягом шестидесяти днів з моменту прийняття вищезазначеного рішення.

Отже, саме на відповідача був покладений обов`язок повернути повну суму авансового внеску, сплаченого позивачем.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива плюс» обґрунтовані порушенням його права на отримання в повному обсязі коштів, сплачених відповідачу в якості авансового внеску, у зв`язку із прийняттям КМР рішення про відмову у продажу земельної ділянки. Вжиття відповідачем заходів, наслідком яких є повернення лише 90% сплаченого авансового внеску, всупереч твердженню відповідача безумовно не є свідченням відновлення вказаного права позивача, тобто, повернення позивачу 100% такого авансу.

Більш того, у спірному випадку мова йде про виконання Угоди про сплату авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки, а не договору купівлі-продажу земельної ділянки, тобто договору, який укладений не був, і відповідно продаж якої не відбувся, в той час, як у нормах Бюджетного кодексу України та Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», на які посилається скаржник, мова йде про належність 10% коштів до доходів загального фонду Державного бюджету саме від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них.

Нормами чинного законодавства не ставиться в залежність виконання відповідачем обов`язку з повернення такого авансу позивачу від виконання відповідачем зобов`язань перед бюджетом, в тому числі, якщо такі кошти авансу було помилково перераховані останнім до бюджету.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 453 757,95 грн обґрунтована, а позов у цій частині з урахуванням положень статті 1212 Цивільного кодексу України підлягає задоволенню.

Також позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 10 030,32 грн інфляційних втрат за період з лютого по березень 2023 року та 8 764,37 грн 3% річних за період з 24.01.2023 по 24.04.2023.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 (провадження №12-189гс19) зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3% річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Колегія суддів, здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку, дійшла висновку, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива плюс» до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині стягнення нарахувань, що передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Доводи апеляційної скарги відповідача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/6336/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/6336/23 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Матеріали справи №910/6336/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 14.03.2024.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.А. Іоннікова