Ухвала

від 14.03.2024 по справі 902/1319/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"14" березня 2024 р. Справа № 902/1319/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бучинська Г.Б.

судді Філіпова Т.Л.

судді Василишин А.Р.

при секретарі судового засідання: Першко А.А.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

від третьої особи - не з`явився

за заявою представника Регілійної організації "Релігійна громада Храму Різдва Пресвятої Богородиці с.Озаринці Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) - адвоката Парпальос В.В. про ухвалення додаткового рішення при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року у справі №902/1319/23 (повний текст складено 22 листопада 2023 року, суддя Маслій І.В.)

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Релігійної організації "Релігійна громада Храму Різдва Пресвятої Богородиці с.Озарниці Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)" (вул.Соборна, 11, с.Озаринці, Могилів-Подільський р-н., Вінницької обл., 24041)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації (вул. Хмельницьке Шоссе, 7, м. Вінниця, 21036).

про визнання статуту та рішення загальних зборів недійсним

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року у справі №902/1319/23 відхилено клопотання позивача від 16 жовтня 2023 року про призначення судової почеркознавчої експертизи. Клопотання відповідача та третьої особи про зупинення провадження у справі, на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України задоволено. Зупинено провадження у справі №902/1319/23 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного суду у справі №906/1330/21. Зобов`язано сторони повідомити Господарський суд Вінницької області про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №902/1319/23.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, представник позивача звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року у справі №902/1319/23 та направити справу до Господарського суду Вінницької області для продовження розгляду.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 лютого 2024 року у справі №902/1319/23 залишено без задоволення апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Середи Артема Вікторовича на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року у справі №902/1319/23. Залишено без змін ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року у справі №902/1319/23 залишити без змін.

15 лютого 2024 року від Регілійної організації "Релігійна громада Храму Різдва Пресвятої Богородиці с.Озаринці Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 лютого 2024 року у справі №902/1319/23 розгляд заяви Регілійної організації "Релігійна громада Храму Різдва Пресвятої Богородиці с.Озаринці Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) про ухвалення додаткового рішення призначено на "28" лютого 2024 р. об 11:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

27 лютого 2024 року від представника Регілійної організації "Релігійна громада Храму Різдва Пресвятої Богородиці с.Озаринці Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) - адвоката Парпальос В.В. надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Філіпової Т.Л. судове засідання у справі №902/1319/23 28 лютого 2024 року не відбулось.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04 березня 2024 року у справі №902/1319/23 розгляд заяви було призначено на 14 березня 2024 року об 14:30 год.

13 березня 2024 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Середи А.В. надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у справі №902/1319/23. Заявник стверджує, що стягнення витрат за апеляційне оскарження з позивача є передчасним, оскільки суд першої інстанції не розглянув справу по суті та не виніс рішення щодо позовної заяви.

В судове засідання 14 березня 2024 року представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши заяву Регілійної організації "Релігійна громада Храму Різдва Пресвятої Богородиці с.Озаринці Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів зазначає про наступне.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №242/4741/16-ц, постановах Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі №907/418/21, від 27 березня 2023 року у справі №910/25118/15).

Згідно з пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Регілійною організацією "Релігійна громада Храму Різдва Пресвятої Богородиці с.Озаринці Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) до заяви про ухвалення додаткового рішення додано договір №06/11/23 від 06 листопада 2023 року про надання правничої допомоги, додаток №1 до договору від 06 листопада 2023 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 15 лютого 2024 року, детальний опис наданих послуг від 15 лютого 2024 року та ордер.

Заявник просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з ОСОБА_1 на користь релігійної організації судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5208,16 грн.

Частина 1 статті 244 ГПК України передбачає, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (частина 2 статті 244).

Із аналізу змісту статті 244 ГПК України вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення.

Зазначена правова позиція узгоджується, із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21 травня 2021 року у справі №905/1623/20.

Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, яка, згідно частини 1 статті 244 ГПК України, полягає у такому: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи судом встановлено, що в апеляційному порядку позивачем оскаржувалася ухвала Господарського суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року у справі №902/1319/23 про зупинення провадження у справі.

Згідно з частиною 1 статті 232 ГПК України судовими рішеннями є ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Відповідно до частин 2, 3 статті 232 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови (частина 4 статті 232 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 3 статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Статтею129 ГПК України визначений порядок розподілу судових витрат.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 4 статті 129 ГПК України).

Приписами частини 3 статті 233 ГПК України передбачено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Загальні положення щодо розгляду справи по суті наведено у параграфі 1 гл. 6 розд. III ГПК України, зокрема у статті 194 цього Кодексу передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання про розподіл між сторонами судових витрат.

З аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду.

Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2021 року у справі №910/4862/21

Отже, статтею 233 ГПК України обмежено можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому судовому рішенні ухваленням рішення за результатами розгляду справи по суті (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі №914/201/19, в ухвалі Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі №903/834/20).

Також зміст статей 221 і 244 ГПК України свідчить про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення у справі, зокрема, про судові витрати, саме після ухвалення судового рішення по суті позовних вимог (після розгляду по суті) якщо судом не вирішено питання про судові витрати (частина 1 статті 244 ГПК України).

В даному випадку Регілійна організація "Релігійна громада Храму Різдва Пресвятої Богородиці с.Озаринці Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) просить стягнути з позивача 5208,16 грн витрат на професійну правничу допомогу, які здійснені релігійною організацією у зв`язку із апеляційним оскарженням ухвали Господарського суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року у справі №902/1319/23 про зупинення провадження у справі.

З аналізу статей 99, 100, 237, 238 ГПК України вбачається, що ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі не є судовим рішенням, ухваленим за результатами розгляду справи по суті, а є процесуальним документом, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Залишення без змін або скасування ухвали про зупинення провадження у справі має наслідком направлення справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду справи по суті позовних вимог або продовження дії зупинення провадження у справі.

Постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 лютого 2024 року у справі №902/1319/23, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Середи Артема Вікторовича на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року у справі №902/1319/23, не є остаточним рішенням суду, ухваленим після закінчення судового розгляду, апеляційним судом спір по суті не розглядався, тобто не вирішувалося питання щодо суті позовних вимог, а зазначена постанова прийнята з процесуальних питань.

Оскільки розгляд справи по суті у цій справі не завершений і суд першої інстанції не ухвалював рішення по суті, а в апеляційному порядку лише переглядалася ухвала Господарського суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року про зупинення провадження у справі, яка залишена без змін апеляційним судом, то у Північно-західного апеляційного господарського суду відсутні правові підстави для вирішення питань щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем при перегляді вказаної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі може бути предметом судового дослідження під час вирішення питання про розподіл судових витрат за результатами вирішення спору по суті.

Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 29 січня 2020 року у справі №905/671/19, від 18 листопада 2021 року у справі №910/4862/21, від 27 липня 2022 року у справі №907/418/21, від 11 травня 2023 року у справі №910/4631/22, ухвалах від 22 лютого 2022 року у справі №910/5257/21, від 03 серпня 2022 року у справі №907/418/21.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Регілійної організації "Релігійна громада Храму Різдва Пресвятої Богородиці с.Озаринці Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) про ухвалення додаткового рішення у справі №902/1319/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.