Постанова

від 07.03.2024 по справі 922/4813/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року м. Харків Справа № 922/4813/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Бородіна Л.І.

за участю секретаря Андерс О.К.

за участю представника позивача Марченко Н.М., ордер серії АА від 02.02.2023 №1290553;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КОФКО Агрі Ресорсіз Україна" (вх. №282 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.01.2024 (постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Трофімовим І.В., повний текст складено 18.01.2024 ) у справі № 922/4813/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОФКО Агрі Ресорсіз Україна", м. Київ

до 1) Громадської організації "НОН-СТОП" , м. Харків,

2) Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків

про спростування недостовірної інформації, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОФКО Агрі Ресорсіз Україна" звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Громадської організації "НОН-СТОП", в якій просив:

- визнати недостовірною інформацію, поширену щодо TOB "КОФКО Агрі Ресорсіз Україна" Громадською організацією "НОН-СТОП" на офіційній сторінці соціальної мережі "facebook";

- визнати недостовірною інформацію, поширену щодо ТОВ "КОФКО Агрі Ресорсіз Україна" Громадською організацією "НОН-СТОП" на офіційній сторінці відеохостингу "YouTube";

- визнати недостовірною інформацію, поширену щодо ТОВ "КОФКО Агрі Ресорсіз Україна" Громадською організацією "НОН-СТОП" на офіційній сторінці соціальної мережі "TikTok";

- визнати недостовірною інформацію, поширену щодо ТОВ "КОФКО Агрі Ресорсіз Україна" Громадською організацією "НОН-СТОП" на офіційній сторінці соціальної мережі "Telegram";

- визнати недостовірною інформацію, поширену щодо ТОВ "КОФКО Агрі Ресорсіз Україна" Громадською організацією "НОН-СТОП" на офіційній сторінці соціальної мережі "Instagram";

- зобов`язати Відповідача - Громадську організацію "НОН-СТОП" спростувати інформацію, поширену ним щодо ТОВ "КОФКО Агрі Ресорсіз Україна" у соціальній мережі "facebook";

- зобов`язати Відповідача - Громадську організацію "НОН-СТОП" спростувати інформацію, поширену ним щодо ТОВ "КОФКО Агрі Ресорсіз на офіційній сторінці відеохостингу "YouTube";

- зобов`язати Відповідача - Громадську організацію "НОН-СТОП" спростувати інформацію, поширену ним щодо ТОВ "КОФКО Арі Ресорсіз Україна" у соціальній мережі "TikTok";

- зобов`язати Відповідача - Громадську організацію "НОН-СТОП" спростувати інформацію, поширену ним щодо ТОВ "КОФКО Агрі Ресорсіз Україна" у соціальній мережі "Telegram";

- зобов`язати Відповідача - Громадську організацію "НОН-СТОП" спростувати інформацію, поширену ним щодо ТОВ "КОФКО Агрі Ресорсіз Україна" у соціальній мережі "Instagram".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.12.2023 відкрито провадження у справі №922/4813/23 та призначено підготовче засідання на 20 грудня 2023 року о 14:00.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.12.2023 у справі №922/4813/23 за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості співвідповідача - фізичну особу Яковця К.І.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.01.2024 підготовче засідання відкладено на 17.01.2024 на 15:15 год.

17.01.2024 позивач подав заяву про зміну предмета позову (вх.№ 1433), в якій у зв`язку з публікацією Громадською організацією "НОН-СТОП" після подання позову нової інформації стосовно позивача, яка на думку останнього є неправдивою та негативною, позовні вимоги виклав в новій редакції, а також заяву про відкладення підготовчого засідання та продовження строку проведення підготовчого провадження у зв`язку із публікацією відповідачами нової недостовірної інформації щодо позивача після подання позову та необхідністю подання нової заяви про зміну предмета позову.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.01.2024 у справі № 922/4813/23 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про продовження строку проведення підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання та закрито провадження у справі №922/4813/23 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала в частині закриття провадження у справі обґрунтована наявністю передбачених п. 1 ч. 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що з огляду на суб`єктний склад учасників спору, спір у справі №922/4813/23 відноситься до юрисдикції місцевого загального суду та підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства, враховуючи, що за змістом п.14 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України, справи про захист ділової репутації слід розглядати за правилами цивільного судочинства, за винятком справ між юридичними особами й іншими суб`єктами підприємницької діяльності у зв`язку зі здійсненням ними господарської діяльності, які належать до юрисдикції господарського суду, тоді як стороною - другим відповідачем у даній справі залучено фізичну особу ОСОБА_1 ,, який не має статусу суб`єкта підприємницької діяльності, та вчинення яким разом з першим відповідачем - юридичною особою неправомірних дій з поширення в соціальних мережах недостовірної інформації щодо позивача обґрунтовано підстави позову у даній справі.

Позивач подав на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.01.2024 у справі № 922/4813/23 в частині закриття провадження у справі до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить цю ухвалу в зазначеній частині скасувати та направити справу на розгляд Господарського суду Харківської області.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач послався на те, що висновок суду щодо того, що залучення до господарського спору фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, зумовлює віднесення справи за предметною юрисдикцією до суду цивільної юрисдикції не відповідає завданню господарського судочинства та порушує принцип повноти, всебічності та об`єктивності з`ясування обставин справи, оскільки розділення справи з одним і тим самим предметом та підставами позову на дві окремі справи, які будуть розглядатись різними судами (які можуть прийняти різні рішення за одних і тих самих предмету та підстав позову є неприпустимим, закриття оскаржуваною ухвалою провадження у даній справі після постановлення судом ухвали про залучення ОСОБА_1 в якості співвідповідача, якою не було встановлено порушення правил предметної підсудності в результаті такого залучення фактично свідчить про фактичне скасування такої ухвали поза межами апеляційного провадження, що є грубим порушенням норм процесуального права. Після залучення судом ОСОБА_1 в якості співвідповідача до постановлення оскаржуваної ухвали про закриття провадження у справі суд розглядав справу , вирішував клопотання та виносив судові рішення, якими не встановлював неможливість розгляду справи за правилами господарського судочинства, а подальше закриття провадження у справі за таких обставин свідчить про кардинальну та непередбачувану зміну судом першої інстанції вже встановленої та усталеної його ж правової позиції щодо підсудності даного спору, що суперечить принципам правової визначеності, належного урядування та легітимних очікувань.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи №922/4813/23 між суддями від 26.01.2024, для розгляду апеляційної скарги сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В.,суддя Білоусова Я.О., суддя Бородіна Л.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі №922/4813/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КОФКО Агрі Ресорсіз Україна" (вх. №282 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.01.2024 у справі № 922/4813/23 та призначено її до розгляду в судове засідання з повідомленням сторін на 07.03.2024 о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104 .

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Відповідачі, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили, що відповідно до ч.1, п. 1 ч. 3 статті 202, ч. 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду справи.

Також відповідачі не скористались передбаченим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відсутність якого, відповідно до ч. 3 цієї статті, не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, що стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, зважаючи на наступне.

Предметом даного апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі.

Як зазначено вище, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з наявності передбачених п. 1 ч. 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що з огляду на суб`єктний склад учасників спору, спір у справі №922/4813/23 відноситься до юрисдикції місцевого загального суду та підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з вищенаведеними висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Пунктом 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

За статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями.

За чинним законодавством, критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа-учасник приватноправових відносин.

Так, відповідно до вимог статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Натомість частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою.

Колегія суддів зазначає, що за чинним процесуальним законодавством визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачу, а встановлення обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який здійснюється під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Предмет позову у даній справі становлять вимоги позивача, який є юридичною особою, до першого відповідача юридичної особи - Громадської організації "НОН-СТОП" та другого відповідача - фізичної особи ОСОБА_1 , який не має статусу суб`єкта господарської діяльності та якого було залучено до участі у справі за клопотанням позивача, про спростуваня недостовірної інформації, поширеної стосовно позивача у соціальних мережах (Facebook, Youtube, TikTok, Instagram, Telegram).

Підставою для звернення з цим позовом до суду стала, на думку позивача, недостовірна і така, що шкодить його діловій репутації, інформація, поширена як особисто ОСОБА_1 , так і Громадською організацією "НОН-СТОП" у соціальних мережах (Facebook, Youtube, TikTok, Instagram, Telegram).

При цьому позивач зазначає, що факт поширення недостовірної інформації саме ОСОБА_1 підтверджується Звітом про результати проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет складеним ДП "Центр компетенції адресного простору мережі інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" від 09.10.2023 №235/2023-ЗВ, у якому зафіксовано, що сторінки, з яких ОСОБА_1 поширює недостовірну інформацію відносно позивача, належать ГО "НОН-СТОП" і ОСОБА_1 користується ними, діє під ім`ям каналу ГО "НОН-СТОП". Також, позивач вважає, що факт приналежності ОСОБА_1 до сторінок у мережі інтернет, з яких він поширює недостовірну інформацію відносно позивача, підтверджується довідками Дочірнього підприємства "Центру компетенції адресного простору мережі інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення.

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.4 ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Отже, відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 454/2743/19 вказано, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Позивач зазначає, що автором інформаційного матеріалу є відповідач 2 - фізична особа ОСОБА_1 , а особою, яка розповсюдила інформацію є відповідач 1 - Громадська організація "НОН-СТОП".

Статтею 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі -позивачами і відповідачами -можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник вебсайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника вебсайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Відповідно до частин першої та третьої статті 4 Цивільний процесуальний кодекс України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Оскільки за своїм характером спори щодо захисту честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди є цивільно-правовими, Цивільний процесуальний кодекс України не визначає обмежень щодо розгляду таких спорів між фізичною і юридичними особами в порядку цивільного судочинства.

Натомість Господарський процесуальний кодекс України обмежує компетенцію судів господарської юрисдикції справами у спорах про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди сторонами яких є юридичні особи та/або фізичні особи - підприємці, самозайняті особи.

Оскільки, як правомірно зазначив суд першої інстанції, стороною - другим відповідачем у даній справі залучено фізичну особу ОСОБА_1 , який не має статусу суб`єкта підприємницької діяльності, та вчинення яким разом з першим відповідачем - юридичною особою, неправомірних дій з поширення в соціальних мережах недостовірної інформації щодо позивача обґрунтовано підстави позову у даній справі, за наведеним положеннями чинного законодавства дана справа належить до цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 607/6865/18 та від 21.11.2019 у справі № 904/4494/18.

З наведеного вбачається наявність передбачених пунктом 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України підстав для закриття провадження у даній справі, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала винесена з дотриманням норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, а ухвали Господарського суду Харківської області від 17.01.2024 у справі № 922/4813/23 без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до приписів статті 129 ГПК України, несе позивач.

Керуючись статтями 129, 269, 271, п. 1 ч.1 статті 275, статтями 276, 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОФКО Агрі Ресорсіз Україна" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.01.2024 у справі №922/4813/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.03.2024.

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.І. Бородіна